Ухвала КАС ВС № 340/436/20

УХВАЛА 02 лютого 2021 року м. Київ справа № 340/436/20 адміністративне провадження № К/9901/35222/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А.В., суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року у справі №340/436/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив; - визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Кіровоградській області щодо ненадання йому відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, з 04 лютого 2020 року; - зобов`язати ГУ НП в Кіровоградській області надати йому відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 04.02.2020. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року в адміністративній справі №340/436/20 скасовано, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області щодо ненадання ОСОБА_1 відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 04 лютого 2020 року та зобов`язано відповідача надати ОСОБА_1 відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 04 лютого 2020 року. 21 грудня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року у справі №340/436/20. Ухвалою Верховного Суду від 04 січня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору. Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№0102931960838) копія ухвали Верховного Суду від 04 січня 2021 року отримана представником скаржника 11 січня 2021 року. 25 січня 2021 року до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги та копія платіжного доручення №27 від 21 січня 2021 року. Таким чином, особою, що подала касаційну скаргу були усунуті недоліки касаційної скарги, які були зазначені в ухвалі Верховного Суду від 04 січня 2021 року, що дає змогу вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження Суд зазначає таке. Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини. Із матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень установлено, що предметом позову у даній справі є визнання протиправною бездіяльність ГУ НП в Кіровоградській області щодо ненадання позивачу відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року вирішено здійснювати розгляд справи №340/436/20 за правилами спрощеного позовного провадження. У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що зазначена справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги. Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 та частини четвертої статті 257 КАС України відсутні. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95). На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Також суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 КАС України Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року у справі №340/436/20.

2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. ................................. ................................. ................................ А.В. Жук О.В. Кашпур В.М. Соколов Судді Верховного Суду