Постанова 4855 № 320/6559/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6559/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М, при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, що виявилися у не зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у зоні відчуження ЧАЕС в полуторному розмірі з 01.04.2005 року, як роботу по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи у зоні відчуження ЧАЕС починаючи з 01.04.2005 року в полуторному розмірі, як роботу по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, підставі Довідок встановленої форми, затвердженими постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань від 09.03.1988 року №122 та постановою КМУ від 05.07.2006 року за №920; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплачувати пенсію у зв`язку зі збільшенням страхового стажу, починаючи з дня призначення пенсії.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати звіт до суду про виконання судового рішення на підставі ст. 382 КАС України. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що з 2017 року перебуває на обліку в пенсійному органі як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах. Посилаючись на положення Законів України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанов Кабінету Міністрів від 29.02.1996 року №250, від 30.06.1998 року №982, від 07.02.2000 року №223, від 29.01.2003 року №137, від 27.04.2006 року №571, від 10.09.2008 року №831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження», позивач вказує, що вказані нормативно-правові акти підтверджують право останнього на зарахування періоду роботи у зоні відчуження ЧАЕС з 01.04.2005 року до страхового стажу, який враховується під час обчислення пенсії, у полуторному розмірі, в тому числі за Списком №1, а тому дії відповідача щодо не зарахування до його страхового стажу період роботи у зоні відчуження ЧАЕС в полуторному розмірі є протиправними. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із заниженням пенсійного віку згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;. Після призначення пенсії позивач продовжує працювати у ДСП «Чорнобильська ЧЕС» та відноситься до осіб, які постійно працюють у зоні відчуження, час роботи якої зараховується до стажу роботи у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, на підставі постанови КМУ від 10 вересня 2008 року № 831). З відомостей Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України вбачається, що страховий стаж ОСОБА_1 (повний) становить 45 років 4 місяці 11 днів, в тому числі страховий стаж до 01.01.2004 року - 17 років 3 місяці 10 днів; страховий стаж після 01.01.2004 року - 15 років 1 місяць 1 день; додаткові роки роботи за списком № 1 - 13 років. 28 травня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою, в якій просив провести коректний розрахунок його страхового стажу, а саме зарахувати у пільговому обчисленні до його страхового стажу період роботи у зоні відчуження ЧАЕС з 01.04.2005 року по 31.01.2019 року у полуторному розмірі та зробити перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням страхового стажу, починаючи з дня призначення пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області листом №2953-5719/П-02/8-1000/20 від 04.06.2020 року повідомило позивача, що з 01.02.2019 року згідно поданої заяви № 304 від 14.02.2019 року пенсію останнього перераховано згідно частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням лише стажу, в тому числі робота за Списком №

1. Його страховий стаж становить - 32 роки 4 місяці 11 днів, крім того, додаткові роки роботи за списком № 1 - 13 років, та загальний страховий з урахуванням пільгового стажу (робота за списком № 1) становить - 45 років 4 місяці 11 днів. Індивідуальний коефіцієнт стажу становить: (32 + 13) х 12 + 4) : 12 : 100 = 0,45333. Основний розмір пенсії становив: 0,45333 х 2,57649 х (3764,40 х 1,17 х 1,11) = 5710,15 грн. Доплата за понаднормативний стаж - 124,70 грн. (за 10 років), податкова пенсія внаслідок ЧК II категорія - 170,82 грн. Загальний розмір пенсії - 6005,67 грн. Пенсійний орган зазначив, що всі довідки про пільговий характер роботи та зазначені в них періоди роботи, що були надані позивачем, як при первинному призначенні пенсії, так і при перерахунку пенсії згідно заяви № 304 від 14.02.2019 року, були враховані для розрахунку стажу при обчисленні розміру пенсії. Щодо зарахування вищезгаданих періодів роботи за Списком № 1 у 1,5-й кратності пенсійний орган посилаючись на положення законодавства повідомив, що для визначення права на пенсію за віком, періоди роботи (служби) в зоні відчуження з 01 січня 2004 року при наявності відповідних документів, зараховуються в полуторному розмірі, а для обчислення розміру пенсії (визначення коефіцієнту страхового стажу) зазначений період зараховується страховий стаж в одинарному розмірі. А тому, зарахування періодів роботи здійснено правомірно та в межах діючого законодавства. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII) час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» від 10.09.2008 року № 831 (далі - Постанова № 831) передбачено, що особам, які постійно працюють або виконують службові обов`язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36). Разом з тим, колегія суддів зауважує, що з матеріалів справи вбачається, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із заниженням пенсійного віку. Тобто, позивачем обрано умови та порядок пенсійного забезпечення при призначенні пенсії, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Так, 01.01.2004 року набув чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV). Преамбулою Закону №1058-IV визначено, що він розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Згідно зі статтею 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Відповідно до частини 2 названої статті №1058-IV виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. У відповідності до пункту 16 Розділу ХV Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Порядок обчислення страхового стажу для призначення пенсії визначено статтею 24 Закону № 1058-IV. За приписами статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій,ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що за періоди трудової діяльності після 01.01.2004 року винятки в обчисленні страхового стажу не в одинарному розмірі можуть бути передбачені виключно Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Так, згідно з частиною 3 статті 24 загаданого Закону встановлено, що за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Таким чином, вимоги Закону №1058-IV передбачають можливість зарахування до страхового стажу додатково по одному року за кожний повний рік стажу роботи за списком №

1. Проте, норми цього закону не містять положень про те, що стаж роботи за списком № 1 зараховується до страхового стажу у полуторному розмірі. Так само норми зазначеного закону не містять посилань на можливість застосування при розрахунку страхового стажу за списком № 1 положень інших законодавчих актів та/або нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, зокрема згаданої вище постанови від 10 вересня 2008 року №

831. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що до спірних правовідносин, зокрема до періоду трудової діяльності позивача після 01.01.2004 року підлягають застосуванню положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які не передбачають зарахування стажу роботи за списком № 1 до страхового стажу у полуторному розмірі. Відтак, період трудової діяльності (роботи) позивача з 01.01.2004 року, що враховуються до страхового стажу, як вказано в частині 4 статті 26 Закону №1058-IV, крім випадків, передбачених цим Законом, мають вираховуватися на загальних підставах - в одинарному розмірі. Отже, відмовляючи у зарахуванні спірних періодів у полуторному розмірі відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального закону. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.О.Лічевецький Суддя В.П.Мельничук Суддя О.М.Оксененко