Постанова 4873 № 910/3904/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" лютого 2021 р. Справа№ 910/3904/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Євсікова О.О. суддів: Корсака В.А. Ходаківської І.П. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі № 910/3904/20 (суддя Полякова К.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донарготранс" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 55.908,48 грн, В С Т А Н О В И В: Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донарготранс" 55.908,48 грн безпідставно набутих коштів, а також 2.102,00 грн витрат зі сплати судового збору. Рішення місцевого суду мотивоване тим, що матеріали справи не містять доказів прострочення позивачем встановленого договором 48 годинного строку для навантаження вагонів, а тому правові підстави для нарахування відповідачем плати за зберігання вантажу відсутні, відповідно, списані з позивача грошові кошти у розмірі 55908,48 грн за зберігання вантажу підлягають поверненню. Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, АТ "Українська залізниця" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Ходаківська І.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2020 апеляційну скаргу АТ "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/3904/20 залишено без руху. Від АТ "Українська залізниця" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з доданими до неї доказами сплати судового збору (платіжне доручення № 3208961 від 17.11.2020) та докази направлення копії апеляційної скарги ТОВ "Донарготранс" у встановленому порядку. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 поновлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" пропущений строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/3904/20, зупинено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/3904/20, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Постанову у справі прийнято 15.02.2021 після виходу судді Корсака В.А. із незапланованої короткочасної відпустки, пов`язаної із сімейними обставинами. Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевий суд при вирішенні справи не застосував положення п. п. 8, 9 Правил зберігання вантажів та дійшов помилкового висновку, що сторони погодили безоплатне зберігання вантажу відповідно до Збірника тарифного керівництва № 1 протягом 48 годин. На думку апелянта, місцевий суд не надав належної оцінки тому, що: - відповідно п. п. 1.1, 2.1.1., 2.1.3 Договору по накопиченню та додатку №8 до нього предметом Договору є надання відповідачем позивачу послуг накопичення вагонів (подавання/забирання під навантаження, формування відправницьких маршрутів), послуг, пов`язаних з накопиченням вагонів (маневрова робота забезпечення локомотива з іншої станції, технічне обслуговування вантажного потягу під навантаження). - вартість послуг з маневрової роботи, збір за пробіг локомотива з іншої станції, послуг з технічного обслуговування вантажного потягу відповідно до п. 2.1.3 Договору визначено у додатках до Договору. У разі не навантаження з вини відправника маршруту за час, визначений у додатках, розрахунки за такі послуги провадяться згідно з Тарифним керівництвом відповідно до п. 3.3 Договору; тобто, сторони визначили певні послуги, які відбуваються за договірною ціною за умові завантаження маршруту протягом 48 годин; - при завантаженні маршруту в строк, більший ніж 48 годин, вартість таких послуг визначається за Збірником тарифного керівництва №1; - в узгодженому сторонами переліку послуг відповідно до Додатка №8 до додаткової угоди сторони не погоджували вартість послуг за зберігання вантажу і не погоджували звільнення від сплати послуг, не визначених у додатках; - пунктом 9.3 Договору про накопичення зазначено, що у випадках, не передбачених цим Договором, сторони керуються чинним законодавством. У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечив, зазначив, що рішення місцевого суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права і просив залишити вказане рішення без змін. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як підтверджується матеріалами справи та встановлено місцевим судом, 14.02.2018 відповідач (перевізник) та позивач (замовник) укладли договір про надання послуг №09692/ЦТЛ-2018, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажних вагонів для перевезення та надавання інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародних сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. Відповідно до пункту 1.2 договору перевезення - це послуга, в процесі надання якої перевізник зобов`язаний доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 із змінами та доповненнями (далі - Статут), Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі - Збірник Тарифів), Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно. Згідно з пунктом 1.3 договору надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами. Відповідно до пункту 2.3.2 договору перевізник зобов`язаний приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно з інформацією АС "Месплан", доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначено в додатках до цього договору. Пунктом 2.3.3 договору передбачено, що перевізник відкриває для замовника особовий рахунок з наданням коду платника №8210946 та присвоєнням коду вантажовідправника/вантажоодержувача №8995. За умовами пункту 2.1.6 договору замовник прийняв на себе зобов`язання оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передплати за кодом платника. Сторони домовились, що розрахунки за цим договором здійснюються через Філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" ПАТ "Укрзалізниця" (далі - філія "ЄРЦ"). При цьому оплата здійснюється у національній валюті на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання перевізника, з якого грошові кошти зараховуються на особовий рахунок замовника. По мірі виконання перевезень та надання послуг перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати: вартості послуг за перевезення, зазначених в накладній; додаткових зборів (плату за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг); додаткових послуг за вільними тарифами; штрафів та пені на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) (пункти 4.1 - 4.3, 4.5 договору). Пунктом 12.1 договору визначено, що договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору у електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ", або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Також 08.12.2017 відповідачм (залізниця) та позивач (відправник) уклали договір №ПЗ/М-175394/НЮ про надання послуг по накопиченню вагонів на станційних коліях для формування маршруту (далі - договір №ПЗ/М-175394/НЮ), предметом якого є надання залізницею за рахунок відправника послуг, пов`язаних з накопиченням рухомого складу "зерновози" (далі - вагони) під навантаження, формування відправницьких маршрутів з вантажем відправника по станціям: на станції Кролевець Південно-Західної залізниці, код 327805, на станції Мар`янівка Південно-Західної залізниці, код 323202, на станції Бобровиця Південно-Західної залізниці, код 323607, на станції Попільня Південно-Західної залізниці, код 343102, на станції Вороновиця Південно-Західної залізниці, код 335905, на станції Жмеринка Південно-Західної залізниці, код 330009, на станції Ярошенка Південно-Західної залізниці, код 333707, на станції Переяславська Південно-Західної залізниці, код 322905 (пункт 1.1 договору в редакції додаткової угоди від 19.08.2019 № 10). Відповідно до пункту 2.1.3 договору № ПЗ/М-175394/НЮ у редакції додаткової угоди № 10 залізниця прийняла на себе зобов`язання здійснювати в інтересах відправника послуги, пов`язані з накопиченням рухомого складу, перелік та оплата яких визначені окремо за кожною станцією у додатках № 1 - № 8 до даного договору. Сторони домовились, що розмір оплати визначається виходячи із фактичних послуг, наданих залізницею відправнику, перелік яких визначено у додатках №№ 1 - 8 до даного договору. У разі не навантаження з вини відправника маршруту (вагони) за час, визначений у додатках до даного договору, подальші розрахунки проводяться згідно з Тарифним керівництвом №1. Кількість вагонів у маршруті визначається додатками №№ 1 - 8 до даного договору (пункти 3.1, 3.3 договору в редакції додаткової угоди № 10). Відповідно до пункту 3.4 договору № ПЗ/М-175394/НЮ облік часу на навантаження маршруту починається з фактичної подачі вагонів на під`їзну колію та закінчується часом оформлення перевізних документів. Пунктом 3.7 договору № ПЗ/М-175394/НЮ в редакції додаткової угоди №10 встановлено, що вартість послуг, наданих залізницею відправнику, узгоджується сторонами шляхом підписання Протоколу про узгодження договірної вартості послуг, який є невід`ємною частиною даного договору (додатки №№ 1 - 8). Згідно з додатком № 8 до додаткової угоди від 19.08.2019 № 10 до договору вартість послуг по накопиченню вагонів на станційних коліях складає 687,22 грн/вагон (824,66 грн з ПДВ); кількість вагонів у групі відповідно до договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПАТ "Переяславський ЕКХП" від 01.03.2014 №1094 при станції Переяславська становить 10 вагонів; кількість вагонів у маршруті - 54 вагони; час на навантаження маршруту складає 48 годин. Пунктом 8.1 договору №ПЗ/М-175394/НЮ визначено, що він є укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 включно. У випадку, коли за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявила про припинення відносин, він вважається щорічно пролонгованим (пункт 8.3 договору). Як слідує із накладної від 29.08.2019 № 34769984, позивач відправив маршрутом у складі 51-го вагону вантаж - насіння олійних культур, загальною вагою 3037420 кг зі станції Переяславська Південно-Західної залізниці на станцію Одеса-Порт (експ.) Одеської залізниці. При цьому із відомості № 29080027 плати за користування вагонами вбачається, що подача вагонів під навантаження відбувалася групами, перша з яких подана о 14 год 30 хв 27.08.2019, а остання - о 14 год 20 хв. 29.08.2019. Згідно з накопичувальною карткою від 28.10.2019 № 28100937 станції Переяславська Південно-Західної залізниці нараховано до сплати 46.590,40 грн збору за зберігання вантажів; перевірка фінансовими ревізорами; вантажі, крім тварин. Підставою для справляння платежів зазначено збірник тарифів Р.3 п. 2.1. У примітках також зазначено, що складені акти форми ГУ-23 № 4306 від 29.10.2019. Відповідно до переліку від 29.10.2019 №20191029, наданого філією "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця", з рахунку позивача № НОМЕР_1 відповідач списав 55.908,48 грн (у т.ч. ПДВ 9.318,08 грн) за надані послуги, зокрема, за зберігання вантажу у вагонах. Вважаючи нарахування та списання вказаної суми неправомірним, позивач звертався до відповідача з претензією від 04.12.2019 № 239/12/2019, в якій просив повернути на особовий рахунок позивача списані 55.908,48 грн (у т.ч. ПДВ 9.318,08 грн). Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За умовами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Відповідно до статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Відповідно до статті 3 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування. Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Згідно з пунктом 62 Статуту та пункту 1.1 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 (далі - Правила), порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Залізницею згідно з чинним законодавством. Платежі за перевезення вантажів і надання додаткових послуг можуть уноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць. Відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг. Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису). Усі належні Залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику. Відповідно до умов пунктів 3.3, 3.4 договору №ПЗ/М-175394/НЮ облік часу на навантаження маршруту починається з фактичної подачі вагонів на під`їзну колію та закінчується часом оформлення перевізних документів. У разі ненавантаження з вини відправника маршруту вагонів за час, визначений в додатку до даного договору, подальші розрахунки проводяться згідно з Тарифним керівництвом №

1. Як підтверджується матеріалами справи та вірно встановлено місцевим судом, додатком № 8 до додаткової угоди від 19.08.2019 № 10 до договору №ПЗ/М-175394/НЮ сторони визначили граничний час на навантаження маршруту - 48 годин. Як слідує із відомості № 29080027 плати за користування вагонами, час навантаження відправлених позивачем вагонів не перевищував обумовлений договором 48 годинний строк. Таким чином навантаження позивачем вагонів за залізничною накладною від 29.08.2019 №34769984 не перевищувало погодженого між сторонами часу такого навантаження у 48 годин, у зв`язку з чим відповідач безпідставно списав з особового рахунку позивача 55.908,48 грн. Доказів протилежного матеріали справи не містять та апелянтом (відповідачем) не надано. При цьому колегія суддів відзначає, що пунктом 3.4 договору №ПЗ/М-175394/НЮ передбачено, що проведення подальших розрахунків між сторонами згідно з Тарифним керівництвом № 1 відбувається лише за умови ненавантаження маршруту вагонів з вини відправника, чого відповідач у межах даної справи не довів, а суд, відповідно, не встановив. Відтак доводи апеляційної скарги про наявність підстав для проведення подальших розрахунків між сторонами згідно з Тарифним керівництвом №1 не ґрунтуються на матеріалах справи. Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Беручи до уваги, що матеріали справи не містять доказів прострочення позивачем встановленого договором 48 годинного строку для навантаження вагонів, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду по те, що правові підстави для нарахування відповідачем плати за зберігання вантажу відсутні, а відтак списані з позивача грошові кошти в розмірі 55.908,48 грн за зберігання вантажу підлягають поверненню. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів вважає, що рішення місцевого прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржник не надав суду апеляційної інстанції. У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/3904/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/3904/20 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/3904/20

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3904/20. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Головуючий суддя О.О. Євсіков Судді В.А. Корсак І.П. Ходаківська