LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС620/791/20

від 08.02.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня …

УХВАЛА 08 лютого 2021 року м. Київ справа № 620/791/20 адміністративне провадження № К/9901/3954/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі № 620/791/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ічнянський завод сухого молока та масла» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ічнянський завод сухого молока та масла" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 16 вересня 2019 року № 00000170500 в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Ічнянський завод сухого молока та масла» грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 490301,33 грн, у тому числі 392241,06 грн - за податковими зобов`язаннями та 98060,27 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; від 13 вересня 2019 року № 00000593306, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Ічнянський завод сухого молока та масла» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 597928,45 грн, у тому числі 478342,76 грн - за податковим зобов`язанням та 119585,69 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); від 13 вересня 2019 року № 00000613306, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Ічнянський завод сухого молока та масла» збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, пені на загальну суму 40858,45 грн, у тому числі 32686,76 грн - за податковим зобов`язанням та 8171,69 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року, залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 16 вересня 2019 року № 00000170500 в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Ічнянський завод сухого молока та масла" грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 490301,33 грн, у тому числі 392241,06 грн - за податковими зобов`язаннями та 98060,27 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13 вересня 2019 року № 00000593306, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Ічнянський завод сухого молока та масла" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 597928,45 грн, у тому числі 478342,76 грн - за податковим зобов`язанням та 119585,69 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13 вересня 2019 року № 00000613306, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Ічнянський завод сухого молока та масла" збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, пені на загальну суму 40858,45 грн, у тому числі 32686,76 грн - за податковим зобов`язанням та 8171,69 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Не погоджуючись з рішенням суддів першої та апеляційної інстанції, 04 лютого 2021 року від скаржника надійшла касаційна скарга. Як слідує з матеріалів касаційної скарги, попередня касаційна скарга була повернута скаржникові ухвалами Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року, від 24 грудня 2020 року як така, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Верховний Суд роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України. Під час перевірки втретє зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог ст. 330 КАС України судом установлено, що вона є ідентичною (підтверджується інформацією, що міститься в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду") тій касаційній скарзі, яку було повернуто, зокрема, ухвалами Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року, від 24 грудня 2020 року, скаржник лише поміняв розташування абзаців, які на його думку обґрунтовують наявність підстав визначених п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України. При цьому, змістовно обґрунтування касаційної скарги абсолютно не змінилося. Аналогічно попередній касаційній скарзі, у поданій втретє касаційній скарзі скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилається на п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України. Водночас Верховний Суд в своїх ухвалах про повернення касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися. Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту ч. 4 ст. 328 КАС України, указана скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало вирішуватися судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди не надали відповідної правової оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно. Таким чином, звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє, скаржник не виправив недоліків касаційної скарги, на які вказав Верховний Суд в ухвалах від 07 жовтня 2020 року, від 24 грудня 2020 року, касаційна скарга дублює зміст тієї, яка вже були повернута судом (07 жовтня 2020 року, 24 грудня 2020 року) як така, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені ч. 4 ст. 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ст. 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Ухвалами Верховного Суду вже надавалися вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав, натомість, ці роз`яснення так і не були враховані скаржником, у зв`язку з чим подана касаційна скарга підлягає поверненню. Враховуючи приписи п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України та не викладення скаржником у касацій скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Відповідно до ч. 7 ст. 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції. Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника. На підставі викладеного та керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі № 620/791/20 - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Суддя М. М. Яковенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»