Постанова 4854 № 420/7504/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7504/20 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В. Місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Градовського Ю.М. при секретарі Черкасовій Є.А. розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року по справі за позовом Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт" до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень,- В С Т А Н О В И Л А : У серпні 2020 року ДП "Одеський порт" звернулося до адміністративного суду з позовом до ГУ Держпраці в Одеській області, в якому просило визнання протиправним та скасувати припис № ОД495/1638/АВ/П від 22.07.2020 року про усунення виявлених порушень. В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оспорюваний припис складений на підставі акт інспекційного відвідування за результатом проведеного інспекційного відвідування, яким виявлені порушення статті 29, 74 КЗпП України. Позивач вважає, що акт та припис є необґрунтованими та такими, що складені з порушенням норм діючого законодавства України. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року позов підприємства задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис ГУ Держпраці в Одеській області № ОД495/1638/АВ/П від 22.07.2020 року про усунення виявлених порушень. На користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держпраці в Одеській області стягнуто судовий збір у розмірі 2 102 грн. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ГУ Держпраці в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року, як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального права та неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, та ухвалити нове рішення, яким у задоволені повних вимог відмовити. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач зазначив, що не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що порушення статті 29 КЗпП України є безпідставним, оскільки ОСОБА_1 переведено на посаду начальник служби IT-технологій з 07 грудня 2016 року, а з умовами праці ознайомлено лише 28 грудня 2016 року, тобто в порушення статті 29 КЗпП України. Також апелянт зауважив, що суд першої інстанції при розгляді питання правомірності встановленого порушення статті 79 КЗпП України не дослідив фундаментальності порушення одного з основних трудових прав працівника - право на відпочинок, гарантоване статтею 2 КЗпП України. З наведених обставин апелянт вважає, що ним, як територіальним органом Державної служби України з питань праці, одним з основних завдань якого є здійснення державного нагляду та контролю з питань додержання законодавства про працю, обґрунтовано виявлено та зафіксовано у належний спосіб порушення трудового законодавства України з боку ДП "Одеський порт" та правомірно винесено оспорюваний припис. У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом встановлено, що з 01 по 14 липня 2020 року ГУ Держпраці в Одеській області, на підставі наказу від 23.06.2020 року №922 про проведення інспекційного відвідування та направлення від 23.06.2020 року №15/01-29-1375 проведено інспекційне відвідування ДП "Одеський порт" яке використовує найману працю. За результатами проведеного заходу було складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ОД495/1638/АВ від 14.07.2020 року, згідно якого виявлено наступні порушення з боку підприємства: 1) в порушення вимог статті 29 КЗпП України, до початку роботи за укладеним трудовим договором працівника підприємства ОСОБА_1 не поінформовано під розписку про умови праці. 2) в порушення вимог статті 74 КЗпП України, начальнику служби ІТ-технологій Рябову А.П. у лютому поточного року не надана частина основної щорічної відпустки із збереженням на її період місця роботи (посади) і заробітної плати. Не погодившись із зазначеними висновками ДП "Одеський порт" 16 липня 2020 року до ГУ Держпраці в Одеській області надано заперечення (зауваження) до Акту інспекційного відвідування. Листом від 21.07.2020 року № 15/01-33-7363 ГУ Держпраці в Одеській області повідомило підприємство, що надані заперечення є безпідставними та такими, що не містять правового підґрунтя. 22 липня 2020 року ГУ Держпраці в Одеській області, на підставі Акту інспекційного відвідування, прийнято припис № ОД495/1638/АВ/П про усунення виявлених порушень, а саме: - статті 29 КЗпП України щодо інформування працівників під розписку про умови праці за укладеним трудовим договором до початку роботи; - статті 74 КЗпП України щодо надання працівникам основної та додаткової щорічної відпустки із збереженням на її період місця роботи (посади) і заробітної плати. Подані ДП "Одеський порт" до ГУ Держпраці в Одеській області скарги про скасування Припису були залишені без задоволення, що зумовило підприємство звернутися до суду з даним позовом. Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки ГУ Держпраці в Одеській області щодо порушення позивачем приписів статей 29, 74 КЗпП України, зафіксовані актом інспекційного відвідування № ОД495/1638/АВ від 14.07.2020 року та приписом № ОД495/1638/АВ/П від 22.07.2020 року не відповідають фактичним обставинам та не підтверджені наданими до суду доказами. Надаючи правову оцінку законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина першої статті 259 КЗпП України). Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823 (далі Порядок № 823). Відповідно до абзаці другого пункту 1 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку. За приписами пунктів 2, 3, 16, 20, 21 цього Порядку державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці, що є посадовими особами Держпраці та її територіальних органів, органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження) та які пройшли перевірку знань у порядку, визначеному Мінекономіки. Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінекономіки форми, що видається Держпраці та її територіальними органами. За результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування. Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. З матеріалів справи вбачається, що підставою для здійснення позапланового заходу державного контролю відносно позивача слугувала скарга ОСОБА_1 від 02.03.2020 року, в якій він повідомив ГУ Держпраці в Одеській області, що працюючи в ДП "Одеський порт" звернувся до керівника підприємства із заявою про надання йому щорічної оплачуваної відпустки з 03.02.2020 року. Відпустку йому було надано з 28.02.2020 року, проте не було виплаченого заробітної плати за час відпустки. Також скаржник зазначив, що керівництво підприємства без повідомлення було змінено структуру служби ІТ-технологій, внаслідок чого істотно було змінено його умови праці (а.с.133). Здійсненим інспекційним відвідуванням було встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до наказу по ДП "Одеський порт" від 07.12.2016 № 690К2-2 на підставі його заяви переведено з посади начальника відділу інформаційних технологій інженерної служби на посаду начальника служби IT-технологій з 08 грудня 2016 року, проте, з Положенням про службу IT-технологій від 28.12.2016 року № 25/01 вищезазначений працівник ознайомлений під підпис 28 грудня 2016 року. На думку інспектора праці зазначене є порушенням вимог статті 29 КЗпП України, оскільки до початку роботи за укладеним трудовим договором працівника підприємства не проінформовано під розписку про умови праці. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність таких висновків з наступного. Згідно вимог пункту 1 статті 29 КЗпП України, до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору. Водночас, відповідач, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності, не надав суду доказів того, що при переведені з посади начальника відділу інформаційних технологій інженерної служби на посаду начальника служби IT-технологій у Рябова А.П. змінилися умови праці. Посилання же Головного управління на та, що ОСОБА_1 ознайомлено з Положенням про службу IT-технологій не до початку роботи є безпідставним, оскільки зазначене Положення було затверджено 28 грудня 2016 року, і в цей же день ОСОБА_1 було з ним ознайомлено під підпис. Враховуючи, що до цієї дати Положенням про службу IT-технологій не було затвердженим, твердження Головного управління про порушення ДП "Одеський порт" статті 29 КЗпП України є безпідставним. В обґрунтованість висновків Припису про порушення ДП "Одеський порт" вимог статті 74 КЗпП України, ГУ Держпраці в Одеській області посилалося на те, що начальнику служби IT-технологій Рябову А.П. у лютому поточного року не надана частина основної щорічної відпустки із збереженням на її період місця роботи (посади) і заробітної плати. Так, відповідно до статті 74 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати. Частиною першою статті 75 КЗпП України передбачено, що щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Відповідно приписів частин четвертої та п`ятої статті 79 КЗпП України черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов`язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до графіка відпусток працівників служби ІТ-технології підприємства, затвердженого розпорядженням ДП "Одеський порт" від 13.12.2019 року № 118, начальнику служби ОСОБА_1 на 2020 рік визначено періоди надання відпустки: лютий 14 днів, вересень 10 днів. У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до в.о. директора ДП "Одеський порт" із заявою про надання йому відпустки, тривалістю 14 календарних днів з 17 лютого 2020 року. Листом від 05.02.2020 року його повідомлено про надання йому щорічної відпустки з 28 лютого 2020 року. Враховуючи, що ОСОБА_1 було надано відпустку згідно затвердженого графіку, твердження ГУ Держпраці в Одеській області про порушення ДП "Одеський порт" приписів статті 74 КЗпП України також є безпідставними. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 08 лютого 2020 року по 06 березня 2020 року перебував на лікарняному. Тому, враховуючи приписи пункту 1 частини другої статті 11 Закону України "Про відпустки", згідно яких щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги доводи ГУ Держпраці в Одеській області про порушення позивачем одного з основних трудових прав працівника право на відпочинок. Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про скасування припису ГУ Держпраці в Одеській області № ОД495/1638/АВ/П від 22.07.2020 року є правильним. Твердження апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині не забезпечення відповідача правом надавати пояснення, з посиланням на те, що будь-яких документів з дати прийняття ухвали про відкриття провадження до дати винесення судового рішення у справі відповідачем отримано не було, а отже апелянт не знав про існуючий у даній справі спір, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи (довідка щодо припинення відправки поштової кореспонденції, електронне повідомлення про направлення копії ухвали про відкриття провадження та позову з додатками на електронну адресу відповідача). Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують. Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено та підписано 15 лютого 2021 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: Ю.М.Градовський