Постанова Вінницький апеляційний суд № 129/2416/20

Справа № 129/2416/20 Провадження № 22-ц/801/247/2021 Категорія: 61 Головуючий у суді 1-ї інстанції Капуш І. С. Доповідач:Войтко Ю. Б. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2021 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Войтка Ю. Б., суддів Міхасішина І. В., Сопруна В. В., з участю секретаря судового засідання: Безрученко Н. Р., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу особи, яка не брала участі в розгляді справи ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Карнаух Аркадій Петрович, на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2020 року, ухвалене під головуванням судді Капуша І. С. в місті Гайсині Вінницької області у відсутності учасників справи, у цивільній справі № 129/2416/20 за позовом ОСОБА_2 до Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, встановив: У вересні 2020 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Задніпровський Ігор Євгенович, звернувся до суду з вказаним позовом у якому просить визначити йому додатковий шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, спадкоємцем за заповітом якої він являється, але через необізнаність про існування заповіту ним пропущений шестимісячний строк звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини. Вказує, що він знав про смерть ОСОБА_3 , однак не був присутній на її похованні і про існування вказаного заповіту він дізнався із позовної заяви, яка була подана до суду 26.09.2019. Отримавши вказану позовну заяву наприкінці серпня 2019 року позивач навів довідки в Краснопільській сільській раді Гайсинського району Вінницької області та дізнався, що існує заповіт ОСОБА_3 , про існування якого йому раніше не було відомо. За вказаних обставин вважає, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, тому просив його позов задовольнити. Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2020 року позов задоволено, визначено ОСОБА_2 додатковий строк шість місяців для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3 . Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на час відкриття спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , спадкоємцем за заповітом якої є позивач, останній пропустив шестимісячний строк звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини через необізнаність про існування заповіту, що суд визнає поважною причиною. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, особа, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_1 , 10.12.2020 через суд першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Також просить вирішити питання про розподіл судових витрат. Апеляційна скарга мотивована тим, що вказане судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, оскільки суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси осіб, що не були залучені до участі у справі. Зокрема вказала, що є онукою померлої ОСОБА_3 та відповідно спадкоємцем п`ятої черги. У вересні 2019 року, дізнавшись, що ОСОБА_2 не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 за заповітом, вона та ОСОБА_4 звернулися до Гайсинського районного суду Вінницької області із позовом до Краснопільської об`єднаної територіальної громади в особі Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, за участю третьої особи ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. 12.11.2020 вона отримала відзив ОСОБА_2 на вказаний позов, з якого їй стало відомо, що Гайсинським районним судом Вінницької області 12.11.2020 розглянуто вищевказану цивільну справу. Розгляд цієї справи здійснено без залучення в якості третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , які є спадкоємцями після смерті їх баби ОСОБА_3 , та з метою реалізації свого права на спадкування і звернулися до суду ще в вересні 2019 року. У цій цивільній справі позивач ОСОБА_2 приховав від суду наявність на розгляді іншої справи, предметом якої є одні й ті ж правовідносини, наявність інших спадкоємців, хоча оскаржуване рішення у справі очевидно впливає на права та інтереси останніх. У відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача адвокат Задніпровський І. Є. просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі в розгляді справи ОСОБА_1 , апеляційну скаргу залишити без розгляду, оскільки судом не було порушено норми процесуального права, вважає, що скаржник не довела фактів порушення їхніх з ОСОБА_4 прав та інтересів, а тому оскаржуване рішення ніяким чином не могло вплинути на законні права та інтереси спадкоємців п`ятої черги, так як судом не вирішувалось питання про їх притягнення в якості позивачів чи відповідачів. Представник Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області сільський голова Романенко К. М. також подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що сільська рада не визнає вимог апеляційної скарги в частині стягнення з відповідача понесених ОСОБА_1 при звернені до суду та документально підтверджених судових витрат, оскільки Краснопільська сільська рада не являється належним відповідачем у цій справі. Учасники справи повідомлені в установленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явилися, що відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи. Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Суд виходив із доведеності та обґрунтованості позовних вимог. Апеляційний суд не може погодитися із цим висновком через порушення норм процесуального права, яке є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України). Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України). Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами. Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача. Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (частина перша статті 33 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі та її розгляду). Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України). Апеляційним судом встановлено, що у вересні 2019 року та ОСОБА_4 звернулися до Гайсинського районного суду Вінницької області із позовом до Краснопільської об`єднаної територіальної громади в особі Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, за участю третьої особи ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та Краснопільської сільської ради Гайсинського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Проте ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 17.09.2020, за заявою представника позивача, позовну заяву ОСОБА_2 повернуто представнику позивача. 22.09.2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Представник відповідача письмово позовні вимоги визнав повністю. З урахуванням позиції учасників справи, досліджених доказів та вимог закону суд визнав позовні вимоги повністю обґрунтованими. Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2020 року позов задоволено За визначенням статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 1270 та частини третьої статті 1272 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За змістом пунктів 3, 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 44 ЦПК учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживання процесуальними правами визначається як дії, що суперечать завданню цивільного судочинства. Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином ОСОБА_2 було відомо про цивільний інтерес ОСОБА_1 у даній справі та існування з цього приводу спору між ними, проте він не повідомив суд про таку обставину, як того вимагає п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України. Задовольнивши позов, без участі осіб, права яких можуть порушуватись вказаним рішенням, суд оскаржуваним рішенням вирішив питання про права та інтереси ОСОБА_1 , яка є онукою померлої ОСОБА_3 , спадкоємцем п`ятої черги та звернулася до суду за захистом своїх інтересів. Відповідно до частини першої та другої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Установивши, що до участі до у справі не залучено спадкоємців після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, заявлених ОСОБА_2 до Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, що відповідає положенням ст. 376 ЦПК України. Беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 141, п. в п. 4 частини першої статті 382 ЦПК України, апеляційний суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 понесла судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 261,20 грн (а.с.32). Зважаючи на те, що позов задоволенню не підлягає, вказані судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на позивача ОСОБА_2 . Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі в розгляді справи ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Карнаух Аркадій Петрович, задовольнити. Рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , місце реєстрації: с. Цвіліхівка, Теплицький район, Вінницька область, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 1 261 (одну тисячу двісті шістдесят одну) грн. 20 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено 04 лютого 2021 року Головуючий Ю. Б. Войтко Судді: І. В. Міхасішин В. В. Сопрун