Постанова Сумський апеляційний суд № 589/4397/16-ц

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2021 року м.Суми Справа №589/4397/16-ц Номер провадження 22-ц/816/93/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І. за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М., учасники справи: стягувач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» боржник - ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03 листопада 2020 року в складі судді Курбанової А.Р., постановлену в м. Шостка, В С Т А Н О В И В: 01 жовтня 2020 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулось до суду з заявою про видачу дубліката та поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа за рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 06 лютого 2017 року у справі № 589/4397/16-ц за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Свою заяву мотивує тим, що при підготовці виконавчого документа для направлення до органів ДВС був втрачений оригінал виконавчого листа. За отриманою у вересні 2020 році інформацією від органів ДВС, виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості в сумі 12681 грн 30 коп. у відділі на виконанні не перебували та не перебувають. Таким чином, заявник вважає, що строк для пред`явлення вказаного виконавчого документа до виконання був пропущений з поважних причин та просить його поновить і видати дублікат виконавчого документа. Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03 листопада 2020 року в задоволенні заяви АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відмовлено. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПРИВАТБАНК», посилаючись на незаконність оскаржуваної ухвали, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити заяву АТ КБ «ПРИВАТБАНК». В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ВДВС не було належним чином направлено АТ КБ «ПРИВАТБАНК» копію постанови про повернення виконавчого листа та копію виконавчого листа. Вказує, що виконавчий лист було втрачено з вини ВДВС, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не було належним чином повідомлено про повернення виконавчого листа, що і стало підставою для пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та втрати виконавчого листа по незалежних від банку причин. Також посилається на те, що оскільки виконавчий лист було втрачено та він не знаходиться ні у стягувача, ні у ВДВС, то це унеможливлює виконання судового рішення та порушує майнові права АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки до апеляційного суду не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів прийшла до висновку здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності осіб, повідомлених належним чином про дату, час і місце розгляду справи, які не з`явилися в судове засідання на підставі частини другої статті 372 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відзив на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України до суду не надходив. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону. Відмовляючи в задоволенні заяви про видачу дубліката та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не доведено поважності пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та не надано доказів втрати виконавчого документа, тому відсутні підстави для видачі дублікату виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 06 лютого 2017 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 12 липня 2006 року задоволені. Стягнуто з відповідача на користь Банку заборгованість в розмірі 12681 грн 30 коп. та 1378,00 грн судових витрат (а.с. 36-37). 06 лютого 2017 року копія вказаного судового рішення була направлена на адресу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 38) та отримана Банком 15 лютого 2017 року (а.с. 41). Рішення набрало законної сили 28 лютого 2017 року. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Згідно пункту 17.4. розділу VIII Перехідних положень Цивільного процесуального Кодексу України (далі- ЦПК України) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Стаття 24 вказаного Закону передбачає, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутись із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання. Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви». За змістом зазначених статей закону строк пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути поновлений судом за умови, якщо заявник доведе належними і допустимими доказами існування обставин, які об`єктивно перешкоджали йому вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк. Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк. Як вбачається із матеріалів справи доказів, що свідчили б про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав ні суду першої, ні апеляційної інстанцій. Матеріали справи не містять даних про те, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущено АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з поважних причин. Та обставина, що виконавчий документ було втрачено при підготовці його для направлення до органів ДВС, не є такою підставою, оскільки в матеріалах справи відсутня заява заявника про видачу виконавчого листа, а також підтвердження видачі виконавчого листа на виконання вищевказаного рішення. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду про те, що виконавчий документ взагалі не видавався. Також АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надало суду жодних належних, допустимих і достатніх доказів, які б підтверджували, що заявник вчиняв будь-які дії спрямовані на виконання судового рішення. Кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. З огляду на вищенаведене, доводи апеляційної скарги про те, що банком пропущено строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання з поважних причин є недоведеними. Положеннями ЦПК України передбачена можливість видачі по справі лише одного виконавчого листа та його дублікат може бути виданий судом лише у випадку втрати оригіналу, під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа вирішальним є встановлення обставин втрати оригіналу виконавчого листа. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта, в даному випадку виконавчого листа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Підставою для видачі дубліката є заява стягувача або подання державного виконавця, в залежності від того, хто втратив оригінал виконавчого документа. При цьому, заявник має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили, перевірити чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин, чи пред`являв стягувач виконавчий лист до виконання, обставин втрати виконавчого документа, коли було виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується. Під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого документа, суд зобов`язаний з`ясувати, чи є чинним рішення суду та чи не було скасовано, чи виконано рішення повністю або частково, також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ. Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документу повинно бути додано довідки органів зв`язку або державного виконавця. До того ж, дублікат виконавчого документа може бути виданий, якщо зацікавлена особа звернулась до суду із заявою про це до закінчення строку встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі, якщо такий строк закінчився, зацікавлена особа, яка звертається до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа може одночасно ставити питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Встановивши, що заявником не надано доказів на підтвердження втрати виконавчого документа та з урахуванням пропуску визначеного Законом України» «Про виконавче провадження» строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для видачі дублікату виконавчого документа. Правильними є висновки суду першої інстанції, що заявник не довів, що не міг пред`явити виконавчий документ до виконання з причин, що від нього не залежали та створювали об`єктивну неможливість дотримання встановлених для цього строків. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви АТ КБ « ПРИВАТБАНК» про видачу дубліката та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до неправильного тлумачення заявником норм матеріального права. Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення суду не може бути скасовано з одних лише формальних міркувань, а також звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в повному обсязі, оскільки їх обґрунтування не мають правового значення для вирішення даного спору та правильність висновків районного суду щодо відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, не спростовують. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389-390 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» залишити без задоволення. Ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в частині, що стосується видачі дубліката виконавчого документа, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 15 лютого 2021 року. Головуючий - В.І. Криворотенко Судді: О.Ю. Кононенко О.І. Собина