Ухвала КАС ВС № 826/16528/18

УХВАЛА 10 лютого 2021 року Київ справа №826/16528/18 адміністративне провадження №К/9901/2961/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Н.В. Коваленко, суддів: Я.О. Берназюка, І.В. Желєзного, перевіривши касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Проктер енд гембел Україна» про застосування заходів реагування, У С Т А Н О В И В: Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Проктер енд гембел Україна» про часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: в цеху мила встановлено нове обладнання (плоддер), холодильна установка (фріон), вузол формування та фасування мила в споживчу тару; ванна мийки центрфуги Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Проктер енд Гембл Україна» до повного усунення порушення. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року, у задоволені позову відмовлено. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду. Згідно із відтиском поштового штемпеля на конверті касаційна скарга направлена до суду 20 січня 2021 року. Предметом оскарження у цій справі є часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв`язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. З урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Необґрунтування скаржником наявності підстав касаційного оскарження згідно зі статтею 328 цього Кодексу є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження. У порушення вимоги частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги не додано документа про сплату судово збору. Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач у 2018 році звернувся до суду з позовом та заявив одну позовну вимогу немайнового характеру. За змістом частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», у редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762,00 грн. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 3524,00 грн (200% від 1762,00). Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статті 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху. Отже, касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області слід залишити без руху та установити строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження рішень згідно з частиною п`ятою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та документа про сплату судового збору. Керуючись статтями 330, 328, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, У Х В А Л И В:

1. Залишити без руху касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Проктер енд гембел Україна» про застосування заходів реагування.

2. Надати Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.

3. Надіслати Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Суддя Я.О. Берназюк Суддя І.В. Желєзний