Постанова Харківський апеляційний суд № 644/5888/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 12 лютого 2021 року м. Харків справа №644/5888/20 провадження № 22-ц/818/1370/21 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого - Пилипчук Н.П., суддів - Кругової С.С., Тичкової О.Ю., учасники справи: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», відповідач: ОСОБА_1 розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 26 жовтня 2020 року, ухвалене суддею Сеник О.С., в залі суду в м. Богодухів, В С Т А Н О В И В : У серпні .2020 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 . В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 04.08.2013 між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом акцептування клієнтом публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Також 04.08.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено Додаток до Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк», на оформлення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Прибуткова картка з кредитом»). Відповідно до умов вищевказаного договору, банк відкрив клієнту ОСОБА_1 рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривні та випустив міжнародну платіжну карту Instant Issue Electron строком дії 3 роки з моменту її випуску; встановив ліміт відновлювальної кредитної лінії у сумі 50 000,00 грн. Договором визначено, що процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії складає 3,5% річних на торгові операції та на операції зняття коштів. Мінімальний платіж складає 7% від суми загальної заборгованості за відновлювальною кредитною лінією. Дату сплати обов`язкового мінімального платежу за кредитом визначено - до 23 числа. Однак свої зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість. Позивач вказав, що внаслідок договорів факторингу, укладених 21.06.2016 між ПАТ «Альфа-банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи», 26.12.2018 між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «ВЕСТА», 16.01.2019 між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал», позивач набув права вимоги за кредитами, в тому числі за кредитним договором № 600252799 від 04.08.2013, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та відповідачем. Станом на 09.07.2020 заборгованість відповідача за кредитним договором складає 27 392,73 грн. У зв`язку із чим просив : 1) стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 600252799 від 04.08.2013 у розмірі 27 392,73 грн.; 2) стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 102,00 грн.; 3) стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 26 жовтня 2020 року відмовлено в задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі ТОВ «Вердикт Капітал», просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про відсутність доказів на підтвердження переуступки прав вимоги є помилковим, оскільки до позовної заяви додано витяг з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, у тому числі ОСОБА_1 . Отже, ТОВ «Вердикт Капітал» наділено правом вимоги до відповідача. Адвокат Колеснік І.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 надав до суду відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення районного суду вірним та просить залишити його без змін. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) учасників справи. Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що доказів на підтвердження переуступки прав вимоги матеріали справи не містять., суду не надано доказів того, що АТ «Альфа-Банк» відступив своє право вимоги за кредитним договором № 600252799 від 04.08.2013, укладеного між ним та ОСОБА_1 , Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», а той в свою чергу, відступив це право ТОВ «ФК «ВЕСТА», яке в свою чергу відступило право вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». З доданих до позовної заяви матеріалів неможливо встановити факт існування правовідносин між позивачем та відповідачем. Таким чином, суду не надано доказів того, що право ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» як кредитора за кредитним договором №600252799 від 04.08.2013, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , порушено, та позивач має право вимоги за цим договором. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного. Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 04.08.2013 між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 був укладений Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом підписання ОСОБА_1 Анкети-Заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «АльфаБанк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (а.с. 10-62). Також 04.08.2013 між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено Додаток до Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк», на оформлення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Прибуткова картка з кредитом») (а.с. 11-12). Також 04.08.2013 ОСОБА_1 підписала заяву на відкриття поточних рахунків в ПАТ «Альфа-Банк», відповідно до якої відповідачу було відкрито поточний рахунок у гривні від 04.08.2013, № балансового рахунку 2625, № особового рахунку НОМЕР_1 (а.с. 13) Відповідно до умов, визначених у Додатку до Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк», на оформлення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Прибуткова картка з кредитом»), на підставі Анкети-Заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Прибуткова картка з кредитом», наданої клієнтом, банк відкрив ОСОБА_1 рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривні та випустив міжнародну платіжну карту Instant Issue Electron строком дії 3 роки з моменту її випуску (п. 1.), встановивши ліміт відновлювальної кредитної лінії у сумі 50 000 грн. (2.1.) Сума кредиту, що є доступною клієнту на момент видачі клієнту кредитної картки та підписання цього Додатку, з встановленого Договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та вказаного в цьому Додатку ліміту відновлювальної кредитної лінії, складає 5 000 грн. При цьому сторони погодилися, що сума кредиту, що може бути доступна клієнту в будь-який час протягом строку дії відновлювальної кредитної лінії відрізняється від суми, що вказана цьому пункті, повідомляється банком клієнту у порядку та спосіб, визначений умовами Договору. Сторони також погодилися, що сума кредиту, що може бути доступна клієнту, в будь-якому випадку не може перевищувати ліміт відновлювальної кредитної лінії, який становить 50,000 грн. (п. 2.1.1.). Відповідно до п. 2.2. вищевказаного Додатку процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії складає 3,5% в місяць на торгові операції та на операції зняття коштів. Розмір обов`язкового мінімального платежу складає 7% від суми загальної заборгованості за відновлювальною кредитною лінією. Дата сплати обов`язкового мінімального платежу за кредитом - до 23 числа (п. 2.3) (а.с. 11). Відповідно до розрахунку боргу, 3% річних та інфляції з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ по ОСОБА_1 за кредитним договором 600252799 від 04.08.2013, наданого представником позивача, з визначеною датою початку розрахунку - 09.07.2017 та датою закінчення розрахунку - 09.07.2020, зазначено: сума заборгованості становить - 12 676,96 грн.; інфляційні збитки складають - 2 555,68 грн.; відсотки за користування грошовими коштами, відсоткова ставка 3% річних - 1 142,47 грн. (а.с. 63-65). Також в матеріалах справи міститься наданий представником позивача розрахунок заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» (кр. дог. 600252799), станом на 09.07.2020 (включно), відповідно до якого заборгованість з пені становить 11 017,34 грн. (а.с. 66). З наданої позивачем копії витягу Договору Факторингу № 1 від 21 червня 2016 року вбачається, що 21.06.2016 між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу № 1 про відступлення права вимоги, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Альфа-Банк» за плату, а ТОВ «Альфа-Банк» зобов`язується відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошової вимоги до боржників за Кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1 до Договору (а.с. 67). 26.12.2018 між Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» було укладено Договір факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА про відступлення права вимоги, відповідно до п. 2.1. якого, з урахуванням змін, внесених у п. 2.1. Додатковою угодою від 27.12.2018 до Договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018, - в порядку та на умовах, визначених цим Договором, ТОВ «ФК «ВЕСТА» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Кредитні ініціативи» за плату, а ТОВ «Кредитні ініціативи» відступає ТОВ «ФК «ВЕСТА», а ТОВ «ФК «ВЕСТА» набуває належне ТОВ «Кредитні ініціативи» право вимоги до Боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку 1-1 до Договору, що додається до даного Договору на паперовому носії. Сторони погодили, що по факту відступлення прав вимоги, ТОВ «ФК «ВЕСТА» стає стороною всіх Основних договорів, укладених між ТОВ «Кредитні ініціативи» та позичальниками, перелік яких наведений у Додатку № 1-1 до Договору, в силу цього, до ТОВ «ФК «ВЕСТА» переходять всі права, які належать ТОВ «Кредитні ініціативи» за Основними договорами, на умовах передбачених Основними договорами, в тому, числі права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами Основних договорів (а.с. 68-79). Відповідно до копії Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 14 січня 2019 року до Договору Факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року, у п. 1 умов якого зазначено, у відповідності та на виконання Договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року, ТОВ «Кредитні ініціативи» передало, а ТОВ «ВЕСТА» отримало право вимоги, детальний опис складових якого наведений в Додатку № 1-1 до Додаткової угоди № 1 до Договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року. Відповідно до п. 2 вказаного Акту, ТОВ «Кредитні ініціативи» передало, а ТОВ «ВЕСТА» прийняло згідно з вимогами п 2.3.1 Договору Реєстр Боржників ТОВ «Кредитні ініціативи» від 14 січня 2019 року на компакт-диску, складений за формою згідно із додатком № 1-2 до Договору (а.с. 80). Відповідно до копії Додаткової угоди № 1 від 14.04.2019 до Договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 було внесено зміни та викладено у новій редакції п.п. 2.2.1, 2.2.2, 4.1 та 4.2 Договору, внесено зміни до Додатку 1-1 до Договору, доповнили Договір Додатком 8 (а.с. 81-82). 16.01.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 відповідно до п. 2.1. якого, з урахуванням змін, внесених у п. 2.1. Додатковою угодою від 17.01.2019 до Договору відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16.01.2019 - в порядку та на умовах, визначених цим Договором, ТОВ «ФК «ВЕСТА» відступає ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» належне йому право вимоги до Боржників, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» зобов`язується прийняти право вимоги до Боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку 1-1 до Договору, що додається до даного Договору на паперовому носії, та сплатити за нього ціну права вимоги. Сторони погодили, що по факту відступлення прав вимоги, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» стає стороною всіх Основних договорів, укладених між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та позичальниками, перелік яких наведений у Додатку № 1-1 до Договору, в силу цього, до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» переходять всі права, які належать ТОВ «ФК «ВЕСТА» за Основними договорами, на умовах передбачених Основними договорами, в тому, числі права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами Основних договорів (а.с. 89-93). Відповідно до копії витягу з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, який є Додатком № 1 до Договору відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року, за номером п/п 26757 значиться: позичальник ОСОБА_1 ; ІПН позичальника НОМЕР_2 ; номер кредитного договору 600252799 від 04.08.2013; залишок по тілу кредиту 12 676,96 грн.; залишок по відсотках 0,00 грн.; залишок по комісіям 0,00 грн.; залишок по пені і штрафам 11 017,3 грн. (а.с. 94) Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 1062 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений строк. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України). Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог вказував, що суду не надано доказів того, що ПАТ «Альфа-Банк» відступив своє право грошової вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» за кредитним договором від 04.08.2013, укладеним між ТОВ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи не містять Додатку №1 до Договору факторингу № 1 від 21.06.2016. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. У ст.ст. 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Статтями 77, 78 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 80 достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Додані до позовної заяви додатки є доказами, які підлягають оцінці відповідно до приписів ст.89 ЦПК України. Крім того, подання доказів врегульовано ст.83 ЦПК України, якою визначено, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної зави. Частина 8 цієї ж статті передбачає, що докази, не подані у встановлений законом строк, до розгляду судом не приймаються. Отже, районний суд, оцінивши надані позивачем докази, прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Звертаючись із даною апеляційною скаргою, ТОВ «Вердикт Капітал» додає пакет документів на 11 аркушах (а.с.163-171,174-175), які не досліджувались районним судом та їм не була дана відповідна оцінка. При цьому товариство не заявляє клопотання про приєднання вказаних документів та не наводить взагалі наявності поважних причин, які б унеможливлювати пред`явити зазначений доказ в суді першої інстанції. Відповідно до ч.3,6 ст.367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Виходячи з наведеного, посилання в апеляційній скарзі на нові документи та докази не може бути прийняте, оскільки ТОВ «Вердикт Капітал» не обґрунтована неможливість їх подання до суду першої інстанції за відсутності будь- яких перешкод для цього. Крім того, суд першої інстанції зазначав, що згідно із п. 5.4.5 наданого позивачем Договору відступлення прав вимоги №16-01/19/1 укладеного між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» від 16.01.2019, Новий Кредитор протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту переходу Права Вимоги, готує та направляє письмові повідомлення Боржникам про відступлення новому Кредитору Права Вимоги, підготовлені за формою згідно Додатку №4 до цього Договору, та протягом 30 (тридцяти) робочих днів надає Первісному Кредитору документи, що підтверджують здійснення даного відправлення, та Гарантійний лист Первісного Кредитора з повним переліком Боржників, яким здійснено відправлення письмових повідомлень згідно п. 5.4.5 цього Договору. Однак, надані суду документи не містять доказів направлення на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором №600252799 від 04.08.2013 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та про наявну суму заборгованості. Доводи апелянта про те, що відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням та у даному випадку, жодні негативні наслідки для кредитора не настають, так як позичальником не сплачено жодних платежів первісному кредитору після відступлення права вимоги, а тому, підстав вважати, що настали негативні наслідки для нового, належного кредитора та належного виконання умов кредитного договору немає висновків суду не спростовують. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції помилково виходив з того, що позивачем не надано доказів на виконання умов п. 1.1. Договору факторингу № 1 від 21.06.2016, а саме підтвердження передання ТОВ «Кредитні ініціативи» грошових кошті в розпорядження ПАТ «Альфа-Банк», у якості плати за відступлення права грошової вимоги до боржників. Вказує, що обставина здійснення оплати на набуте право вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» підтверджується численними рішеннями судів різних інстанції та у відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню під час розгляду іншої справи. Однак такі доводи не спростовують висновків суду про те, що ПАТ «Альфа-Банк» відступив своє право грошової вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» саме за кредитним договором від 04.08.2013, укладеним між ТОВ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , судових рішень, які б встановлювали такі обставини апелянтом не надано. Крім того, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що суд позбавлений можливості з`ясувати підстави і умови переходу права вимоги від первісного кредитора, а наступні договори є похідними від вказаного вище Договору факторингу №1 від 21.06.2016. Таким чином, доводи апеляційної скарги про необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи і спростовуються наявними у справі доказами. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно вирішив справу на підставі досліджених в судовому засіданні доказів та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» - залишити без задоволення. Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 26 жовтня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий - Н.П. Пилипчук Судді - С.С. Кругова О.Ю. Тичкова