Постанова 4851 № 520/1529/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2021 р.Справа № 520/1529/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Наумецької Е.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 25.08.20 року по справі № 520/1529/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просив суд визнати протиправним та скасувати складене ГУ ДПС у Харківській області рішення №0088945606 від 04 грудня 2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного внеску. В обґрунтування позову позивачем вказано, що рішення №0088945606 від 04 грудня 2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного внеску немає ознак та значення офіційних документів та складено протиправно. Зазначає, що оскаржуване рішення підписано начальником Центрального управління ГУ ДПС у Харківській області, адміністративно-владні повноваження якої на вказану дію законодавством не передбачено, а доданий до рішення розрахунок штрафної санкції не підписано будь-якою особою. Водночас, спірне рішення, в порушення абз.2 підп.1 п. 3 Розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну №449 від 20.04.2015, згідно якому розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта про порушення, який складається в довільній формі, не містить посилання на такий акт. З окремих рядків нарахованих штрафів вбачається, що ряд штрафів нараховано в останній день сплати платежу, яким, як правило, є 20-те число кожного місяця, хоча за практикою Верховного Суду 20-те число кожного місяця або перший за ним робочий день у передбачених випадках є належним останнім днем платежу єдиного внеску, за який нарахування фінансових санкцій не здійснюється. Крім того, позивач послався на обставини відсутності у нього заборгованості зі сплати єдиного внеску з огляду на наявність переплати, про що він неодноразово повідомляв контролюючий орган. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 вказаний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано складене Головним управлінням ДПС у Харківській області рішення №0088945606 від 04 грудня 2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного внеску. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в її мотивувальній частині, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає про не відповідність в повній мірі вимогам законності та обґрунтованості, неправильне застосування судом першої інстанції вимог ст. 8, 9, 32 Конституції України, ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 (далі Конвенція від 04.11.1950), Конвенції про захист осіб у зв`язку з автоматизованою обробкою персональних даних від 28.01.1981 (далі Конвенція від 28.01.1981), а також приписів Законів України Про інформацію та Про захист персональних даних. Апелянт просить суд оскаржуване рішення змінити в мотивувальній частині, а саме: визнати протиправним та скасувати складене Головним управлінням ДПС у Харківській області рішення №0088945606 від 04 грудня 2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного внеску також з підстав сплати за позивача роботодавцем у ІІІ кварталі 2013 ІІ кварталі 2019 єдиного внеску у розмірі, не менше мінімального; виключити з мотивувальної та резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 по справі №520/1529/2020 відомості щодо належного позивачу реєстраційного номеру облікової картки платника податків. Зокрема, апелянт посилався на те, що мотивувальна та резолютивна частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 по справі №520/1529/2020 мають посилання на реєстраційний номер облікової картки платника податків, хоча у поданих до суду документах позивач висловлював заперечення та вказував про ненадання згоди на зазначення вказаної персональної інформації позивача у судових рішеннях. Вважає, що покладений на нього обов`язок всупереч вільній волі повідомляти свою персональну інформацію для її внесення до офіційних документів та публічних баз даних лише тому, що він звернувся до суду в цілях вирішення спору, суперечить конституційним засадам захисту прав людини та взятим Україною на себе міжнародним зобов`язанням. Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 03.02.2021 позивач та представник відповідача підтримали свої правові позиції по справі. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 13 грудня 2019 року засобами поштового зв`язку отримано складене Головним управлінням ДПС у Харківській області та підписане начальником Центрального управління ГУ ДПС у Харківській області рішення №0088945606 від 04 грудня 2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного внеску, відповідно до якого до позивача як платника єдиного соціального внеску на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування застосовано штраф у розмірі 253,37 грн. за період з 13.08.2013 року по 24.07.2014 року (10% до 01.01.2015), штраф у розмірі 4790,00 грн. за період з 20.01.2016 року по 25.07.2019 року (20% з 01.01.2015) та нарахована пеню у розмірі 831,22 грн. (0,1% суми недоїмки), що в загальному складає 5877,59 грн. Під час розгляду справи встановлено, що до зазначеного рішення контролюючим органом було додано розрахунок штрафної санкції із зазначенням кількості днів прострочення, відсотку застосованого штрафу та суми нарахованої пені. Позивач вважаючи зазначене рішення контролюючого органу протиправним та користуючись наявним у нього правом адміністративного оскарження, 18.12.2019 року звернувся із скаргою до Державної фіскальної служби України, проте рішенням Державної податкової служби України від 20.01.2020 року №2363/6/99-00-08-06-01-06 про результати розгляду скарги рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 04.12.2019 № 0088945606 ГУ ДПС у Харківській області залишено без змін, а скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 18.12.2019 № б/н без задоволення. Вважаючи зазначене рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з висновку про протиправність рішення №0088945606 від 04 грудня 2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного внеску, з огляду на допущенні контролюючим органом порушення під час його прийняття та наявність підстав для його скасування. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно із пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. На підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" розроблено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі Інструкція №449). Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Як передбачено положеннями п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п.4 ч. 1 ст. 4 цього Закон, які обрали спрощену систему оподаткування, на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Згідно із п. 2 ч. 6 розділу ІV Інструкції 449 платники, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний соціальний внесок. Відповідно до п.1 ч.2 розділу ІV Інструкції 449 сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника в національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь. Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Відповідно до ч. 8 вказаної статті платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Згідно з ч.10 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Відповідно до ч.12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Як передбачено положеннями п.2 ч.11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Законом України від 28.12.2014 року №77-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці внесено зміни до п. 2 ч.11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме збільшено розмір штрафної санкції за порушення, що виникли з 01.01.2015 року до 20 відсотків своєчасно несплачених сум єдиного внеску. Відповідно до ч.10 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Згідно з ч.13 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. Відповідно до приписів ч.15 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом. При цьому, згідно із положеннями ч. 16 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. В той же час, відповідно до ч.6 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Під час судового розгляду справи встановлено, що підставою для прийняття контролюючим органом спірного у даній справі рішення слугували обставини того, що позивачем належним чином не виконувались вимоги от. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме єдиний внесок за залишками переданими Пенсійним фондом України та за період ІІІ, IV квартали 2013 року, II квартал 2014 року, IV квартал 2015 року, І, III, IV квартали 2016 року, І IV квартали 2017 року, І IV квартали 2018 року, І, II квартали 2019 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку. Під час розгляду справи представником відповідача надано до суду додаткові пояснення, в яких вказано, що за період з 13.08.2013 року по 24.07.2014 року контролюючим органом було нараховано штрафні санкції у зв`язку з проведенням позивачем несвоєчасних сплат єдиного соціального внеску, а саме: зобов`язання нараховано 13.08.2013, сплачено 21.10.2013, кількість днів несплати 70, а отже сума штрафної санкції 10% складає 6,73 грн., сума пені - 4,71 грн.; зобов`язання нараховано 22.10.2013, сплачено 14.11.2013, кількість днів несплати 24, а отже сума штрафної санкції 10% складає 8,16 грн., сума пені - 1,96 грн.; зобов`язання нараховано 21.01.2014, сплачено 22.01.2014, кількість днів несплати 2, а отже сума штрафної санкції 10% складає 121,64 грн., сума пені - 2,43 грн.; зобов`язання нараховано 22.07.2014, сплачено 24.07.2014, кількість днів несплати 3, а отже сума штрафної санкції 10 % складає 126,57 грн., сума пені - 3,8 грн.; за період з 20.01.2016 року по 25.07.2019 року контролюючим органом було нараховано штрафні санкції у зв`язку з проведенням позивачем несвоєчасних сплат єдиного соціального внеску, а саме: зобов`язання нараховано 20.01.2016, сплачено 21.01.2016 - 1432,3 грн., кількість днів несплати 2, а отже сума штрафної санкції 20 % складає 286,46 грн., сума пені - 2,86 грн., зобов`язання нараховано 20.04.2016, сплачено 13.05.2016 - 907,25 грн., кількість днів несплати 24, а отже сума штрафної санкції 20 % складає 181,45 грн., сума пені - 21,77 грн., зобов`язання нараховано 19.10.2016, сплачено 20.10.2016 - 954,75, кількість днів несплати 1, а отже сума штрафної санкції 20 % складає 190,95 грн., сума пені - 0,95 грн., зобов`язання нараховано 20.01.2017, сплачено 20.04.2017 - 987,75, кількість днів несплати 91, а отже сума штрафної санкції 20 % складає 197,55 грн., сума пені - 89,89 грн., зобов`язання нараховано 19.04.2017, сплачено 20.04.2017 - 1124,52, кількість днів несплати 1, а отже сума штрафної санкції 20 % складає 224,85 грн., сума пені - 1,12 грн., зобов`язання нараховано 20.04.2017, сплачено 19.07.2017 - 987,25, кількість днів несплати 91, а отже сума штрафної санкції 20 % складає 197,55 грн., сума пені - 89,88 грн., зобов`язання нараховано 20.07.2017, сплачено 20.10.2017 - 987,75, кількість днів несплати 93, а отже сума штрафної санкції 20 % складає 197,55 грн., сума пені - 91,86 грн., зобов`язання нараховано 19.10.2017, сплачено 20.10.2017 - 1124,25, кількість днів несплати 1, а отже сума штрафної санкції 20 % складає 224,85 грн., сума пені - 1,24 грн., зобов`язання нараховано 20.10.2017, сплачено 19.01.2018 - 987,75, кількість днів несплати 92, а отже сума штрафної санкції 20 % складає 197,55 грн., сума пені - 90,87 грн., зобов`язання нараховано 20.01.2018, сплачено 20.04.2018 - 987,75, кількість днів несплати 91, а отже сума штрафної санкції 20 % складає 197,55 грн., сума пені - 89,89 грн., зобов`язання нараховано 19.10.2018, сплачено 22.10.2018 - 1612,25, кількість днів несплати 3, а отже сума штрафної санкції 20% складає 322,45 грн., сума пені - 4,83 грн., зобов`язання нараховано 20.04.2018, сплачено 23.07.2018 - 987,75, кількість днів несплати 95, а отже сума штрафної санкції 20 % складає 197,55 грн., сума пені - 93,84 грн., зобов`язання нараховано 20.07.2018, сплачено 22.10.2018 - 844,95, кількість днів несплати 95, а отже сума штрафної санкції 20%-168,99 грн., сума пені - 80,27 грн., зобов`язання нараховано 19.07.2018, сплачено 23.07.2018 - 1612,25, кількість днів несплати 4, а отже сума штрафної санкції 20 % складає 322,45 грн., сума пені - 6,45 грн., зобов`язання нараховано 19.10.2018, сплачено 21.01.2019 - 844,95, кількість днів несплати 94, а отже сума штрафної санкції 20 % складає 168,99 грн., сума пені - 79,43 грн., зобов`язання нараховано 20.01.2019, сплачено 19.03.2019 - 844,95, кількість днів несплати 57, а отже сума штрафної санкції 20 % складає 168,99 грн., сума пені - 48,16 грн., зобов`язання нараховано 29.04.2019, сплачено 23.04.2019 - 2609,15, кількість днів несплати 4, а отже сума штрафної санкції 20 % складає 521,83 грн., сума пені - 10,44 грн., зобов`язання нараховано 19.07.2019, сплачено 24.07.2019 - 2457,20, кількість днів несплати 5, а отже сума штрафної санкції 20%- 491,44 грн., сума пені - 12,29 грн., зобов`язання нараховано 19.07.2019, сплачено 25.07.2019 - 151,95, кількість днів несплати 6, а отже сума штрафної санкції 20 % складає 30,39 грн., сума пені - 0,91 грн. Судом першої інстанції також вірно встановлено, що вказані суми пені та штрафної санкції погашались відповідачем за рахунок поточної сплати позивачем зобов`язань зі сплати єдиного внеску. Водночас, під час розгляду справи за даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" встановлено, що в провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала справа №520/9146/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Харківській області щодо автоматичного нарахування ОСОБА_1 з єдиного внеску: 20.04.2017 пені з єдиного внеску в сумі 89,89 грн.; 20.04.2017 штрафної санкції в сумі 197,55 грн. за невчасну сплату платежу з єдиного внеску; 20.04.2017 пені з єдиного внеску в сумі 1,12 грн.; 20.04.2017 штрафної санкції в сумі 224,85 грн. за невчасну сплату платежу з єдиного внеску; 19.07.2017 пені з єдиного внеску в сумі 89,89 грн.; 19.07.2017 штрафної санкції в сумі 197,55 грн. за невчасну сплату платежу з єдиного внеску; 20.10.2017 пені з єдиного внеску в сумі 91,86 грн.; 20.10.2017 штрафної санкції в сумі 197,55 грн. за невчасну сплату платежу з єдиного внеску; 20.10.2017 пені з єдиного внеску в сумі 1,12 грн.; 20.10.2017 штрафної санкції в сумі 224,85 грн. за невчасну сплату платежу з єдиного внеску; 19.01.2018 пені з єдиного внеску в сумі 90,87 грн.; 19.01.2018 штрафної санкції в сумі 197,55 грн. за невчасну сплату платежу з єдиного внеску; 20.04.2018 пені з єдиного внеску в сумі 89,89 грн.; 20.04.2018 штрафної санкції в сумі 197,55 грн. за невчасну сплату платежу з єдиного внеску; 20.04.2018 пені з єдиного внеску в сумі 1,47 грн.; 20.04.2018 штрафної санкції в сумі 293,88 грн. за невчасну сплату платежу з єдиного внеску; 23.07.2018 пені з єдиного внеску в сумі 93,84 грн.; 23.07.2018 штрафної санкції в сумі 197,55 грн. за невчасну сплату платежу з єдиного внеску; 23.07.2018 пені з єдиного внеску в сумі 6,45 грн.; 23.07.2018 штрафної санкції в сумі 322,45 грн. за невчасну сплату платежу з єдиного внеску; 22.10.2018 пені з єдиного внеску в сумі 80,27 грн.; 22.10.2018 штрафної санкції в сумі 168,99 грн. за невчасну сплату платежу з єдиного внеску; 22.10.2018 пені з єдиного внеску в сумі 4,84 грн.; 22.10.2018 штрафної санкції в сумі 322,45 грн. за невчасну сплату платежу з єдиного внеску; 21.01.2019 пені з єдиного внеску в сумі 79,43 грн.; 21.01.2019 штрафної санкції в сумі 168,99 грн. за невчасну сплату платежу з єдиного внеску; 19.03.2019 пені з єдиного внеску в сумі 48,16 грн.; 19.03.2019 штрафної санкції в сумі 168,99 грн. за невчасну сплату платежу з єдиного внеску; 23.04.2019 пені з єдиного внеску в сумі 10,44 грн.; 23.04.2019 штрафної санкції в сумі 521,83 грн. за невчасну сплату платежу з єдиного внеску; 24.07.2019 пені з єдиного внеску в сумі 12,29 грн.; 24.07.2019 штрафної санкції в сумі 491,44 грн. за невчасну сплату платежу з єдиного внеску; 25.07.2019 пені з єдиного внеску в сумі 0,91 грн.; 25.07.2019 штрафної санкції в сумі 30,39 грн. за невчасну сплату платежу з єдиного внеску та щодо направлення до Шевченківського ВДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 27 серпня 2018 №Ф-8425-17-У на суму 844,95 грн. для її примусового виконання. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 року по справі №520/9146/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2020 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними дій задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо направлення до Шевченківського ВДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 27 серпня 2018 №Ф-8425-17-У на суму 844,95 грн. для її примусового виконання; визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 39599198) щодо автоматичного нарахування у період з 20.04.2017 року по 25.07.2019 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) пені та штрафної санкції за несвоєчасну сплату платежу з єдиного внеску у розмірі 990,00 грн. за 4 квартал 2016 року; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 43143704) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1536,80 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. Відповідно до положень ч.4 ст. 78 КАС України Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Враховуючи вищевикладене, обставини встановлені в рамках розгляду справи №520/9146/19 не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи. Таким чином, в рамках розгляду справи №520/9146/19 Харківським окружним адміністративним судом надано оцінку діям Головного управління ДФС у Харківській області щодо здійснення контролюючим органом автоматичного нарахування у період з 20.04.2017 року по 25.07.2019 року ОСОБА_1 пені та штрафної санкції за несвоєчасну сплату платежу з єдиного внеску у розмірі 990,00 грн. за 4 квартал 2016 року. Водночас, відповідно до положень діючого законодавства фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Останнім днем сплати єдиного внеску фізичною особою - підприємцем на спрощеній системі оподаткування, за відповідний календарний квартал є 20 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 29.01.2019 року по справі №817/1889/17. Враховуючи встановлені судом обставини, зокрема, і стосовно строків здійснення позивачем оплат єдиного внеску на соціальне страхування з огляду на надані представником відповідача пояснення щодо врахування під час здійснення розрахунку кількості днів затримки і двадцятого числа кожного місяця, суд приходить до висновку, що позивач, сплачуючи єдиний внесок, не пізніше 20 числа (включно) місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, не порушив строку сплати єдиного внеску, який визначений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а врахування 20 числа (включно) місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок є протиправним. Вказане свідчить про здійснення контролюючим органом невірного розрахунку штрафних санкцій з огляду на проведення нарахування останньої з урахуванням дати 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Також суд зазначає, що відповідно до положень пп.2 п. 2 Розділу VII Інструкції №449 згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1-4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди. Для платників, зазначених у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції,- календарний квартал; Водночас, приписами п. 7 Розділу VII Інструкції №449 визначено, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа органу доходів і зборів. За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Рішення приймається за встановленою формою у двох примірниках. Під час судового розгляду справи зі змісту наданих представником відповідача пояснень встановлено, що прийняттю спірного у даній справі рішення не передувало складення акта документальної перевірки, а нарахування штрафних санкцій та пені здійснено на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. Наведене свідчить про недотримання контролюючим органом порядку прийняття рішення №0088945606 від 04 грудня 2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного внеску. Долучений до оскаржуваного рішення розрахунок штрафної санкції не підписано жодною особою, що не дає підстав вважати його належним та, як наслідок, свідчить про обґрунтованість доводів позивача в цій частині. Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність складеного ГУ ДПС у Харківській області рішення №0088945606 від 04 грудня 2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного внеску з огляду на допущенні контролюючим органом порушення під час його прийняття та наявність підстав для його скасування. Щодо доводів апелянта стосовно зміни рішення шляхом визнання протиправним та скасування складеного Головним управлінням ДПС у Харківській області рішення №0088945606 від 04 грудня 2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного внеску також з підстав сплати за позивача роботодавцем у ІІІ кварталі 2013 ІІ кварталі 2019 єдиного внеску у розмірі, не менше мінімального, колегія суддів зазначає наступне. Оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464-VI, позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати. Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності. З огляду на предмет спору у даній справі та вищевикладені висновки, шляхом системного тлумачення наведених норм права, колегія суддів зазначає, що особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем. Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску. Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 року по справі № 440/2149/19, по справі № 520/3939/19, від 23.01.2020 року по справі № 480/4656/18. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, з відомостей наявної у справі копії довідки Пенсійного фонду України за формою ОК-5 за періоди з 2011 по 2019 роки, встановлено, що за кожний місяць відповідного періоду страховий стаж позивача дорівнює повній кількості днів кожного місяця вказаного періоду. Оскільки, з ІІІ кварталу 2013 по ІІ квартал 2019 за позивача вже було сплачено єдиний внесок роботодавцем у розмірі, не менше мінімального, колегія суддів приходить до висновку про відсутність обов`язку позивача додатково сплачувати єдиний внесок як фізичною особою-підприємцем за ті ж періоди. Таким чином, судом першої інстанції фактично вірно встановлені обставини по справі, але не вказано про відсутність обов`язку у позивача додатково сплачувати єдиний внесок як фізична особа-підприємець за ті ж періоди, що не впливає на правильність вирішення справи по суті. У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для зміни рішення суду першої інстанції та задоволення вимог апеляційної скарги в зазначеній частині відповідно до вимог ст.317 КАС України. Щодо доводів скаржника про виключення з вступної, мотивувальної та резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року по справі №520/1529/2020 відомості щодо належного йому реєстраційного номеру облікової картки платника податків, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до положень пункту 63.6 статті 63 Податкового кодексу України облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Докази того, що позивач обліковується за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта в матеріалах справи відсутні та не спростовується позивачем. Крім того, згідно вимог ч.5 ст.246 КАС України з резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України. Отже, судом першої інстанції відповідно вимог ч.5 ст.246 КАС України вірно зазначено в резолютивній частині рішення відомості щодо належного позивачу реєстраційного номеру облікової картки платника податків. Констатуючи необґрунтованість інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя. Зокрема, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року). За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 року по справі № 520/1529/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 12.02.2021 року