Ухвала КГС ВС № 904/1488/20

УХВАЛА 15 лютого 2021 року м. Київ Справа № 904/1488/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бакуліна С. В. (доповідач), Губенко Н. М., Кролевець О. А., розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23 листопада 2020 року (головуючий суддя - Кузнецов В. О., судді: Мороз В. Ф., Чередко А. Є.) у справі №904/1488/20 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 222881,81 грн ВСТАНОВИВ: У березні 2020 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця")звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг") про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 222881,81 грн. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 29 липня 2020 року у задоволенні позовних вимог АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" до ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 222881,81 грн відмовив у повному обсязі; судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3343,22 грн поклав на позивача. 30 грудня 2020 року (згідно з відміткою на поштовому конверті) через суд апеляційної інстанції АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23 листопада 2020 року у справі №904/1488/20. Перевіривши касаційну скаргу АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця", Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 гривні. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів у сумі 222881,81 грн. Отже, ціна позову не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року (1051000,00 грн). Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики. АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" зазначає, що касаційна скарга має виняткове значення для скаржника та становить значний інтерес для інших клієнтів скаржника, що здійснюють регулярне перевезення вантажів, посилаючись на те, що на розгляді господарських судів різних інстанцій знаходиться низка ідентичних справ, причиною виникнення спору у яких стало питання щодо стягнення плати за користування вагонами, що перебувають під арештом, а тому за результатами розгляду цієї справи Верховний Суд має підтвердити об`єктивність обов`язку здійснення плати за користування вагонами відповідно до пункту 13 Правил користування вагонами, що на думку скаржника, підпадає під дію пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України та може бути підставою для перегляду цієї справи в касаційному порядку. Проте, власний аналіз висновків, до яких дійшли суди в оскаржуваних судових рішеннях, та саме лише посилання скаржника у касаційній скарзі на наявність розгляду господарськими судами інших спорів в аналогічних правовідносинах не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для скаржника. При цьому доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями та переоцінки встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)]. У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. За змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами. На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом. Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності". З огляду на відсутність обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23 листопада 2020 року у справі №904/1488/20 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження Суд не розглядає клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23 листопада 2020 року у справі №904/1488/20. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя С. В. Бакуліна Судді Н. М. Губенко О. А. Кролевець