Постанова КГС ВС № 870/32/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2021 року м. Київ Справа № 870/32/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я. за участю секретаря судового засідання - Хмельовського В.О., учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Полетехніка", представник позивача в судове засідання не з`явився, відповідач - Селянське (фермерське) господарство "Риск", представник відповідача - Борщевський Ю.В., Карпенко В.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Риск" за вх. № 100/2020 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у складі судді Галушко Н.А. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" № 02/3-486 від 12.03.2020 про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 03.03.2020 у третейській справі № 73/2019 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" до Селянського (фермерського) господарства "Риск" про стягнення коштів, ВСТАНОВИВ Обставини справи 1. 23.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" (далі - ТОВ "Бізон-Імпорт" (продавець) та Селянським (фермерським) господарством "Риск" (далі - С(Ф)Г "Риск", покупець) укладено договір поставки №ШМ-047/2018, відповідно до п. 1.1. якого цим договором регулюються відносини сторін з поставки сільськогосподарської техніки, насіння для сівби, засобів захисту рослин (далі-товар). Найменування, ціна (вартість), кількість, строки, порядок оплати та поставки товару, розмір товарного кредиту визначаються сторонами в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

2. Відповідно до пункту 9.1 вказаного договору поставки, усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього договору підлягають вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації "Правова Ліга" (сайт суду - http://sud.te.ua) у відповідності з його регламентом. Третейський розгляд справи здійснюється постійно діючим Третейським судом у складі одного третейського судді. Місце знаходження третейського суду та місце розгляду спору: м. Тернопіль, майдан Волі, 4, поштовий індекс 46001. Мова третейського судочинства - українська. Сторони є такими, що розуміють правовий зміст та правові наслідки цього третейського застереження та вважають їх звернення до третейського суду достатнім заходом захисту своїх прав. 3. 14.05.2019 протоколом №14/05/2019 загальних зборів ТОВ "Бізон-Імпорт" змінено найменування товариства з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" (далі - ТОВ "Полетехніка"). 4. 12.12.2019 ТОВ "Полетехніка" звернулося до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" з позовом до С(Ф)Г "Риск" про стягнення з відповідача 4 142 341,85 грн заборгованості, з яких: 3 162 053,10 грн - основний борг, 183 808,92 грн - пеня, 711 536,05 грн - штраф, 84 943,78 грн - товарний кредит. Витрати, пов`язані з вирішенням спору третейським судом, позивач просив віднести за рахунок відповідача.

5. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати товару за укладеним між сторонами договором поставки №ШМ-047/2018 від 23.07.2018. 6. 03.03.2020 рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" у справі № 73/2019 позов задоволено частково. Стягнуто з С(Ф)Г "Риск" на користь ТОВ "Полетехніка" 3 133 515,50 грн, з яких: 2 147 580, 72 грн - основний борг; 157 261,67грн - пеня; 711 536,05 грн - штраф; 84 943,78 грн - товарний кредит; 32 093,28 грн - сума третейських витрат. В частині стягнення 1 014 472,38 грн - основного боргу, провадження у справі припинено. В частині стягнення 26 447,25 грн - пені, в позові відмовлено. Надходження заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення 7. 24.03.2020 ТОВ "Полетехніка" подано до Західного апеляційного господарського суду заяву про видачу наказу на примусове виконання рішення від 03.03.2020 у справі № 73/2019, ухваленого Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Правова Ліга". 8. 20.05.2020 ТОВ "Полетехніка" подано до апеляційного господарського суду заяву №02/3-547 від 14.05.2020, в якій позивач зазначив, що третейське застереження міститься у п. 9.1 договору поставки №ШМ-047/2018 від 23.07.2018, не визнавалось та не визнане недійсним; рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 03.03.2020 у справі № 73/2019 не скасовано; у провадженні інших судів немає заяви про оскарження чи скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 03.03.2020 у справі № 73/2019. 9. 28.05.2020 до Західного апеляційного господарського суду від представника С(Ф)Г "Риск" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 870/32/20, в якому зазначено, що особи, які не брали участі у справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Західного апеляційного господарського суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 03.03.2020 у третейській справ № 73/2019. 10. 02.06.2020 ухвалою Західного апеляційного господарського суду зупинено апеляційне провадження у справі № 870/32/20 за заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення від 03.03.2020 у справі №73/2019, ухваленого Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Правова Ліга" до набрання законної сили ухвалою суду, якою буде задоволено або відмовлено в задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 03.03.2020 у третейській справі №73/2019. 11. 09.09.2020 ухвалою Західного апеляційного господарського суду у справі №870/45/20 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 03.03.2020 у третейській справі № 73/2019. 12. 27.11.2020 відповідачем подано клопотання (електронною поштою без ЕЦП) про закриття провадження у справі №870/32/20, у зв`язку із відсутністю предмету спору та погашенням боргу по рішенню Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 03.03.2020 у справі № 73/2019, в якому, зокрема, зазначає, що під час зупинення провадження у справі між сторонами 20.08.2020 підписано угоду про врегулювання заборгованості за договором поставки №ШМ-047/2018 від 23.07.2018, за якою п.6 передбачалося, що в разі погашення С(Ф)Г "Риск" суми заборгованості визначеної в пункті 4 даної угоди ТОВ "Полетехніка" не пред`являтиме до виконання виконавчий лист на примусове виконання по рішенню Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 03.03.2020 у справі № 73/2019, а заборгованість по такому рішенню вважається погашеною. Відповідач вважає, що враховуючи викладене, а також те, що станом на 26.11.2020 угода про врегулювання заборгованості по договору поставки №ШМ-047/2018 від 23.07.2018 зі сторони С(Ф)Г "Риск" виконана повністю, а борг по рішенню суду є погашеним в добровільному порядку, то відповідно між сторонами відсутній спір. Короткий зміст ухвали апеляційного господарського суду 13. 08.12.2020 ухвалою Західного апеляційного господарського суду заяву ТОВ "Полетехніка" № 02/3-486 від 12.03.2020 про видачу наказу на примусове виконання рішення від 03.03.2020 у справі № 73/2019, ухваленого Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Правова Ліга" задоволено. Видано наказ на примусове виконання рішення від 03.03.2020 у справі № 73/2019, ухваленого Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Правова Ліга" про стягнення з С(Ф)Г "Риск" на користь ТОВ "Полетехніка" 3 133 515,50 грн, з яких: 2 147 580, 72 грн - основний борг; 157 261,67 грн - пеня; 711 536,05 грн - штраф; 84 943,78 грн - товарний кредит; 32 093,28 грн - сума третейських витрат. Стягнуто з С(Ф)Г "Риск" на користь ТОВ "Полетехніка" витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення в сумі 1 051 грн. Відповідні накази доручено видати після набрання ухвалою законної сили.

14. Щодо клопотання про закриття провадження у справі, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що з огляду на положення частини третьої статті 354, частини першої статті 356 Господарського процесуального кодексу України, така процесуальна дія як закриття провадження у справі у випадку подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду не передбачена Господарським процесуальним кодексом України, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

15. Західним апеляційним господарським судом встановлено відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачені статтею 355 Господарського процесуального кодексу України, частиною шостою статті Закону України "Про третейські суди", з огляду на що задоволено заяву позивача про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду у справі № 73/2019. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ А. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу 16. 28.12.2020 С(Ф)Г "Риск" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду подано апеляційну скаргу в порядку частини другої статті 253 Господарського процесуального кодекс України, в якій скаржник просить Суд скасувати ухвалу Західного ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі № 870/32/20 та постановити нове рішення про відмову у видачі наказу на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 03.03.2020 у справі № 73/2019 в зв`язку з його добровільним виконанням та закрити провадження у справі.

17. Звертаючись із касаційною скаргою, С(Ф)Г "Риск" стверджує, що 20.07.2020 на стадії виконання рішення третейського суду між сторонами у справі був укладений договір про врегулювання заборгованості за Договором поставки №ШМ-047/2018 від 23.07.2018 С(Ф)Г "Риск" перед ТОВ "Полетехніка", згідно з умовами якого С(Ф)Г "Риск" зобов`язувалось в добровільному порядку сплатити всю наявну заборгованість перед ТОВ "Полетехніка" до 05.10.2020, а після сплати заборгованості передбаченої п. 3, 4 цього Договору ТОВ "Полетехніка" гарантує, що заборгованість по рішенню постійно діючого третейського суду при асоціації "Правова ліга" від 03.03.2020 №73/2019, вважатиметься повністю погашеною. С(Ф)Г "Риск" стверджує, що ним заборгованість була повністю сплачена 07.10.2020. За таких обставин, відповідачем 26.11.2020 до Західного апеляційного господарського суду було подано клопотання про закриття провадження у справі, в задоволенні якого судом відмовлено.

18. Таким чином, посилаючись на положення частини першої статті 313 Господарського процесуального кодексу України, скаржник вважає, що оскільки станом на 26.11.2020 угода про врегулювання заборгованості по договору поставки №ШМ-047/2018 від 23.07.2018 зі сторони СФГ "Риск" є виконаною повністю, а борг по рішенню суду є погашеним в добровільному порядку, то відповідно станом на 08.12.2020 у Західного апеляційного господарського суду були відсутні підстави для видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду та за відсутності предмету спору справа має бути закрита. Б. Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу 19. 25.01.2021 до Верховного Суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ТОВ "Полетехніка", в якому позивач вважає, що ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення та вказує, що рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" не виконано відповідачем в повному обсязі. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції А. Щодо суті апеляційної скарги

20. Оцінивши наведені в апеляційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи та правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

21. Відповідно до частини другої статті 24 Господарського процесуального кодексу України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

22. Частиною другої статті 25 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

23. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди з розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів.

24. Відповідно до частини другої статті 352 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

25. Згідно з частиною третьою статті 354 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

26. Частиною 1 статті 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 327 Господарського процесуального кодексу України та пункту 1-1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.

27. Відповідно до приписів статті 355 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Аналогічні положення передбачені статтею 56 Закону України "Про третейські суди".

28. Колегія суддів зауважує, що у відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 Господарського процесуального кодексу України.

29. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом, рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 03.03.2020 у третейській справі №73/2019 не скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди" та третейській угоді суду не подано; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

30. Касаційний господарський суд не бере до уваги посилання С(Ф)Г "Риск" в апеляційній скарзі на те, що суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, не врахував, що С(Ф)Г "Риск" на момент ухвалення судового рішення про видачу наказу сплатило заборгованість, оскільки судом першої інстанції під час розгляду заяви про видачу виконавчого документа не здійснюється оцінка законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому та не досліджуються обставини, які були предметом дослідження у третейській справі, а лише встановлюється відсутність або наявність підстав для задоволення заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17.12.2019 у справі № 870/54/19.

31. Натомість встановлення обставин щодо сплати відповідачем заборгованості не належить до повноважень господарського суду під час вирішення питання про відсутність або наявність підстав в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.

32. З огляду на встановлені обставини про відсутність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновками апеляційного господарського суду про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Полетехніка" та видачу виконавчих документів на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 03.03.2020 у третейській справі №73/2019.

33. Окремо Верховний Суд налогошує, що питання щодо погашення боржником заборгованості може бути вирішено під час примусового виконання рішення третейського суду та звертає увагу на положення частини другої статті 328 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

34. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції. Б. Висновки щодо застосування норми права

35. При розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для задоволення заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 Господарського процесуального кодексу України.

36. Натомість встановлення обставин щодо сплати відповідачем заборгованості не належить до повноважень господарського суду під час вирішення питання про відсутність або наявність підстав в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду. В. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

37. Частиною першою статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

38. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала апеляційного господарського суду у справі прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 275, статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Селянського (фермерського) господарства "Риск" підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі ухвала Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 - залишенню без змін. Г. Розподіл судових витрат

39. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Керуючись статтями 129, 253, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Риск" за вх. № 100/2020 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі № 870/32/20 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. Пєсков Судді О. Банасько В. Погребняк