Постанова Вінницький апеляційний суд № 140/343/14-ц

Справа № 140/343/14-ц Провадження № 22-ц/801/321/2021 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Царапора О. П. Доповідач:Копаничук С. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2021 рокуСправа № 140/343/14-цм. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого : Копаничук С.Г. Суддів: Оніщука В.В., Медвецького С.К. за участю секретаря Очеретної М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 25 червня 2020 року про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання, постановлену судом під головуванням судді Царапори О.П., у цивільній справі за позовом ПАТ «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - В с т а н о в и в : В червні 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «ІнвестХаус» звернулось до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання. Вказало, що 04.02.2014 року ПАТ «Банк «Київська Русь» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 259-02-08-2 від 15.08.2008 року, укладеного між Банком та ОСОБА_1 , згідно якого остання отримала у кредит готівкові кошти в розмірі 51 000 Євро. Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 26.03.2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк«Київська Русь» заборгованість за кредитним договором, наявну станом на 31.01.2014 року, в розмірі 372464,54 грн. та 3654 грн. судового збору. Рішення суду набрало законної сили, в зв`язку з чим Немирівський районний суд видав виконавчі листи з його виконання. Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 11.07.2019 року було замінено стягувача у виконавчих листах з ПАТ «Банк«Київська Русь`на ТОВ «ФК «ІнвестХаус». Посилаючись на те, що виконавчий лист з виконання рішення Немирівського районного суду від 26.03.2014 року було втрачено, в зв`язку з процедурою ліквідації банку, звільненням працівників та закриттям регіональних відділень і на виконанні у відділі ДВС не перебуває, від ПАТ «КИЇВСЬКА РУСЬ» до TOB «ФК «ІНВЕСТ ХАУС» не передавався, а також на те, що ТОВ «ФК «ІнвестХаус» не було стороною виконавчого провадження, не могло знати про стадію виконання рішення суду, просило видати дублікат виконавчого листа і поновити строк пред`явлення його до виконання. Ухвалою Немирівського районного суду від 25.06.2020 року заяву ТОВ «ФК «ІнвестХаус» задоволено, видано дублікати виконавчих листів з виконання рішення суду по справі №140/343/14-ц та поновлено строк їх пред`явлення до виконання. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила вищевказану ухвалу скасувати, а у справі ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновленні строку на пред`явлення його до виконання відмовити. Зазначила, що на час укладення між ПАТ «Банк «Київська Русь» на ТОВ «ФК «ІнвестХаус» договору від 24.05.2019 року про уступку права вимоги, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання закінчився, і заявник не навів жодного доводу поважності його пропуску, а просив визнати поважними причини пропуску строку іншим стягувачем. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ІнвестХаус» вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана ухвала суду вищевказаним вимогам закону відповідає. Суд першої інстанції встановив, що рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 26.03.2014 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк«Київська Русь» заборгованість за кредитним договором № 259-02-08-2 від 15.08.2008 року, наявну станом на 31.01.2014 року, в розмірі 372464,54 грн. та 3654 грн. судового збору. Рішення суду набрало законної сили, на підставі чого Немирівський районний суд 07.04.2014 року видав представнику ПАТ «Банк «Київська Русь» виконавчі листи з його виконання. Постановою державного виконавця від 26.01.2015 року було відкрито виконавче провадження з виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 372464,54 грн. Постановами державного виконавця від 18.03.2015 року оголошено арешт майна боржника і розшук майна останнього. Постановою державного виконавця від 31.05.2016 року повернуто виконавчий документ стягувачу в зв`язку з невиявленням боржника і належного йому майна. Постановою Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 190 "Про віднесення Публічного Акціонерного Товариства "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонду) прийнято рішення від 19.03.2015 № 61 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ", згідно з яким з 20.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному Акціонерному Товаристві "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ", розпочато процедуру ліквідації банку. 24.05.2019 року ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «ФК «ІнвестХаус» уклали договір відступлення прав вимоги, зокрема, за кредитним договором № 259-02-08-2 від 15.08.2008 року, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_1 20.06.2019 року ТОВ «ФК «ІнвестХаус» звернулось до Немирівського районного суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадження. Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 11.07.2019 року було замінено стягувача ПАТ «Банк«Київська Русь» на його правонаступника ТОВ «ФК «ІнвестХаус» у даній цивільній справі. 25.02.2020 року до Немирівського районного суду надійшла заява ТОВ «ФК «ІнвестХаус» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, яка ухвалою суду від 26.02.2020 року була повернута заявнику. 17.03.2020 року ТОВ «ФК «ІнвестХаус» повторно звернувся до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Ухвалою Немирівського районного суду від 21.04.2020 року вказану заяву знову було повернуто заявнику. 16.06.2020 року ТОВ «ФК «ІнвестХаус» втретє звернулось до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Станом на 02.03.2020 року виконавчий лист з виконання рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 26.03.2014 року повторно до відділу ДВС для виконання не пред`являвся. Задовольняючи заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлюючи строк пред`явлення його до виконання, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали справи підтверджують, що виконавчий лист втрачено в зв`язку з процедурою ліквідації, звільненням працівників банку та закриттям регіональних відділень і рішення суду не виконано, а тому причини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання є обгрунтованими. Апеляційний суд погоджується з висновком суду, виходячи з наступного. Відповідно до п.17.4 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Згідно ч. 1 ст. 433 ЦПК Україниу разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Згідно ч.1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) дійшла висновку, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК Українидо дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Доводи апеляційної скарги про те, що при зверненні до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання, ТОВ «ФК «ІнвестХаус» поважності пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не довело, є необґрунтованими з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, виконавчі листи з виконання рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 26.03.2014 року, суд видав 07.04.2014 року. З копії листа Немирівського районного відділу ДВС від 02.03.2020 року №52 (а.с.112) вбачається, що виконавчий лист з виконання вказаного рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 372464,54 грн. пред`являвся до виконання і постановою державного виконавця від 26.01.2015 року було відкрито виконавче провадження. 31.05.2016 року виконавчий документ повернуто стягувачу в зв`язку з невиявленням боржника і належного йому майна і повторно він до виконання не пред`являвся. Доказів отримання виконавчого листа стягувачем матеріали справи не містять. 24.05.2019 року ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ХАУС» уклали Договір № UA-EA-2019-04-02-000001-b/42 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника, поручителя зазобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 259-02-08-2 від 15 серпня 2008 року, перейшло до ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ХАУС» (а.с. 60,64). В акті прийому-передачі документів від 24.05.2019 року відсутня інформація про передачу ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ХАУС» виконавчого документу з виконання рішення Немирівського районного суду від 26.03.2014 року. Крім того, як вбачається з листа уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» від 26.12.2019 року (а.с.111), Банк передав ТОВ «ФК «ІнвестХаус» усі наявні документи по виконавчих провадженнях стосовно боржників, право вимоги до яких відступлено, і вищевказаний виконавчий лист у розпорядженні Банку відсутній. 20.06.2019 року ТОВ «ФК «ІнвестХаус» звернулось до суду з заявою про заміну стягувача у справах та виконавчих документах з ПАТ «Банк «Київська Русь» на ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ХАУС». Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 11.07.2019 року, що набрала законної сили, заяву задоволено частково, замінено стягувача ПАТ «Банк«Київська Русь» на його правонаступника ТОВ «ФК «ІнвестХаус» у даній цивільній справі. Отже, ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», отримавши виконавчий лист, та своєчасно пред`явивши до його до виконання, виконало усі дії для забезпечення виконання судового рішення. Однак, враховуючи повернення виконавчого листа, що призвело до перерви строку для його послідуючого пред`явлення до виконання, початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», відступлення прав вимоги, заміну сторони виконавчого провадження, відсутність підтвердження отримання виконавчого листа при його поверненні з Немирівського районного відділу ДВС та передачі від ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до ТОВ «ФК «ІнвестХаус», колегія суддів вважає, що факт втрати виконавчого листа з незалежних від стягувача причин і об`єктивність причин пропуску строку подачі його до виконання, є доведеними. Крім того, відповідно до статті 129-1 Конституції Українисудове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України). Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України 2004 року у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили. Європейський суд з прав людини вказує, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року). Враховуючи вищевказані вимоги щодо обов`язковості виконання рішення суду, колегія суддів вважає, що рішення Немирівського районного суду від 26.03.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 372464, 54 грн. за використання отриманих кредитних коштів в сумі 51000 євро, має бути виконаним і підстави для видачі дублікату виконавчого документу та поновлення строку пред`явлення його до виконання судом першої інстанції встановлені вірно. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, доводи апеляційної скарги є безпідставними та висновків суду про відмову у видачі дубліката виконавчого листа та поновленні строків для його пред`явлення не спростовують. Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права,підстав для його скасування колегія суддів не вбачає,а тому останнє підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, П о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 25 червня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Головуючий: С.Г. Копаничук Судді: В.В. Оніщук С.К. Медвецький