Постанова 4873 № 910/9257/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "08" лютого 2021 р. Справа№ 910/9257/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Андрієнка В.В. суддів: Буравльова С.І. Євсікова О.О. без повідомлення учасників справи розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 (повний текст складено 14.09.2020) у справі №910/9257/20 (суддя Чебикіна С.О.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення 13 773,23 грн УСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариства "Страхова компанія "АРКС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення 13 773,23 грн страхового відшкодування. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/9257/20 в позові відмовлено повністю. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначав, що позивачем не доведено наявності вини у діях водія ОСОБА_1 та обов`язку відповідача відшкодувати на користь позивача вартість сплаченого ним страхового відшкодування в сумі 13 773,23 грн за відновлювальний ремонт автомобіля "Нісан" державний номерний знак НОМЕР_1 . Отже, позивачем не доведено порушення його прав відповідачем, за захистом яких він звернувся до суду. Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" 20.10.2020 подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/9257/20 та зупинити провадження до винесення постанови Печерського районного суду міста Києва про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 КпАП України. Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування своєї скарги апелянт зазначав, що позивачем доведено, що Печерським районним судом м. Києва розглядається справа щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Позивач зазначав, що останнім подавалось клопотання про зупинення провадження у справі до винесення постанови Печерського районного суду м. Києва, однак судом першої інстанції було відмолено у задоволенні даного клопотання. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" у справі №910/9257/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Козир Т.П., суддів Коробенка Г.П., Кравчука Г.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/9257/20 залишено без руху на підставі ст. 260 ГПК України, та надано скаржнику строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги, а саме, надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав його поновлення та доказів, які підтверджують наведені підстави. 16.11.2020 на адресу суду від скаржника - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на виконання вимог ухвали суду надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав його поновлення та наданням доказів, які підтверджують наведені підстави. На підставі службової записки секретаря судової палати та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/596/20 від 02.12.2020 у зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Козир Т.П., на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/9257/20. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2020 для розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" у справі №910/9257/20 визначено колегію суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді Буравльов С.І., Євсіков О.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/9257/20 - задоволено. Поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/9257/20 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС". Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Установлено Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "ПЗУ Україна" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. 29.12.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просив суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 14.09.2020 у справі №910/9257/20 без змін. Оскільки на думку відповідача судом першої інстанції було вірно надано оцінку наявним у матеріалах справи доказам і установлено, що позивачем не доведено наявності вини у діях особи ОСОБА_1 та обов`язку відповідача відшкодувати шкоду на користь позивача сплаченого ним страхового відшкодування у сумі 13 773,23 грн. Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України). Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України). Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права установила наступне. У липні 2020 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача 13 773,23 грн страхового відшкодування на підставі ст.ст. 528, 625, 993, 1188 ЦК України та ст. 27 ЗУ "Про страхування". Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.12.2017 о 10 год 17 хв у м. Києві по вул. Старонаводницька, 16 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Нісан", державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 (винна в ДТП особа) та автомобіля "Нісан", державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 (пошкоджений автомобіль, який застрахований позивачем). Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 13 773,23 грн. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Нісан", державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "ПЗУ Україна". З матеріалів справи слідує, що відповідно до постанови Печерського районного суду міста Києва від 01.06.2018 №757/515/18-п справу про адміністративне правопорушення відносно водія транспортного засобу "Нісан", державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 повернуто до Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту ПП НП України - для доопрацювання. Автомобіль "Нісан" державний номерний знак НОМЕР_1 був застрахований позивачем на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів № 3729085/05АВ від 07.12.2017. Відповідно до рахунку № ІСзС-0020650 від 28.12.2017, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Нісан" державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження в ДТП становила 13 773,23 грн. Відповідно до страхового акту № АХА2349421 від 03.01.2018, позивачем установлено факт настання страхового випадку та вирішено виплатити страхове відшкодування на загальну суму 13 773,23 грн. Зазначені кошти в розмірі 13 773,23 грн позивачем були виплачені, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжними дорученнями № 407 664 від 04.01.2018. Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Таким чином, за змістом указаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини. Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/006211601 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "ПЗУ Україна". Проте, із наданих позивачем до позовної заяви доказів не можливо установити хто є винною в ДТП особою. Стосовно тверджень скаржника, що суд першої інстанції був зобов`язаний зупинити провадження у даній справі, до вирішення Печерським районним судом міста Києва від 01.06.2018 №757/515/18-п, колегія суддів зазначає наступне. Згідно п. 5. ч. 1. ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Відмовляючи у задоволені клопотання суд першої інстанції зазначав, що позивачем не доведено суду, що Печерським районним судом міста Києва розглядається адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , отже у суду були відсутні підстави для задоволення указаного клопотання, з чим і погоджується апеляційна інстанція. Апеляційний суд звертає увагу, що обов`язок доказування наявності обставин, на які посилається позивач, при зверненні до суду покладається на заявника. Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України). Колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено наявності вини в діях водія ОСОБА_1 та обов`язку відповідача відшкодувати на користь позивача вартість сплаченого ним страхового відшкодування в сумі 13 773,23 грн за відновлювальний ремонт автомобіля "Нісан" державний номерний знак НОМЕР_1 . Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі, стосовного порушення Господарським судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, оскільки судом були дотримані всі вимоги щодо повного та всебічного розгляду справи. На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС", у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/9257/20, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Ураховуючи наведене, колегія відзначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/9257/20 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні. Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/9257/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/9257/20 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Повний текст підписано 12.02.2021. Головуючий суддя В.В.Андрієнко Судді С.І. Буравльов О.О. Євсіков