Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/9893/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 140/9893/20 пров. № А/857/12575/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б., за участі секретаря судового засідання Гербут Н.М., позивач: не з`явився, представник відповідача: Новосад Р.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року у справі № 140/9893/20 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський про стягнення податкового боргу,- суддя в 1-й інстанції Волдінер Ф.А., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення - м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення не зазначено,- В С Т А Н О В И В : 07 липня 2020 року позивач - Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський (далі - КЕВ м. Володимир-Волинський, відповідач) та просило стягнути з банківських рахунків відповідача податковий борг в сумі 4 059 107,78 грн., в тому числі: до місцевого бюджету Володимир-Волинської міської ради податковий борг в сумі 1 433 334,91 грн., до місцевого бюджету об`єднання територіальних громад с. Заріччя Володимир-Волинського району в сумі 1117,13 грн., до місцевого бюджету об`єднання територіальних громад с. Овадне Володимир-Волинського району податковий борг в сумі 1 145 137,73 грн., до місцевого бюджету об`єднання територіальних громад с. Устилуг Володимир-Волинського району податковий борг в сумі 208 779,66 грн., до місцевого бюджету Локачинської сільської ради податковий борг в сумі 96,6 грн., до місцевого бюджету об`єднання територіальних громад смт. Ківерці податковий борг в сумі 901 554,26 грн., до місцевого бюджету Жидичинської сільської ради податковий борг в сумі 231 009,46 грн., до місцевого бюджету Ратнівської сільської ради податковий борг в сумі 2372,48 грн., до місцевого бюджету Прохідської сільської ради податковий борг в сумі 3019,74 грн., до місцевого бюджету Ковельської міської ради податковий борг в сумі 120 528,29 грн., до місцевого бюджету Луцької міської ради податковий борг в сумі 11 137,52 грн., до Державного бюджету податковий борг в сумі 1020,00 грн.. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач як платник податків не виконує обов`язок, встановлений статтями 36, 38 Податкового кодексу України (далі - Податкового кодексу України) щодо своєчасності та повноти сплати податків і зборів у порядку та строки, визначені цим Кодексом. За відповідачем обліковується податковий борг із земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 4 059 107,78 грн., що виник у зв`язку із несплатою самостійно задекларованих грошових зобов`язань в податкових деклараціях з плати за землю за 2019, 2020 роки, а також грошового зобов`язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 19.04.2019 № 0025085012, від 18.11.2019 № 0058585004, від 20.12.2019 № 0077315004, від 12.03.2019 № 0015355012, від 24.06.2019 № 0031975012, від 18.11.2019 № 0058615004, від 20.12.2019 № 0077325004, від 12.03.2019 № 0015425012, від 18.11.2019 № 0058675004, від 12.03.2019 № 0015385012, від 12.03.2019 № 0015415012, від 18.11.2019 № 0058635004, від 18.11.2019 № 0058645004, від 20.12.2019 № 0077355004, від 20.12.2019 № 0077365004, від 20.12.2019 № 0077375004, від 16.04.2019 №0025755112, від 05.12.2019 №0067315104, від 12.02.2020 № 0006675104, від 05.12.2019 №0067305104, від 12.02.2020 № 0006655104, від 09.01.2018 №0002001206, від 09.01.2020 №0000095404, від 09.01.2018 №0001991206, від 09.01.2020 №0000085404, від 12.01.2018 № 0003111206, від 10.12.2019 № 0126915204, від 04.02.2020 № 0006965204, від 19.09.2019 № 0209015504, від 12.03.2019 № 0015405012, від 18.11.2019 № 0058665004, від 25.06.2019 № 0028225312 та пені. Крім того, зазначає що, ним як контролюючим органом вживались заходи, спрямовані на стягнення заборгованості шляхом надіслання відповідачу податкової вимоги від 17.03.2015 № 522-23. З моменту формування податкової вимоги податковий борг не переривався; вимогу відповідач не оскаржив. Проте вжиті заходи не призвели до повного погашення податкового боргу. Відтак, позивач просить стягнути з відповідача кошти для погашення податкового боргу у сумі 4 059 107,78 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року позов задоволено повністю. Стягнуто з рахунків Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський у банках, що обслуговують платника податків, податковий борг в сумі 4 059 107 (чотири мільйони п`ятдесят дев`ять тисяч сто сім) гривень 78 копійок для погашення податкового боргу із земельного податку з юридичних осіб в дохід місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир-Волинський оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року у справі № 140/9893/20 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити. На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що згідно ст.14 Закону України «Про збройні сили України» земля, води інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014 року, внесено зміни до ст.282 Податкового кодексу України, згідно з яким відсутній пункт про надання пільг зі сплати земельного податку військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України. Проте, п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України дає тлумачення того, що у разі суперечностей між нормативно правовими актами, рішення приймається на користь платника податків. Крім того,звертає увагу, що згідно п.46.4 ст.46 Податкового кодексу України «Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації… збільшує або зменшує його податкові зобов`язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації. У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації…». Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир-Волинський так і вчинив, а дані декларації разом з доповненням контролюючий орган прийняв без зауважень. А тому, вважає, що контролюючий орган зобов`язаний був вчинити дії по звільненню відповідача від сплати земельного податку у 2019,2020 роках. Крім того, звертає увагу, що Головне управління ДПС у Волинській області не зверталось до державного органу, якому підпорядковується Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир-Волинський до Командування Сил Логістики з поданнями, передбаченими ст.96 Податкового кодексу України, що свідчить про безпідставність позовних вимог податкового органу. Крім того звертає увагу, що у Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський відсутні кошти, та вони не виділялись Міністерством оборони України на сплату земельного податку. 15 грудня 2020 року позивачем подано відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України). Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Так, судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що КЕВ м. Володимир-Волинський зареєстрований як юридична особа з 20 липня 2001 року, перебуває на обліку як платник податків в контролюючому органі, що стверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.01.2020 № 1006256237. За відповідачем рахується податковий борг із земельного податку з юридичних осіб у загальній сумі 4 059 107,78 грн., про що зазначено у довідці про наявність боргу за платежами до бюджету та підтверджується розрахунком сум податкового боргу, зворотнім боком облікової картки платника. КЕВ м. Володимир-Волинський допущено податковий борг зі сплати платежів до бюджету в сумі 4 059 107,78 грн., а саме: 1) з земельного податку з юридичних осіб, м. Володимир-Волинський, що виник в результаті несплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань: згідно з податковою декларацією з плати за землю від 31.01.2019 № 9009938646 з термінами сплати 30.07.2019 в сумі 64 765,13 грн. 30.08.2019 в сумі 67 804,30 грн. 30.09.2019 в сумі 67 804,30 грн. 30.10.2019 в сумі 67 804,30 грн., 30.11.2019 в сумі 67 804,30 грн. 30.12.2019 в сумі 67 804,30 грн. 30.01.2020 в сумі 67 804,30 грн. згідно з податковою декларацією з плати за землю від 15.08.2019 № 9183199276 з термінами сплати 15.08.2019 в сумі 178 227,6 грн., 30.08.2019 в сумі 29 704,6 грн., 30.09.2019 в сумі 29 704,6 грн., 30.10.2019 в сумі 29 704,60 грн, 30.11.2019 в сумі 29 704,60 грн, 30.12.2019 в сумі 29 704,60 грн., 30.01.2020 в сумі 29 704,63 грн., а також 5346,84 грн. штрафних санкцій, нарахованих платником самостійно, згідно з податковою декларацією з плати за землю від 07.02.2020 № 9016070011 з термінами сплати 01.03.2020 в сумі 216 762,08 грн.. Також податковий борг збільшився в результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань на підставі податкових повідомлень-рішень від 19.04.2019 №0025085012 на суму 538,96 грн., від 18.11.2019 №0058585004 на суму 164 645,51 грн., від 20.12.2019 № 0077315004 на суму 67 804,30 грн.. Крім того, відповідно до пп.129.1.1 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню 150 191,06 грн.. Загальна сума податкового боргу з даного платежу становить 1 433 334,91 грн. в тому числі 150 191,06 грн. пені; 2) з земельного податку з юридичних осіб, ОТГ с.Овадне Володимир-Волинського району, що виник в результаті несплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно з податковою декларацією з плати за землю від 04.02.2019 № 9011194331 з терміном сплати: 30.10.2019 в сумі 135 948,81 грн., 30.11.2019 в сумі 137 483,3 грн., 30.12.2019 в сумі 137 483,3 грн., 30.01.2020 в сумі 137 483,34 грн., згідно з податковою декларацією з плати за землю від 11.02.2020 № 9019762077 в сумі 137 483,3 грн.. Також, податковий борг збільшився в результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань на підставі податкових повідомлень-рішень від 12.03.2019 №0015355012 в сумі 81 191,54 грн., від 24.06.2019 № 0031975012 в сумі 16 928,16 грн., від 18.11.2019 № 0058615004 в сумі 199 288,96 грн., від 20.12.2019 №0077325004 в сумі 145 020,85 грн.. Крім того, відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нараховано пені 16 826,17 грн.. Всього сума заборгованості з даного платежу становить 1 145 137,73 грн., в т.ч. 16 82.,17 грн. пені; 3) з земельного податку з юридичних осіб, м. Устилуг (Зоря) Володимир-Волинського району, що виник в результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань на підставі податкових повідомлень-рішень від 12.03.2019 № 0015425012 в сумі 30 7813 12 грн. (внаслідок часткової сплати сума зменшилася до 23 538,46 грн.), від 18.11.2019 № 0058675004 в сумі 1552,2 грн.. Крім того, відповідно до пп. 129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню 3385,48 грн.. Всього сума заборгованості з даного платежу становить 35 718,8 грн., в т.ч. пеня в сумі 3385,48 грн.; 4) з земельного податку з юридичних осіб, м. Устилуг (П`ятидні) Володимир- Волинського району, що виник в результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань на підставі податкового повідомлення-рішення від 12.03.2019 № 0015385012 в сумі 3921,74 грн.. Всього сума заборгованості з даного платежу становить 3921,74 грн.. 5) з земельного податку з юридичних осіб, м. Устилуг Володимир-Волинського району, що виник в результаті несплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно з податковою декларацією з плати за землю від 04.02.2019 № 9011196632 з термінами сплати: 30.06.2019 в сумі 5213,45 грн., 30.07.2019 в сумі 5716,08 грн., 30.08.2019 в сумі 5716,08 грн., 30.09.2019 в сумі 5716,08 грн., 30.10.2019 в сумі 5716,08 грн., 30.11.2019 в сумі 5716,08 грн., 30.12.2019 в сумі 5716,08 грн., 30.01.2020 в сумі 5416,07 грн., згідно з податковою декларацією з плати за землю від 11.02.2020 №9019595386 в сумі 114 321,59 грн.. Також, податковий борг збільшився в результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань на підставі податкових повідомлень-рішень від 12.03.2019 №0015415012 в сумі 415,37 грн., від 18.11.2019 № 0058635004 в сумі 9059,18 грн., від 18.11.2019 № 0058645004 в сумі 340,45 грн., від 20.12.2019 № 0077355004 в сумі 5467,13 грн.. Крім того, відповідно до пп. 129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню 325 48 грн.. Всього сума заборгованості з даного платежу становить 169 139,12 грн., в т.ч. 325,48 грн. пені.. 6) з земельного податку з юридичних осіб, смт. Локачі Володнмнр-Волинського району, що виник в результаті несплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно з податковою декларацією з плати за землю від 04.02.2019 № 9011355617 з термінами сплати 30.01.2020 в сумі 20,17 грн., 30.01.2020 в сумі 2,91 грн. (уточнюючий розрахунок від 21.02.2019 №9027611171), згідно з податковою декларацією з плати за землю від 07.02.2020 № 9015769617 з терміном сплати 01.03.2020 в сумі 23,09 грн.. Також, податковий борг збільшився в результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань на підставі податкових повідомлень-рішень від 20.12.2019 № 0077365004 в сумі 41,49 грн, від 20.12.2019 №0077375004 в сумі 2.31 грн.. Крім того, відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню 6,63 грн.. Загальна сума боргу з даного платежу становить 96,6 грн., в т.ч. 6,63 грн.пені. 7) з земельного податку з юридичних осіб, м. Ківерці Ківерцівського району, що виник в результаті несплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно з податковою декларацією з плати за землю від 09.02.2018 № 9016312287 з терміном сплати 30.01.2019 в сумі 6844,6 грн., податковою декларацією з плати за землю від 31.01.2019 № 9009638409 з термінами сплати: 02.03.2019 в сумі 30 309,7 грн., 30.03.2019 в сумі 30 309,7 грн., 30.04.2019 в сумі 30 309.7 грн., 30.05.2019 в сумі 30 309,7 грн., 30.06.2019 в сумі 30 309,7 грн., 30.07.2019 в сумі 30 309,7 грн., 30.08.2019 в сумі 30 309,7 грн., 30.09.2019 в сумі 30 309,7 грн., 30.10.2019 в сумі 30 309,7 грн., 30.11.2019 в сумі 30 309.7 грн., 30.12.2019 в сумі 30 309,7 грн., 30.01.2020 в сумі 30 309.67 грн., податковою декларацією з плати за землю від 11.02.2020 №9019330811 в сумі 24 684,47 грн.. Також, податковий борг збільшився в результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань на підставі податкових повідомлень-рішень від 16.04.2019 №0025755112 в сумі 112 591.85 грн, від 05.12.2019 №0067315104 в сумі 36 371,63 грн., від 12.02.2020 №0006675104 в сумі 66 227,61 грн.. Крім того, відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню 291 117,73 грн.. Загальна сума боргу з даного платежу становить 901 554,26 грн., в т.ч. 291 117,73 грн. пені. 8) з земельного податку з юридичних осіб, м. Жидичин Ківерцівського району, що виник в результаті несплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно з податковою декларацією з плати за землю від 04.02.2019 № 9011196891 з термінами сплати: 30.12.2019 в сумі 38 904.59 грн., 30.01.2020 в сумі 38 904,56 грн., податковою декларацією з плати за землю від 13.02.2020№9023727170 в сумі 13 788,41 грн.. Також, податковий борг збільшився в результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань на підставі податкових повідомлень-рішень від 05.12.2019 №0067305104 в сумі 90 674,77 грн., від 12.02.2020 №0006655104 в сумі 38 904.6 грн.. Крім того, відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню 9832,53 грн.. Загальна сума боргу з даного платежу становить 231 009,46 грн., в т.ч. 9832,53 грн. пені. 9) з земельного податку з юридичних осіб, м. Ратне Ратнівського району, що виник в результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань на підставі податкових повідомлень-рішень від 09.01.2018 №0002001206 в сумі 1387.87 грн., від 09.01.2020 №0000095404 в сумі 248,77 грн.. Крім того, відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню 735,84 грн.. Загальна сума боргу з даного платежу становить 2372,48 грн. в т.ч. 735,84 грн.пені. 10) з земельного податку з юридичних осіб, с. Прохід Ратнівського району, що виник в результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань на підставі податкових повідомлень-рішень від 09.01.2018 №0001991206 в сумі 1716.07 грн. від 09.01.2020 №0000085404 в сумі 339,12 грн.. Крім того, відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню 964,55 грн.. Загальна сума боргу з даного платежу становить 3019,74 грн., в т.ч. 964,55 грн. пені. 11) з земельного податку з юридичних осіб, м. Ковель, що виник в результаті самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно з податковою декларацією з плати за землю від 30.01.2019 № 9008970193 з термінами сплати: 30.10.2019 в сумі 6897,22 грн., 30.11.2019 в сумі 11 690,65 грн., 30.12.2019 в сумі 11 690,65 грн., 30.01.2020 в сумі 11690,67 грн., податковою декларацією з плати за землю від 10.02.2020 №9017757188 в сумі 8348,27грн.. Також, податковий борг збільшився в результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань на підставі податкових повідомлень-рішень від 12.01.2018 №0003111206 в сумі 15 705,17 грн., від 10.12.2019 №0126915204 в сумі 28 057,56 грн., від 04.02.2020 № 0006965204 в сумі 21 552,46 грн.. Крім того, відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню 4895,64 грн.. Загальна сума боргу з даного платежу становить 120 528,29 грн., в т.ч. 4895,64 грн.; 12) з земельного податку з юридичних осіб, м.Луцьк, що виник в результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.09.2019 № 0209015504 в сумі 14 212,17 грн (у зв`язку з частковою сплатою сума боргу зменшилася до 11 137,52 грн.). Загальна сума боргу з даного платежу становить 11 137,52 грн.; 13) з земельного податку з юридичних осіб отг с.3аріччя Володимир-Волинського району, що виник в результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 12.03.2019 №0015405012 на суму 1086,20 грн., від 18.11.2019 № 0058665004 на суму 16,7 грн.. Крім того, відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню 14,23 грн.. Всього сума заборгованості з даного платежу становить 1117,13 грн., в т.ч. 14,23 грн. пені; 14) адміністративні штрафи та інші санкції, Старовижівський район, що виник в результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань згідно з податковим повідомленням-рішенням від 25.06.2019 №0028225312 на суму 1020,00 грн.. Таким чином, сукупно загальна сума податкового боргу до стягнення с 4 059 107,78 грн., в т.ч. 478 295,34 грн. пені. ГУ ДПС у Волинській області у зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу у сумі 4 059 107,78 грн. звернувся з даним адміністративним позовом до суду Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки грошові зобов`язання, визначені КЕВ м. Володимир-Волинський самостійно у податкових деклараціях з плати за землю та контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, є узгодженими та у встановлені Податковим кодексом України строки вони не сплачені, то такі набули статусу податкового боргу у сумі 4 059 107,78 грн. та підлягають стягненню з рахунків у банках, що обслуговують такого платника. Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу). Відповідно до пунктів 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Згідно пункту 269.1 статті 269, підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, а об`єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Відповідно до підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (пункт 287.1 статті 287 Податкового кодексу України). Таким чином, Податковий кодекс України визначив обов`язок власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів сплачувати земельний податок. Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36, пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Згідно з пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до пункту 286.2 статті 286, пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує тієї обставини, що є користувачем земельних ділянок, які зазначені ним у податкових деклараціях з плати за землю. Аналізуючи вищенаведені правові норми можна зробити висновок, що визначені відповідачем у податкових деклараціях з плати за землю суми зобов`язання є узгодженими, а тому у відповідача є обов`язок сплачувати щомісяця визначені у податковій декларації зобов`язання протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Також, матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДФС у Волинській області визначені КЕВ м. Володимир-Волинській грошові зобов`язання податковими повідомленнями-рішеннями від 19.04.2019 № 0025085012, від 18.11.2019 № 0058585004, від 20.12.2019 № 0077315004, від 12.03.2019 № 0015355012, від 24.06.2019 № 0031975012, від 18.11.2019 № 0058615004, від 20.12.2019 № 0077325004, від 12.03.2019 № 0015425012, від 18.11.2019 № 0058675004, від 12.03.2019 № 0015385012, від 12.03.2019 № 0015415012, від 18.11.2019 № 0058635004, від 18.11.2019 № 0058645004, від 20.12.2019 № 0077355004, від 20.12.2019 № 0077365004, від 20.12.2019 № 0077375004, від 16.04.2019 №0025755112, від 05.12.2019 №0067315104, від 12.02.2020 № 0006675104, від 05.12.2019 №0067305104, від 12.02.2020 № 0006655104, від 09.01.2018 №0002001206, від 09.01.2020 №0000095404, від 09.01.2018 №0001991206, від 09.01.2020 №0000085404, від 12.01.2018 № 0003111206, від 10.12.2019 № 0126915204, від 04.02.2020 № 0006965204, від 19.09.2019 № 0209015504, від 12.03.2019 № 0015405012, від 18.11.2019 № 0058665004, від 25.06.2019 № 0028225312. Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що оскільки, зазначені податкові повідомлення-рішення не скасовані в адміністративному чи судовому порядку, а отже дані грошові зобов`язання є узгодженими, а в відповідача існує обов`язок щодо їх сплати. Крім того, згідно з підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання; У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України). Матеріалами справи підтверджено, що податкову вимогу від 17 березня 2015 року №522-23 відповідачем отримано 23 березня 2015 року. Доказів оскарження вказаної вимоги відповідачем не надано. Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення. Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що у контролюючого органу відсутній обов`язок направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу. Такий обов`язок виникає, у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений повністю, а через деякий час виник знову, органу державної податкової служби слід направити (вручити) такому платнику нову податкову вимогу на нову суму грошового зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, а саме з відомостей зворотного боку облікової картки платника із земельного податку з юридичних осіб з часу надіслання вимоги від 17 березня 2015 року №522-23 податковий борг не переривався. Таким чином, як було вірно зазначено судом першої інстанції, доводи відповідача про наявність обов`язку у позивача як контролюючого органу надсилати нову податкову вимогу є безпідставними. Право на стягнення з платника податків суми податкового боргу виникає у податкового органу після спливу 60 календарних днів після направлення боржнику такої податкової вимоги. Такий висновок випливає з аналізу статті 95 Податкового кодексу України, пунктами 95.1 - 95.2 якої встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Щодо доводів апелянта стосовно звільнення його від сплати земельного податку відповідно до статті 14 Закону України «Про Збройні Сили України», то колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 14 Закону України «Про Збройні Сили України» земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування. Основним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI. Цей Кодекс є спеціальним законом, що прийнятий в часі пізніше ніж Закон України від 06 грудня 1991 року №1934-XII «Про Збройні Сили України». Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб встановлені статтею 282 Податкового кодексу України, а перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, - статтею 283 Податкового кодексу України. За цими нормами відповідач не має пільг в оподаткуванні земельним податком. Пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. Таким чином, відповідачем не надано суду рішення органу місцевого самоврядування щодо надання КЕВ м. Володимир-Волинський пільг зі сплати земельного податку, а тому у відповідача існує обов`язок сплачувати земельний податок за користування земельними ділянками у розмірах, визначених у податкових деклараціях з плати за землю. Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки грошові зобов`язання, визначені КЕВ м. Володимир-Волинський самостійно у податкових деклараціях з плати за землю та контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, є узгодженими, однак у встановлені Податковим кодексом України строки не сплачені, то такі набули статусу податкового боргу, а тому кошти на його погашення у сумі 4 059 107,78 грн. підлягають стягненню з рахунків у банках, що обслуговують такого платника. Доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність задоволення позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Оскільки апеляційний суд залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст.ст. 322, 325, 329 КАС України , суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року у справі № 140/9893/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Р. П. Сеник Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 11 лютого 2021 року