LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Волинський апеляційний суд161/18215/20

від 12.02.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 161/18215/20 Провадження №33/802/155/21 Головуючий у 1 інстанції:Крупінська С. С. Категорія:ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Подолюк В. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 лютого 2021 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його представника - адвоката Тратнікова Ярослава Вікторовича, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду від 03 грудня 2020 року В С Т А Н О В И В Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який тимчасово не працює визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 16 вересня 2020 року о 23:00 год в с. Прилуцьке на вул. Богуна керував автомобілем ВАЗ 21053 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння:запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою судді суду першої інстанції ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить її скасувати як незаконну та необґрунтовану, у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог процесуального закону. Посилається, що судом не надано належної оцінки, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, адже першочергово він мав право пройти огляд на стан сп`яніння з допомогою технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, йому ж було в цьому відмолено з причин відсутності цих засобів, та запропоновано проїхати до медичного закладу. У зв`язку з тим, що не мав бажання їхати в медзаклад, той відмовився. Вважає, що таке порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року тягне за собою визнання недопустимим основного доказу його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим просить постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Апелянт посилається, що копію постанови суду від 03 грудня 2020 року він отримав 16 січня 2021 року, про що надає відповідне підтвердження, а тому оскільки не був присутнім під час судового розгляду справи, вважає, що строк на внесення апеляційної скарги пропустив з поважних причин. З цих підстав просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду. Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення апелянтів, які просили апеляційну скаргу задовольнити з викладених у ній підстав, суд приходить до наступного висновку. Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що стаття 6 § 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Таким чином, в розумінні Європейського суду з прав людини основною складовою правана суд є право доступу до правосуддя, яке полягає в тому, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Так, ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи щодо нього в суді першої інстанції, копію постанови суду від 03 грудня 2020 року отримав 16 січня 2021, про що свідчить відстеження за №43023 0821301 4 (трек відправлення) на сайті Укрпошта, при цьому апеляційну скаргу подав 25 січня 2021 року, що суд визнає поважними причинами пропуску строку на оскарження. Тому, виходячи з принципу доступу до правосуддя, який випливає з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, строк на апеляційне оскарження постанови суду слід поновити, відтак, суд вважає за необхідне прийняти подану ним апеляційну скаргу до розгляду. Положення ч.2 ст.7 КУпАП регламентують, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності. З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, перевіряючи доводи скарги, апеляційний суд звертає увагу на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у розгляді справи є беззаперечним і випливає з вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Право на участь в судовому засіданні суду першої інстанції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлено ст.268 КУпАП, відповідно до якої, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Вимогами ч.2 ст.279 КУпАП передбачено, що під час судового розгляду суд, окрім іншого, заслуховує осіб, які беруть участь у розгляді справи. Вказаних вимог закону при розгляді даної справи суддя не дотримався. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що розгляд справи відбувся у відсутність ОСОБА_1 . Даних про повідомлення цієї особи про час і місце розгляду справи матеріали справи не містять. Так, при справі наявна повістка, адресована судом ОСОБА_1 (а.с. 6), однак даних про те, чи вручена така адресату немає. Посилання суду про те, що особа була обізнаною про складення щодо неї протоколу, та не цікавилась станом розгляду цих матеріалів в даному випадку визнає як помилкові, з тих причин, що судом будь-яких дій щодо належного виклику ОСОБА_1 не вчинялось. Крім того строки притягнення даної особи в справі, станом на момент прийняття постанови у її відсутність, ще не закінчувались. Зазначені порушення вимог КУпАП є істотними, оскільки перешкодили судді ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення, у зв`язку з чим постанова судді підлягає скасуванню. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується вст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 16 вересня 2020 року о 23:00 год в с. Прилуцьке на вул. Богуна керував автомобілем ВАЗ 21053 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння:запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України, що також підтверджується відеозаписом з боді-камери працівників поліції. З вищевикладеного вбачається, що у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Порушень порядку проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння апеляційним судом не встановлено, а тому доводи апелянта в цій частині до задоволення не підлягають. Згідно ч.2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення. В даному випадку строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 минув 16 грудня 2020 року, а тому провадження в справі, відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Керуючись 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати, та прийняти нову постанову. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Провадження у справі закрити на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»