Постанова 4814 № 545/1817/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 545/1817/20 Номер провадження 33/814/106/21Головуючий у 1-й інстанції Гальченко О. О. Доповідач ап. інст. Рябішин А. О. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2021 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Рябішин А.О., з секретарем Журою Н.Л., з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , адвоката Майбороди О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Полтавського районного суду Полтавської області від 02 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , працюючого : головою Ковалівської сільської ради Полтавського району, ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , інші дані суду не відомо, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.188-40 ч.1 КУпАП, - в с т а н о в и в: Зміст оскарженого судового рішення та встановлені суддею суду першої інстанції обставини Постановою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 02 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-40 ч.1 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 1 700 ( одна тисяча сімсот ) гривень на користь Держави. Стягнуто з гр. ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. Згідно з постановою судді, Гр. ОСОБА_1 , працюючи на посаді голови Ковалівської сільської ради Полтавського району, як встановлено 17.07.2020 року, не виконав законні вимоги Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а саме : в результаті проведеного вибіркового моніторингу 08.05.2020 року працівниками Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Єдиного державного веб-порталу відкритих даних https://data.gov.ua ( Портал ) було встановлено, що Ковалівською сільською радою Полтавського району Полтавської області ( Рада ) не оприлюднені набори даних, передбачені «Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 835 ( із змінами ), обов`язок оприлюднення яких визначено у статті 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Незважаючи на неодноразові листи-зауваження регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Полтавській області від 19.05.2020р. № 3154.2/20/46, який був надісланий на офіційну електронну пошту kovalivkasr@gmail.com Ковалівської сільської ради та рекомендованим листом від 19.05.2020р. № 3600807774504 та від 12.06.2020р. № 4092.2/20/46, до цього часу Ковалівською сільською радою Полтавського району Полтавської області не виконано вимоги абзацу другого частини першої статті 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», який зобов`язує розпорядників інформації оприлюднювати і регулярно оновлювати публічну інформацію у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах. Письмових відповідей на зазначені листи регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Полтавській області Ковалівською сільською радою не надано. Крім того, відповідно до повідомлення Полтавської дирекції АТ «Укрпошта» від 13.07.2020р. № 01.1-17/555 під час доставки листоношею до Ковалівської сільської ради рекомендованого листа від 19.05.2020р. № 3600807774504, уповноважена особа Ковалівської сільської ради в усній формі відмовилась від його отримання, а тому поштове відправлення було повернуто як невручене. Таким чином, законні вимоги регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Полтавській області залишились не виконаними. Вимоги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Не погодившись з вказаним рішенням суду , ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку , яка , згідно з поштовим штемпелем здана на пошту 24 листопада 2020 року. Клопотання про поновлення строку апелянт мотивує таким. Так , апелянт зазначає , що безпідставно в описовій частині рішення суду вказано: «Гр. ОСОБА_1 повторно на виклик до суду в 02.09.2020 року не з`явився, хоча заздалегідь повідомлявся належним чином за адресою свого проживання, про що маються підтвердження в матеріалах справи у вигляді повернутих на адрес суду повісток з відміткою пошти: «адресата не було вдома». Від нього станом на 02.09.2020 рок; не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, тому даний матеріал МОЖЛИЕ розглянути в його відсутності». Суд сам в своєму рішенні констатує факт, що я судових повісток не отримував, що підтверджується відмітками пошти. Але дати відміток пошти, а саме «30.07.20» та 11.08.20» вказують, що ці відправлення доставлялися в робочі дні мені додому, а я саме в цей час фактично отримати не міг, бо перебував на своєму робочому місці. Апелянт зазначає , що так і не отримував ніяких повідомлень про розгляд справи із суду у відповідної до вимог ст. 277-2 КУпАП із зазначенням дати і місця розгляду справи (з урахуванням відстані від місця проживання до суду близько 20 км.), у зв`язку із чим, об`єктивно не міг довести відсутність у своїх діях події та складу адміністративного правопорушення. В матеріалах справи дійсно містяться дві повістки про виклик мене у судове засідання, але наголошую, що цих повісток я не отримував. В той же час, у справі відсутні належні докази того, що вказані повістки дійсно надсилалися мені та я їх отримував (був проінформований п місце та час розгляду справи). Разом з тим, у матеріалах справи не міститься жодних доказів, які б свідчили про ухилення від отримання вказаних повідомлень. Крім цього, в жовтні 2020 року спочатку мій син, а потім і я захворіли на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом (підтверджують листком непрацездатності), до цього часу про оскаржувано постанову суду мені не було відомо (оскільки суд мені її направив в порушення вимог ст. 285 КУПАП лише в жовтні), як зазначалося вище. Постанову суду апелянт отримав лише в листопаді, але для її оскарження потрібно було ознайомитися з матеріалами справи, за результатом розгляду яких її було винесено. З огляду на викладене апелянт вважає пропуск строку на апеляційне оскарження поважним і таким , що підлягає поновленню. Позиція апелянта в судовому засіданні апеляційного суду В судовому засіданні ОСОБА_1 та в його інтересах адвокат клопотання про поновлення строку підтримали та просили задовольнити з наведених в ній підстав. Мотиви суду Заслухавши думку особи , що притягується до адміністративної відповідальності та в його інтересах адвоката , вивчивши матеріали провадження , апеляційний суд приходить до таких висновків. Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. З матеріалів провадження вбачається та не заперечується апелянтом , що він не був присутнім в судовому засіданні 02 вересня 2020 року під час ухвалення постанови щодо нього. За загальними засадами процесуального законодавства , у випадку винесення судового рішення без участі особи , строк на апеляційне оскарження обраховується з дня отримання копії рішення суду. Копію постанови судді Полтавського районного суду Полтавської області від 02 вересня 2020 року ОСОБА_1 отримав 4 листопада 2020 року , що підтверджується поштовим повідомленням ( а.с. 62). При цьому , факт отримання копії постанови 4 листопада 2020 року , не заперечив і сам ОСОБА_1 та його адвокат в суді апеляційної інстанції. Разом з тим , апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав 24 листопада 2020 року ( згідно з поштовою відміткою а.с. 72) , тобто зі значним пропуском строку на апеляційне оскарження. Причини пропуску , наведені апелянтом в клопотанні , апеляційний суд вважає непереконливими. Як вбачається з матеріалів судового провадження , 12 листопада 2020 року , звертається до суду першої інстанції з клопотанням про ознайомлення з матеріалами провадження. При цьому, в заяві зазначає , що не бажає отримувати копію постанови. Проаналізувавши поведінку апелянта , що прослідковується з матеріалів судового провадження , апеляційний суд відмічає таке. Після отримання копії постанови - 04 листопада 2020 року , апелянт тільки через вісім днів звернувся з заявою про ознайомлення з матеріалами справи - 12 листопада 2020 року. Після ознайомлення з матеріалами справи , апелянт тільки на одинадцятий день ( враховуючи , що 22 листопада 2020 - вихідний) , подав апеляційну скаргу. Вказана поведінка свідчить про недобросовісне виконання та зловживання процесуальними правами , оскільки десять визначених законом днів для оскарження постанови судді про адмінправопорушення , у повній мірі є достатніми і для ознайомлення з матеріалами справи , і для підготовки апеляційної скарги. При цьому , апеляційний суд зауважує , що в цьому провадженні ОСОБА_1 має статус посадової особи - голови сільської ради , а тому має можливість забезпечити себе якісним і своєчасним юридичним захистом. З огляду на викладене тривалість процесуальних дій ОСОБА_1 та доводи клопотання , що однією із причин пропуску на апеляційне оскарження є необхідність консультування з юристами , виглядають сумнівно. Непереконливо виглядають також доводи клопотання щодо пропуску строку через захворювання на COVID-19, оскільки згідно з копії лікарняного , наданого самим же апелянтом , ОСОБА_1 приступив до роботи після захворювання 30 жовтня 2020 року , тобто до отримання копії оскарженого рішення. При цьому, вирішуючи питання про можливість поновлення строку засудженому , колегія суддів апеляційного суду, окрім іншого враховує практику Європейського суду з прав людини ( далі Суд), яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» та ст. 8 КПК України є джерелом національного права. Так, практикою Суду стабільність судового рішення сприймається як один з елементів принципу правової певності. Саме в рішенні у справі Брумареску проти Румунії зазначено, що принцип правової визначеності вимагає, щоб судове рішення, в якому певне питання одержало остаточне вирішення, не ставилося під сумнів. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру. Суд у своїй практиці неодноразово підкреслював потребу в забезпеченні державою умов для реалізації остаточного судового рішення та недопущення поновлення строку лише з метою прийняття рішення , з яким апелянт не погоджується. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов сталого переконання , що значне порушення строків оскарження постанови судді , яке має місце в даному випадку , ставить під сумнів такі основні принципи верховенства права як принцип правової визначеності , остаточності судового рішення та тривалість судового провадження , що не виправдовує порушення строків , передбачених КУпАП. Враховуючи зазначене у задоволенні клопотанням Бублик О.В. про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови судді щодо нього слід відмовити. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП суддя , - п о с т а н о в и в : У задоволенні клопотанням ОСОБА_1 про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови судді Полтавського районного суду Полтавської області від 02 вересня 2020 року щодо нього за ст. 188-40 ч. 1 КУпАП - відмовити; Постанови є остаточною та оскарженню не підлягає Суддя Полтавського апеляційного суду А.О. Рябішин