Ухвала КЦС ВС № 357/15433/18

Ухвала 22 січня 2021 року м. Київ справа № 357/15433/18 провадження № 61-17109ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 9 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування, ВСТАНОВИВ: 18 листопада 2020 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 9 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року. Ухвалою Верховного Суду від 8 грудня 2020 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків. Заявнику роз`яснено, що невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк у частині надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження. Заявнику необхідно було звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і зазначити інші підстави для його поновлення; надати виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України. Копія ухвали Верховного Суду від 8 грудня 2020 року направлялася рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену заявником у касаційній скарзі. 31 грудня 2020 року ОСОБА_1 отримала копію ухвали Верховного Суду від 8 грудня 2020 року, про що свідчить заява, наявна у матеріалах касаційного провадження. 11 січня 2021 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження та виправлена касаційна скарга. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказує, що отримала копію оскаржуваного судового рішення 19 листопада 2019 року; у подальшому зверталася до Київського апеляційного суду та до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявами про роз`яснення постанови від 11 листопада 2019 року. Крім того, зазначає, що на всій території України установлено карантин. Вказані заявником підстави є аналогічними викладеним у заяві про поновлення строку, поданій із касаційною скаргою 18 листопада 2020 року. Наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження вже визнані судом неповажними, про що зазначено в ухвалі Верховного Суду від 8 грудня 2020 року. Також заява про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, подана на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, обґрунтована тим, що строк, визначений статтею 390 ЦПК України, продовжується на строк дії карантину. Розглянувши заяву ОСОБА_1 , касаційний суд дійшов висновку, що вказана заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень не свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин. Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року. Відповідно до підпункту 3 пункту 12 розділу І Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ XII «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 наступного змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину». Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Двадцятиденний строк, встановлений Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», закінчився 6 серпня 2020 року. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином (пункт 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України). Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для поновлення процесуального строку, встановленого статтею 390 ЦПК України, оскільки не визнає причину його пропуску поважною і такою, що зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 2020 року № 343 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів. Вказане свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними. Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35). Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34). Оскільки заявником недоліки касаційної скарги у повному обсязі не усунено, вказане свідчить про невиконання нею вимог ухвали суду, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 9 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. О. Карпенко В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук