Постанова Дніпровський апеляційний суд № 178/1951/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1160/21 Справа № 178/1951/19 Суддя у 1-й інстанції - Берелет В. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Демченко Е.Л. за участю секретаря судового засідання Синенка Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен інвест Україна» на заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен інвест Україна», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Газматова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець Вольф Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - ВСТАНОВИЛА: 24 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Росвен інвест Україна», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Газматова А.А., приватний виконавець Вольф Т.Л. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позивач просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 04 вересня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Газматовою А.А. зареєстрований в реєстрі за №3344 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у сумі 28344 ( двадцять вісім тисяч триста сорок чотири ) грн.. 29 коп., з яких: прострочена заборгованість за суму кредиту становить 15654 (п`ятнадцять тисяч шістсот п`ятдесят чотири) грн. 29 коп., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам 12690 (дванадцять тисяч шістсот дев`яносто) грн. на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна», визнати недійсним договір факторингу №09/02/2018 від 09 лютого 2018 року укладеного між ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» та товариством з обмеженою відповідальністю «Росвен інвест Україна», стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен інвест Україна» на її користь судові витрати у розмірі 840,80 грн., 420,40 грн. (а.с. 3-5). Заочним рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2020 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Росвен інвест Україна», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Газматова А.А., приватний виконавець Вольф Т.Л. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 04 вересня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Газматовою А.А., зареєстрований в реєстрі за №3344 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у сумі 28344 ( двадцять вісім тисяч триста сорок чотири ) грн.. 29 коп., з яких: прострочена заборгованість за сумую кредиту становить 15654 (п`ятнадцять тисяч шістсот п`ятдесят чотири) грн. 29 коп., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам 12690 (дванадцять тисяч шістсот дев`яносто) грн. на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна». Визнано недійсним договір факторингу №09/02/2018 від 09 лютого 2018 року укладеного між ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» та товариством з обмеженою відповідальністю «Росвен інвест Україна». Стягнуто з ТОВ «Росвен інвест Україна» на користь ОСОБА_1 , судові витрати у розмірі 840,80 грн., 420,40 грн. (а.с. 110-116). 28.07.2020 року ТОВ «Росвен інвест Україна» звернулося з заявою про перегляд заочного рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2020 року (а.с. 129-133). Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2020 року заяву ТОВ «Росвен інвест Україна» про перегляд заочного рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2020 року залишено без задоволення (а.с 164). Не погодившись із заочним рішенням суду, ТОВ «Росвен інвест Україна» звернулося до суду з апеляційною скаргою, просило, скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Вирішити питання стосовно судового збору (а.с. 166-168). Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 04 вересня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. був вчинений виконавчий напис № 3344 про стягнення з позивачки у справі на користь ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" заборгованості в розмірі 28344,29 гривень. 13 вересня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. було відкрито виконавче провадження № 60043279 про стягнення з позивачки заборгованості на підставі вищевказаного виконавчого напису нотаріуса (а.с. 20). Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що нотаріусом при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не було встановлено факту безспірності заборгованості та не отримано всіх передбачених законом для цього підтверджуючих документів. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення - з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 16.05.2019 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню. Крім того, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 16.05.2019 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною. З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі та чи не сплив строк давності для вчинення виконавчого напису за вимогами. Також приймаючи до уваги, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Суд першої інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно встановив, що кредитна заборгованість не є безспірною та що наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України, як підстави для скасування рішень. Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи. Керуючись ст. 367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен інвест Україна» - залишити без задоволення. Заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді: