Ухвала КАС ВС № 200/1076/20-а

УХВАЛА 10 лютого 2021 року м. Київ справа № 200/1076/20-а адміністративне провадження № К/9901/4197/21 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Ханової Р.Ф., суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі № 200/1076/20-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року позов задоволено. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року. Не погоджуючись з ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року, Головне управління ДПС у Донецькій області оскаржило її в касаційному порядку та просить зазначену ухвалу скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження у справі. Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Установлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року позов задоволено. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків щодо сплати судового збору На адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що податковий орган фінансується виключно за рахунок державного бюджету, а недостатність коштів унеможливило своєчасну сплату судового збору та звернення до суду з апеляційною скаргою. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції визнав причини пропущення строку на апеляційне оскарження неповажними з огляду на те, що вперше податковий орган звернувся зі скаргою в межах тридцяти днів після ознайомлення з повним текстом судового рішення, проте ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху через несплату судового збору, а ухвалою від 27 серпня 2020 року - повернуто. Платіжним дорученням від 25 листопада 2020 року № 4383 підтверджено сплату судового збору в належному розмірі. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку. Аналогічні підстави викладені податковим органом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке розглянуто судом ухвалою від 10 грудня 2020 року. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. Підстави пропущення строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги. Ураховуючи значний проміжок часу, який сплинув після ухвалення оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податковим органом не вжито усіх можливих заходів задля повторного звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у найкоротші строки. Отже, наведені скаржником підстави порушення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не є поважними. Так, відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. На обґрунтування касаційної скарги скаржник цитує норми законодавства України, наводить рішення Верховного Суду, Європейського суду з прав людини, не зазначаючи в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Поважними причинами пропущення строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне його застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відмову у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі № 200/1076/20-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала оскарженню не підлягає. СуддіР.Ф. Ханова І.А. Гончарова І.Я.Олендер