Постанова 4855 № 320/6304/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6304/19 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИЛА: Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в Київській області щодо не проведення індексації пенсії починаючи з 01.03.2019 та щорічно перераховувати та виплачувати індексацію пенсії відповідно до ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», враховуючи коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2020 адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 апеляційну скаргу ГУ ПФ України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2020 повернуто апелянту. 24.03.2020 Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №320/6304/19 (а.с.122). Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про роз`яснення судового рішення. Позивачем подано до суду заяву від 18.10.2020 (а.с.159-163), в якій він просив визнати протиправною бездіяльність відповідача на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2020 та ухвалу про його роз`яснення від 28.05.2020, прийняти інші передбачені законом засоби, які здатні забезпечити виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2020 та ухвали про його роз`яснення від 28.05.2020, відповідно до ст.382 КАС України зобов`язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у задоволенні заяви позивача про визнання протиправною бездіяльності та встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 03.01.2020 відмовлено. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить, з урахуванням уточнень, частково скасувати ухвалу суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні його заяви про встановлення судового контролю та ухвалити судове рішення, яким встановити судовий контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2020 шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений Шостим апеляційним адміністративним судом строк звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2020. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідач частково виконав рішення суду, а саме нарахував індексацію за 2019 рік, але її не виплатив, а надалі за 2020 рік відмовив у виконанні рішення суду посилаючись на збільшення пенсії, однак збільшення пенсії позивача не відбулось. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. Будь-які його письмові пояснення щодо наявності підстав для встановлення судового контролю матеріали справи не містять. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що розгляд даної справи здійснювався в суді першої інстанції в порядку письмового провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви позивача в частині встановлення судового контролю, дійшов висновку, що у разі звернення позивача із заявою про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття рішення у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви. За наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно із ч.1, 2 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №800/320/17, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, яка була постановлена окремо від судового рішення. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскільки рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 березня 2018 року понад рік перебувало на виконанні у ВРП, однак на дату розгляду клопотання про встановлення судового контролю виконане не було, Велика Палата Верховного Суду вважає, що у суду першої інстанції були достатні правові підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду притримується позиції, що вирішення питання про встановлення судового контролю можливе і окремо після ухвалення судового рішення по суті справи внаслідок невиконання такого рішення відповідачем - суб`єкта владних повноважень. Колегія суддів зазначає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2020 набрало законної сили 18.02.2020 та вказаним рішенням передбачено обов`язок відповідача щорічно перераховувати та виплачувати індексацію пенсії відповідно до ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Як вбачається з листа ГУ ПФ України у Київській області від 17.07.2020 №1000-0235-8/58628 (а.с.190-191) на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2020 відповідачем здійснено перерахунок пенсії за період з 01.03.2019 по 31.12.2019 в розмірі 2625,82 грн. При цьому, з 01.01.2020 індексація пенсії не нараховується у зв`язку з підвищенням пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1088, яке значно перевищує суму індексації. В той же час, листом від 09.10.2020 №1000-0235-8/82629 (ас.199-200) відповідач повідомив, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2020 виконане в межах покладених на нього повноважень, в установленому чинним законодавством порядку, оскільки адміністративний суд не має законних підстав встановлювати будь-які зобов`язання на майбутнє. Колегія суддів звертає увагу, що відповідач не наділений повноваженнями здійснювати перевірку судових рішень з питань їх відповідності положеннями матеріального та процесуального права, оскільки така перевірка може здійснюватись виключно в результаті процедури його апеляційного та касаційного оскарження. Разом з тим, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому виконанню. При цьому, відповідно до ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії. Згідно з ч.1 ст.4 наведеного Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Колегія суддів звертає увагу, що величина індексу споживчих цін за 2019 рік становила 104,1%, а за 2020 рік - 105%. Отже, величина індексу споживчих цін за 2019-2020 роки перевищує 103%, а отже доходи населення підлягають індексації. Наведене свідчить про безпідставність твердження відповідача, що у зв`язку з підвищенням пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1088, пенсія позивача не підлягає індексації. Отже, беручи до уваги, що судове рішення, яке набрало законної сили, не виконується відповідачем в частині проведення індексації пенсії позивача у 2020 році та таке невиконання є триваючим, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про встановлення судового контролю шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Колегія суддів зазначає, що положення ст.382 КАС України, з урахуванням вимог ст.246 КАС України, якою встановлено вимоги щодо змісту судового рішення, не містять положень, відповідно до яких виключно під час постановлення рішення по суті позовних вимог суд може вирішити питання про встановлення судового контролю за його виконанням. Крім того, в наведеній судом першої інстанції ухвалі Верховного Суду у справі №807/2358/15 рішення від 10.12.2018 викладено висновок, за яким встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття постанови у справі. Однак, наведений висновок не свідчить, що такі повноваження не можуть бути реалізовані судом після ухвалення судового рішення по суті спору. При цьому, відмовляючи в задоволенні заяви про встановлення судового контролю, Верховний Суд посилався саме на те, що позивачем не наведено аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання останнім доказів того, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення. Натомість, положення ст.246 КАС України, в чинній редакції, які визначають вимоги до змісту рішення суду першої інстанції, не містять положень, за яких в резолютивній частині рішення може бути встановлений судом строк для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання судового рішення. Беручи до уваги викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача в частині застосування положень ст.382 КАС України та встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2020. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи, що ухвала суду першої інстанції не оскаржувалась в частині відмови в задоволенні заяви позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2020 та ухвалу про його роз`яснення від 28.05.2020 і прийняття інших передбачених законом засобів, які здатні забезпечити виконання рішення, в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, помилкове тлумачення норм процесуального права, призвели до неправильного вирішення справи в частині, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для часткового скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року із прийняттям нового рішення, про часткове задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю. Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329, 382 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року скасувати в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та прийняти в цій частині нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - задовольнити частково. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року у справі №320/6304/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, м.Київ, вул.Ярославська, 40, код ЄДРПОУ 22933548) подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року в місячний строк з дня отримання даної постанови. В іншій частині ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Текст постанови виготовлено 10 лютого 2021 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма