Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/9691/20

Справа № 308/9691/20 Провадження № 33/4806/99/21 ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А про повернення апеляційної скарги 10.02.2021 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., розглянув клопотання особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16. 11. 2020. Цією постановою : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 420,40 грн. З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 273669 від 21. 09. 2020 та постанови судді від 16. 11. 2020 вбачається, що 21. 09. 2020 о 02 год. 50 хв. ОСОБА_3 , перебував у громадському місці - магазині «Зіна» з продажу продуктів харчування, що знаходиться по вул. Швабській, 51 А, без засобів індивідуального захисту, зокрема, респіраторів або захисних масок, що закривають рот та ніс, у тому числі, виготовлених самостійно, чим порушив вимоги, передбачені п. п. 1 п. 10 постанови «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» №641 від 22. 07. 2020, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП. Не погоджуючись із постановою судді від 16. 11. 2020, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про зміну постанови шляхом накладення на нього менш суворого розміру адміністративного стягнення, а саме, 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначив, що в судовому засіданні під час розгляду справи щодо нього присутнім не був, розгляд справи відбувся без його участі, судових повісток він не отримував, у зв`язку з чим подав до суду заяву від 27. 10. 2020, в якій просив повідомляти його як письмово, так і шляхом надіслання електронних повідомлень на мобільний номер, однак жодних повідомлень ні на його адресу, ні на мобільний телефон не поступило. 16. 11. 2020 із сайту судової влади дізнався про те, що розгляд справи щодо нього призначено саме на цей день, однак у зв`язку з поганим самопочуттям, утримався від явки до Ужгородського міськрайонного суду, а через відсутність своєчасного повідомлення про призначення судового розгляду справи, не мав можливості подати клопотання про його відкладення. Окрім того, зазначає що копію оскаржуваної постанови отримав тільки 07. 12. 2020 в приміщенні канцелярії Ужгородського міськрайонного суду, до того ж на сайті ЄДРСР ухвала оприлюднена тільки 02. 12. 2020. -2- Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі яка її подала, з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Також, слід зазначити, що при розгляді заяви про поновлення пропущеного строку, апеляційний суд перевіряє тільки поважність причин пропуску строку або їх відсутність, і не може давати оцінку процесуальним діям та документам по справі або прийнятому судом рішенню. ОСОБА_1 протягом встановленого законом часу на подання апеляційної скарги зазначена постанова не оскаржувалась, об`єктивними поважними причинами це не обумовлено і в апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення цього строку, щодо наявності таких причин, дані відсутні. Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова судді постановлена 16. 11. 2020 за відсутності ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, однак на розгляд справив черговий раз не з`явився. Факт належного повідомлення ОСОБА_1 стверджується наявністю в справі довідки про повідомлення ОСОБА_1 про день і час розгляду справи шляхом надіслання йому СМС-повідомлень, чим підтверджено обізнаність останнього щодо призначеного розгляду справи відносно нього судом першої інстанції, зокрема і на 16. 11. 2020 (а. с. 12). До того ж, як убачається зі поданої ним заяви від 27. 10. 2020, ОСОБА_1 був повідомлений про те, що справа про адміністративне правопорушення, запроваджена щодо нього, розглядатиметься в Ужгородському міськрайонному суді, однак не виявив бажання приймати участь у розгляді справи, про що свідчить наявна у заяві його власноручна відмітка і що не заперечується в поданому до апеляційного суду клопотанні. Також в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 про надіслання йому повідомлень про розгляду справи за допомогою СМС-повідомлень та власноручно зазначено номер мобільного телефону ( а.с.11). За наведених обставин, судом першої інстанції в повній мірі було забезпечено реалізацію ОСОБА_1 права на захист, оскільки йому було відомо факт складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та, відповідно і про дату, час та місце розгляду судом цього протоколу. Проте, ОСОБА_1 не виявив бажання брати участь у розгляді справи, реалізувавши таким чином право на захист своїх інтересів і без поважних причин не оскаржив в установлений законом строк постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому, апеляційний суд враховує те, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 08. 11. 2005 у справі «Смірнов проти України» в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Можливість поновлення строку на апеляційне оскарження закон пов`язує з тим чи обставини, унаслідок яких скаргу подано несвоєчасно, залежали від волі ініціатора перегляду і чи пов`язані вони з дійсно істотними перешкодами/труднощами, що унеможливили або ускладнили своєчасне звернення до суду. -3- В рішенні Європейського суду з прав людини від 29. 10. 2010 у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, початком строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16. 11. 2020 є день її проголошення, а не отримання її копії, і будь-яких підстав вважати, що такий строк ОСОБА_1 пропущено з поважних причин не має. Також апеляційним судом відхиляється і зазначене ОСОБА_1 посилання на неотримання ним жодних повідомлень про призначення розгляду справи, оскільки судом першої інстанції, відповідно до заяви ОСОБА_1 , було здійснено його повідомлення в тому числі й шляхом надіслання електронного повідомлення, яке було доставлено одержувачу ОСОБА_1 28. 10. 2020 о 22 год. 55 хв. (а.с.12). З урахуванням того, що ОСОБА_1 , окрім судової повістки, повідомлявся про розгляд справи судом ще й шляхом надіслання йому СМС - повідомлень, на думку апеляційного суду, зазначене не перешкоджало реалізації ним в передбачений ст. 294 КУпАП строк, права на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Той факт, що ОСОБА_1 , не з`явившись без поважних причин на розгляд справи, призначений на 16. 11. 2020, не виявив бажання довідатись про прийняте рішення за наслідками розгляду справи, а очікував на прийняття судом рішення про чергове відкладення розгляду справи, не може бути враховано у даному випадку, як наявність поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Поряд з цим, апеляційний суд враховує і те, що суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення. До того ж, постанова судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16. 11. 2020 у резолютивній частині містить чітко визначений порядок її оскарження, у зв`язку з чим апеляційний суд звертає увагу на те, що закон пов`язує строк апеляційного оскарження з днем винесення постанови, а не з днем отримання її копії, як помилково зазначено ОСОБА_1 в апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку. Існування інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, ОСОБА_1 не наведено. При цьому апеляційним судом враховується і те, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню тільки у випадку, якщо він пропущений із поважних причин, а також те, що поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження за змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП повинна довести особа яка подала апеляційну скаргу. Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено. При прийнятті рішення про необхідність відмови ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд також бере до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань не вправі витребовувати будь-які докази; те, що апелянтом не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення й не надано таких доказів, які б підтверджували поважність причин його пропуску ( ОСОБА_1 не подав докази про підвищену температуру тіла (37,4), -4- про звернення до лікаря, про те, що напередодні контактував із особою, хворою на COVID-19, про перебування на самоізоляції); що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : подане ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення залишити без задоволення та відмовити у поновленні пропущеного строку. Апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 , на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.11.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП, - повернути ОСОБА_1 разом із усіма доданими до неї матеріалами, як особі, що їх подала, а також надіслати йому копію даної постанови. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя