Постанова Дніпровський апеляційний суд № 187/1661/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/627/21 Справа № 187/1661/19 Суддя у 1-й інстанції - Іщенко І. М. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Куценко Т.Р., суддів: Ткаченко І.Ю., Макарова М.О., за участю секретаря Синенка Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Петриківський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості по аліментам та пені, - ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_1 з позовом, в якому просила стягнути з відповідача заборгованість по аліментам в розмірі 22 181,33 грн та пені в розмірі 22 181,33 грн. за прострочення сплати аліментів /а.с. 1-3/. В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що підставі рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2009 року з відповідача стягнуто аліменти на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 300 грн, починаючи з 31 серпня 2009 року і станом на 19 грудня 2017 року заборгованість по аліментам склала 1 777,52 грн, що підтверджується довідкою державного виконавця. Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2019 року з відповідача стягнуто аліменти на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини заробітку починаючи з 19. грудня 2018 року. Відповідач рішення суду не виконує, тому станом на 20 вересня 2019 року утворилась заборгованість у розмір 22 181,33 грн, яку просить стягнути. Також просить стягнути пеню за період з 01 лютого 2011 року по 01 вересень 2019 року у сумі 22 181,33 грн. Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2020 року заявлені позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеня) за прострочення сплати аліментів в розмірі 22 181,33 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В Іншій частині позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на допущення судом порушення норм процесуального права, порушення норм матеріального права, а також, що суд першої інстанції зробив невірні розрахунки пені, просив рішення суду в частині стягнення пені скасувати та ухвалити в цій частині нове про відмову в задоволені позовних вимог /а.с. 97-103/. ОСОБА_2 своїм правом передбаченим ст. 360 ЦПК України скористалася та подала відзив на апеляційну скаргу /а.с. 120-123/. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного. Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглядаючи позов суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог. Судом встановлено, що у сторін є спільна дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,, що підтверджується свідоцтвом про народження /а.с.13/. Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2009 року з відповідача на користь позивача стягнуті аліменті на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 300 грн починаючи з 31 серпня 2009 року на користь ОСОБА_4 , що підтверджується копією рішення суду та копією виконавчого листа /а.с. 47/. Позивачка змінили прізвище на ОСОБА_5 , що встановлено рішенням суду від 27 лютого 2018 року /а.с.47-49/. Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2018 року з відповідача на користь позивачки стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку починаючи 19 грудня 2017 року на користь ОСОБА_6 , що підтверджується копією рішення суду та копією виконавчого листа /а.с. 49,10/. Позивачка змінили прізвище на ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб /а.с.7/. Відповідно до довідки-розрахунку старшого державного виконавця Петриківського РУЮ Горжій О.В. заборгованості по аліментам на утримання дочки ОСОБА_3 , згідно виконавчого провадження №17842484, відкритого за викоанвчим листом № 2-352 від 27 жовтня 2009 року, заборгованість станом на 19 грудня 2017 року складає 1 777,52 грн /а.с.8-9/. Відповідно до довідки-розрахунку старшого державного виконавця Петриківського РУЮ Дарадан М.В. заборгованості по аліментам на утримання дочки ОСОБА_3 , згідно виконавчого провадження №58373237, відкритого за виконавчим листом № 2/0187/22/18 від 05 лютого 2019 року, заборгованість станом на 20 грудня 2019 року складає 22 181,33 грн /а.с. 14/. Як вбачається з розрахунку заборгованості по аліментам, відповідач періодично сплачував призначені судовим рішенням аліменти та періодично сплачував у більшому розмірі, чим здійснював погашення виниклої заборгованості. Станом на 01 грудня 2019 року заборгованість складає 24 217, 25 грн. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про стягнення пені за прострочення сплати аліментів у розмірі виниклої заборгованості, здійснивши розрахунок пені виходячи з насплачених відповідачем платежів за період з дня виникнення заборгованості до звернення позивача до суду. Однак, колегія суддів не може в повній мірі погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції не було враховано внесені відповідачем платежі з переплатою, що фактично здійснювалось часткове погашення виниклої заборгованості. Судом першої інстанції вірно визначено характер спірних правовідносин та вірно застосовано норми матеріального права. Проте, судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, а саме: визначаючи розмір пені, яка підлягає стягненню суд першої інстанції не врахував, що відповідачем періодично здійснювалось сплата аліментів у більшому розмірі ніж визначено у виконавчому документі, тому період нарахування пені за прострочення повинен визначатись з врахуванням даних обставин. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У ст. 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною. Зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане (тобто до останнього числа поточного місяця), та з урахуванням установленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались. Зазначений висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 року, винесеній у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), відступивши від правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 року справі № 6-94цс15. Такий підхід Верховного Суду до розрахунку пені застосований також Касаційним цивільним судом в постановах від 12.09.2018 року у справі № 759/9457/15-ц, від 17.10.2018 року у справі № 359/9950/16-ц, від 05.12.2018 року у справі № 372/264/15-ц. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 572/1762/15-ц та від 03.04.2019 року у справі № 333/6020/16-ц, розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. Виходячи з викладеного колегія суддів не погоджується з розрахунком пені суду першої інстанції, оскільки він зроблений з невірним застосуванням норм матеріального права та правової позиції Великої палати Верховного суду. Враховуючи вищевикладене, заявлені вимоги позивачем, наведені норми матеріального права, а також правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постановах від 25.04.2018 року у справі № 572/1762/15-ц та від 03.04.2019 року у справі № 333/6020/16-ц, колегія суддів вважає за необхідне навести свої розрахунки. Позивачем в позові заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі заборгованості, однак, враховуючи положення ч. 1 ст. 196 СК України, колегія суддів вважає за можливе навести свій розрахунок пені. Лютий 2011 року (заборгованість по сплаті аліментів 300 грн.) х пеня (1%) х 28 (кількість днів прострочення) = 84 грн. (сума неустойки (пені)). Травень 2011 року (заборгованість по сплаті аліментів 300 грн.) х пеня (1%) х 31 (кількість днів прострочення) = 93 грн. (сума неустойки (пені)). Серпень 2011 року (заборгованість по сплаті аліментів 300 грн.) х пеня (1%) х 31 (кількість днів прострочення) = 93 грн. (сума неустойки (пені)). Жовтень 2011 року (заборгованість по сплаті аліментів 300 грн.) х пеня (1%) х 31 (кількість днів прострочення) = 93 грн. (сума неустойки (пені)). Січень 2012 року (заборгованість по сплаті аліментів 300 грн.) х пеня (1%) х 31 (кількість днів прострочення) = 93 грн. (сума неустойки (пені)). Листопад 2012 року (заборгованість по сплаті аліментів 300 грн.) х пеня (1%) х 30 (кількість днів прострочення) = 90 грн. (сума неустойки (пені)). Березень 2013 року (заборгованість по сплаті аліментів 300 грн.) х пеня (1%) х 31 (кількість днів прострочення) = 93 грн. (сума неустойки (пені)). Липень 2013 року (заборгованість по сплаті аліментів 300 грн.) х пеня (1%) х 31 (кількість днів прострочення) = 93 грн. (сума неустойки (пені)). Березень 2014 року (заборгованість по сплаті аліментів 300 грн.) х пеня (1%) х 31 (кількість днів прострочення) = 93 грн. (сума неустойки (пені)). Червень 2014 року (заборгованість по сплаті аліментів 183, 92 грн.) х пеня (1%) х 30 (кількість днів прострочення) = 55, 18 грн. (сума неустойки (пені)). Березень 2015 року (заборгованість по сплаті аліментів 300 грн.) х пеня (1%) х 31 (кількість днів прострочення) = 93 грн. (сума неустойки (пені)). Січень 2016 року (заборгованість по сплаті аліментів 300 грн.) х пеня (1%) х 31 (кількість днів прострочення) = 93 грн. (сума неустойки (пені)). Липень 2016 року (заборгованість по сплаті аліментів 10 грн.) х пеня (1%) х 31 (кількість днів прострочення) = 3, 10 грн. (сума неустойки (пені)). Жовтень 2016 року (заборгованість по сплаті аліментів 300 грн.) х пеня (1%) х 31 (кількість днів прострочення) = 93 грн. (сума неустойки (пені)). Травень 2017 року (заборгованість по сплаті аліментів 300 грн.) х пеня (1%) х 31 (кількість днів прострочення) = 93 грн. (сума неустойки (пені)). Грудень 2017 року (заборгованість по сплаті аліментів 183, 92 грн.) х пеня (1%) х 31 (кількість днів прострочення) = 57, 02 грн. (сума неустойки (пені)). Таким чином, неустойка (пеня) зі сплати аліментів становить 1 312, 30 грн. Враховуючи вищевикладене та наведений розрахунок, колегія суддів вважає за можливе задовольнити заявлені позовні вимоги частково у розмірі 1 312, 30 грн., в іншій частині позовних вимог слід відмовити у зв`язку з їх необгрунтованістю. Таким чином, встановивши, що суд першої інстанції, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права при визначені розмірі пені прийшов до невірних висновків щодо розміру пені, яка підлягає стягненню та невірно зробив її розрахунок, що є безумовною підставою для скасування рішення суду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені з ухваленням нового рішення в цій чатсині про часткове задоволення заявлених позовних вимог. Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню апеляційний суд наводить розрахунок нового розподілу судових витрат. Відповідлно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. Відповідно до ч. ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача по справі на користь держави судові витрати пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1 136, 85 грн., в іншій частині судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2020 року в частині стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів скасувати, з ухваленням в цій частині нового рішення по справі про часткове задоволення вказаних позовних вимог. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 1 312,30 грн. Компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 136,85 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий: Т.Р. Куценко Судді: І.Ю. Ткаченко М.О. Макаров