Постанова 4856 № 560/217/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/217/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 10 лютого 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. , розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Строй- сервіс-999" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Строй- сервіс-999" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ 1. 21.01.2019 року приватне підприємство "Строй-Сервіс-999" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 27.09.2018 року № 0009491402 та № 0009501402.

2. Рішенням від 14 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року, Хмельницький окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 27.09.2018 року №0009491402. В решті позову відмовив.

3. Постановою від 04 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року скасував в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 27.09.2018 року №0009491402, яким приватному підприємству "Строй - сервіс-999" донараховано податкові зобов`язання з податку на прибуток у сумі 186 672 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 43294 грн. , та в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 27.09.2018 року №0009501402, справу в цій частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. В обґрунтування позовних вимог щодо визнання неправомірним донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 186 672 грн. та застосування і зв`язку з тим штрафних санкцій у сумі 43294 грн., позивач вказав, що застосування штрафної санкції податковим повідомленням - рішенням від 27.09.2018 №0009501402 суперечить законодавству, оскільки Податковий кодекс України не містить нормативного визначення понять бюджетні кошти, розпорядник бюджетних коштів та одержувач бюджетних коштів, а тому, в силу пункту 5.3 статті 5 Кодексу застосуванню підлягають положення Бюджетного кодексу України. Враховуючи те, що позивач не належить до сфери управління Укравтодору не є розпорядником бюджетних коштів, не відноситься до отримувача бюджетних коштів, визначених у Порядку спрямування коштів державного бюджету, призначених для фінансування розвитку мережі і утримання автомобільних доріг загального користування, висновки податкового органу про необхідність застосування положень пункту 187.7 статті 187 Кодексу та включення сум податку на додану вартість до складу податкового зобов`язання за фактом надходження коштів на банківський рахунок є безпідставним та законодавчо неврегульованими. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 5. 23 вересня 2020 року рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду в задоволенні позовних вимог відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

6. Апелянт ПП " Строй-сервіс-999", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

7. Апелянт зазначив, що вважає збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 186672 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 43294 грн., за податковим повідомленням-рішенням від 27.09.2018 року за №0009491402 протиправним, оскільки в основі розрахунків суми заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток, лежить методологічно-недолуга розрахункова модель, оскільки до загального порівняльного розрахунку взяті показники звітів про фінансові результати різних податкових періодів (порівнюються ідентичні показники різних звітів ф-2 2016 року з показниками 2017 року). З акту перевірки не можливо встановити передумови вказаних розбіжностей. Щодо заниження бази оподаткування з податку на додану вартість на суму 494798,68 грн. за рахунок не відображення в повному обсязі у складі податкових зобов`язань операцій з проведення робіт за бюджетні кошти, зазначає, що при проведенні перевірки перевіряючими не взято до уваги показники декларацій з податку на додану вартість послідуючих податкових періодів, в яких і було задекларовано податкові зобов`язання з наведених вище відображених в акті операцій. За результатами проведених розрахункових операцій з КРБШП в серпні 2017 до перевірки надані, проте відповідачем не враховані, податкові накладні на загальну суму 122714,34 грн. Зазначене вказує на безпідставне актування перевіряючими суми заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість, по перелічених операціях за серпень 2017 на 18890,66 грн. Відтак, загальна сума заниження податкового зобов`язання з ПДВ по взаєморозрахункам з КРБШП складає 98683,92 грн. (31509,34+40462,92-4420,48+18890,66+12241,48). ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Позивач ПП "Строй-Сервіс-999" зареєстроване Старокостянтинівським районним управлінням юстиції 25.03.2009 року.

9. Працівниками ГУДФС у Хмельницькій області проведена планова виїзна документальна перевірка податків ПП "Строй-Сервіс-999" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017,

10. За результатами перевірки складений акт від 13.07.2018 №1219/22-01-14- 011/36397204.

11. Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки від 13.07.2018 №1219/22-01-14-011/36397204, апелянт подав до ГУ ДФС у Хмельницькій області заперечення, вказавши, що такі висновки не ґрунтуються на документальному забезпеченні бухгалтерського та податкового обліку підприємства. До заперечень позивач надав копії первинних бухгалтерських документів щодо формування собівартості реалізованих товарів та готової продукції, а також регістри бухгалтерського обліку, які не були надані перевіряючим під час проведення планової перевірки.

12. В зв`язку із поданням апелянтом заперечень до акту про результати документальної планової перевірки працівниками ГУ ДФС у Хмельницькій області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП "Строй-Сервіс-999" з аналогічних питань.

13. За результатами документальної позапланової перевірки складений акт від 11.09.2018 №1437/22-01-14-02/36397204, яким встановлено порушення позивачем пункту 44.1, пункту 44.2, пункту 44,3 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі ПК України); пункту 2 статті 3, пункту 1 та пункту 2 статті 9 закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV, пункту 5, пункту 7 П(С)БО 15 "Дохід" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.12.1999 №290; пункту 5, пункту 6, пункту 7, пункту 11, пункту 20, пункту 29 П(С)БО 16 "Витрати" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, в результаті чого ПП "Строй-Сервіс-999" занижено податок на прибуток у сумі 4 108 140 грн. , у тому числі за: 2015 рік в сумі 495 713 грн. , 2016 рік в сумі 1 624 899 грн. , 2017 рік в сумі 1 987 528 грн. ; пунктів 187.1, 187.7 статті 187, пункту 189.1 статті 189, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, абзацу "а" пункту 198.1, пункту 198.2, абзацу "а" пункту 198.3, пункту 201.10 статті 201 ПК України; пункту 2 та пункту 4 наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, з врахуванням змін, внесених Наказом Мінфіну від 23.02.2017 №276, зареєстрованого в Мінюсті 28.02.2017 за №269/30137, в результаті чого ПП "Строй-Сервіс-999" занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 503 317 грн. , в тому числі за червень 2015 в сумі 31509 грн. , листопад 2015 в сумі 40463 грн. , квітень 2016 в сумі 289 грн. , травень 2016 в сумі 436552 грн. , жовтень 2016 в сумі 21178 грн. , травень 2017 в сумі 26 грн. , серпень 2017 в сумі 347276 грн. , жовтень 2017 в сумі 12242 грн. , грудень 2017 в сумі 24960 грн.

14. На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Хмельницькій області прийняло податкові повідомлення-рішення: 14.1. № 0009491402, яким збільшило суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 5011247,00 грн. , в тому числі основний платіж в сумі 4108140,00 грн. , штрафні фінансові санкції в сумі 903107,00 грн. ); 14.2. №0009501402, яким збільшило суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 589760,0 грн. , в тому числі основний платіж 471808,0 грн. , штрафні (фінансові санкції) в сумі 117952,0 грн.

15. Рішенням від 14 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року, Хмельницький окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 27.09.2018 року №0009491402.

16. Постановою від 04 березня 2020 року Верховний Суд скасував рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року в частині скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 27.09.2018 року №0009491402 в частині донарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 186 672 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 43294 грн. , та в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 27.09.2018 року №0009501402, та направив справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

17. Доводи апелянта викладені в п.7.

18. Відповідач зазначив, що що перевіркою задекларованих платником податків та встановлених у ході проведення перевірки показників фінансових звітів суб`єкта малого підприємництва (форма №2-м) встановлено відхилення таких показників: заниження рядка 2000 "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" всього в сумі 1640 грн., у тому числі за: 2016 рік завищення в сумі 133 026 грн., 2017 рік заниження в сумі 134 667 грн.; заниження рядка 2240 "Інші доходи" всього в сумі 7179 грн., у тому числі за: 2015 рік в сумі 7179 грн.; завищення рядка 2270 "Інші витрати" всього в сумі 897 456 грн., у тому числі за 2015 рік в сумі 67 779 грн., за 2017 рік у сумі 829 677 грн, завищення рядка 2180 "Інші операційні витрати" всього в сумі 130 809 грн. , у тому числі за 2016 рік в сумі 130 809 грн. В результаті невідповідності показників бухгалтерського обліку показникам, відображеним в Звіті про фінансові результати, занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку на суму 1037084 грн. , що призвело до заниження податку на прибуток на суму 186 672 грн. Вказує, що відповідно до вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.7 статті 187 Податкового кодексу України, ПП "Строй - Сервіс 999" по даті надходження оплати робіт, які виконувались за бюджетні кошти в загальній сумі 3 692 586 грн. (сума без ПДВ 3 077 155 грн. ) зобов`язано було визначити податкові зобов`язання з ПДВ по взаємовідносинах з Сахновецькою сільською радою, Кузьминською сільською радою, Розсошанською сільською радою, Щиборівською сільською радою, Митинецькою сільською радою (не платниками ПДВ) у загальній сумі 615 431,10 грн. В Деклараціях з ПДВ позивач задекларував надходження оплати за рахунок бюджетних коштів в загальній сумі 4 031 040 грн. , без ПДВ та нарахував податкові зобов`язання з ПДВ в загальній сумі 292 060 грн. В порушення вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.7 статті 187 Податкового кодексу України позивач занизив податкові зобов`язання кошти від неплатників ПДВ в сумі 279310,83 грн, в тому числі ПДВ 46551,81 грн. , та зобов`язаний був задекларувати податкові зобов`язання з ПДВ по неплатниках в травні 2016 в сумі 46 551,81 грн (по даті виникнення податкових зобов`язань). Однак, відповідно до 5 додатка до декларації за травень 2016, податкові зобов`язання по неплатникам ПДВ взагалі не нараховувались. м "Строй-Сервіс-999" порушено вимоги пункту 2 та пункту 4 розділу VI Наказу №21 в результаті невірного відображення показників, що уточняються і це стало наслідком заниження суми ПДВ в розмірі 24 960 грн. (26 349 - 1 389 = 24 960 грн. ), в тому числі за грудень 2017 року в сумі 24 960 грн. Посилання позивача на відсутність підпису посадової особи контролюючого органу у Акті перевірки, як на підставу для скасування податкових повідомлень-рішень вважає необґрунтованими, оскільки відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки. У акті перевірки відсутній підпис заступника начальника відділу перевірок у сфері матеріального виробництва, сфері послуг ОСОБА_1 , так як у день підписання акту перевірки він перебував у щорічній відпустці з 10.09.2018 року, що підтверджується витягом з наказу № 206-в від 03.09.2018 року ГУ ДФС у Хмельницькій області. Проте, згідно з додатком 1 до акту перевірки "Узагальнений перелік документів, що були використані при проведені перевірки ПП "Строй-Сервіс- 999"", усі документи, які стосуються описаних вище порушень, перевірялися однаково як начальником відділу перевірок у сфері матеріального виробництва, сфері послуг Коломійцем Ігорем Івановичем так і ОСОБА_2 - заступником начальника відділу перевірок з окремих питань, чий підпис міститься в акті перевірки. ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

19. Порядок заповнення звіту про фінансові результати врегульований Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 "Спрощена фінансова звітність" (далі - П(С)БО-25), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.03.2000 року №39.

20. Відповідно до пункту 5.1. П(С)БО-25 у статті "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" відображається дохід від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг без непрямих податків і зборів та інших вирахувань з доходу.

21. Згідно з пунктом 5.3. П(С)БО у статті "Інші доходи" відображаються: дивіденди, відсотки, доходи від участі в капіталі та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій; дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць; інші доходи, які виникають у процесі діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

22. У пунктах 5.5 5.6. П(С)БО у статті "Інші операційні витрати" наводяться адміністративні витрати, витрати на збут, а також собівартість реалізованих оборотних активів (крім готової продукції, товарів і фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та груп вибуття; відрахування на створення резерву сумнівних боргів і сума списаних безнадійних боргів; втрати від знецінення виробничих запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення відшкодування наступних операційних витрат; інші витрати, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства. У цій статті також відображається належна до сплати за звітний період відповідно до законодавства сума податків і зборів. У статті "Інші витрати" відображаються: витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов`язані із запозиченнями; втрати від участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

23. Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

24. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

25. За змістом підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

26. Згідно з пунктами 44.1 і 44.2 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

27. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

28. Тобто, для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток платнику податків слід керуватись правилами бухгалтерського обліку.

29. У відповідності до абзацу 1 пункту 5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку N 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 N 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

30. Згідно з пунктом 6 вказаного Положення не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов`язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів, сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо, сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг), сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг), сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором, надходження, що належать іншим особам, надходження від первинного розміщення цінних паперів, сума балансової вартості валюти.

31. Пунктом 7 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку N 15 "Дохід" встановлено, що визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи. До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

32. Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 N 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за N 860/4153, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

33. Відповідно до пункту 6 вказаного Положення витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

34. Пунктом 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" визначено, що не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

35. Згідно з пунктом 44.3 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

36. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

37. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39 2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

38. Відповідно до статті 9 закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

39. За змістом частини 2 статті 3 закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

40. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

41. Досліджуючи правомірність податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 27.09.2018 року №0009491402 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 186672,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 43294,00 грн. і №0009501402, яким збільшена сума грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 589760,0 грн. , в тому числі основний платіж 471808,0 грн., штрафні (фінансові санкції) в сумі 117952,0 грн. , колегія суддів враховує таке.

42. Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 27.09.2018 року №0009491402, в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 186672,0 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 43294,0 грн. , слугували висновки відповідача щодо заниження рядка 2000 "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" всього в сумі 1640 грн. , у тому числі за: 2016 рік завищення в сумі 133 026 грн. , 2017 рік заниження в сумі 134 667 грн. , заниження рядка 2240 "Інші доходи" всього в сумі 7179 грн. за 2015 рік, завищення рядка 2270 "Інші витрати" в сумі 897 456 грн. , у тому числі за 2015 рік в сумі 67 779 грн. і за 2017 рік у сумі 829 677 грн. , та завищення рядка 2180 "Інші операційні витрати" за 2016 рік в сумі 130 809 грн. в результаті відхилення показників фінансових звітів ПП "Строй-Сервіс-999" у період, що перевірявся, з показниками бухгалтерського обліку.

43. Перевіркою встановлено, що за даними бухгалтерського обліку ПП "Строй-Сервіс-999" (рахунок 746 "Інші доходи") інші доходи за 2015 рік склали 7179 грн. ПП "Строй-Сервіс-999" , однак у рядку 2240 "Інші доходи" фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва (форма №2-м) за 2015 рік інші доходи не відображені.

44. За даними бухгалтерського обліку ПП "Строй-Сервіс-999" (рахунки 92 "Загальновиробничі витрати", 94 "Інші витрати операційної діяльності", 79 "Фінансові результати") інші операційні витрати склали 182191 грн. , натомість у рядку 2180 Звіту про фінансові результати форми №2 за 2016 рік відображені інші операційні витрати в сумі 313000 грн. , завищення склало 130809 грн. (182191 - 313000 = -130809).

45. За даними бухгалтерського обліку ПП "Строй-Сервіс-999" (рахунки 92 "Загальновиробничі витрати", 94 "Інші витрати операційної діяльності", 79 "Фінансові результати") інші витрати за 2015 рік склали 185621 грн. , у рядку 2270 Звіту про фінансові результати форми №2 за 2015 рік відображені інші витрати в сумі 253400 грн. , завищення склало 67 779 грн. (185621-253 400= 67 779).

46. За даними бухгалтерського обліку за 2017 рік (рахунки 92 "Загальновиробничі витрати", 94 "Інші витрати операційної діяльності", 79 "Фінансові результати") інші витрати склали - 375823 грн. , у рядку 2270 Звіту про фінансові результати форми №2 за 2015 рік відображені інші витрати в сумі 1205500 грн. , завищення склало 829677 грн. (375823-1 205 500= - 829 677).

47. Ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи, апелянт не надав первинні документи, які підтверджують здійснення ним у 2015 році господарських операцій з постачання товарів (робіт, послуг) на суму 7179 грн. , відображену ним у бухгалтерському обліку у складі інших доходів, однак, не включену до відповідних доходів Звіту про фінансові результати.

48. Не надав апелянт також первинні документи, складені за результатами здійснення господарських операцій з придбання у 2015-2017 роках товарів (робіт, послуг), витрати на які відображені ним у звітах про фінансові результати за відповідні періоди у складі інших витрат в сумі 253400 грн. за 2015 рік, у складі інших операційних витрат за 2016 рік в сумі 313000 грн. та у складі інших витрат за 2017 рік сумі 1205500 грн.

49. З урахуванням вимог статті 44 ПК України та закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відсутність у апелянта первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій, не дає йому права на включення їх до звіту про фінансові результати.

50. Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 27.09.2018 №0009491402 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 186672 грн. та штрафних санкцій в сумі 43294 грн. прийняте відповідачем у відповідності до вимог ПК України.

51. Надаючи юридичну оцінку податковому повідомленню - рішенню №0009501402 від 27.09.2018, колегія суддів враховує таке.

52. Спірне податкове повідомлення-рішення базується на відображених в акті перевірки №1434/22-01-14-02/36397204 від 11.09.2018 висновках відповідача щодо заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 471808,0 грн.

53. За даними перевірки заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті у відповідні звітні періоди відбулось у зв`язку з тим, що в порушення вимог пункту 185.1 статті 185 пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 201.10 статті 201 ПК України позивач не відобразив податкові зобов`язання з ПДВ за 2015-2017 роки на загальну суму 494799 грн у складі податкових зобов`язань по операціях з виконання робіт з поточного ремонту доріг за бюджетні кошти.

54. Згідно з даними податкової звітності з ПДВ - додаток 5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" по контрагентах - Сахновецька сільська рада, Кузьминська сільська рада, Розсошанська сільська рада, Щиборівська сільська рада, Митинецька сільська рада по операціях х виконання поточного ремонту доріг за бюджетні кошти позивач нарахував податкові зобов`язання з ПДВ в загальній сумі 292060 грн. , в тому числі у травні 2016 року в сумі 0,00 грн. , жовтні 2016 року в сумі 282010,90 грн. , у серпні 2017 року в сумі 10049,61 грн.

55. Вказані селищні ради перерахували для ПП "Строй-Сервіс-999" бюджетні кошти в загальній сумі 3692586,62 грн. , в тому числі у травні 2016 року в сумі 279310,83 грн. , в жовтні 2016 року в сумі 1819132,66 грн. , в серпні 2017 року в сумі 692586,62 грн. , що підтверджується даними первинних документів, банківських виписок, оборотів по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" та по рахунку 6811 "Розрахунки за одержаними авансами".

56. Відповідно до вимог пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

57. Згідно з пунктом 187.7 статті 187 ПК України дата виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов`язаннями перед бюджетом.

58. Тому, апелянт по даті надходження бюджетних коштів від сільських рад зобов`язаний був нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ в загальній сумі 615431 грн. , в тому числі у травні 2016 року в сумі 46551,81 грн. , в жовтні 2016 року в сумі 303188,77 грн. , в серпні 2017 року в сумі 265690,52 грн.

59. Однак, в порушення вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.7 статті 187 Податкового кодексу України не відобразив зазначені податкові зобов`язання з ПДВ у загальній сумі 323370,59 грн. , в тому числі у травні 2016 року у сумі 46551,81 грн. , у жовтні 2016 року у сумі 21177,87 грн., у серпні 2017 року у сумі 255640,91 грн.

60. Крім того, колегія суддів враховує, що в порушення підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України, в результаті не коригування (зменшення) податкового кредиту згідно з розрахунків коригувань, виписаних та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних по взаємовідносинах із ТОВ "Авто СТ" в сумі - 206 грн. , ТОВ "КПП Центр" в сумі - 83 грн. та Старокостянтинівський ККП в сумі - 26 грн. , апелянт завищив податковий кредит на суму 315 грн. А в порушення вимог пункту 2 та 4 розділу VI Наказу №21 Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року про затвердження форми та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість у 2017 році, в результаті не вірного відображення показників, що уточняються занизив суму ПДВ в розмірі 24960 грн. (26349 - 1 389 = 24 960 грн. ), в тому числі за грудень 2017 року в сумі 24 960 грн.

61. Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не надав належних доказів щодо спростувань вказаних висновків. Натомість апелянт зазначив, що при проведенні перевірки не взяті до уваги показники декларацій з податку на додану вартість послідуючих податкових періодів, в яких були задекларовані податкові зобов`язання з наведених вище операцій. Зокрема, за результатами проведених розрахункових операцій з КРБШП в серпні 2017 не враховані податкові накладні на загальну суму 122714,34 грн. , що вказує на безпідставне актування суми заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість, по перелічених операціях за серпень 2017 на суму 18890,66 грн. Тому, загальна сума заниження податкового зобов`язання з ПДВ по взаєморозрахункам з КРБШП складає 98683,92 грн. За результатами проведених розрахункових операцій з неплатниками податку на додану вартість в травні 2016, жовтні 2016, серпні 2017 років не враховані наявні зареєстровані податкові накладні на загальну суму 603670,21 грн. , що вказує на безпідставне документування суми заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість, по зазначеним операціях на суму 323370,59 грн. (615431,10-292060,51). Таким чином, загальна сума заниження податкового зобов`язання з ПДВ по взаєморозрахункам з неплатниками податку на додану вартість складає 11760,89 грн.

62. Досліджуючи правомірність врахування відповідачем податкових накладних на загальну суму 122714,34 грн. , колегія суддів враховує, що податкові накладні від 30.05.2017 року №18 та від 30.06.2017 року №19 не відносяться до податкових зобов`язань за серпень 2017. При цьому, правові підстави для врахування відповідачем суми ПДВ по податкових накладних від 07.08.17 №14, від 15.08.17 №17, від 16.08.17 №18, від 21.08.17 №25 відсутні, оскільки вони не були включені апелянтом до додатку №5 розділу І Податкові зобов`язання до декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року. Тобто за рахунок них податкові зобов`язання у серпні 2017 року не формувались. Натомість, у вказаному додатку задекларовані податкові зобов`язання по взаємовідносинах з КРБШП в сумі 49970,17 грн. , які були враховані під час перевірки. Таким чином, отримавши в серпні 2017 року бюджетні кошти в сумі 849630,00 грн. від Комунального ремонтно-будівельного шляхового підприємства апелянт не задекларував у цьому звітному періоді податкові зобов`язання на всю суму отриманих коштів, у зв`язку з чим різниця була донарахована під час перевірки.

63. Разом з цим, суд першої інстанції правильно врахував, що позивач не подав жодних заперечень щодо правомірності донарахування ПДВ у листопаді 2015 та жовтні 2017.

64. Досліджуючи правомірність врахування відповідачем податкових накладних на загальну суму 603670,21 грн. , за результатами проведених розрахункових операцій з неплатниками ПДВ в травні 2016, жовтні 2016, серпні 2017, колегія суддів враховує, що апелянт вказує на податкові накладні №2,3,4,5,6, складені в червні 2016, однак в червні місяці апелянту не надходили бюджетні кошти від неплатників ПДВ, а тому в цьому періоді контролюючий орган порушень не встановив, тому вказані податкові накладні не мають відношення до порушень, які вплинули на розмір грошового зобов`язання, визначеного в оскаржуваному податковому повідомлені - рішенні з ПДВ.

65. Крім того, апелянт вказує податкові накладні, які складені та зареєстровані в жовтні 2016 на загальну суму ПДВ 303188,78 грн. В жовтні 2016 апелянт отримав бюджетні кошти від неплатників ПДВ в сумі 1819132,66 грн. , в тому числі ПДВ 303188,78 грн. , тому зобов`язаний був задекларувати податкові зобов`язання з ПДВ в жовтні 2016 в сумі 303188,78 грн. Однак, відповідно до 5 додатка до декларації за жовтень 2016, апелянт задекларував податкові зобов`язання по неплатникам ПДВ в сумі 282010,9 грн. Тому контролюючий орган правомірно донарахував за наслідками даної перевірки в жовтні місяці податкове зобов`язання з ПДВ в сумі 21177,87 грн.

66. Крім того, апелянт вказує податкові накладні які складені та зареєстровані в серпні 2017 на загальну суму 253929,63 грн. При цьому згідно з платіжними дорученнями апелянт в серпні 2017 отримав бюджетні кошти від неплатників ПДВ в сумі 1 594 143,12 грн. , в тому числі ПДВ 265690,52 грн. Таким чином він зобов`язаний був задекларувати податкові зобов`язання з ПДВ по неплатниках в серпні 2017 в сумі 265690,52 грн. , однак відповідно до 5 додатка до декларації за серпень 2017 задекларував податкові зобов`язання по неплатникам ПДВ в сумі 10049,61 грн., тобто навіть не включив суми ПДВ по зареєстрованим податковим накладним. Тому контролюючий орган правомірно донарахував за серпень 2017 податкове зобов`язання з ПДВ в сумі 255640,91 грн.

67. Отже, враховуючи викладене, колегія суддів вважає посилання апелянта на неврахування відповідачем податкових накладних на загальну суму 603670,21 грн. за результатами проведених розрахункових операцій з неплатниками ПДВ та податкових накладних на загальну суму 122714,34 грн. , за результатами проведених розрахункових операцій з КРБШП в серпні 2017 безпідставними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

68. Щодо посилання апелянта на відсутність в акті перевірки від 11.09.2018 №1437/22-01-14-02/36397204, на підставі якого були прийняті оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення, підпису посадової особи, яка була зазначена у вступній частині акту та проводила перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства, що робить такий акт нечинним, а тому він не може слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень щодо нарахування платнику податків податкових зобов`язань, колегія суддів враховує таке.

69. Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

70. Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

71. Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

72. Оформлення посадовими особами контролюючих органів результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі - Порядок від 20 серпня 2015 року № 727), а також Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 1 червня 2017 року № 396 (далі - Методичні рекомендації від 1червня 2017 року № 396).

73. Згідно з Порядком від 20 серпня 2015 року № 727 та Методичними рекомендаціями від 1 червня 2017 року № 396 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

74. Одним із невід`ємних прав платника податків, відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, є право на подання до контролюючого органу письмових заперечень до акта перевірки у порядку, встановленому цим Кодексом.

75. Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводить перевірку.

76. Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Водночас апелянт заперечень на акт не подавав.

77. Відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

78. У разі незгоди з контролюючим органом платник податків має право оскаржити прийняте рішення (податкове повідомлення-рішення) (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України).

79. За змістом пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

80. Зазначене свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків.

81. Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

82. Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень.

83. Обов`язкові рішення суб`єкта владних повноважень мають відповідати вимогам частини другої статті 2 КАС України, які не можуть поширюватися на акт перевірки.

84. Чинне законодавство не встановлює такий наслідок відсутності в акті перевірки підпису одного з перевіряючих контролюючого органу, як його нечинність, недійсність. Зазначена вада акта не робить автоматично протиправними рішення контролюючого органу, що прийняті на підставі такого акта.

85. Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів.

86. Водночас саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов`язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі не підписаного одним із перевіряючих акта перевірки.

87. Суд першої інстанції встановив, що у вступній частині акту №1437/22-01-14-02/36397204 від 11.09.2018 року вказані посадові особи, що проводили перевірку, а саме ОСОБА_2 - заступник начальника відділу перевірок з окремих питань, ОСОБА_1 - заступник начальника відділу перевірок у сфері матеріального виробництва, сфері послуг, ОСОБА_3 - головний державний ревізор-інспектору відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб.

88. У акті перевірки відсутній підпис заступника начальника відділу перевірок у сфері матеріального виробництва, сфері послуг ОСОБА_1 , оскільки станом на дату підписання акту перевірки №1437/22-01-14-02/36397204 від 11.09.2018 року ОСОБА_1 перебував у щорічній відпустці з 10.09.2018 року, що підтверджується витягом з наказу № 206-в від 03.09.2018 року ГУ ДФС у Хмельницькій області.

89. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки.

90. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Судової палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2020 року по справі №140/388/19.

91. Крім того, посилання апелянта на те, що всупереч приписів пункту 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган не надіслав на його адресу розрахунку донарахованого податкового зобов`язання та застосованих штрафних санкцій за спірним податковим повідомленням-рішенням №0009501402, що позбавило його можливості сформувати правову позицію, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки під час судового розгляду апелянт не заперечував отримання податкових повідомлень-рішень і супровідного листа із зазначенням переліку додатків та кількості аркушів, що надсилаються. При цьому, апелянт заперечує отримання саме розрахунків до оскаржуваних у справі податкових повідомлень-рішень, однак на підтвердження неотримання останніх не надав суду докази складення акту про відсутність додатків до супровідного листа. Отже, вказані позивачем доводи колегія суддів не бере до уваги.

92. Колегія суддів також вважає безпідставними доводи апелянта, що відповідальність передбачена пунктом 120-1.1. статті 120-1 ПК України не застосовується до трьох окремих видів податкових накладних, а саме: податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю); податкових накладних, складених на постачання товарів/послуг для операцій, які звільненні від оподаткування; податкових накладних, складених на постачання товарів/ послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою, а тому враховуючи що ПП "Строй-Сервіс-999" здійснювало постачання товарів/послуг не платникам податку, а податкові накладні за даними операціями не надавались покупцю послуг, то платник податків звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 120-1 ПК України, оскільки оскаржуваними податковим повідомленням-рішенням від 27.09.2018 року №0009501402 до позивача застосовані штрафні санкції з ПДВ на підставі пункту 123.1 статті 123 ПК України, та жодної відповідальності передбаченої статтею 120-1 ПК України не застосовано.

93. Колегія суддів дійшла висновку, що відповідач довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень від 27.09.2018 року №0009491402 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 186672 грн. та штрафних санкцій в сумі 43294 грн. і №0009501402. VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

94. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

95. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

96. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

97. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

98. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

99. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ПП " Строй-сервіс-999" слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Приватного підприємства "Строй- сервіс-999" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.