Постанова 4812 № 486/1514/20

05.02.21 33/812/51/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 5 лютого 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Куценко О.В., за участю секретаря Чоботаренко Т.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Сорочана В.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 грудня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лисківка Царичанського району Дніпропетровської області, працюючого зварювальником БМУ ВП «ЮУ АЕС», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2КУпАП та закрито провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. . В С Т А Н О В И В : Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ 327230, 20 вересня 2020 року о 08:40 годині ОСОБА_1 відмовлявся залишити місце проживання постраждалої особи ОСОБА_1 , а саме квартиру АДРЕСА_2 , порушивши вимоги термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 063299, винесеного відносно нього, такі як зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Постановою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 грудня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2КУпАП та закрито провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Не погодившись із зазначеним рішенням судді місцевого суду, захисник Сорочан В.О. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 грудня 2020 року та закрити провадження у справі. Вважає оскаржувану постанову судді місцевого суду незаконною. Апелянт зазначає, що 19 вересня 2020 року працівники поліції без з`ясування обставин справи, склали на ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, без відбирання у останнього пояснень, а будь-яких термінових заборонених приписів відносно ОСОБА_1 складено не було та останньому, в цей день, не вручено. Вказує, що наступного дня 20 вересня 2020 року ОСОБА_1 , зранку пішов з дому у своїх справах, а повернувшись у вечірній час доби додому, невдовзі до нього завітали працівники поліції та вручили терміновий заборонний припис датований 19 вересня 2020 року, заявивши, що він зобов`язаний залишити квартиру і не з`являтись в ній до 15:00 години 30 вересня 2020 року. Апелянт стверджує, що протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог термінового забороненого припису від 19 вересня 2020 року, ОСОБА_1 підписав 20 вересня 2020 року, який йому вручено не було. Зазначає, що докази на підтвердження вини ОСОБА_1 не заслуговують на увагу, оскільки, ОСОБА_1 перебуває у неприязнених відносинах зі своєю дружиною ОСОБА_1 , а докази, які суддя суду першої інстанції поклала у обґрунтування вини ОСОБА_1 ґрунтуються на діях саме його дружини. Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя місцевого суду має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з диспозицією ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства - це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Для встановлення події адміністративного правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство. Пунктом 3 ч. 1 ст.1 Закону України"Прозапобігання тапротидію домашньомунасильству" визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Згідно п.14 ст.1 цього Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Об`єктивна сторона ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Суддею місцевого суду зазначені вимоги закону при розгляді справи виконані в повному обсязі. Вина особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена дослідженими суддею місцевого суду доказам, яким надана належна оцінка. Так, як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ 327230, 20 вересня 2020 року о 08:40 годині ОСОБА_1 відмовлявся залишити місце проживання постраждалої особи ОСОБА_1 , а саме квартиру АДРЕСА_2 , чим порушив вимоги термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 063299, винесеного відносно нього, такі як зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Згідно письмових пояснень потерпілої ОСОБА_1 від 20 вересня 2020 року, 20 вересня 2020 року до неї додому прийшов її колишній чоловік ОСОБА_1 , хоча 19 вересня 2020 року на останнього було складено заборонний припис. Після його приходу вона відразу зателефонувала до поліції (а.с. 2). Як вбачається з рапорту старшого інспектора-чергового ОСОБА_2 до Южноукраїнського ВП (а.с. 3), 20 вересня 2020 року о 08:50 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 20 вересня 2020 року о 08 годині 50 хвилин, за адресою АДРЕСА_1 , чоловік, який не повинен був являтися додому протягом 10 діб прийшов в нетверезому стані та вчиняє домашнє насильство. Заявником якого була ОСОБА_1 . Як слідує з термінового забороненого припису стосовно кривдника ОСОБА_1 серії АА № 063299 від 19 вересня 2020 року (а.с. 27), поліцейським СРПП №3 Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області було ОСОБА_3 винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_1 та застосовано до останнього наступні заходи: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Строк дії термінового заборонного припису 10 діб, з 15:00 години 19 вересня 2020 року по 15:00 годину 30 вересня 2020 року. Вказаний заборонний припис містить підпис ОСОБА_1 . Досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву. На думку апеляційного суду, суддя місцевого суду проаналізувавши вищевказані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшла вірного висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як невиконання термінового забороненого припису особою, стосовно якої він винесений. Зважаючи на те, що на час розгляду справи судом першої інстанції закінчилися, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП строки накладення стягнення, суд обґрунтовано закрив провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.7 ст.247 КУпАП. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді місцевого суду в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено. Істотних порушень суддею місцевого суду норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, при апеляційному перегляді не встановлено, судове рішення є законним та обґрунтованим, належним чином умотивованим. Суддя місцевого суду в межах наданих їй матеріалів справи про адміністративне правопорушення провела судовий розгляд, дослідила надані їй докази, з`ясувала обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалила законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та закрила провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. За наведеного, підстав для скасування постанови судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 грудня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2КУпАП та закрито провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд апеляційної інстанції не вбачає. Керуючись п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Сорочана В.О. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 грудня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2КУпАП та закрито провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Куценко О.В.