Ухвала КАС ВС № 520/7812/2020
від 09.02.2021 · АдміністративнаУХВАЛА 09 лютого 2021 року Київ справа №520/7812/2020 адміністративне провадження №К/9901/1165/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Загороднюк А.Г., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року у справі №520/7812/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, ВСТАНОВИВ: У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив: - стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у сумі: 284 966,37 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2020 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 2 січня 2019 року до 28 травня 2020 року; - зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 2 січня 2019 року до 28 травня 2020 року. Не погоджуючись із цим судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Національної поліції в Харківській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 8 січня 2021 року засобами поштового зв`язку. У своїй касаційній скарзі скаржник просить постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року скасувати та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2020 року. Також, скаржник просить поновити строк касаційного оскарження. Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Постанова Другого апеляційного адміністративного суду прийнята 13 листопада 2020 року. Однак, скаржник подав касаційну скаргу 8 січня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі вказує, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції отримав наручно 7 грудня 2020 року, в підтвердження чого надає копію першої сторінки цієї постанови зі штампом вхідної кореспонденції ВДЗ Головного управління Національної поліції в Харківській області. Однак, цей доказ свідчить лише про реєстрацію отриманої постанови Другого апеляційного адміністративного суду у відповідному відділі Головного управління Національної поліції в Харківській області і аж ніяк не свідчить про дату фактичного його отримання. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. За таких обставин, Верховний Суд вважає неповажними наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження та пропонує надати відповідні докази, які б підтверджували дату отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (наприклад - копію розписки з якої вбачатиметься дата отримання оскаржуваного судового рішення тощо). Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Крім того, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків, вказати підстави для поновлення строку та надати відповідні докази. Крім того, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків, вказати підстави для поновлення строку та надати відповідні докази. Згідно з частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Проте, матеріали касаційної скарги, що надійшли до суду, не містять документа про сплату судового збору. Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить: 2102 грн. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі заявлено у 2020 році фізичною особою щодо однієї майнової вимоги. На підставі викладеного, Головне управління Національної поліції в Харківській області за подання касаційної скарги має сплатити: 1681,6 грн (2102*0,4*200%). Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу. Отже, касаційна скарга подана після закінчення строку на касаційне оскарження і не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання: 1) клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де вказати інші підстави пропуску строку з наданням відповідних доказів їх поважності; 2) документа про сплату судового збору. Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску строку Головним управлінням Національної поліції в Харківській області на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року у справі №520/7812/2020. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року у справі №520/7812/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені залишити без руху. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк А.Г. Загороднюк Ж.М. Мельник-Томенко, Судді Верховного Суду