Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/6052/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6052/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М, при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити заходи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року, якою затверджено порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 загальною сумою (виключаючи поетапність виплат перерахованої пенсії), виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного частиною 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідної посади, враховуючи посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, надбавку за особливості проходження військової служби, премію, станом на 01 квітня 2018 року, починаючи з 01 січня 2018 року з урахуванням виплаченого; - провести перерахунок пенсії позивача в розмірі 77% сум грошового забезпечення, враховуючи всі складові грошового забезпечення визначені частиною 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в повному обсязі, починаючи з 01 січня 2018 року. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що обмеження кількості складові грошового забезпечення (зменшення загальної суми грошового забезпечення) при перерахунку пенсії особам, звільненим з військової служби приводить до звуження обсягу права зазначеної категорії громадян, яке існувало раніше, чим порушено застережувальні приписи частини третьої статті 22 Конституції України. Крім того вказував, що відповідно до частини 3 статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а тому порядок обчислення пенсій згідно Постанови КМУ №103 є дискримінаційним по відношенню до осіб, звільнених з військової служби до 01 березня 2018 року. Серед іншого позивач стверджував, що виплата перерахованої пенсії частинами не узгоджується з нормами Закону №2262-ХІІ. Наголошував, що правовими повноваженнями по проведенню перерахунку пенсії (в тому числі у витребуванні від державних «силових» органів довідок про грошове забезпечення особи, якій потрібно здійснювати перерахунок) наділений пенсійний фонд України в особі їх територіальних головних управлінь. Щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивач зазначав, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років є незмінним. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 77% до 70% сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві з 01 січня 2018 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить: 1) скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення та ухвалити в цій частині нове рішення; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії виключаючи поетапність виплат перерахованої пенсії, починаючи з 01 січня 2018 року з урахуванням виплаченого. Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апелянт зазначає, що з поміж всіх інших позовних вимог, він вказував на застосування пенсійним органом поетапності виплат перерахованої пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №

103. Стверджує, що з доводів та обґрунтувань позовної заяви слідує, що йому здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року на підставі довідки, виданої уповноваженим структурним підрозділом, проте, підвищення до пенсії виплачується у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.018 року, тобто, не у 100% розмірі, а поетапно. Вказує, що такі доводи спростовують висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та дають підстави для скасування оскаржуваного рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Відповідно до частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. В свою чергу, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права. За приписами частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Згідно з частиною 3 статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Судом встановлено, що позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати в 2018 році лише 50 %, у 2019 році лише 75 % суми підвищення пенсії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати 100 % суми підвищення пенсії позивач не заявляв. Відповідно до частини 5 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального закону. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.О.Лічевецький Суддя В.П.Мельничук Суддя О.М.Оксененко