Постанова 4813 № 523/7859/20

Номер провадження: 22-ц/813/2036/21 Номер справи місцевого суду: 523/7859/20 Головуючий у першій інстанції Середа І.В. Доповідач Дрішлюк А. І. Категорія: 57 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., при секретарі судового засідання Павлючук Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Одесі справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 01 липня 2020 року в цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича про відкриття виконавчого провадження ВП №61991767 від 05.05.2020 р, ВСТАНОВИВ: 25 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулася зі скаргою до Суворовського районного суду м. Одеси та просила визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича про відкриття виконавчого провадження ВП №61991767 від 05.05.2020 р., вказуючи на те, що вона постійно проживає в м. Миколаєві, на території Одеської області не проживає та відсутнє майно на даній території. Виконавець діяв поза межами свого округу і відкрив виконавче провадження не маючи для цього підстав (а.с 1-22). 01 липня 2020 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси (головуючий-суддя Середа І.В.) скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича про відкриття виконавчого провадження ВП №61991767 від 05.05.2020 р. (а.с 36-37). 21 липня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Вельков Олег Віталійович подав до канцелярії Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 01 липня 2020 року. Апелянт не погоджується із вищезазначеною ухвалою з підстав її незаконності та необґрунтованості. Апелянт пояснює, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи за місцезнаходженням боржника юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. У заяві про примусове виконання рішення, стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення. Під час пред`явлення представником стягувача ОСОБА_2 адвокатом Фомічовим І.О. до виконання судового наказу, виданого Суворовським районним судом м. Одеси від 03.04.2020 року за № 523/7796/19, було подано заяву про відкриття виконавчого провадження, яка містила відомості про конкретне майно боржника, яке знаходиться на території міста Одеси. Таким чином, на думку апелянта, судом першої інстанції у ході розгляду та вирішенні справи, було не в повному обсязі з`ясовано, обставини справи, допущено порушення норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права, які є підставами скасування оскаржуваного рішення та ухвалення судом апеляційної інстанції нового судового рішення. Апелянт просить скасувати ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 01 липня 2020 року, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова О.В. про відкриття виконавчого провадження ВП № 61991767 від 05.05.2020 року відмовити (а.с.40-42). 19 серпня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначали, що з огляду на зареєстроване місце проживання боржника, обґрунтованим є висновок суду, що постанова є неправомірною, оскільки виконавець не мав повноважень відкривати виконавче провадження стосовно боржника ОСОБА_1 , яка не проживає в м.Одесі та в Одеській області, а також в неї відсутнє майно, розташоване на території Одеської області, доказів протилежного апелянтом надано не було. Посилання ж апелянта на альтернативність вибору стягувачем між кількома органами державної виконавчої службу є неспроможними з огляду на положення ч.2 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 15, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам. Судове засідання, призначене на 28 січня 2021 року о 10.00 годині було проведено в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon». Представник заявника ОСОБА_3 просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Інші учасники в судове засідання не з`явились, клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції не подавали. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції, враховуючи те, що виконавче провадження стосовно боржника ОСОБА_1 , яка проживає в м.Миколаєві та не має майна на території Одеської області, було відкрито приватним виконавцем Вельковим О.В., який був зареєстрований по округу Одеської області, прийшов до висновку, що постанова є неправомірною, оскільки виконавець не мав повноважень відкривати виконавче провадження стосовно боржника ОСОБА_1 , яка не проживає в м.Одесі та в Одеській області, а також в неї відсутнє майно, розташоване на території Одеської області. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та звертає увагу на наступне. 05.05.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Вельковим Олегом Віталійовичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61991767. Як вбачається із змісту постанови, провадження відкрито на виконання виконавчого листа №523/7796/19, виданого 30.04.2020 року Суворовським районним судом м. Одеси про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 9921020 грн., та стягнення в рівних частинах судового збору у розмірі 9605 грн. на користь ОСОБА_2 . В даній постанові вказано дві адреси боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 . Як видно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нерухоме майно, належне на праві власності боржнику ОСОБА_1 , на території Одеської області відсутнє. У апеляційній скарзі, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Вельков О.В. зазначає, що разом під час пред`явлення представником ОСОБА_2 ОСОБА_5 до виконання судового наказу, виданого Суворовським районним судом м. Одеси від 30.04.2020 року за №523/7796/19, було подано заяву про відкриття виконавчого провадження, яка містила відомості (зокрема, встановленні рішенням суду у справі №521/22067/18 та рішенням у справі №523/18284/18) про конкретне майно боржника, яке знаходиться на території міста Одеса. Тож посилаючись на положення ч.2 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» наполягав на правомірності прийнятої ним постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №61991767. Наведені доводи апеляційний суд відхиляє як безпідставні, виходячи з наступного. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси було від 18 вересня 2019 року у справі №521/22067/18 позов ОСОБА_1 задоволено, .за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) визнано право власності на автомобіль марки BMW Z4, 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_2 та витребувано у ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) автомобіль марки BMW Z4, 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_2 . Враховуючи, що рішення у справі №521/22067/18 Малиновським районним судом м. Одеси було ухвалено ще 18 вересня 2019 року та набрало законної сили, а з ухвали Одеського апеляційного суду від 18.03.2020 року про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на вищенаведене рішення не вбачається, що виконання оскаржуваного судового рішення було зупинено, жодних підстав вважати, що наведений автомобіль і досі знаходиться у м. Одеса підстав не має. Дія ж рішення ж Суворовського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2019 року в справі №523/18284/18 зупинена ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року, а отже право власності за ОСОБА_1 на мотоцикл марки DUCATI MULTISTRADA 950, 2017 року випуску, VIN код НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 наразі є невизнаним. Окрім того апелянт посилався на те, що у наведеній вище заяві представника ОСОБА_2 ОСОБА_5 було зазначено, що ОСОБА_1 належить частка в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_4 . Апеляційний суд звертає увагу, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що право власності ОСОБА_1 на вищенаведений об`єкт нерухомого майна було припинено 06.08.2018 року. Інших доводів незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали апеляційна скарга не містить. Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, положення діючого національного законодавства, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та на підставі ст. 375 ЦПК України залишає без змін оскаржуване рішення. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича залишити без задоволення. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 01 липня 2020 року залишити без змін. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає. Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк Р.Д. Громік М.М. Драгомерецький Повний текст постанови складено 05 лютого 2021 року. Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк 28.01.2021 року м. Одеса