Постанова 4854 № 420/4318/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/4318/20 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грінлайн Хімія» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення №UA500130/2020/000045/2 «Про коригування митної вартості товарів» та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00113,- ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 22 травня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Грінлайн Хімія» звернулось із позовною заявою до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення №UA500130/2020/000045/2 «Про коригування митної вартості товарів» та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00113. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що 14 квітня 2020 року до відділу митного оформлення №1 митного поста «Південний» Одеської митниці ДМС України на виконання умов зовнішньоекономічного контракту № 23032020 від 23.03.2020 року позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію №UA500130/2020/212729 із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору та були надані документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару, однак 14.04.2020 року Одеською митницею ДМС України ухвалено рішення № UA 500130/2020/000045/2 «Про коригування митної вартості товарів» та на підставі цього рішення про коригування митної вартості товарів, митним органом Позивачу видана картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 500130/2020/00113. Позивач вважає прийняті рішення митного органу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони прийняті з порушенням положень Митного кодексу України, а саме:митним органом не надано належної оцінки нормі п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України, відповідно до якої при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті). Позивач зазначив, що згідно з п.2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.03.2020 № 23032020, за яким Позивачем імпортується товар, витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Також, позивач зазначив, що доводи митного органу щодо невідповідності зазначеного виробника у різних документах, що подані при митному оформленні, є необґрунтованими, оскільки відповідно до п.1.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) №23032020 від 23.03.2020 зазначені наступні виробники товару, що імпортується позивачем: - ETI SODA (назва виробника товару), Uretim Pazariama Nakliyat vе Elektrik Uretim Sanayi ve Ticaret A.S. Yesilagac Quarter. Guragac Kumeevler TronaTesisleri №:47/A 06730 Beypazari-Ankara-Turkey (ідентифікаційні дані та місцезнаходження); - KAZAN SODA ELEKTRIK URETIM A.S., (KAZAN SODA) (назва виробника товару), Mulk Kume Evleri 1. Caddie №: 122 Yenikent - Sincan-Ankara-Turkey, а в супровідних документах, а саме у комерційному рахунку від 23.03.2020 №CD02020000000892, пакувальному листі від 23.03.2020 №CD02020000000892 та сертифікаті якості від 23.03.2020 №CD02020000000892, в графі «PRODUCER» зазначене найменування цього ж виробника - Kazan Soda Elektrik Uretim A.S. Щодо тверджень митного органу про «ідентичність» підпису та печатки продавця, що, в свою чергу, на думку відповідача, свідчать про ознаки підробки, позивач зазначив, що такі доводи митного органу є безпідставними та не можуть бути підставою для обрання іншого методу визначення митної вартості товару. Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову та зазначивши, що під час здійснення митного оформлення з товарами, які були заявлені у митній декларації №UA500130/2020/212501 від 10.04.2020 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які передбачають необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних товарів, проведення перевірки відомостей, що містяться у документах, які підтверджують митну вартість товарів, здійснення запиту додаткових документів. Також, відповідач зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих для митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом із митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові митної складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо витрат на пакування та маркування товарів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару; у наданому до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі від 22.03.2020 року № 23032020 у п. 1. 4 наведено перелік виробників продукції по контракту, але у комерційному рахунку від 30.03.2020 року №CD2020000000971, пакувальному листі від 30.03.2020 року №CD2020000000971 та сертифікаті якості від 30.03.2020 року № №CD2020000000971 наведена інформація про іншого виробника; підпис та печать продавця у комерційному рахунку від 30.03.2020 року №CD2020000000971 та пакувальному листі 30.03.2020 року №CD2020000000971 абсолютно ідентичні, що може свідчити про ознаки підробки, а тому відповідачем було прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00113 та рішення №UA500130/2020/000045/2 «Про коригування митної вартості товарів, які, на думку відповідача, є правомірними. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Грінлайн Хімія» задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці Державної митної служби України у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00113. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості Одеської митниці Державної митної служби України №UA500130/2020/000045/2 від 14.04.2020 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, б. 21- А) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Грінлайн Хімія» (код ЄДРПОУ 41404234, місцезнаходження: 65048, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 39/1, оф. 5) судовий збір в розмір 4204 грн. 00 коп. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок ). На вказане рішення суду Одеська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА 23.03.2020 року між GREENLINE CHEMICALS LTD (Продавець) та ТОВ «Грінлайн Хімія» (Покупець) укладено контракт №23032020. Відповідно до п.1.1 Контракту, Продавець зобов`язується продати, а Покупець оплатити та прийняти у власність товар: бікарбонат натрію, карбонат натрію (сода кальцинована, щільна або в порошку). Пунктом 1.4. цього Контракту встановлено, що виробником товару є 1) ETI SODA, Uretim Pazariama Nakliyat уе Elektrik Uretim Sanayi ve Ticaret A.S. Yesilagac Quarter. Guragac Kumeevler TronaTesisleri №:47/A 06730 Beypazari-Ankara-Turkey; 2) KAZAN SODA ELEKTRIK URETIM A.S., ( KAZAN SODA ), Mulk Kume Evleri 1. Caddie №: 122 Yenikent - Sincan-Ankara-Turkey (а.с.13-17). Так, судом встановлено, що з метою митного оформлення товару 14 квітня 2020 року декларантом позивача була подана електронна митна декларація № UA500130/2020/212886 з метою митного оформлення імпортованого товару: Сода кальцинована, щільна, хімічна назва-безводний карбонат натрію, у вигляді гранул, CAS No497-19-8, вміст основної речовини 99.70%, хімічна формула Na2СОЗ-250000кг. Поставляється в біг-бегах. Фірма виробник: KAZAN SODA ELEKTRIK URETIM A.S. Торговельна марка: KAZAN SODA ELEKTRIK. Країна виробництва: Туреччина, TR. В графі 33 декларації «Код товару» декларантом визначений код товару 28362000 В графі 42 Митної декларації визначена ціна імпортованого товару в розмірі 56500 дол. США (а.с.8). Також, судом встановлено, що на виконання вимог статті 335 та 53 Митного кодексу України, ТОВ «Грінлайн Хімія» було подано такі документи: - Сертифікат якості (certificate of quality) CD02020000000892 від 23.03.2020 року; - Пакувальний лист (Packing list) CD02020000000892 від 23.03.2020 року; - Рахунок-фактура (інвойс) (commercial invoice) CD02020000000892 від 23.03.2020 року; - Коносамент (Bill of lading) № 20041003067 від 27.03.2020 року; - Навантажувальний документ (bordereau) - Наряд № 15505YUZ від 13.04.2020 року; - Декларація про походження товару (Dеclaration of origin) CD02020000000892 від 23.03.2020 року; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 23032020 від 23.03.2020 року; - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаток №2 від 23.03.2020 року; - Некласифікований внутрішній договір (контракт) - Договір на ТЕО №20/11-2017 від 20.11.2017 року; - Договір про надання послуг митного брокера №188 від 23.02.2018 року. На запит відповідача повідомленням за вих. № 11/04 від 11.04.2020 року позивачем надано пояснення стосовно відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за Товар, яка підтверджує митну вартість Товару (а.с.74-75). Судом також встановлено, що за результатами розгляду вказаних документів, 14.04.2020 року Одеською митницею Держмитслужби відмовлено в митному оформленні згідно з вимог ч. 6 п. 2 ст. 54 МК України та прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00113 (а.с.11) та рішення про коригування митної вартості товарів № 500130/2020/000045/2 від 14 квітня 2020 року (а.с.9-10). Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України, використовуються для нарахування митних платежів. Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Частиною 2 статті 52 МК України закріплено, обов`язок декларанта який заявляє митну вартість товару, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України). Частина друга статті 53 МК України визначає перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів: серед яких: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Як вбачається з матеріалів справи на виконання вимог статті 335 та 53 Митного кодексу України, ТОВ «Грінлайн Хімія» було подано такі документи: сертифікат якості (certificate of quality) CD02020000000892 від 23.03.2020; пакувальний лист (Packing list) CD02020000000892 від 23.03.2020; рахунок-фактура (інвойс) (commercial invoice) CD02020000000892 від 23.03.2020; коносамент (Bill of lading) № 20041003067 від 27.03.2020; навантажувальний документ (bordereau) - Наряд № 15505YUZ від 13.04.2020; декларація про походження товару (Dеclaration of origin) CD02020000000892 від 23.03.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 23032020 від 23,03.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаток №2 від 23.03.2020; некласифікований внутрішній договір (контракт) - Договір на ТЕО №20/11-2017 від 20.11.2017; договір про надання послуг митного брокера №188 від 23.02.2018. Під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за МД було встановлено, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, згідно з п.2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.03.2020 року № 23032020 витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; у наданому до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 23.03.2020 N23032020 у пункті 1.4 наведено перелік виробників продукції по контракту, але у комерційному рахунку від 23.03.2020 №CD02020000000892, пакувальному листі від 23.03.2020 №CO02020000000892 та сертифікаті якості від 23.03.2020 № CD 02020000000892 наведена інформація про іншого виробника; підпис та печать продавця у комерційному рахунку від 23.03.2020 №0002020000000892 та пакувальному листі від 23.03.2020 № CD 02020000000892 абсолютно ідентичні, що може свідчити про ознаки підробки. Відповідно запиту відповідача повідомленням за вих. № 11/04 від 11.04.2020 року позивачем надано пояснення стосовно відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар, яка підтверджує митну вартість товару. Позивачем було зазначено, що умовами договору передбачено, що до вартості включено вартість на пакування та маркування, тому декларант не зобов`язаний подавати ніякі інші документи щодо вартості пакування та маркування; інформація про виробника товару міститься у контракті; щодо ідентичності підпису та печатки, зазначено, що такі доводи не підтверджені. Так колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності; Сторони є вільними у укладенні зовнішньоекономічного договору, а тому відсутність банківських реквізитів у відповідних документах не може вплинути на митну вартість імпортованого товару. Відповідно до п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати, понесені покупцем, у т.ч. вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; Частиною 2 ст. 53 МК України наведений чіткий перелік документів, якими підтверджується митна вартість товару. Так, згідно з вказаною статті МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`яті і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до п. п. 2.2. контракту, ціна товару містить вартість товару, вартість упаковки, маркування, збереження товару, оформленню всіх необхідних товаросупровідних документів, завантаження на борт транспортного засобу, вартість митних процедур в країні продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов поставки зазначених в кожному додатку. Крім цього, як зазначив позивач вартість товару, що була взята для визначення митної вартості та внесена у митну декларацію, зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі) (commercial invoice) CD02020000000892 від 23.03.2020 та Додатку №2 від 23.03.2020 до контракту, що є невід`ємними частинами зовнішньоекономічного договору (контракту) №23032020 від 23.03.2020. На підставі чого, така вартість товару була визначена декларантом (позивачем) як митна вартість товару за ціною договору. З огляду на вищевикладене оскільки умовами контракту передбачено, що до вартості товару включено вартість упаковки, маркування, збереження товару, оформленню всіх необхідних товаросупровідних документів, завантаження на борт транспортного засобу, вартість митних процедур в країні продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов поставки зазначених в кожному додатку, за умови, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 53 МК України, декларант має подавати такі документи, якщо за умовами контракту така вартість не включена до вартості товару, митний орган помилково дійшов висновку щодо необхідності надання позивачем додаткових документів на підтвердження вартості пакування та маркування товару. Більш того, відповідно до п.1.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) №23032020 від 23.03.2020 зазначені наступні виробники товару, що імпортується позивачем: - ETI SODA (назва виробника товару), Uretim Pazariama Nakliyat уе Elektrik Uretim Sanayi ve Ticaret A.S. Yesilagac Quarter. Guragac Kumeevler TronaTesisleri №:47/A 06730 Beypazari-Ankara-Turkey (ідентифікаційні дані та місцезнаходження); - KAZAN SODA ELEKTRIK URETIM A.S., ( ОСОБА_1 ) (назва виробника товару), Mulk Kume Evleri 1. Caddie №: 122 Yenikent - Sincan-Ankara-Turkey (а.с.13). Також, позивач зазначив, що в супровідних документах, а саме: у комерційному рахунку від 23.03.2020 року №CD02020000000892, пакувальному листі від 23.03.2020 року №CD02020000000892 та сертифікаті якості від 23.03.2020 року №CD02020000000892, в графі «PRODUCER» зазначене найменування виробника - Kazan Soda Elektrik Uretim A.S., який включений до переліку виробників у п. 1.4. контракту. З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи митного органу щодо невідповідності зазначеного виробника у різних документах, що подані при митному оформленні, є необґрунтованими та не відповідають змісту наданих декларантом документів. Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Пунктами 2, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу). Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. Також, згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-УІ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний. Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи, правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню. Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Кравченко К.В. Вербицька Н. В.