Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/10199/19

Справа № 308/10199/19 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09.02.2021 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участю представника Закарпатської митниці Держмитслужби Зубенка І.І., захисника - адвоката Бондарєвої О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про порушення митних правил №33/4806/881/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бондарєвої О.С. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15. 09. 2020. Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 336 183 (триста тридцять шість тисяч сто вісімдесят три) грн. 51 коп. із конфіскації на користь держави предметів, що були безпосередніми об`єктами порушення митних правил, а саме: каміння бурштину, вагою 62 800 гр. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 420,40 грн. З протоколу про адміністративне правопорушення № 3632/30500/19 від 06. 08. 2019 та постанови судді від 15. 09. 2020 вбачається, що 13. 07. 2019 на запит Закарпатської митниці ДФС надійшла відповідь Митного Департаменту Центрального Управління Національної Податкової та Митної Адміністрації Угорщини з інформацією про обставини виявлення 03. 04. 2019 співробітниками Прикордонного відділення Тисабеч (Угорщина) (суміжний з пунктом пропуску «Вилок - Тисабеч») в ході митного огляду транспортного засобу марки «Mercedes Benz ML350» р.н.з. НОМЕР_1 прихованого каміння бурштину. Так, 03. 04. 2019 в угорський пункт пропуску «Тисабеч» о 14 год. 35 хв. заїхав легковий автомобіль марки «Mercedes Benz ML350» р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 (номер закордонного паспорту НОМЕР_2 ). В ході митного контролю незвичайні та неординарні обставини не виникали. Рішення про проведення поглибленого митного огляду було прийнято на підставі відповідних вимог діючого митного законодавства спільноти. Каміння бурштину було приховано під передніми та задніми сидіннями, а також за обшивкою багажного відсіку, у мішках білого кольору. Виявлено каміння бурштину загальною кількістю 62 800 гр. вартістю 3 579 600 угорських форинтів, що згідно курсу НБУ на день вивезення з митної території України (03. 04. 2019), становить 336 183,51 грн. -2- Уповноваженим органом Угорщини на громадянина України ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, а також скеровано повідомлення на адресу компетентного органу розслідування щодо наявності обґрунтованих підстав для підозри у скоєнні злочину фінансове шахрайство вказаним громадянином. У зв`язку з тим, що сума штрафу була сплачена на місці вчинення правопорушення, вилучення (конфіскація) транспортного засобу не здійснювалася. Каміння бурштину кількістю 62 800 гр. було конфісковано в рамках провадження по справі про порушення митного законодавства. Вартість транспортного засобу марки «Mercedes Benz ML350», 2007 року випуску, р.н.з. НОМЕР_1 , згідно інтернет-ресурсу, становить 12 000 доларів США, що згідно курсу НБУ на день незаконного переміщення каміння бурштину (03. 04. 2019) становить - 323 689,90 грн. Транспортний засіб марки «Mercedes Benz ML350» р.н.з. НОМЕР_1 був оформлений в напрямку «виїзд» з України в пункті пропуску для автомобільного сполучення «Вилок - Тисобеч» митного поста «Вилок» 03. 04. 2019 о 13 год 41 хв. Керував вищевказаним транспортним засобом громадянин ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 ). Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 перемістив каміння бурштину кількістю 62 800 гр. через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю. Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його захисник порушують питання про скасування постанови судді Ужгородського міськрайонного суду від 15. 09. 2020 та закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги вказують на те, що оскаржувана ними постанова є незаконною й необгрунтованою, винесеною передчасно, а висновок про доведеність вини ОСОБА_1 - таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи та не відповідає нормам матеріального і процесуального права та практиці ЄСПЛ. Окрім того, судом першої інстанції не було належним чином оцінено всіх доводів сторони захисту та пояснень щодо недоведеності умислу ОСОБА_1 на вчинення порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України. Матеріали справи містять лише дані про вчинення ОСОБА_1 правопорушення на території Угорщини, а твердження митного органу про порушення митних правил на території України є лише припущенням. Вважають, що відомості викладені у протоколі про порушення митних правил не можна оцінювати як беззаперечно встановлені, оскільки матеріали справи свідчать про те, що митним органом не було зібрано достатньої кількості доказів на підтвердження обставин, які зафіксовані у протоколі, до того ж в матеріалах справи відсутні і протокол огляду та вилучення як предметів порушення митних правил, так і транспортного засобу, на якому він здійснив перетин державного та Угорського кордонів. Зазначені у протоколі вартість і кількість переміщуваного ОСОБА_1 товару, а також вартість транспортного засобу, жодними належними доказами не підтверджено і у передбачений Законом спосіб не встановлювались. Жодного експертного висновку, яким би проводилась ідентифікація згаданого предмету порушення митних правил чи зазначеного у протоколі транспортного засобу та проводилась оцінка на предмет їхньої вартості, митним органом до матеріалів справи не долучалось. В доповненні до апеляційної скарги захисник вказує на те, що судом першої інстанції, визнавши докази та матеріали, надані митним органом, допустимим засобом доказування, проігноровано, як доводи сторони захисту, так і вимоги закону щодо -3- належності та достовірності доказів. Так, в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції, як на належні допустимі та достовірні докази доведення винуватості ОСОБА_1 , послався на протокол про ПМП № 3632/60500/19 від 06. 08. 2019; доповідну записку начальника МП «Вилок» ОСОБА_4 від 14. 04. 2019 № 07-70-72/36-516; відповідь директора податкової та митної дирекції Саболч - Сатмар - Берегської області від 28. 06. 2019; фото світлини; роздруківку даних диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску; доповідну записку від 06. 08. 2019; акт про результати тематичної перевірки від 02. 09. 2019; відповідь митних органів Угорщини, яка була долучена представником митниці до матеріалів справи 22. 02. 2020; протокол слухання клієнта в офіційному адміністративному провадженні (в Угорщині); протокол № 2366563068 та квитанцію № с332363. Однак, зафіксовані у вище вказаних протоколі слухання клієнта в офіційному адміністративному провадженні № 2366563068 від 03. 04. 2019, рішенні податкового і митного директорату області Саболч Сатмар - Берег Національної податкової і митної адміністрації вх. №2366563079 та рішенні Національної податкової і митної адміністрації Податкового і митного директорату області Саболч - Сатмар - Берег вих. № 4314177284 відомості про пояснення, надані ОСОБА_1 в ході митних процедур на території Угорщини не можуть розцінюватись як доказ його винуватості у вчиненні 03. 04. 2019 порушення митних правил на митному кордоні України (м/п Вилок). З цих же підстав, не може доводити винність особи у вчиненні митного правопорушення і факт неоспорення нею дій та рішень компетентних органів іноземної держави щодо правопорушень вчинених на її території. Щодо способу приховування ОСОБА_1 каміння бурштину від митного контролю, то як зазначено в протоколі про ПМП № 3632/30500/19 від 06. 08. 2019, каміння бурштину було приховано під переднім та заднім сидіннями, а також за обшивкою багажного відсіку, у мішках білого кольору, разом з тим, з доповідної записки інспектора митниці від 04. 04. 2019 вбачається, що згідно неофіційної інформації Угорської сторони каміння було приховано у конструкційних порожнинах та під заднім сидінням автомобіля; згідно відповідних запитів в рамках митного співробітництва вих. №2367661954 - каміння бурштину виявлено угорськими митниками за обшивкою багажного відсіку, під передніми та задніми сидіннями; а згідно протоколу слухання клієнта в офіційному адміністративному провадженні № 2366563068 від 03. 04. 2019 та рішення Національної податкової і митної адміністрації Податкового і митного директорату області Саболч - Сатмар - Берег вих. № 4314177284 (розпорядження про конфіскацію вилученого з під митного контролю товару не ЄС походження (бурштину) - «каміння бурштину-сирцю було заховано під заднім сидінням легкового автомобіля», з чого слідує, що спосіб приховування каміння бурштину ОСОБА_1 від митного органу України з достовірністю не встановлено. Також захисник зазначає, що каміння бурштину митними органами Угорщини було класифіковано як бурштин-сирець. При цьому, згідно інформації, наявної в документах, наданих Угорською стороною митним органам України, жодних досліджень та експертиз вилученого каміння не проводилось. Закарпатською митницею не ідентифіковано безпосередній предмет порушення митних правил, що напряму впливає на його вартість, яка в даному конкретному випадку є визначальною і підлягає встановленню, як задля правильного призначення штрафу, у відповідності до санкції ч. 1 ст. 483 МК України, так і для констатації наявності або відсутності в діях ОСОБА_1 складу даного правопорушення, адже, зважаючи на розмір граничної суми (до 10 000 євро), визначеної Порядком вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам`ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №448 від 21. 05. 2012 № 448, цілком ймовірно буде припустити, що -4- при правильному кваліфікованому визначенні та ідентифікації каміння бурштину, і відповідно його вартості, взагалі буде відсутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України і про вчинення якого заявляє митний орган. Окрім того, документи отримані Закарпатською митницею від угорської сторони, не є належними, достовірними та допустимими доказами в даній конкретній справі щодо ОСОБА_1 , позаяк у встановленому законодавством порядку не легалізовані на території України. Крім того, як вбачається з матеріалів справи будь-яких експертних висновків щодо визначення як вартості предмету порушення митних правил - каміння бурштину, отриманих у встановлений законом спосіб, такі не містять, що ставить під сумнів обґрунтованість накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу саме в розмірі 336 183,51 грн., з конфіскацію предмета правопорушення, який не вилучався і утилізований на території Угорщини та стягнення його вартості через неможливість конфіскації, що прямо суперечить всім вище викладеним положенням закону та правовим позиціям, що підлягали застосуванню до даної конкретно ситуації. Заслухавши пояснення захисника - адвоката Бондарєвої О.С., яка підтримала апеляційну скаргу, доводи представника Закарпатської митниці Держмитслужби Зубенка І.І. про безпідставність поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Частиною 1 статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, тощо та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці вимоги закону у справі не додержані. Згідно диспозиції ч.1 ст. 483 МК України, дане правопорушення характеризується діями, що спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстав для переміщення товарів підроблених документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості. Відповідно до вимог ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України . Отже, винність є обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення, яка виражає внутрішній психологічний зміст - психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. У цій ознаці відбивається найважливіший конституційний принцип - принцип суб`єктивного ставлення до вчиненого, тобто відповідальність тільки при наявності вини, закріплений у ст. 62 Конституції України . Відповідно до ст. ст. 10-11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо -5- допускала настання цих наслідків, а вчиненим з необережності - коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. Поза цими визначеними в законі видами вина відсутня. Судом першої не дано належної оцінки поясненням ОСОБА_1 щодо недоведеності митним органом як умислу в діях ОСОБА_1 на вчинення порушення митних правил України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.483 МК України, так і самої події порушення митних правил. Як вбачається з матеріалів справи, в ній містяться відомості про вчинення ОСОБА_1 правопорушення на території Угорщини, а твердження митного органу України про порушення останнім законодавства України є лише припущенням. Як слідує із змісту ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину (правопорушення) і не може бути піддана кримінальному покаранню (адміністративному стягненню), доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (постановою в справах про адмінправопорушення). Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що рішення ЄСПЛ підлягають застосуванню судами як джерела права. У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» вказано, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом». Докази, надані митним органом щодо доведеності вини ОСОБА_1 , а також висновки суду першої інстанції щодо встановлення факту вчинення ним порушення вимог українського митного законодавства, не є достатньо вагомими, та не спростовують аргументи сторони захисту стосовно не доведення митним органом поза розумним сумнівом факту вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил, відповідальність за які передбачено ч. 1 ст. 483 МК України, за обставин, у час та спосіб, про які вказано у протоколі про порушення митних правил № 3632/30500/19 від 06. 08. 2019. Статтею 458 МК України порушення митних правил визначається, як адміністративне правопорушення, котре являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Підставою для порушення справи про порушення митних правил, окрім іншого, згідно до п. 3 ч. 1 ст. 491 МК України, є офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отриманих від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій. -6- У даній справі протокол про порушення митних правил був запроваджений на підставі інформації, отриманої з Митного Департаменту Центрального Управління Національної Податкової та Митної Адміністрації Угорщини з інформацією про обставини виявлення 03. 04. 2019 співробітниками Прикордонного відділення Тисабеч (Угорщина) (суміжний з пунктом пропуску «Вилок - Тисабеч») в ході митного огляду транспортного засобу марки «Mercedes - Benz ML350» р. н. з. НОМЕР_1 прихованого каміння бурштину. Також митним органом встановлено, що транспортний засіб марки «Mercedes - Benz ML350» р. н. з. НОМЕР_1 був оформлений в напрямку виїзд з України в пункті пропуску для автомобільного сполучення «Вилок - Тисобеч» митного поста «Вилок» 03. 04. 2019 о 13 год. 41 хв., керував вищевказаним транспортним засобом громадянин ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 ). Однак, зазначеним доказам суд не дав оцінки, а вищевказаний транспортний засіб пройшов процедуру митного огляду та контролю. Апеляційний суд констатує, що адміністративне правопорушення не було виявлено на території України, ОСОБА_1 в офіційному порядку не було передано до України разом з інформацією щодо правопорушення, також і не має офіційних відомостей про те, що ОСОБА_1 поніс відповідальність у суміжній країні за порушення митних правил (відсутні рішення судових органів чи інших офіційних державних органів, повноважних накладати стягнення), хоча про це зазначено у протоколі про порушення митних правил. Окрім того відомості, які містяться в рішенні Податкового і митного директорату області Саболч-Сатмар -Берег Національної податкової і митної адміністрації вх. №2366563079, а саме: транспортний засіб, використаний для перевезення, не переобладнаний так, що дає змогу вчинення правопорушення. В матеріалах справи відсутні відомості та докази, які б підтверджували поза розумним сумнівом факт переміщення ОСОБА_1 каміння бурштину через митний кордон України. Наявні в матеріалах справи роздруківки про час та дату перетину ОСОБА_1 митного кордону України підтверджують лише факт перетинання останнім українського кордону в пункті пропуску «Вилок», однак не свідчать про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, тим більше, що керований ОСОБА_1 транспортний засіб тривалий час перебував на нейтральній території між Україною та Угорщиною. Більш того, за наявності даної інформації, жодних доказів того що митним органом України була ініційована та проведена перевірка щодо інспектора, який оформляв автомобіль, що в подальшому був затриманий Саболч - Сатмарською митницею, матеріали справи не містять. Таким чином, суд першої інстанції належним чином не оцінив всіх доказів по справі в їх сукупності, а висновки суду першої інстанції про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України, є передчасним та немотивованим. Разом з тим, здійснення провадження в справі про порушення митних правил ОСОБА_1 , обов`язок доказування винуватості особи, що притягається до відповідальності за адміністративне правопорушення (порушення митних правил), часу, місця, мети і способу вчинення порушення митних правил, покладається на орган, що розпочав провадження в справі - Закарпатську митницю Держмитслужби. В п. п. 17, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 03. 06. 2005 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», яка є чинною, вказано, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до положень МК України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення (ст. 487 МК України). -7- Таким чином, відомості викладені в протоколі про порушення митних правил № 3632/30500/19 від 06. 08. 2019, складеному заступником начальника відділу оперативного реагування № 3 Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Закарпатської митниці ДФС Кравчуком В.Р., не можна оцінювати, як беззаперечно встановлені, оскільки, як свідчать матеріали справи № 308/10199/19, митним органом не було зібрано достатньо доказів на підтвердження обставин, які зафіксовані у даному протоколі. Зокрема, в матеріалах справи щодо ОСОБА_1 відсутні і протокол огляду та вилучення як предметів порушення митних правил України - каміння бурштину, так і транспортного засобу, на якому він здійснював перетин українського та угорського кордонів. Дані обставини, суперечать положенням ч. 2 ст. 511 МК України, згідно якої у разі виявлення порушень митних правил, зокрема, статтями 482-484 цього Кодексу, тимчасове вилучення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей, а також відповідних документів є обов`язковим. Зазначені в протоколі вартість і кількість каміння бурштину, яке, на думку митного органу, ОСОБА_1 перемістив через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а також вартість транспортного засобу, на якому ОСОБА_1 переміщував зазначені предмети, жодними належними, допустимими та достовірними доказами не підтверджена і у спосіб, який визначено положеннями ст. ст. 495, 508, 515, 516 МК України - не встановлювалась, оскільки в матеріалах справи відсутні висновки експертів або спеціалістів щодо вартості транспортного засобу. Обгрунтованими є також твердження сторони захисту, щодо відсутності в матеріалах справи будь-яких документів і відомостей щодо ідентифікації та оцінки каміння бурштину (предмету правопорушення, як вважає митний орган). Згідно п. 3 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді є дорогоцінним камінням органогенного утворення. Одночасно з цим, в частині 4 статті 15 цього Закону унормовано, що Державний гемологічний центр України відповідно до законодавства проводить незалежну експертизу та контроль за якістю сировини і виробів з дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, а також виробів з ними, експертну оцінку дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, зарахованого до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, подає методологічну допомогу геологорозвідувальним, видобувним і переробним підприємствам для підвищення якості робіт та у методичному їх забезпеченні, проводить гемологічні дослідження сировини, а також виконує інші роботи за розпорядженнями уповноважених органів, пов`язані з незалежною експертизою дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Всупереч наведеним положенням закону, органом, який склав протокол про порушення митних правил, до матеріалів справи не долучено жодного експертного висновку та експертної оцінки Державного гемологічного центру України щодо ідентифікації предмета правопорушення (яке, як вважає митний орган, вчинив ОСОБА_1 ), як бурштину (дорогоцінного каміння органогенного утворення) та відповідно його вартості. Тим більше, що будь-яких експертних висновків, протоколів зважування, висновків спеціалістів, протоколів вилучення та огляду транспортного засобу матеріали справи не містять. -8- З матеріалів справи, зокрема, наданих митними органами Угорщини, предмет порушення митних правил був класифікований, бурштин-сирець. При цьому, долучені матеріали жодної інформації, щодо проведення будь-яких досліджень та експертиз з вилученим камінням не містять. Як вбачається з Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ бурштину, затвердженої наказом ДКЗ України № 29 від 10. 02. 2003 (п.3.1) бурштин - збірний термін, що об`єднує різновиди викопних смол, придатних для використання в ювелірно-виробній, хімічній, фармацевтичній та інших галузях виробництва; бурштин-сирець - товарна продукція гірнично-збагачувального виробництва, що вироблена на підприємстві й підготовлена до реалізації відповідно до вимог ТУ У 13970826.003-2000 "Бурштин", затверджених генеральним директором ДП "Укрбурштин" 26. 12. 2000 та зареєстрованих Рівненським державним центром стандартизації, метрології та сертифікації 14. 02. 2001 за № 097/000638. Відповідно до положень розділу 4 згаданої Інструкції серед викопних скам`янілих смол за фізико-механічними властивостями та хімічним складом виділяються три групи: - група тугоплавких, в`язких викопних смол, що вміщують до 8% бурштинової кислоти (сукциніт, руменіт, бірміт, симетіт); - група крихких викопних смол буровугільних пластів (ретиніт, геданіт, чемоїніт); - група м`яких легкоплавких викопних смол четвертинного віку (копал, амбріт). Термін "бурштин" стосується різновидів викопних смол складу CHO 40 64 4, що використовуються у ювелірно-виробній галузі: сукциніт, руменіт, бірміт, симетіт, ретиніт, геданіт, чемоїніт, глесит. Наведене свідчить, що Закарпатською митницею Держмитслужби не ідентифіковано безпосередній предмет порушення митних правил, що прямо впливає на його вартість, яка в даному конкретному випадку є визначальною і підлягає встановленню, як задля правильного призначення штрафу, у відповідності до санкції ч. 1 ст. 483 МК України, так і для констатації наявності або відсутності в діях ОСОБА_1 складу даного правопорушення, зважаючи на розмір граничної суми (до 10 000 євро), визначеної Порядком вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам`ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №448 від 21. 05. 2012. Окрім того, статтею 483 МК України передбачено наявність предмету правопорушення, а санкція статті передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів. Питання визначення об`єктивної вартості безпосередніх предметів порушення митних правил має істотне значення для об`єктивного розгляду справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22. 12. 2010 № 23-рп / 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності. -9- Відповідна позиція Конституційного Суду України узгоджується з правовими позиціями Європейського суду з прав людини, практика якого при розгляді справ судами в обов`язковому порядку використовується як джерело права відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Зокрема, у рішенні від 10. 02. 1995, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», Європейський суд зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин. Аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що, якщо за вчинення адміністративного правопорушення, передбачена, крім іншого, така санкція, як конфіскація майна, таке інкриміноване діяння має характер кримінального, що, в свою чергу говорить про необхідність забезпечення і дотримання процедурних гарантій, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Практика Європейського суду вказує на те, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення. Як роз`яснено в абз. 2 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03. 06. 2005 № 8, при визначенні вартості предмета контрабанди чи порушення митних правил потрібно виходити з нормативних актів про ціни й ціноутворення на відповідні товари. У разі потреби це питання може бути вирішено на підставі висновку експертизи. Також, відповідно до абзаців 2 та 3 п. 6. 5 «Порядку роботи складу митниці ДФС», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30. 05. 2012 № 627 «У випадках, коли товари, транспортні засоби комерційного призначення, тимчасово вилучені в справах про порушення митних правил, або предмети контрабанди, вилучені Митницею відповідно до кримінально-процесуального законодавства, передаються на склад Митниці без визначення вартості, а також коли товари тимчасово вилучаються у справах про порушення митних правил за статтями Кодексу, що передбачають стягнення в розмірах, визначених у відсотках від вартості цих товарів, залучення експертів є обов`язковим. Рішення про необхідність залучення експерта приймається посадовою особою митниці, в провадженні якої знаходиться справа, шляхом винесення відповідної постанови. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 495 МК України одним із джерел доказів по справі про порушення митних правил є висновок експерта. Однак, як вбачається з матеріалів справи, будь-яких експертних висновків щодо визначення як категорії каміння бурштину, так, власне і його вартості, отриманих у встановлений законом спосіб, такі не містять. Всупереч наведеному, суд першої інстанції прийняв рішення про накладення на ОСОБА_1 штрафу саме у розмірі 336 183,51 грн., конфіскацію предмета правопорушення, відповідно до матеріалів про порушення митних правил, не вилучався і утилізований на території Угорщини, а рішення про стягнення його вартості через неможливість конфіскації, прямо суперечить наведеним положенням закону та правовим позиціям, викладеним у рішеннях ЄСПЛ. Більш того, як вбачається з матеріалів справи даний автомобіль належить ОСОБА_6 . Згідно ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та -10- інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Порушенням митних правил, за яке передбачено адміністративну відповідальність у ч. 1 ст. 483 МК України, визнаються переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, в тому числі, що ставиться у провину ОСОБА_1 , з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників). Згідно п. 53 ст. 4 МК України, спеціально виготовленим сховищем (тайником) вважається сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані та пристосовані з цією метою конструктивні ємності чи предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу, тощо. Згідно з повідомленням органу податкової та митної адміністрації Угорщини, яке послужило підставою для складання протоколу про порушення митних правил і надано суду в якості єдиного джерела доказів у даній справі (а.с.12-13), каміння бурштину були виявлені «під передніми та задніми сидіннями, а також за обшивкою багажного відсіку, у мішках білого кольору». Відомостей, достатніх для того, щоб визнати простір «під передніми та задніми сидіннями, а також за обшивкою багажного відсіку» спеціально виготовленим сховищем (тайником), ні вказане повідомлення, ні додані до нього світлини не містять. Окрім того, в ньому вказано, що використання навіть наданої інформації дозволяється лише «в рамках законодавчих підстав, що вказано у інформаційному листі». Використання її з іншою метою дозволяється лише після отримання на те письмового дозволу органу, який надав таку інформацію. Такого дозволу в матеріалах справи немає, отже джерелом доказів у сенсі ст. 251 КУпАП, тобто джерелом фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, вказане повідомлення вважатись не може. Інших доказів того, що автомобіль «Mercedes - Benz ML 350» р.н.з. НОМЕР_1 обладнаний спеціально виготовленим сховищем (тайником) і, в той час, коли він 03. 04. 2019 знаходився в зоні митного контролю «Вилок - Тисобеч» митного поста «Вилок» Закарпатської митниці Держмиттслужби, містив у собі каміння бурштину, у справі немає. Судження про «спеціальне виготовлення» сховища міститься тільки в протоколі про порушення митних правил і жодним доказом не підтверджене. Відповідно до ч. 6 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи. Відповідно до ч. 3 ст. 528 МК України у разі, якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду в справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. -11- Згідно протоколу про порушення митних правил каміння бурштину і транспортний засіб - автомобіль марки «Mercedes Benz ML350» р. н. з. НОМЕР_1 в порядку ст. 511 МК України не вилучалися (а.с.4). На підставі досліджених та перевірених доказів та їх оцінки в сукупності, апеляційний суд приймає та враховує доводи апеляційної скарги про те, що в діяннях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, а тому постанова судді підлягає скасуванню, а провадження закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП та п. 2 ч. 1 ст. 531 МК України. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду. Оскільки справа розглянута судом без урахування наведених вимог закону, постанова суду підлягає до скасування із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 531 МК України за відсутності в діях особи, яка притягається до відповідальності, ознак порушення митних правил, а апеляційна скарга задоволенню. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що митним органом не було надано належних та допустимих доказів, в підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів, не заявлялось. Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, ст. 531 МК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу задовольнити. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15. 09. 2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, скасувати, а провадження в цій справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя