Постанова 4852 № 398/4448/19(2-а/398/16/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 398/4448/19(2-а/398/16/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.03.2020 (суддя Орловський В.В.)за позовом ОСОБА_1 до Інспектора батальйону №1 роти №4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Жигунова Євгена Геннадійовича,Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністртивного стягнення,- в с т а н о в и В: У грудні 2019 року позивач звернувся з вищезазначеним адміністративним позовом, у якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 05.12.2019 р. серії ЕАК № 1828853 про накладення адміністративного стягнення за ч.6 ст. 121 КУпАП. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.03.2020 адміністративний позов задоволено. Рішення обґрунтовано тим, що не надані суду достатні та переконливі докази на обґрунтування наявності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови. Не погодившись з рішенням суду , відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що постанова винесена правомірно, інспектор діяв відповідно до чинного законодавства та позивач дійсно порушив правила дорожнього руху. Відповідач наголосив, що достатнім доказом правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності відповідача у даній категорії справ є відповідні пояснення поліцейського, який виніс оскаржувану постанову та свідчення поліцейських свідків, які були в одному екіпажі з поліцейським. Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини по справі, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджено, 05 грудня 2019 року інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Жигуновим Є.Г. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1828853, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн. Згідно постанови, суть порушення полягає у тому, що ОСОБА_1 05.12.2019 року о 23 год 44 хв. на автодорозі М-04, 183 км, в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, керував транспортним засобом МАЗ 631208, державний номерний знак НОМЕР_1 , в темну пору доби з неосвітленим номерним знаком, чим порушив п.2.9 «в» Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП. Вирішуючи спір між сторонами суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - ПДР). Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, що є неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з пп. "в" п. 2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно зі ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Матеріалами справи встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за пунктом 2.9. (в) Правил дорожнього руху, оскільки саме "неосвітленість номерного знака" вказана у оскаржуваній постанові. Проте, відповідачем не наведено обставин "недостатності освітлення номерного знака", не зазначено, чому інспектор прийшов до такого висновку та на підставі яких фактичних даних. Матеріали справи не містять пояснень свідків, які б могли спростувати вказаний факт. Тобто, колегія суддів зазначає, що обставини, які викладені в оскаржуваній постанові не підтверджуються відповідачем будь-якими доказами. При цьому, згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Враховуючи викладене, колегія суддів вказує, що порушення позивачем п.2.9. ПДР, відповідальність за яке передбачена частиною 6 ст.121 КУпАП, не підтверджено належними та допустимими доказами. Позивач заперечив вчинення правопорушення, тоді як відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень у спірних відносинах, не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення п.2.9 ПДР. Отже, доводи апеляційної скарги та апелянта не знайшли свого відображення під час апеляційного розгляду, через що підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29). Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції -залишити без задоволення. Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.03.2020 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова