Постанова 4821 № 712/10973/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2021 року м. Черкаси справа № 712/10973/20, провадження № 22-ц/821/104/21 категорія на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Бородійчука В.Г., суддів: Єльцова В.О., Василенко Л.І. секретар: Анкудінов О.І. учасники справи: скаржник: ОСОБА_1 ; суб`єкт оскарження: Головний державний виконавець Соснівського відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Онищенко Наталія Сергіївна розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 листопада 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Соснівського районного відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Онищенко Наталії Сергіївни щодо закінчення виконавчого провадження № 61597974. в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Соснівського районного відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Онищенко Н.С. щодо закінчення виконавчого провадження № 61597974. Скаргу обґрунтовував тим, що постановою державного виконавця від 19 березня 2020 року було відкрите виконавче провадження за виконавчим листом № 712/11708/17, виданим 24 січня 2020 року. Зазначив, що 06 листопада 2020 року на його адресу надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження від 28 жовтня 2020 року. Вважає, що виконавче провадження не підлягає закінченню в зв`язку із тим, що державним виконавцем не вчинено жодних заходів щодо примусового виконання виконавчого листа № 712/11708/17 від 24 січня 2017 року лише було стягнуто на його користь 110 грн. 60 коп. Просив скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 28 жовтня 2020 року та ухвалити нове рішення про продовження виконавчого провадження. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 листопада 2020 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 . Ухвала суду мотивована тим, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Оскільки головним державним виконавцем Соснівського районного відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Онищенко Н.С. в ході примусового виконання рішення суду було отримано заяву представника ОСББ «Переможець-32» про виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 червня 2019 року у справі № 712/11708/17 із Протоколом № 1 Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 від 03 січня 2020 року на якому розглядалося питання перерахунку ОСОБА_1 оплати за житлово-комунальні послуги, в результаті чого йому відмовлено в такому перерахунку, тому постановою головного державного виконавця Соснівського районного відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Онищенко Н.С. від 28 жовтня 2020 року виконавче провадження № 61597974 закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст.. 40 ЗУ «Про виконавче провадження». Тому, враховуючи вище приведені встановлені обставини, зміст Протоколу № 1 Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 від 03 січня 2020 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 , оскільки доводи скарги не підтвердилися. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись із постановленою ухвалою суду першої інстанції від 23 листопада 2020 року про відмову в задоволенні скарги, ОСОБА_1 оскаржив її до суду апеляційної інстанції. В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду від 23 листопада 2020 року також скасувати постанову головного державного виконавця Соснівського районного відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Онищенко Н.С. від 28 жовтня 2020 року про закінчення виконавчого провадження як незаконні та ухвалити рішення про продовження виконавчого провадження. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції під час розгляду скарги, не звернув уваги, що Протокол № 1 Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Переможець-32» за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 від 03 січня 2020 року є фіктивний та виконаний особисто Головою правління ОСОБА_2 з метою введення в оману суд та здійснити свої наміри по невиконанню рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 червня 2019 року. ОСОБА_1 зазначив, що ОСББ «Переможець-32» не надсилало йому будь-яких повідомлень про місце та дату проведення Загальних зборів 03 січня 2020 року ні рекомендованим повідомленням, ні під розписку. Дана обставина є доказом того, що Загальні збори ОСББ «Переможець-32» не скликались. Крім того, прийняте рішення Загальних зборів «ОСББ Переможець-32» ОСОБА_1 не надавалось в письмовій формі і не відправлялось рекомендованим листом на його адресу, а також не розміщувалося у загальнодоступному місці при вході в будинок. Отже, таке рішення не оприлюднювалося. Ця обставина є доказом того, що Протокол № 1 Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Переможець-32» за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 від 03 січня 2020 року є фіктивний і він не міг бути підставою для закриття виконавчого провадження у зв`язку з повним виконанням рішення суду. З огляду на вищевикладені обставини, ОСОБА_1 вважає, що ухвала суду та постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження підлягають скасуванню із прийняття рішення про продовження виконавчого провадження та зобов`язання боржника до розгляду питання про перерахунок оплати житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 на підставі акта від 11 жовтня 2016 року про відмову скосити траву на прибудинковій території, про зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Переможець-32» розглянути питання про перерахунок оплати житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 на підставі акта від 10 листопада 2015 року про виконання ремонтних робіт за вимогами передбаченого законом частини 4 ст. 6, частини 3, 6 ст. 10 ЗУ «Про ОСББ», частин 4, 5, 10 ст. ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» і правилами ст. 17 ЗУ «Про ОСББ». Відзив на апеляційну скаргу не надходив

Мотивувальна частина Позиція Апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши матеріали справи за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до вимог ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах. Стаття 447 ЦПК України передбачає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. За змістом статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. У своїй практиці ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 08 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51 від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37 від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128 та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119). Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у Соснівському відділі ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 61597974 з примусового виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси № 712/11708/17 від 24 січня 2020 року про зобов`язання ОСББ «Переможець-32» розглянути питання про перерахунок оплати житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 на підставі акта від 11 жовтня 2016 року про відмову скосити траву на прибудинковій території та акта від 10 листопада 2015 року про виконання ремонтних робіт. Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження»). З матеріалів справи вбачається, що 19 березня 2020 року головним державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Онищенко Н.С. відповідно до ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 14 зв. сторона). Копію вищевказаної постанови про відкриття виконавчого провадження 19 березня 2020 року направлено сторонам виконавчого провадження згідно супровідного листа № 30553 (а.с. 14). 27 березня 2020 року Соснівським відділом державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) отримано повернутий конверт, направлений на адресу ОСОБА_1 з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1)здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2)надавати сторонами виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3)розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4)заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5)роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки. Належне виконання виконавцем покладених на нього обов`язків гарантує, зокрема, непорушність майнових прав як стягувача так і боржника. Згідно п. 1 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Судом першої інстанції встановлено, що в ході виконання рішення суду, 02 червня 2020 року державним виконавцем здійснено вихід за місцем виконання рішення суду, вказаному у виконавчому документі, а саме за адресою: АДРЕСА_1 . Провести виконавчі дії виявилося неможливо, в зв`язку з тим, що ОCББ «Переможець-32» за вказаною адресою не виявлено, про що складено відповідний акт державного виконавця (а.с. 16). В ході подальшого примусового виконання рішення суду та здійснення виконавчих дій було встановлено, що рішення суду ОCББ «Переможець-32» було виконано. В підтвердження цього, 22 жовтня 2020 року на адресу Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява представника вищевказаного ОСББ адвоката Глущенка О.С. (а.с. 17) про те, що рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 червня 2019 року у справі № 712/11708/17 виконано, оскільки на загальних зборах співвласників будинку АДРЕСА_2 03 січня 2020 року розглянуто питання про перерахунок оплати за житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 . До зазначеної заяви долучено Протокол № 1 Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 від 03 січня 2020 року (а.с. 20) з якого вбачається, що співвласниками будинку на чолі з головою ОСББ ОСОБА_3 та секретарем зборів ОСОБА_4 розглядалося питання щодо перерахунку ОСОБА_1 оплати за житлово-комунальні послуги, в результаті чого йому було відмовлено в такому перерахунку. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Підставою для винесення постанови про закриття виконавчого провадження стало отримання виконавцем Протоколу № 1 Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 03 січня 2021 року про розгляд питання щодо перерахунку ОСОБА_1 оплати за житлово-комунальні послуги). Частинами 2, 3 ст. 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Статтею 385 ЦК України встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартиному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону. Згідно ст. 1 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використання їхнього власника майна та управління, утримання і використання спільного майна. Статтею 4 вказаного вище закону передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Частинами 1, 2 ст. 7 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що статут об`єднання складається відповідно до типового статуту. Статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об`єднання та не суперечать вимогам законодавства. Включення до статуту відомостей про склад співвласників не є обов`язковим. Згідно ст. 10 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх учасників. До компетенції правління відноситься: підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; розпорядження коштами об`єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об`єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об`єднання; скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення. Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» предметом регулювання цього закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку. Права співвласників багатоквартирного будинку визначені ст. 6 ЗУ «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку». Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. Рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 вказав, що загальні збори співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Переможець-32» не скликались, а Протокол № 1 Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Переможець-32» від 03 січня 2020 року є фіктивний, оскільки ніяких зборів не скликалося і ніякого рішення відносно перерахунку ОСОБА_1 оплати за житлово-комунальні послуги не ухвалювалося. ОСОБА_1 зазначив, що приймаючи постанову про закриття виконавчого провадження, державний виконавець формально підійшов до питання щодо проведення Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Переможець-32» від 03 січня 2020 року та взяв до уваги Протокол № 1 а суд, відмовляючи в задоволенні скарги не перевірив, чи здійснив виконавець всі необхідні дії щодо дослідження даного протоколу та не пересвідчився, чи дійсно вказані збори відбувалися та на них ухвалювалося будь-яке рішення. Тобто, суд не звернув увагу, чи дотримався виконавець під час закриття виконавчого провадження дій щодо перевірки достовірності факту проведення зборів та порядку їх скликання та проведення. До апеляційної скарги додано акт від 25 січня 2021 року з підписами власників квартир № 145 ОСОБА_5 , № 146 ОСОБА_6 та № 148 ОСОБА_1 про сфальсифікування підписів в Протоколі № 1 від 03 січня 2020 року, в якому і ОСОБА_5 і ОСОБА_6 засвідчили, що повідомлення про скликання Загальних зборів на їхню адресу не надходило і підписів у вищезазначеному Акті вони не ставили. Додаючи до апеляційної скарги вказаний акт, ОСОБА_1 зазначив, що був позбавлений надати такий доказ в суді першої інстанції, так як справа розглядалася без участі сторін і такий доказ він не зміг вчасно подати. Просив врахувати його в сукупності з іншими доказами, що містяться в матеріалах справи для врахування висновку щодо розгляду об`єктивності мотивів суду першої інстанції. Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій частині, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до ч. 4 ст. 6 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» в разі скликання Загальних зборів повідомлення про проведення установчих зборів направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Крім того, згідно з ч. 6 ст. 10 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Згідно ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» повідомлення про рішення, прийняте зборами співвласників, не пізніше десяти днів після його проголошення надається в письмові формі кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також розміщується у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду. Переглядаючи законність та обгрунтованість висновків суду першої інстанції, колегія суддів враховує всі наявні матеріали справи, надані суду докази як в підтвердження вимог скарги так і в їх заперечення, також враховує ту обставину, що в суді апеляційної інстанції оголошувалася перерва для виклику в судове засідання державного виконавця (з матеріалами виконавчого провадження), явка якого визнана судом обов`язковою і суду не були надані докази того, що державним виконавцем було достовірно перевірено хід виконання рішення про зобов`язання ОСББ «Переможець-32» розглянути питання про перерахунок оплати житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 . Крім того, під час судового засідання в апеляційному суді було досліджено матеріали виконавчого провадження 61597974 з примусового виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси № 712/11708/17 від 24 січня 2020 року. Із наявних матеріалів виконавчого провадження вбачається, що в них міститься ксерокопія Протоколу № 1 Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 від 03 січня 2020 року, яка належним чином в установленому порядку ніким не завірена. Більше того, під час проведення виконавчих дій, державний виконавець не заперечив тієї обставини, що йому була надана ксерокопія Протоколу зборів і не було з`ясовано чи відповідає ця копія оригіналу Протоколу зборів як і не з`ясовано та не встановлено де знаходиться сам оригінал Протоколу № 1 Загальних зборів від 03 січня 2020 року. Положеннями ЗУ «Про виконавче провадження» визначено права стягувача у виконавчому провадженні та зазначено, що стягував має право надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Отже, для забезпечення порушення прав стягувача передбачено надання йому необхідний обсяг прав та обов`язків в ході проведення виконавчого провадження. Стягував може використовувати наданий йому механізм захисту, що закріплений положеннями ЗУ «Про виконавче провадження». Сторони у справі не спростували тієї обставини, що ОСОБА_1 , як стягувач у виконавчому провадженні № 61597974 був позбавлений можливості під час проведення виконавчих дій ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження та відповідно заявити свої заперечення відносно факту самого проведення Загальних зборів співвласників будинків та прийняття за результатами таких зборів відповідного рішення. Враховуючи наявність розбіжностей у наявних матеріалах справи щодо достовірності проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Переможець-32», дослідивши матеріали виконавчого провадження, колегія суддів прийшла до висновку, що розглядаючи скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції при прийнятті ухвали, помилково врахував як належний доказ, Протокол № 1 від 03 січня 2020 року, не давши належної оцінки в сукупності всіх доказів щодо достовірності факту проведення Загальних зборів співвласників будинків та прийняття за результатами таких зборів відповідного рішення. Крім того, районний суд не надав оцінки діям державного виконавця, який отримавши Протокол № 1 Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 03 січня 2021 року, який став підставою для винесення постанови про закриття виконавчого провадження не здійснив належного контролю щодо перевірки наданих йому даних та не з`ясував, чи дійсно у визначеному законом порядку скликались та були проведені збори співвласників багатоквартирного будинку і чи на них дійсно ухвалювалось відповідне рішення по виконанню рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 червня 2019 року у справі № 712/11708/17, яким зобов`язано ОСББ «Переможець-32» розглянути питання про перерахунок оплати житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 на підставі акта від 11 жовтня 2016 року про відмову скосити траву на при будинковій території та акта від 10 листопада 2015 року про виконання ремонтних робіт. Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Soering vs UK» Європейський суд визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинно відповідати вимогам статті 6 Конвенції. Судовий захист прав особи, як і діяльність суду, не може вважатися ефективним, якщо рішення суду не буде виконано або виконано неналежним чином і без подальшого контролю суду за їх виконанням. Вказаний висновок повинен застосовуватися як до стягувача, так і до боржника у виконавчому провадженні, оскільки закон надає право сторонам оскаржити дії та рішення виконавця виключно до суду, і сторони мають право на ефективний захист їхніх прав судом і контроль за виконанням судового рішення у спосіб та у порядку, передбаченому законом. Колегія суддів при перевірці правильності мотивів ухвали суду враховує ту обставину, що розглядаючи скаргу на бездіяльність державного виконавця, суд першої інстанції у відповідності до приписів норм ЦПК України та ЗУ «Про виконавче провадження» не провів аналізу вчинених дій державним виконавцем у відповідності до чинного законодавства. Доводи апеляційної скарги дають підстави для скасування ухвали суду зобов`язання державного виконавця щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та продовження виконавчих дій. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. З урахуванням вище встановлених обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 листопада 2020 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення скарги ОСОБА_1 . Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 листопада 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Соснівського районного відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Онищенко Наталії Сергіївни щодо закінчення виконавчого провадження № 61597974 скасувати. Прийняти нову постанову, якою, скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправними дії головного державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Онищенко Наталії Сергіївни щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 61597974 від 28 жовтня 2020 року. Скасувати постанову головного державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Онищенко Наталії Сергіївни про закінчення виконавчого провадження № 61597974 від 28 жовтня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Повний текст постанови виготовлено 04 лютого 2021 року. Головуючий В.Г. Бородійчук Судді В.О. Єльцов Л.І. Василенко