Ухвала КЦС ВС № 461/8641/19

Ухвала 03 лютого 2021 року м. Київ справа № 461/8641/19 провадження № 61-1202ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М. розглянувшикасаційну скаргу адвоката Назаркевича Сергія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу», за участю третьої особи - акціонерного товариства «Альфа-Банк», про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зобов`язання до вчинення дій, ВСТАНОВИВ: У січні 2021 року до Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, у якій викладено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження. Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Зважаючи на те, що з постановою суду апеляційної інстанції особа, яка подала касаційну скаргу, ознайомилась 22 грудня 2020 року, та подала скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення, строк на касаційне оскарження підлягає поновленню. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно із частиною першою статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржене з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження адвокат Назаркевич С. М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції статті 83 ЦПК України без урахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17, від 05 грудня 2018 року у справі № 346/5603/17, від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17; статей 3, 35, 37 Закону України «Про іпотеку», пункту 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 29015 року № 1127 без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 638/20000/16-ц, постановах Верховного Суду: від 17 квітня 2020 року у справі № 661/5615/18-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 352/367/17-ц, постанові Верховного Суду України від 11 квітня 2017 року у справі № 21-1458а16; статей 10, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 755/5072/17. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити. Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити адвокату Назаркевичу Сергію Михайловичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , строк касаційного оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року. Відкрити касаційне провадження у справі. Витребувати з Галицького районного суду м. Львова справу № 461/8641/19 за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу», за участю третьої особи - акціонерного товариства «Альфа-Банк», про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зобов`язання до вчинення дій. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у двадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. Ю. Мартєв С. О. Карпенко І. М. Фаловська