Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/1143/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 300/1143/20 пров. № А/857/14232/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Макарика В.Я. суддів - Бруновської Н.В., Матковської З.М. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року ( головуючий суддя в суді першої інстанції Микитин Н.М.) у справі № 300/1143/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними,- В С Т А Н О В И В: 01 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в якому просила визнати протиправними дії щодо проведення з 14.01.2009 перерахунку пенсії та скасувати проведений 14.01.2009 перерахунок пенсії як такий, що проведений з порушенням закону. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю. Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, отримує пенсію за віком, яка призначена 06.07.2000 та на даний час обчислено відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Пенсія позивачки, до проведення спірного перерахунку, станом на 31.12.2008 була розрахована при загальному трудовому стажі 38 років 4 місяці 4 дні, виходячи із заробітної плати за період з 01.11.1994 по 31.10.1999 та з 01.10.2004 - по 31.12.2006. При цьому розрахунку індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії складав 1,83065. 09.01.2009 позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно якої просила перерахувати пенсію за стажем та заробітком (а.с.72). Відповідачем на підставі вищенаведеного звернення було проведено перерахунок пенсії, що підтверджується розпорядженням №127537 від 14.09.2009. Після перерахунку індивідуальний коефіцієнт заробітної плати ОСОБА_1 зменшився і становить 1,58525 (а.с.66). 09.07.2018 позивачка звернулася із заявою до управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі щодо роз`яснення причин зниження індивідуального коефіцієнту заробітку з 1,83066 до 1,58525 (а.с.37). Листом від 23.07.2018 №122/0-15 Тлумацьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, повідомлено позивача, що їй пенсію було перераховано 14.01.2009 згідно поданої нею заяви від 09.01.2009, при цьому перерахунок пенсії проведено відповідно до вимог пункту 4 статті 42 Закону в редакції, чинній на час перерахунку та наведено текст частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в редакції чинній на час перерахунку (а.с.38-39). 13.11.2019 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з заявою, щодо роз`яснення на основі яких законодавчих документів було проведено перерахунок пенсії згідно заяви від 09.01.2009, вказавши при цьому назву закону, номер його статті, а також назву іншого документу, якщо його було використано (а.с.40). Головним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області листом від 22.11.2019 №1540/0-15 надано відповідь ОСОБА_1 де зазначено, що після призначення пенсії позивач продовжували працювати, та на підставі заяви від 09.01.2009, з 01.01.2009 проведено перерахунок пенсії у зв`язку із дорахуванням страхового стажу та заробітної плати за період з 01.01.2007 по 31.12.2008. Розмір пенсії було обчислено при страховому стажі 40 років 4 місяці коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,54450 та заробітній платі за періоди з 01.11.1994 по 31.10.1999 та з 01.10.2004 по 31.12.2008 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік - 1197,91 грн коефіцієнт заробітної плати - 1,58487 і розмір пенсії складав 1192,53 грн (а.с.41-42). Заявою від 24.12.2019 позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області з проханням роз`яснити інформацію, надану в листі від 22.11.2019 (а.с.43). Згідно відповіді від 24.01.2020 №1812/0-15 відповідачем роз`яснено, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами застосуванню підлягає Закон № 1058 - IV, а саме - норми та положення статті 42 цього Закону, що діяли в редакції до скасування змін, внесених Законом № 107 - VI (а.с.44-46). 19.02.2020 ОСОБА_1 звернулася із заявою до Пенсійного фонду України, щодо скасування проведеного 14.01.2009 перерахунку пенсії як такого, що проведений з порушенням вимог чинного законодавства, яке діяло на час його проведення (а.с.48-51). Згідно листа Пенсійного фонду України від 17.04.2020 №10461-6794/0-03/8-2800/20, у скасуванні проведеного 14.01.2009 перерахунку пенсії відмовлено та повідомлено ОСОБА_1 , що вона отримуєте пенсію за віком, розмір якої обчислено за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення. Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII регулював питання пенсійного забезпечення та гарантував всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, який, згідно преамбули, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Отже, з 1 січня 2004 року Закон № 1058-ІV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду. Відповідно частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (у редакції від 09.07.2007 року), у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Пунктом 35 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-17 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни, у тому числі, до статей 40, 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-XV. Підпунктом 9 пункту 35 розділу ІІ Закону № № 107-17 було викладено в новій редакції, зокрема, абзац 3 частини 1 ст.40 Закону № 1058-XV, а підпунктом 10 пункту 35 розділу ІІ Закону № № 107-17 було викладено в новій редакції, зокрема, частину 4 ст.42 Закону № 1058-XV. Нова редакція вказаних норм Закону № 1058-XV передбачала наступне. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим частини першої цієї статті, період, за який враховується заробітна плата, після виключення 10 відсотків тривалості страхового стажу, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців (абз.3 ч.1 ст.40 Закону № 1058-XV). У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії зарахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Якщо пенсіонер, продовжуючи працювати, набув стажу, достатнього для призначення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, то за заявою пенсіонера провадиться відповідний перерахунок пенсії, незалежно від того, скільки часу минуло після призначення пенсії при неповному стажі, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї частини, здійснюється не раніше дня,наступного за днем, по який обчислено страховий стаж при призначенні (попередньому перерахунку) пенсії (частина 4 ст.42 Закону № 1058-XV). Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційним положення, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини 2 статті 40 та частини 4 статті 42 Закону № 1058-ІV. Отже, з 22 травня 2008 року положення частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV діяли в первинній редакції. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", встановлено порядок перерахунку пенсії особам, які після її призначення продовжували працювати. Відповідно до підпункту 3 пункту 11 Постанови №530, у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону 1058-15 продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону 1058-15, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону 1058-15 враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону 1058-15. Врахувавши викладені норми, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що перерахунок пенсії може бути зроблений через кожні два роки. За бажанням пенсіонера, перерахунок пенсії провадиться: в першому випадку - з додаванням страхового стажу та з урахуванням заробітку, з якого попередньо призначено (перераховано) пенсію, в тому числі за новий період; в другому випадку - з додаванням страхового стажу та заробітку із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час попереднього перерахунку пенсії (тобто не враховуються суми заробітної плати, отримані за додатково набутий стаж, а показник заробітної плати залишається на рівні попереднього перерахунку (призначення) пенсії). При цьому, доцільність перерахунку пенсії з урахуванням і стажу, і зарплати, отриманої після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, необхідно визначати в кожному конкретному випадку. Це обумовлено тим, що у разі перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати, одержаної після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, будуть застосовуватися чинні норми статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо збільшення страхового стажу для визначення мінімальної пенсії за віком та відповідного підвищення пенсії за страховий стаж. Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1), відповідно до п. 1.1 якого заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації). Згідно з п. 1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Відповідно до п. 2.23 Порядку № 22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. З огляду на зазначені норми законодавства та встановлені у справі обставини суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно здійснено перерахунок пенсії позивача згідно з нормами чинного на той час законодавства та на підставі поданої ОСОБА_1 заяви від 09.01.2009 про перерахунок пенсії за стажем та заробітком. Щодо правомірності зменшення пенсійним органом індивідуального коефіцієнту для обчислення заробітної плати позивача після проведеного перерахунку пенсії у 2009 році, слід зазначити наступне. Відповідно до статті 27 Закону № 1058-ІV (в редакції, яка діяла на момент проведення перерахунку пенсії позивача), розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = ЗпхКс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. Відповідно до статті 40 Закону №1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз + Кз + Кз + ... + Кз ); 1 2 3 n К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи. У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначення заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Д Зд = --- х 100%, де: Т Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці. У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою працівників, зайнятих у галузях економіки України, відповідного року (кварталу). Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, отримує пенсію за віком, яка призначена 06.07.2000 та на даний час обчислено відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Пенсія позивача до проведення спірного перерахунку розрахована при загальному трудовому стажі 38 років 4 місяці 4 дні, виходячи із заробітної плати за період з 01.11.1994 по 31.10.1999 та з 01.10.2004 - по 31.012.2006. При цьому розрахунку індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії складає 1,83065. Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що 09.01.2009 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно якої просила перерахувати пенсію за стажем та заробітком, в зв`язку із чим ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з вказаної дати на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходились на час перерахунку в пенсійній справі. Після проведеного у 2009 році перерахунку індивідуальний коефіцієнт позивача склав 1,58525. З матеріали пенсійної справи видно, що після проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі поданої нею заяви від 09.01.2009 про перерахунок пенсії, по стажу і зарплаті розмір пенсії позивача збільшився, незважаючи на той факт, що в результаті здійснення перерахунку пенсії індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача зменшився. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач вірно застосовував індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для перерахунку пенсії та при розгляді заяви вибирав оптимально вигідний варіант для позивача, підтвердженням чого є збільшення пенсії ОСОБА_1 при перерахунку пенсії, що підтверджено матеріалами справи та не спростовано позивачем. Тобто, умови пенсійного забезпечення позивача не погіршилися, позаяк відповідачем не було вчинено дій, спрямованих на зменшення розміру пенсії у порівнянні з попереднім розміром. До проведення перерахунку, станом на 31.12.2008 року, пенсія ОСОБА_1 обчислювалася із урахуванням страхового стажу 38 років 4 місяці 4 дні, коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,35 складав 0,51750 (38* 12-4/12* 100)* 1,35), із заробітку для розрахунку пенсії 1700,34 грн, що визначений із заробітної плати за період з 01.11.1994 по 31.10.1999 та з 01.10.2004 по 31.12.2006 де індивідуальний коефіцієнт для обчислення 1,83065, а середня зарплата у галузях економіки України за 2006 рік - 928,81 грн (928,81 * 1,83065=1700,34). Відтак, загальний розмір пенсії позивача до перерахунку у 2009 році складав 1027,65 грн, в тому числі: 879,93 грн - основний розмір пенсії за віком (1700,34 * 0,51750); 97,92 грн - доплата за понаднормовий стаж (за 18 років); 49,80 грн - підвищення дітям війни. Після проведення відповідачем спірного перерахунку 01.01.2009, пенсія ОСОБА_1 обчислювалася із урахуванням страхового стажу 40 років 4 місяці 4 дні, коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,35 складав 0,54450 (40* 12+4/12* 100)* 1,35), із заробітку для розрахунку пенсії 1898,87 грн, що визначений із заробітної плати за період з 01.11.1994 по 31.10.1999 та з 01.10.2004 по 31.12.2008 де індивідуальний коефіцієнт для обчислення 1,58515, а середня зарплата у галузях економіки України врахована за 2007 рік - 1197,91 грн. (1197,91 * 1,58515=1898,87). Таким чином, загальний розмір пенсії після перерахунку склав 1192,53 грн, в тому числі: 1033,93 грн - основний розмір пенсії за віком (1898,87 * 0,54450); 108,80 грн - доплата за понаднормовий стаж (за 20 років); 49,80 грн - підвищення дітям війни. Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" наведену норму викладено в новій редакції, проте у зв`язку із визнанням цих змін такими, що не відповідають Конституції (Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008), на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії діяла вищенаведена редакція статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вказана редакція пов`язує розмір перерахованої пенсії із розміром заробітної плати, з якого обчислювалась пенсія (при її первісному призначенні або останньому перерахунку). Тобто, за змістом статей 40, 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" підстави для застосування будь-якого іншого показника (в тому числі і показника заробітної плати за рік, що передує перерахунку), відсутні. Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 № 530 встановлено порядок перерахунку пенсій особам, які після її призначення продовжували працювати, відмінний від того порядку, який визначений частиною 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зокрема, встановлено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Зі змісту частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" вбачається, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не визначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України. Виходячи з буквального тлумачення частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії. Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, відповідач обґрунтовано не застосував при перерахунку пенсії показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2008 рік. Аналогічна позиція, щодо застосування статей 40, 42 Закону № 1058-IV, неодноразово висловлювалася Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 20 березня 2012 року у справі №21-62а12, від 28 листопада 2012 року у справі № 21-382а12 та 04 грудня 2012 року (справа № 21-378а12), в яких суд зазначив, що перерахунок пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, та розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії. Така правова позиція була висловлена в постановах Верховного Суду від 01 листопада 2018 року у справі № 804/9874/14 та від 13 червня 2019 року у справі №265/84/16-а. Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 300/1143/20 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя В. Я. Макарик судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська