Постанова 4851 № 440/4144/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2021 р.Справа № 440/4144/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. представника позивача Денисенка В.В., представника відповідача Тур Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 19.11.21 року по справі № 440/4144/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, у якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Полтавській області щодо несписання безнадійного податкового боргу у розмірі 6298257,55 грн., який рахується за ОСОБА_1 та який виник у вигляді поновлених штрафних санкцій нарахованих по рішенню Господарського апеляційного суду від 17.10.2011 №2-а1670/29 в сумі 44560,75 грн. та у вигляді донарахованих штрафних (фінансових) санкцій згідно рішення форми "С" від 18.12.2014 №0007502303 в сумі 6253696,80 грн., - зобов`язати ГУ ДПС у Полтавській області списати податковий борг у розмірі 6298257,55 грн., який рахується за ОСОБА_1 та який виник у вигляді поновлених штрафних санкцій, нарахованих по рішенню Господарського апеляційного суду від 17.10.2011 №2-а1670/29 в сумі 44560,75 грн. та у вигляді донарахованих штрафних (фінансових) санкцій згідно рішення форми "С" від 18.12.2014 №0007502303 в сумі 6253696,80 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковий борг у розмірі 6298257,55 грн. є безнадійним та підлягає списанню відповідно до вимог податкового законодавства України, так як стосовно нього минув строк давності, що становить понад 1095 днів та підприємницька діяльність ОСОБА_1 припинена. Вказує, що бездіяльність відповідача щодо несписання безнадійного боргу з урахуванням факту державної реєстрації припинення позивачем підприємницької діяльності суперечить нормам статті 97 Податкового кодексу України та вимогам Порядку списання непогашених грошових зобов`язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов`язаних з банкрутством, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1231 від 27.12.2010. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з вказаним висновком суду першої інстанції, позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що заборгованість ОСОБА_1 підпадає під визначення ПК України безнадійної заборгованості, оскільки з відсутністю у позивача коштів та майна. Крім того, ОСОБА_1 припинила здійснення підприємницької діяльності 28.01.2015. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що за позивачем рахується податковий борг по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування в сумі 6298257,55 грн., який стягнутий з ОСОБА_1 у повному обсязі судовими рішеннями, що виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Крім того, вважає, що зазначена сума заборгованості за своєю правовою природою не є податковим боргом, який підлягає списанню, оскільки виникла через несплату штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та заборгованості по податкам та зборам, не віднесений до інших категорій. В судовому засіданні представник позивача просив рішення першої інстанції скасувати, з підстав наведених в апеляційній скарзі та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 12.03.1996, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності проведена 27.01.2015 за власним рішенням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 09.12.2009 Кременчуцькою ОДПІ винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С": - №0011122303/1984, яким до ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування РРО у сфері торгівлі у розмірі 44560,75 грн.; - №0011122303/1985, яким до ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування РРО у сфері торгівлі у розмірі 6503696,80 грн. Вказані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" від 09.12.2009 №0011122303/1984 та №0011122303/1985 вручені ОСОБА_1 12.12.2009, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 124). Не погодившись з вказаними рішеннями ФОП ОСОБА_1 оскаржила їх до суду. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 у справі №2а-1670/2920/11 адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції № 0011132303/1985 від 09.12.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 250000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011 у справі №2а-1670/2920/11 апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 року по справі №2а-1670/2920/11 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції №0011132303/1985 від 09.12.2009 в частині застосування до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6253696 грн. 80 коп.. Додатковою постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011 у справі №2а-1670/2920/11 апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в частині скасування постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 по справі №2а-1670/2920/11 про відмову у задоволенні позову щодо скасування рішення Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 09.12.2009 №0011122303/1984 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових санкцій) в сумі 44560,75 грн. - залишено без задоволення, а постанову суду в цій частині залишено без змін. 19.01.2012 Кременчуцькою ОДПІ винесено податкову вимогу №50/162 на суму 44560,75 грн., яка вручена ОСОБА_1 10.01.2012. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.01.2014 (провадження №К/9991/95924/11) касаційну скаргу суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 відхилено. Додаткову постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011 у справі №2а-1670/2920/11 залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2014 провадження №К/9991/62739/11 касаційну скаргу Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задоволено. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011 скасовано, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 залишено без змін. Витягами з інтегрованої картки ОСОБА_1 підтверджено, що за позивачем рахується недоїмка по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування в загальній сумі 6298257,55 грн. (виникла на підставі рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.12.2009 №0011122303/1984 в сумі 44560,75 грн. та від 18.12.2014 №0007502303 в сумі 6253696,80 грн.), що відображена в інтегрованій картці ОСОБА_1 після набрання судовими рішеннями законної сили. З метою стягнення вказаної заборгованості ОСОБА_1 по сплаті штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування в загальній сумі 6298257,55 грн., контролюючий орган звертався до суду з позовними заявами про стягнення з ОСОБА_1 сум заборгованості, визначеними вказаними вище рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Так, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2011 у справі №2а-455/10/1670 адміністративний позов Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 6298257 грн. 55 коп. на р/р 31111104700008, код платежу 21080900, одержувач: УДК у м. Кременчук, код 34698778, банк одержувача: ГУДК України у Полтавській області, МФО 831019. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 у справі №2а-455/10/1670 апеляційну скаргу Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2011 по справі № 2а-455/10/1670 скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 6253696 грн. 80 коп., прийнявши нову постанову, якою в задоволенні цієї частини позовних вимог відмовлено. В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2011 по справі № 2а-455/10/1670 щодо задоволених позовних вимог залишено без змін. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 у справі №816/995/15-а, яка набрала законної сили 08.05.2015, адміністративний позов Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) податковий борг по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування у розмірі 6253696 грн. 80 коп. на р/р 31111104700008, одержувач: УК у м. Кременчуці /м. Кременчук/ 21080900, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019. В подальшому, 15.06.2020 представник позивача звернувся до ГУ ДПС у Полтавській області із заявою про визнання боргу безнадійним та просив прийняти рішення, яким визнати безнадійним податковий борг у розмірі 6298257,55 грн., що рахується за ОСОБА_1 та який виник у вигляді поновлених штрафних санкцій нарахованих по рішенню Господарського апеляційного суду від 17.10.2011 №2-11670/29 в сумі 44560,75 грн. та у вигляді донарахованих штрафних (фінансових) санкцій згідно рішення форми "С" від 18.12.2014 №0007502303 в сумі 6253696,80 грн. За результатами розгляду вказаної вище заяви, ГУ ДПС у Полтавській області листом від 14.07.2020 №ФОП/Д/4805/16-31-51-10-18 повідомило представника позивача, що за ФОП ОСОБА_1 рахується податковий борг по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування в сумі 6298257,55 грн., який виник 06.01.2012. Податковий борг, що рахується за боржником, на загальну суму 6298257,55 грн. складається з поновлених 06.01.2012 штрафних санкцій, нарахованих в минулих роках по рішенню Господарського апеляційного суду №2-11670/29 від 17.10.2011 в сумі 44560,75 грн. та донарахованих 21.01.2015 штрафних (фінансових) санкцій згідно рішення форми "С" №0007502303 від 18.12.2014 в сумі 6253696,80 грн. Зазначено, що Полтавським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист №816/995/15-а від 15.05.2015 щодо стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 у розмірі 6253696,80 грн. Автозаводським ВДВС у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 12 травня 2020 року повернуто виконавчий лист №816/995/16-а до ГУ ДПС у Полтавській області з можливістю повторного пред`явлення на виконання в строк до 24.07.2020. Виконавчий лист №816/995/15-а на суму 6253696,80 грн. повторно пред`явлений на виконання до Автозаводського ВДВС у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції супровідним листом №26014/10/16-31-51-10-18 від 06.07.2020. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо несписання безнадійного податкового боргу у розмірі 6298257,55 грн., який рахується за ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК) податкове законодавство ґрунтується на принципах, зокрема на принципі загальності оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу. Відповідно до пунктів 36.1, 36.2, 36.3 статті 36 ПК податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Пунктом 38.1 статті 38 ПК визначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом. Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів. Відповідно до підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу. Згідно з підпунктом 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством. Відповідно до пункту 101.1 статті 101 ПК списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Згідно з пунктом 101.2 статті 101 ПК під терміном "безнадійний" розуміється: 101.2.1. податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута; 101.2.2. податковий борг фізичної особи, яка: - визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; - померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; - понад 720 днів перебуває у розшуку; 101.2.3. податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу; 101.2.4. податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин); 101.2.5. податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду; 101.2.6. податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури. Відповідно до пункту 101.5 статті 101 ПК контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Строки давності та їх застосування визначені у статті 102 ПК. Згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. Аналізуючи зазначені норми закону, колегія суддів зазначає, що за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним. У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК). При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним. У разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення "безнадійного", що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 ПК. Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №826/8231/15 та підлягають врахуванню судом відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом встановлено, що контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг в загальній сумі 6298257,55 грн., який виник на підставі рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, до закінчення строку давності, встановленого Податковим кодексом України. Зокрема, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2011 у справі №2а-455/10/1670 адміністративний позов Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області до суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 6298257 грн. 55 коп. на р/р 31111104700008, код платежу 21080900, одержувач: УДК у м. Кременчук, код 34698778, банк одержувача: ГУДК України у Полтавській області, МФО 831019. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 у справі №2а-455/10/1670 апеляційну скаргу Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2011 по справі № 2а-455/10/1670 скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 6253696 грн. 80 коп., прийнявши нову постанову, якою в задоволенні цієї частини позовних вимог відмовлено. В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2011 року по справі № 2а-455/10/1670 щодо задоволених позовних вимог залишено без змін. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 у справі №816/995/15-а, яка набрала законної сили 08.05.2015, адміністративний позов Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) податковий борг по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування у розмірі 6253696 грн. 80 коп. на р/р 31111104700008, одержувач: УК у м. Кременчуці /м. Кременчук/ 21080900, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019. Таким чином, вказаний вище податковий борг не підпадає під визначення "безнадійного" у розумінні підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), оскільки був стягнений за рішеннями суду, які набрали законної сили та є обов`язковими до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 ПК. Посилання в апеляційній скарзі позивача, що податковий борг має бути визнаний безнадійним через внесення до Державного реєстру внесено запису про його припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п.п. 101.2.5 п. 101.2 ст. 101 ПК під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду. ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 12.03.1996, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності проведена 27.01.2015 за власним рішенням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до положень пункту 87.11 статті 87 ПК стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження. Статтею 97 ПК України визначено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи. Особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків, зокрема, стосовно фізичної особи-підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа. Абзацом 2 п. 65.10.8. ст. 65 ПК України передбачено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання. Таким чином, у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності), платник податків залишається на обліку як фізична особа для можливості проведення взаєморозрахунків за платежами, податками та зборами. Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, які підлягають обов`язковому врахуванню судом першої інстанції в силу вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулоюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року по справі № 440/4144/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 12.02.2021 року