Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/2580/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2580/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 15 лютого 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії, зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 14.11.2017 року по 10.04.2020 року, встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надати звіт про виконання судового рішення, та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 13.04.2019 року по 12.04.2020 року. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 1000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Стягнуто на користь ОСОБА_1 420,40 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що рішенням від 08.11.2019 року по справі № 560/2291/19 Хмельницький окружний адміністративний суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії із застосуванням оцінки одного року страхового стажу в розмірі - 1,35%, зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням оцінки одного року страхового стажу в розмірі - 1,35%, починаючи з 14.11.2017 року. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії з 12.12.2017 року по 12.04.2019 року. Рішення суду набрало законної сили 26 лютого 2020. 28.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії з 14.11.2017 року по дату виплати заборгованості за судовим рішення по справі № 560/2291/19. Листом від 08.05.2020 № 2200-0301-8/18801 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду по справі № 560/2291/19, в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, яке підлягає негайному виконанню, головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено нарахування суми доплати по перерахунку пенсії із застосуванням оцінки одного року страхового стажу в розмірі - 1,35% за період з 14.11.2017 року по 13.12.2017 року в розмірі 780,95 грн., яку позивач отримав в січні 2020 року. Після набрання рішенням законної сили, Головне управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провело перерахунок пенсії із застосуванням оцінки одного року страхового стажу в розмірі - 1,35% з 14.12.2017 року по 31.03.2020 року. Розрахунок пенсії з 14.11.2017 року наступний: 5377,90 грн. (середня заробітна плата у галузях економіки України за 2016-2017 роки) х 1,23458 (індивідуальний коефіцієнт заробітку) = 6639,45 грн. (заробіток для обчислення пенсії) х 0,46012 (коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,35) = 3054,94 грн. (розмір пенсії). З 01.04.2020 року розмір пенсії становить 3256,23 грн. В квітні 2020 року позивач отримав пенсійну виплату в розмірі 25100,65 грн, в тому числі 21844,42 грн - доплата по перерахунку пенсії із застосуванням оцінки одного року страхового стажу в розмірі - 1,35% за період з 14.12.2017 року по 31.03.2020 року та 3256,23 грн - пенсія за квітень 2020 року. Щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з 12.12.2017 року по 12.04.2019 року вказало, що на суму боргу 34288,67 грн нараховано компенсацію в сумі 2046,01 грн, яка буде направлена на виплату через підприємство поштового зв`язку в травні 2020 року. Вважаючи відмову відповідача щодо нарахування та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 14.11.2017 року по 10.04.2020 року протиправними, позивач звернувся до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність законних підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ст.1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ врегульовано, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). За правилами ст.1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Ст.3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). За змістом п.2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159) компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат). П.3 Порядку № 159 унормовано, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат). Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії). Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 522/9778/16-а, від 17 вересня 2020 року у справі № 300/544/19, від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19 та від 29 жовтня 2020 року у справі № 0840/3175/18. Як з`ясовано з матеріалів справи, що предметом розгляду в справі № 560/2291/19 були протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо розрахунку розміру призначеної позивачу пенсії з 14.11.2017 року, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У рішенні по справі № 560/2291/19 суд встановив, що пенсія, призначена та нарахована позивачу на виконання рішення суду за період з 14.11.2017 року по 30.04.2019 року в сумі 37340,14 грн, нарахована та виплачена йому в квітні 2019 року. Тому, внаслідок протиправних дій відповідача щомісячні пенсійні нарахування, виплату яких позивач мав би отримувати щомісячно починаючи з 12.12.2017 року, він фактично отримав одноразово всією нарахованою сумою 12.04.2019 року за період нарахування з 14.11.2017 року по 30.04.2019 року. Суд вважає, що в такому випадку відповідач зобов`язаний був провести таку виплату з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Рішенням від 08.11.2019 року суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням оцінки одного року страхового стажу в розмірі - 1,35%, починаючи з 14.11.2017 року, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії з 12.12.2017 року по 12.04.2019 року. Виконуючи рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.11.2019 року по справі № 560/2291/19 відповідач нарахував позивачу 2046,01 грн компенсації втрати частини доходів за період з 14.11.2017 року по 12.04.2019 на суму 34288,67 грн, яка була нарахована на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.09.2018 року по справі № 2240/2275/18 про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 14.11.2017 року. При цьому, виплачені позивачу в квітні 2019 року кошти в сумі 34288,67 грн відповідач нараховував із застосуванням оцінки одного року страхового стажу в розмірі - 1%, без врахування вимог рішення Хмельницького окружного адміністративного суду щодо перерахунку та виплати позивачу пенсії із застосуванням оцінки одного року страхового стажу в розмірі - 1,35%, починаючи з 14.11.2017 року. В відзиві на позов відповідач вказує, що після набрання законної сили рішенням по справі №560/2291/19 провів перерахунок пенсії позивача із застосуванням оцінки одного року страхового стажу в розмірі -1,35% з 14.12.2017 року по 31.03.2020 року, та в квітні 2020 року виплатив позивачу 21844,42 грн доплати по перерахунку пенсії із застосуванням оцінки одного року страхового стажу в розмірі - 1,35% за період з 14.12.2017 року по 31.03.2020 року. Крім того, зазначає, що компенсація втрати частини доходів за період з 14.11.2017 року по 12.04.2019 на суму пенсійної виплати 34288,67 грн виплачена в травні 2020 року. Отже, перераховуючи пенсію позивача із застосуванням оцінки одного року страхового стажу в розмірі -1,35%, та виплачуючи в квітні 2020 року 21844,42 грн доплати по перерахунку пенсії відповідач не здійснив нарахуванням компенсації втрати частини доходів на вказану суму. Тому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 13.04.2019 року по 12.04.2020 року (день виплати нарахованої пенсії), оскільки несвоєчасне нарахування та виплата сум пенсії позивача відбулась з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. Що стосується рішення суду першої інстанції в частині відшкодування судових витрат, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно ч. ч.1, 2 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Частиною 3 ст.134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України). Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Згідно ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 10.12.2019 у справі № 10.12.2019. Суд апеляційної інстанції зазначає, що до клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі додано, зокрема: договір про надання правової допомоги від 22.05.2020, додаток № 1 до нього, акт приймання-передачі наданих послуг до договору від 22.05.2020, акт приймання-передачі грошових коштів від 22.05.2020, та довідку від 22.05.2020 про сплату адвокату коштів. Колегія суддів не погоджується з твердженням апелянта про те, що відсутні будь-які докази надання правової допомоги саме у справі № 560/2580/20, оскільки в акті приймання-передачі наданих послуг до договору від 22.05.2020 вказано, що загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) та отриманих ОСОБА_1 в справі щодо оскарження листа ГУ ПФУ в Хмельницькій області № 2200-0301-8/18801 від 08.05.2020. У справі №560/2580/20 предметом оскарження є відмова відповідача щодо нарахування та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 14.11.2017 року по 10.04.2020 року, яка оформлена саме листом ГУ ПФУ в Хмельницькій області № 2200-0301-8/18801 від 08.05.2020, що дає можливість точно встановити факт надання правової допомоги адвокатом Клюцуком В.П. позивачу у справі № 560/2580/20. Щодо посилання відповідача на те, що факт прийняття-передачі грошових коштів не підтверджений банківськими документами, судова колегія вказує наступне. Згідно із п.2, п.п.2.1 додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 22.05.2020 року сума гонорару згідно Договору про надання правової допомоги від 22.05.2020 року становить 1000 грн. та сплачується в готівковій формі в повному розмірі в момент підписання даного Договору. Факт сплати Клієнтом та отримання Адвокатом гонорару (його частини) підтверджується Актом приймання-передачі грошових коштів, який підписується Сторонами та є невід`ємною частиною Договору. Подана до суду позовна заява, ОСОБА_1 доводить фактичність укладення договору про надання правової допомоги від 22.05.2020 і виконання названим адвокатом обов`язків, передбачених цим договором. Акт прийому-передачі грошових коштів, яким Адвокат засвідчує прийняття від позивача коштів у сумі 1000 грн. по договору про надання правової допомоги від 22.05.2020, відповідає умовам договору і наступним діям Адвоката на виконання своїх договірних зобов`язань, тому у суду відсутні обґрунтовані сумніви у дійсності і достовірності даного доказу. За цих обставин, суд вважає даний акт належним і допустимим доказом на підтвердження фактичності прийняття Адвокатом від позивача коштів у сумі 1000 грн. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат. Суд апеляційної інстанції вважає, що визначена адвокатом сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, за результатами розгляду справи, є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.