Постанова Дніпровський апеляційний суд № 212/7386/20
від 05.02.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/32/21 Справа № 212/7386/20 Суддя у 1-й інстанції - Дехта Р. В. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 лютого 2021 року м. Дніпро Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 листопада 2020 року в справі про адміністративне правопорушення, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за участю: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Пивовара В.В. В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один ) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок на користь держави. Судом першої інстанції встановлено, що 01 жовтня 2020 року о 04 годині 11 хвилин, керував транспортним засобом марки OPEL VECTRA, номерний знак НОМЕР_1 по Мікрорайону 5 Зарічний, в Покровському районі м. Кривого Рогу. У встановленому законом порядку пройти медичний огляд з метою визначення стану сп`яніння у спеціальному медичному закладі КЗ «КРИВОРІЗЬКИЙ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР» ДОР відмовився у присутності двох свідків. Не погоджуючись з вищевказаною постановою особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. На думку апелянта, постанова суду є незаконною, яка винесена з порушенням закону. Вказує, що суд при розгляді справи допустив грубі порушення, розглянув справу без його захисника, у спрощеному порядку. Зазначає, що транспортним засобом не керував, перебував у вимкненому автомобілі, а тому з законних підстав відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Вказує, що суд не викликав та не допитав свідків, у зв`язку з чим прийшов хибного висновку про винність ОСОБА_1 . Зазначає, що відеозапис не підтверджує факт керування транспортним засобом. В суді апеляційної інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Пивовар В.В. підтримали доводи апеляційної скарги та просили задовольнити її. Вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, приходжу до наступних висновків. Згідно ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП. Однак судом першої інстанції, дані вимоги закону не були дотриманні. Апеляційний суд розглядає справу в межах поданої апеляційної скарги. З метою перевірки доводів апеляційної скарги та обставин справи, судом апеляційної інстанції були викликані свідки працівники поліції, які складали протокол та відібрали пояснення у свідків. Свідки до суду не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції в порушення вищезазначених вимог закону належним чином не з`ясував обставини справи, та не надав належної оцінки наданим доказам, що потягло передчасний висновок про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Частиною 3 ст. 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Законодавцем чітко прописаний порядок такого огляду, який проводиться тільки при наявності відповідних підстав вважати, що особа перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Підозрювана особа спочатку обов`язково повинна пройти огляд з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції, у присутності двох свідків і тільки після цього, якщо особа не заперечує факту виявленого сп`яніння, то поліцейський складає відповідний протокол, але якщо особа відмовляється від огляду з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським, або після цього огляду заперечує його результати, то тільки тоді, подальший огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Викладене свідчить про те, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів тільки за наявності ознак алкогольного сп`яніння, які перераховані у п. 3 Розділу 1 Інструкції, шляхом інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, у присутності двох свідків, після чого поліцейським складається акт огляду у двох примірниках, один з яких вручається водію, а вже потім складається протокол про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Статтею 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп`яніння, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Під час апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у присутності двох свідків. Разом з цим, суд першої інстанції не надав оцінку обставинам, які зумовили такі дії ОСОБА_1 , внаслідок чого дійшов передчасного висновку про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Відповідно до рапорту інспектора 1 взводу 2 роти 1 батальйону ПП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Чернієнко І.Г., останній 01 жовтня 2020 року близько 04 години під час несення служби у складі екіпажу Буран-0109, було отримано виклик на службовий планшет за фактом порушення ПДР, а саме інформацію про те, що водій ТЗ OPEL VECTRA, номерний знак НОМЕР_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Під час відпрацювання вказаного виклику, було виявлено вказаний ТЗ біля будинку 88 мкрн. 5-й Зарічний, Покровського район м. Кривого Рогу та зупинено. Під час спілкування з водієм у останнього було виявлено ознаки сп`яніння. Водієві було запропоновано у встановленому законом порядку пройти огляд на стан сп`яніння. Але останній відмовився у присутності двох свідків. У суді апеляційної інстанції було допитано в якості свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що 01 жовтня 2020 року перебував разом з ОСОБА_1 , в його автомобілі OPEL VECTRA, номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився біля будинку 88 мкрн. 5-й Зарічний, Покровського район м. Кривого Рогу. Зазначив, що вони сиділи у автомобілі та спілкувались, коли до них під`їхав патрульний автомобіль. Поліцейські звернулись до ОСОБА_1 , та запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння, на що він відмовився. Також свідок зазначив, що він разом з ОСОБА_1 просто спілкувались та не збирались нікуди їхати. Під час апеляційного перегляду було оглянуто відеозапис з бодікамери поліцейського. Відповідно до відеозапису, інформація викладена в рапорті працівника поліції не відповідає дійсності. Так, 01 жовтня 2020 року працівники поліції підійшли до припаркованого автомобілю OPEL VECTRA, номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився біля будинку 88 мкрн. 5-й Зарічний, Покровського район м. Кривого Рогу. Запропонували водієві пред`явити документи, які підтверджують особу водія. Таким чином, з наявного відеозапису не вбачається, що вказана особа керувала транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу (руху транспортного засобу з допомогою двигуна), незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Наразі судом першої інстанції не було враховано, що під керуванням транспортним засобом розуміється вчинення технічних дій, пов`язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічними можливостями транспортного засобу, що не було встановлено в діях ОСОБА_1 , оскільки відеозапис у апеляційному суді не містить відомостей, що ОСОБА_1 , як водієм, були вчинені дії, пов`язані з приведенням транспортного засобу в рух, відповідно до призначення і технічними можливостями транспортного засобу, оскільки з відеозапису слідує, що ОСОБА_1 наполегливо стверджує співробітникам поліції, що він не керував автомобілем, на підставі чого і відмовився від огляду на стан сп`яніння. Враховуючи зазначене, дії ОСОБА_1 не можна вважати порушенням Правил дорожнього руху України, а саме п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Надаючи оцінку наведеним обставинам, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про невідповідність дій працівників поліції обстановці, що склалася, а також про їх упередженість. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, долучені до справи про адміністративне правопорушення письмові пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є бланкетними, при цьому не містять суті адміністративного правопорушення. Таким чином, вказані пояснення свідків не можуть бути прийнятті судом в якості належного та допустимого доказу винуватості ОСОБА_1 . Судом першої інстанції не було надано оцінки діям працівників поліції, та не взято до уваги, що останніми всупереч вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення ДПР18 №130610 та рапорті працівника поліції, належним чином водія не було відсторонено від керування транспортним засобом. Огляд водія на стан сп`яніння на місці зупинки починається з моменту залучення двох свідків, оскільки всі дії, визначені законодавством та направлені на встановлення чи спростування стану сп`яніння поліцейським за вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП мають відбуватися виключно в присутності свідків, недотримання чого в силу ч. 5 ст. 266 КУпАП призводить до недійсності такого огляду. Вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки є законною лише за наявності двох свідків, у присутності яких така вимога пред`являється. За ч. 2 ст. 266 КУпАП в разі виявлення ознак сп`яніння, співробітник поліції з метою проведення огляду на стан сп`яніння водія на місці зупинки транспортного засобу має залучити двох свідків. Тобто при залученні свідків, що є обов`язковим, останні повинні брати участь у всій процедурі огляду на стан сп`яніння з моменту її початку до завершення, про що може свідчити лише оформлення результатів такого огляду. Процедура огляду на стан сп`яніння, що проводиться поліцейським на місці з використанням спеціальних технічних засобів, завершується у наступних випадках: - проходженням водія такого огляду, про що складається акт огляду та в залежності від результатів складається відповідний протокол, до якого долучається вказаний акт за умови підтвердження стану сп`яніння та згоди водія з результатами такого огляду (п. 10 розділу ІІ Інструкції про порядок № 1452/735МВС); - незгодою водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів або з його результатами, що є правовою підставою для проведення огляду в закладах здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП), у зв`язку із чим водію виписується відповідне направлення. Коли ж водій незгоден на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП), тобто огляд на стан сп`яніння не закінчується, а продовжується, у зв`язку із чим свідки мають бути присутні до встановлення чи спростування стану сп`яніння у відповідному закладі охорони здоров`я з оформленням результатів такого огляду. Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Крім того, за п. 8 «Порядку направлення та огляду», затвердженому КМУ, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я відбувається лише в присутності двох свідків, про що вказано й в п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395. Крім того, у відповіді на запит зазначено, що 01.10.2020 року в період часу 00-00 годин до 04-11 на лінію 102 не надходило повідомлень про керування транспортними засобами особами у нетверезому стані. Вказане ставить під сумнів достовірність обставин викладених у рапорті працівника поліції. Під час розгляду вказаного протоколу суд першої інстанції не звернув уваги на вказані недоліки протоколу і доданих до нього матеріалів. В силу ч. 2 статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Згідно вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 з приводу безпідставного притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованими, і такими, що підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд першої не надав належної та об`єктивної оцінки. Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів. За встановлених під час апеляційного розгляду справи обставин, є законні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування оскарженої постанови у зв`язку з недоведеністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити. Постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 листопада 2020 року, - скасувати. Постановити нову, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити, за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.Ю. Іванченко