Постанова 4824 № 756/2298/18

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 лютого 2021 року м. Київ Справа № 22-3463 Головуючий у 1-й інстанції: Яценко Н. О. Унікальний № 756/2298/18 Доповідач- Пікуль А. А. Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуль А. А. суддів Гаращенка Д. Р. Невідомої Т. О. за участю секретаря Осінчук Н. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Череди Тамари Миколаївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гнідюк Олександр Борисович, про захист права приватної власності шляхом визнання незаконним та скасування реєстраційного запису в Державному реєстрі іпотеки та позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гнідюк Олександр Борисович, Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», про звернення стягнення на іпотечне майно,- у с т а н о в и в: У квітні 2017 року ТОВ «ОТП Факторинг» пред`явило в суд позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гнідюк О. Б., Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, ПАТ «ОТП Банк», про звернення стягнення на іпотечне майно, в якому просило на підставі Договору іпотеки № PCL-007/511/2006 від 19 червня 2006 року в рахунок погашення перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № ML-007/511/2006 від 19 червня 2006 року у розмірі 1 129 657 грн 15 коп. звернути стягнення на нерухоме майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» (т. 1, а.с.5-9). Позовні вимоги були обґрунтовані таким. 19 червня 2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ЗАТ «ОТП Банк», та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № ML-007/511/2006. Для забезпечення виконання кредитних зобов`язань між сторонами укладено договір іпотеки № PCL-007/511/2006 від 19 червня 2006 року, за умовами якого в іпотеку банку передана квартира АДРЕСА_2 . Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 09 грудня 2009 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 1 129 657 грн 15 коп. На підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю та договору про відступлення права вимоги, укладених 05 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором та договором іпотеки. У реєстрі заборон відчуження 13 листопада 2010 року змінено контрольні суми за договорами та обтяжувачем майна зазначено ТОВ «ОТП Факторинг Україна». У липні 2011 року приватним нотаріусом Гнідюк О. Б. незаконно вилучено з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження. Підставою вилучення зазначено заяву ПАТ «ОТП Банк» від 05 липня 2011 року, яке з листопада 2010 року не є іпотекодержателем майна. У зв`язку зі зняттям заборони відчуження на квартиру, яка виступає забезпеченням виконання зобов`язань за кредитним договором № ML-007/511/2006 від 19 червня 2006 року, спірна квартира була незаконно відчужена ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_1 Заборгованість за кредитним договором самостійно боржником не погашена, в примусовому порядку виконавчою службою жодних стягнень не здійснювалось, кредитний договір та договір іпотеки недійсними не визнані. Заочним рішення Оболонського районного суду міста Києва від 15 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 28 серпня 2018 року, позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором № ML-007/511/2006 від 19 червня 2006 року у загальній сумі 1 129 657,15 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № PCL-007/511/2006 від 19 червня 2006 року, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження». Вирішено питання про розподіл судових витрат. У лютому 2018 року ОСОБА_1 пред`явив в суд позов до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гнідюк О. Б., про захист права приватної власності шляхом визнання незаконним та скасування реєстраційного запису в Державному реєстрі іпотек, в якому просив визнати незаконним та скасувати реєстраційний запис в Державному реєстрі іпотеки за № 12449827 про обтяження належної на праві власності ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_2 відповідно до Договору іпотеки № PCL-007/511/2006 від 19 червня 2006 року, укладеного між ОСОБА_2 та АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг», внесений 27 квітня 2012 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. Позовні вимоги були обґрунтовані таким. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 31 серпня 2011 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рубановою І. Р. При укладанні договору жодних обтяжень на вказане нерухоме майно не існувало. Згідно з витягом з Державного реєстру іпотек (еєстрація вилучення запису) № 32242683 від 20 липня 2011 року на підставі заяви-листа 107/2 від 05 липня 2011 року ПАТ «ОТП Банк» приватним нотаріусом Гнідюк О. Б. вилучений запис з реєстру іпотек 3351926 про обтяження спірної квартири іпотекою. У подальшому 27 квітня 2012 року за реєстраційним №12449827 приватним нотаріусом Бондар І. М. повторно внесено до Державного реєстру іпотек обтяження квартири за Договором іпотеки № РСL-007/511/2006 від 19.06.2006 року. Тому іпотечне обтяження квартири, яка належить новому власнику та придбана ним за умови відсутності на неї обтяження через припинення за заявою іпотекодержателя, порушує право власності позивача. Постановою Верховного Суду від 26 червня 2019 року заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 15 листопада 2017 року, та постанову апеляційного суду міста Києва від 28 серпня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 07 серпня 2019 року об`єднано в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гнідюк О. Б., про захист права приватної власності шляхом визнання незаконним та скасування реєстраційного запису в Державному реєстрі іпотек № 2/756/913/19 та цивільну справу за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гнідюк О. Б., Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, про звернення стягнення на іпотечне майно № 2/756/4923/19, присвоївши їм єдиний реєстраційний номер Унікальний 756/2298/18, провадження № 2/756/913/19. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гнідюк О. Б., Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, ПАТ «ОТП Банк», про звернення стягнення на підставі Договору іпотеки № PCL-007/511/2006 від 19 червня 2006 року на нерухоме майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 . Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано незаконним та скасовано реєстраційний запис в Державному реєстрі іпотек № 12449827 про обтяження належної на праві власності ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_2 відповідно до Договору іпотеки № PCL-007/511/2006 від 19 червня 2006 року, укладеним між ОСОБА_2 та АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг», внесений 27 квітня 2012 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «ОТП Факторинг Україна», діючи через адвоката Череду Т. М., подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , а позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задовольнити (т. 4, а.с.2-11). У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 , адвокат Лантух Я. В., вказує, що дана апеляційна скарга є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2020 року є обґрунтованим та законним із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. В суд апеляційної інстанції учасники справи не з`явились, про дату, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, завчасно (т.4, а.с.28-33). 05 лютого 2021 року до апеляційного суду надійшли заяви представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та АТ «ОТП Банк», адвоката Череди Т. М., які містять прохання проводити розгляд справи за відсутності указаних осіб (т. 4, а.с.43-50). Суд залишив без задоволення клопотання адвоката Лантуха Я. В. про відкладення розгляду справи у зв`язку з неявкою адвоката, який не може з`явитись у судове засідання через незадовільні погодні умови (т.4, а.с.51-52), оскільки, по-перше, явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою; по-друге, у розпорядженні суду, як вже зазначено вище, є відзив адвоката Лантуха Я. В. на апеляційну скаргу (т.4, а.с.34-42), тому немає потреби у його усних поясненнях суду. Суд ухвалив розглядати справу у відсутність учасників справи, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді Пікуль А. А., з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія доходить висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. При розгляді справи в суді першої інстанції встановлені наступні обставини. 19 червня 2006 року між АКБ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ЗАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № ML-007/511/2006, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 147 600 доларів США для купівлі нерухомості, відсоткова ставка: 11% річних, дата повернення кредиту - 21 червня 2021 року. З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань між АКБ «Райффайзенбанк Україна» (правонаступником якого є ЗАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_2 19 червня 2006 року укладено договір іпотеки № PCL-007/511/2006, за умовами якого ОСОБА_2 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . 19 червня 2006 року приватним нотаріусом накладено заборону відчуження вказаної у договорі квартири, про що було внесено реєстраційний запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Рішенням Оболонського районного суду від 02 грудня 2009 року у справі № 2-6478/2009 задоволено позов ЗАТ «ОТП Банк» та стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість у розмірі 1 082 425 грн 27 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 45 411 грн 88 коп. та судові витрати 1 700 грн. Між ПАТ «ОТП Банк» (який є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк») та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 05 листопада 2010 року укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, та договір відступлення права вимоги, на підставі яких до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшло право вимоги за кредитним договором № ML-007/511/2006 від 19 червня 2006 року та договором іпотеки № PCL-007/511/2006 від 19 червня 2006 року. В Державному реєстрі іпотек зареєстровано 13 листопада 2010 року відступлення права вимоги за договором іпотеки № PCL-007/511/2006 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюк О. Б., на підставі заяви-листа від ПАТ «ОТП Банк» від 05 липня 2011 року вилучено 20 липня 2011 року вказаний запис з Державного реєстру іпотек, в результаті чого знято заборону відчуження спірної квартири (т. 2, а.с.245-247). Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 31 серпня 2011 року укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рубановою І.Р. Право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_3 16 вересня 2011 року (т. 2, а.с.12-14). Згідно з Інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 27 квітня 2012 року приватним нотаріусом Бондар І. М. до Державного реєстру іпотек внесено запис 12449827 про обтяження спірного нерухомого майна, зазначеної вище квартири, на підставі договору іпотеки від 19 червня 2006 року, обтяжувачем за яким є ТОВ «ОТП Факторинг України» (т. 2, а.с.15). За встановлених обставин, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг» районний суд виходив з такого. На час укладання договору купівлі-продажу 31 серпня 2011 року, на підставі якого ОСОБА_1 набув право власності на спірну квартиру, обтяжень на вказане нерухоме майно не існувало, отже під час переходу права власності на спірну квартиру до відповідача вона не була предметом іпотеки. Тому на ОСОБА_1 , як нового власника, який придбав майно без іпотечного обтяження не поширюється дія ст.23 Закону України «Про іпотеку». З огляду на таке, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Одночасно суд першої інстанції констатував, що у цих позовних вимогах має місце сплив позовної давності, оскільки унаслідок зміни строку виконання зобов`язання право вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки виникло у кредитора у 2009 році, а позов пред`явлено у 2017 році. ОСОБА_1 через адвоката Лантуха Я. В. подав заяву про застосування позовної давності у спорі. Ураховуючи ці обставини у контексті роз`яснень Пленуму Верховного Суду України про те, що коли позов не доведено - це є самостійною підставою для відмови в позові, суд відмовив у позові ТОВ «ОТП Факторинг» саме через недоведеність заявлених позовних вимог. Оскільки проведений реєстраційний запис в Державному реєстрі іпотек № 12449827 про обтяження належної на праві власності ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_2 відповідно до іпотечного договору від 19 червня 2006 року, що внесений 27 квітня 2012 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., незаконно обмежує право ОСОБА_1 вільно володіти своїм майном, права останнього підлягають поновленню шляхом скасування указаного реєстраційного запису. При перевірці указаних висновків районного суду у контексті доводів апеляційної скарги ТОВ «ОТП Факторинг» апеляційний суд виходить з наступного. Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, є доведеними. Висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення позову ТОВ «ОТП Факторинг» та наявності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 відповідають обставинам справи. Всі висновки суду першої інстанції, мотиви, з яких суд вважав встановленою наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг» та задоволення позову ОСОБА_1 , нормативно-правові акти, якими керувався суд при ухваленні рішення, повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення (а.с.189-193). Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга не містить. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначені правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень. За нормами частини третьої статті 3 цього Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Аналогічні положення містяться й у ч. 2 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої взаємні права й обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Згідно з положеннями ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. У даному випадку, як свідчать матеріали справи, рішенням Оболонського районного суду від 02 грудня 2009 року у справі № 2-6478/2009 задоволено позов ЗАТ «ОТП Банк» та стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість у розмірі 1 082 425 грн 27 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 45 411 грн 88 коп. та судові витрати 1 700 грн (т. 1, а.с.10). На підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю та договору про відступлення права вимоги, укладених 05 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», до останнього перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором та договором іпотеки (т. 1, а.с.19-25). 05 липня 2011 року в. о. директора філії Київського РУ АО «ОТП Банк» Клименко Г. В. направлено лист нотаріусам України разом із заявою про виключенням запису з державного реєстру іпотек в якому у зв`язку з виконанням зобов`язання ОСОБА_2 , згідно кредитного договору № МL-007/511/2006 від 19 червня 2006 року перед АКБ «Райфайзенбанк Україна», правонаступником якого з 29 листопада 2006 року є ПАТ «ОТП Банк», просили зняти заборону відчуження, нерухомого майна, а саме: 2 (двокімнатної) квартири, загальною площею -53 кв. м., що розташована за адресою АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_2 , та вилучити запис з відповідних реєстрів (т. 2, а.с.245, 246). На підставі вказаного листа та заяви приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О. Б., 20 липня 2011 року вилучено запис з Державного реєстру іпотек, в результаті чого знято заборону відчуження спірної квартири. 31 серпня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рубановою І.Р. Право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_3 16 вересня 2011 року (т. 2, а.с.12-14). Отже під час укладання договору купівлі-продажу квартири від 31 серпня 2011 року іпотека на це майно була припинена, про що здійснено відповідну державну реєстрацію. Доводи апеляційної скарги про те, що наявність непогашеної заборгованості за кредитним договором свідчить про чинність іпотеки від 19 червня 2006 року не можуть бути прийняті апеляційним судом у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки 20 липня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О. Б., на підставі заяви-листа від ПАТ «ОТП Банк» від 05 липня 2011 року (т. 2, а.с.245, 246), було вилучено запис з Державного реєстру іпотек, в результаті чого знято заборону відчуження спірної квартири. Указана реєстраційна дія позивачем ТОВ «ОТП Факторинг» у встановленому законом порядку не оспорена та не скасована. Тому доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «ОТП Факторинг України» не надавав своєї згоди на зняття заборони відчуження та іпотеки, а особа, що підписала документи від імені банку, зокрема ОСОБА_4 не працювала в ПАТ «ОТП Банк» та не мала права на підписання таких документів також відхиляються апеляційним судом як безпідставні. Адже фальшивість доказу, службове підроблення тощо у встановленому законом порядку не підтверджено та не було підставою для визнання недійсною/незаконною реєстраційної дії про припинення іпотеки та/або для визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладеного 31 серпня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Посилання апеляційної скарги на рішення Конституційного суду від 14 липня 2020 у справі № 8р/2020 колегія суддів відхиляє, оскільки висновки вказаного рішення стосуються інших правовідносин, зокрема, випадків переходу права власності на іпотечне майно іпотека за яким не припинена, а тому новий власник несе ризики відповідальності. Натомість у даному конкретному випадку перехід права власності відбувався після вилучення запису з Державного реєстру іпотек на спірну квартиру на підставі заяви-листа від ПАТ «ОТП Банк» від 05 липня 2011 року (т. 2, а.с.245, 246) і, як вже зазначено вище правомірність вчинення реєстраційного запису про припинення іпотеки не оспорена. Доводи апеляційної скарги стосовно категоричного заперечення щодо застосування строку позовної давності колегія суддів відхиляє як неприйнятні, оскільки районним судом була надана належна оцінка заяві про застосування позовної давності у спорі та було відмовлено у позові ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не за спливом позовної давності, а у зв`язку з недоведеністю позовних вимог. Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про те, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає. Водночас доводи апеляційної скарги позивача про те, що районний суд у своєму рішенні безпідставно послався на норми Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" як на підставу збереження застави у Державному реєстрі та наслідків її відсутності, оскільки положення цього закону стосуються виключно рухомого майна, є обґрунтованими, а тому приймаються апеляційним судом у якості підстав для зміни оскаржуваного рішення шляхом виключення з його мотивувальної частини посилання на положення ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та подальшого висновку на підставі цієї правової норми. Керуючись ст. ст. 367-368, 374-376, 381-384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Череди Тамари Миколаївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2020 року змінити. Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на положення ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та подальший висновок на підставі цієї правової норми. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України та/або у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий А. А. Пікуль Судді Д. Р. Гаращенко Т. О. Невідома