Постанова Львівський апеляційний суд № 466/7888/20

Справа № 466/7888/20 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б. Провадження № 33/811/1897/20 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2021 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2020 року, в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 420,40 грн. судового збору. Згідно постанови судді, 27 вересня 2020 року о 22:40 год. ОСОБА_1 у м. Львові по вул. Величковського, 1, керував транспортним засобом марки «Daewoo Lanos», н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, згідно висновку медичного огляду №000704 від 27 вересня 2020 року КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень», чим порушив п.2.9а «Правил дорожнього руху», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що постанова суду є необґрунтованою, такою, що не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а також прийнятою із значними порушеннями процесуальних норм. Зазначає, що поліцейські не роз`яснили йому порядок проходження медичного огляду згідно ст. 266 КУПАП. Вважає, що є всі підстави для передання матеріалів справи на розгляд трудового колективу або громадської організації в порядку ст. 21 КУПАП або закриття за малозначністю в порядку ст. 22 КУПАП, оскільки його діями не завдано шкоди. Звертає увагу на те, що ні поліцейські ні суд першої інстанції не роз`яснили йому право на захист. Покликається на численні порушення, допущені поліцейськими при проведенні огляду на стан сп`яніння та неповноту і необ`єктивність судового розгляду. Акцентує, що суд не обґрунтував обрання виду адміністративного стягнення і не врахував дані про його особу, обтяжуючі та пом`якшуючі обставини. Наголошує, що він не отримав копію оскаржуваної постанови і про наявність такої він дізнався з ЄДРСР. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2020 року, скасувати дану постанову та винести нову, якою провадження в справі щодо нього про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУПАП закрити та згідно ст. 21 КУПАП передати матеріали на розгляд громадської організації «Народний антикорупційний нагляд». Правопорушник ОСОБА_1 в судові засідання апеляційного суду, які призначалися на 05 січня 2021 року, 29 січня 2021 року та 12 лютого 2021 року не з`явився, не повідомивши про причини неявки, хоча належним чином був повідомлений про такі, а тому апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги проводити за його відсутності. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд вважає за можливе поновити строк апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду, та приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані в повному обсязі і апеляційний суд вважає безпідставними покликання правопорушника ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі на неповноту та необ`єктивність судового розгляду. Висновок судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №009823 від 27 вересня 2020 року, висновком №000704 від 27 вересня 2020 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння; відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції та іншими матеріалами справи. Як зазначено в протоколі, права та обов`язки згідно зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 були роз`яснені, що підтверджується наявним у відповідній графі протоколу підписом ОСОБА_1 . Що стосується доводів ОСОБА_1 щодо порушення проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного. Порядок огляду водія на стан сп`яніння, встановлений ст. 266 КУпАП, розкритий в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09.11.2015. Згідно з п.2 розділу І зазначеної інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. А тому, на переконання апеляційного суду, з наданих суду матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції дотримано вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». При цьому, апеляційним судом враховується також і те, що правопорушник ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував. Таким чином, апеляційний суд вважає, що дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи доведено, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. Що стосується покликання про передачу матеріалів справи про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації «Народний антикорупційний нагляд», то таке, на думку апеляційного суду, не підлягає до задоволення. Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно ч.1 ст. 21 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності зпередачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу. Виходячи з наведеного та з огляду на характер вчиненого адміністративного правопорушення, можливі наслідки керування транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, в стані алкогольного сп`янінн, особи правопорушника, який себе винним не визнав, а отже не розкаюється у вчиненому, також зважаючи на мету застосування адміністративного стягнення, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для передачі матеріалів на розгляд громадської організації. Відтак, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2020 року. Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2020 рок, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік без зміни. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.