Ухвала КАС ВС № 420/7188/20

УХВАЛА 05 лютого 2021 року Київ справа №420/7188/20 адміністративне провадження №К/9901/2179/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В., суддів: Білак М.В., Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу Територіального управління ДСА України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі №420/7188/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління ДСА України в Одеській області за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у м. Одесі про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ : У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління ДСА України в Одеській області, за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України у м. Одесі, в якому просив суд: - визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо нарахування та виплати судді Суворовського районного суду м. Одеса ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по день прийняття судом рішення у справі із застуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою 47320 грн. згідно частини третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 553-ІХ від 13 квітня 2020 року; - зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області нарахувати та сплатити невиплачену суддівську винагороду судді Суворовського районного суду м. Одеса ОСОБА_1 на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений з 01 січня 2020 року, посадовий оклад судді 78825,00 грн. та надбавка за вислугу років 70% від посадового окладу - 55177,50 грн., за період з 18 квітня 2020 року по день прийняття судом рішення у справі. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Поставною П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року, апеляційну скаргу Територіального управління ДСА України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління ДСА України в Одеській області, за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України у м. Одесі про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії змінено. Викладено резолютивну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у наступній редакції: «Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління ДСА України в Одеській області, за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України у м. Одесі про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково. Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо нарахування та виплати судді Суворовського районного суду м. Одеса ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою 47320 гривень, згідно ч.3 ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 553-ІХ від 13 квітня 2020 року. Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату суддівської винагороди судді Суворовського районного суду м. Одеса ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року, відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.» В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року залишено без змін. У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - КАС України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне. Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору. Одночасно зі скаргою заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що ТУ ДВС України в Одеській області є органом державної влади, який фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України. Скаржник зазначає про неможливість сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у зв`язку початком нового бюджетного року, відсутністю затверджених розписів та відкритих бюджетних асигнувань за відповідним кодом економічної класифікації видатків. За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (надалі - №3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Скаржник, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі. На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору. Зі скарги вбачається, що позивачем у цій справі є фізична особа, якою заявлено одна позовна та одна похідна від неї вимога немайнового характеру. Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (надалі - №3674-VI) у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1681,60 гривень. Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору. Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Керуючись статтями 248, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ : Відмовити у задоволенні клопотання Територіального управління ДСА України в Одеській області про відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу Територіального управління ДСА України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі №420/7188/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління ДСА України в Одеській області, за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у м. Одесі про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... О.В. Калашнікова М.В. Білак О.А. Губська , Судді Верховного Суду