Постанова 4804 № 265/2448/19

22-ц/804/419/21 265/2448/19 Головуючий у І інстанції Косторомітіна О.О. Єдиний унікальний номер 265/2442/19 Номер провадження 22-ц/804/419/21 Доповідач Барков В.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2021 року м. Маріуполь Донецький апеляційний суд в складі: головуючого судді Баркова В.М., суддів Лопатіної М.Ю., Биліни Т.І., секретар Сікора М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду Донецької області від 08 грудня 2020 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Ярового Андрія Вікторовича про призначення почеркознавчої та судово технічної експертизи документів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, ВСТАНОВИВ: 08 грудня 2020 року в судовому засіданні при розгляді цивільної справи судом першої інстанції представник відповідача адвокат Яровий А.В. заявив клопотання про призначення повторної комплексної почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів. На вирішення експертизи просив поставити питання: 1) Чи виконано напис «до 01.03.2018 г.» в оригіналі розписці від 27.10.2012 року відповідачем ОСОБА_2 або іншою особою? 2) Чи вносились у напис «до 01.03.2018 г.» рукописного тексту оригіналу розписки від 27.12.2012 року зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту? Проведення експертизи просив доручити Донецькому науково-дослідницькому інституту судових експертиз. Витрати на проведення експертизи просив покласти на відповідача ОСОБА_2 . Ухвалою Орджонікідзевського районного суду Донецької області від 08 грудня 2020 року клопотання представника відповідача адвоката Ярового А.В. про призначення повторної комплексної почеркознавчої експертизи та судово технічної-експертизи документів задоволено частково. Призначено почеркознавчу та судово-технічну експертизу документів на вирішення якої поставлено наступні запитання: 1) Чи виконано напис «до 01.03.2018 г.» в оригіналі розписці від 27.10.2012 року відповідачем ОСОБА_2 або іншою особою? 2) Чи вносились у напис «до 01.03.2018 г.» рукописного тексту оригіналу розписки від 27.12.2012 року зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту? В частині призначення повторної комплексної судово почеркознавчої експертизи та судово технічної експертизи документів було відмовлено. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи. Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, на неправильне встановлення обставин, які мають значення для справи, просив її скасувати, відмовити у задоволенні клопотання про призначення повторної комплексної експертизи, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом фактично було призначено повторну експертизу з тих самих питань, що були предметом первісної експертизи та крім того, без наявних підстав вважати висновок попереднього експерта сумнівним, що суперечить ч. 1 ст. 103 ЦПК України. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Яровий А.В. зазначає, що вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки ухвала Орджонікідзевського районного суду Донецької області від 08 грудня 2020 року є законною. Посилався на те, що первинна експертиза була проведена в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, а також з висновку та пояснень експерта не вбачались чіткі та зрозумілі відповіді на поставлені питання. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 , який просив скаргу задовольнити, пояснення представника відповідача адвоката Ярового А.В., який просив залишити ухвалу суду без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні клопотання про призначення повторної комплексної експертизи. З матеріалів справи вбачається, що квітні 2019 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики в розмірі 45 000 доларів США. В січні 2020 року позивачем був наданий висновок експерта Запорізької філії Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз про проведення комплексної почеркознавчої експертизи та судово технічної експертизи від 03 січня 2020 року за № 1053/1054-19 відповідно до змісту якого експерт відповів на питання: 1) Чи виконаний рукописний текст в оригіналі розписки від 27.10.2012 року відповідачем ОСОБА_2 або іншою особою? 2) Чи виконано підпис в оригіналі розписки від 27.10.2012 року відповідачем ОСОБА_2 або іншою особою? 3) Чи вносились у напис «до 01.03.2018 г.» рукописного тексту оригіналу розписки від 27.12.2012 року зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту? (т. 1 а.с. 116-126). Призначаючи у справі експертизу з тих самих питань, суд першої інстанції мотивував своє рішення дотриманням принципу змагальності і справедливості та виходив з того, що відповідачем не було надано висновку експерта із цих самих питань та останнім не була проведена експертиза на його замовлення з причини відсутності оригіналу розписки. Проте з таким висновком суду погодитися не можна з наступних підстав. Частиною першою статті 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Відповідно до ч. 2 статті 103 ЦПК України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Враховуючи наведене та зміст ст. 103 ЦПК України, для призначення експертизи обов`язковою є сукупність двох умов: необхідність спеціальних знань у сфері іншій ніж право без яких не можливо встановити обставини, що мають значення для справи та у разі якщо стороною не наданий висновок експерта або цей висновок викликає сумнів щодо його правильності. Між тим, жодних висновків щодо неправильності наданого позивачем висновку експерта оскаржувана ухвала не містить, а відтак у суду були відсутні передбачені законом підстави для призначення експертизи з тих самих питань. Позивач в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що був змушений звернутися до експертної установи самостійно через те, що відповідач затягував розгляд справи судом першої інстанції та не надавав вільні зразки свого почерку для призначення судової експертизи. Крім того, для проведення експертизи він звертався до Донецького науково-дослідницького інституту судових експертиз, але через велику навантаженість установи йому було відмовлено через що експертизу було проведено у Запорізької філії Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. Отже, проведення експертизи установою у зону обслуговування якої не входить Донецька область обумовлено об`єктивними обставинами і не може впливати на правильність висновків експерта. Обґрунтовуючи клопотання про призначення експертизи, представник відповідача адвокат Яровий А.В. послався на те, що у наданому позивачем висновку експерта відсутні дані про те, що експерт попереджався про кримінальну відповідальність за відмову від надання висновку за ст. 385 КК України. Проте ці доводи також є безпідставними, оскільки згідно із ч. 7 ст. 102 ЦПК України експерт попереджається про кримінальну відповідальність за ст. 385 КК України лише у випадку призначення експертизи судом. Не може свідчити про неправильність наданої позивачем експертизи й відсутність експериментальних зразків почерку відповідача, оскільки наданих позивачем документів із зразками почерку відповідача було достатньо для категоричного висновку про те, що досліджуваний почерк виконаний самим ОСОБА_2 (досліджувальна частина по питанню № 1), а відтак клопотання адвоката Ярового А.В. також не містить підстав для проведення судової експертизи з тих самих питань, що були вирішені в експертизі на замовлення позивача. Оскільки Орджонікідзевським районним судом Донецької області постановлено ухвалу з порушенням норм процесуального права її необхідно скасувати та відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Ярового А.В. про призначення повторної комплексної почеркознавчої експертизи та судово технічної експертизи документів та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в порядку, визначеному ст. 379 ЦПК України. За подання апеляційної скарги позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. (т. 1, а.с. 253), який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача в зв`язку з тим, що апеляційний суд дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду Донецької області від 08 грудня 2020 року скасувати. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Ярового Андрія Вікторовича про призначення повторної комплексної почеркознавчої експертизи та судово технічної експертизи документів відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. Справу направити для продовження розгляду до Орджонікідзевського районного суду Донецької області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 02 лютого 2021 року. Судді В.М. Барков М.Ю. Лопатіна Т.І. Биліна