Ухвала КАС ВС № 440/1555/20

УХВАЛА 04 лютого 2021 року м. Київ справа №440/1555/20 адміністративне провадження №К/9901/2388/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мацедонської В.Е., суддів - Данилевич Н.А., Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі №440/1555/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області в особі Миргородського управління про зобов`язання вчинити дії,- УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області в особі Миргородського управління, в якому просила: - зобов`язати ДПС України не вносити про ОСОБА_1 інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, використовуючи цифрові ідентифікатори (ідентифікаційний номер, серія та номер паспорту, номер облікової картки платника податків і інші форми) та зберегти за ОСОБА_1 форму обліку платників податків за: прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та місцем реєстрації - згідно дії норм статей 28, 294, 296 Цивільного кодексу України; - зобов`язати ГУ ДПС у Полтавській області в особі Миргородського управління вести облік ОСОБА_1 як платника податків без застосування цифрового ідентифікатора (ідентифікаційного номера, серії та номера паспорту, номера облікової картки платника податків і інших форм), а саме, за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження і місцем реєстрації, знищити інформацію про ОСОБА_1 у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів, яка була надана інспекції під час реєстрації даних податковими органами, а також зробити у паспорті ОСОБА_1 на сторінці 7 або 8, або 9 запис про наявність права здійснювати будь які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року, позов задоволено повністю. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачем-2 подано касаційну скаргу, в якій він просить суд скасувати рішення першої та апеляційної інстанції у справі №440/1555/20 і ухвалити нове, яким у задоволенні позову - відмовити повністю. Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області повернуто скаржнику у зв`язку із неусуненням недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі без руху. 19 січня 2021 року скаржником повторно подано касаційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року. У тексті касаційної скарги міститься клопотання відповідача-2 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року. В обгрунтування, скаржником зазначено, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції складено 02.10.2020 року, проте на адресу відповідача-2 станом на дату подання первісної касаційної скарги зазначена постанова не надходила. Первісна касаційна скарга надіслана (здана на пошту) 02 листопада 2020 року. Проте, ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику у зв`язку із неусуненням недоліків касаційної скарги. 19 січня 2021 року відповідачем-2 повторно подано касаційну скаргу. А тому, на думку скаржника, підстави для поновлення строку вважає поважними. Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З огляду на викладене, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником подана первісна касаційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного тексту постанови суду апеляційної інстанції, а також після повернення касаційної скарги - в тридцятиденний термін виправлена касаційна скарга, що свідчить про цілеспрямованість дій скаржника щодо дотримання вимог процесуального закону. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного. За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Указану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі, що розглянута в порядку спрощеного провадження. За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Скаржником у касаційній скарзі зазначено, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки не узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у питанні застосування положень Податкового кодексу України (порядку податкового обліку осіб, які через релігійні переконання відмовились від ідентифікаційного коду), а тому, на думку скаржника, забезпечення єдності судової практики у спірному питанні видається пріоритетним у порівнянні з малозначним характером справи. Проаналізувавши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до підпункту "а" пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України. Підставою звернення до суду касаційної інстанції скаржник зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Скаржник, обґрунтовуючи наявність підстав касаційного оскарження згідно пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, посилається на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25 липня 2020 року у справі №823/198/16, від 12 грудня 2019 року у справі №820/261/16 та від 14 травня 2020 року у справі №806/4867/15 з питань застосування п.п. 63.1, 63.2 статті 63 та п.п. 70.2, 70.3 статті 70 Податкового Кодексу України у подібних правовідносинах. Також, скаржником зазначено, що суди першої та апеляційної інстанції послалися на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №806/3265/17. Проте, вказана постанова не стосується подібних правовідносин, що призвело до невірного застосування положень статей 63, 70 Податкового Кодексу щодо питання податкового обліку платника податку, який через релігійні переконання відмовляється від ідентифікаційного номера. Дане твердження узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у рішенні від 03 грудня 2009 року №40010/04 у справі "Тамара Скугар та інші проти Росії", відповідно до якої спосіб організації державної податкової бази даних з використанням індивідуальних номерів платників податків не є втручанням держави у реалізацію права заявниці на свободу релігії, гарантованого статтею 9 Конвенції. З огляду на обґрунтування касаційної скарги Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з підстав визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку на касаційне оскарження, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Також скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання судових рішень. Проте, як убачається з вимог статті 340 КАС України, питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, вирішується суддею-доповідачем у порядку підготовки справи до касаційного розгляду, а не на стадії відкриття касаційного провадження. Керуючись статтями 328, 334 КАС України, УХВАЛИВ: Поновити строк Головному управлінню Державної податкової служби у Полтавській області на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року, за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді Н. А. Данилевич О. В. Кашпур