Постанова 4821 № 711/4353/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/141/21Головуючий по 1 інстанції Справа №711/4353/20 Категорія: 310000000 Позарецька С. М. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2021 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Бондаренка С.І., Вініченка Б.Б., за участю секретаряЧуйко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 листопада 2020 року (повний текст складено 13 листопада 2020 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича, треті особи: ОСОБА_2 , Кредитна спілка «Федерація», про зобов`язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и в : У червні 2020 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Зажому І.В., звернулась до суду з вказаним позовом до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С., обґрунтовуючи його підстави такими доводами. 27.12.2007 між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір. Зобов`язання за цим кредитним договором забезпечено договором іпотеки № PMSMEF00/075/2007/2 від 27.12.2007, за умовами якого ОСОБА_2 передав в заставу банку квартиру АДРЕСА_1 . 29.10.2019 між первісним іпотекодержателем - ТОВ «Фінансова компанія Інвест-кредо» та новим іпотекодержателем ОСОБА_1 укладено Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором № PMSMEF00/075/2007/2. 05.12.2019 Придніпровський районний суд м. Черкаси замінив сторону стягувача з ЗАТ «ОТП БАНК»» на ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях ВП № 16272208, ВП № 16281347 з виконання виконавчих листів № 2-1927 від 22.10.2009 Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 6.707.368,75 грн. та 1730 грн. судового збору на користь ПАТ «ОТП Банк», ВП № 15258485 від 25.08.2009 Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 2.747.079,61 грн. на користь ПАТ «ОТП Банк». 24.12.2019 Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби в Черкаській області винесено постанову про заміну сторони у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_2 , замінено сторону виконавчого провадження з АТ «ОТП Банк» на ОСОБА_1 26.12.2019 Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби в Черкаській області винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та складено акт за фактом такої передачі, які є підставою оформлення права власності на майно. Але, звернувшись для подальшого його оформлення, з`ясувалося, що згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, - квартира АДРЕСА_1 , перебуває під арештом, номер запису про обтяження :355333002 від 04.02.2020, накладеного приватним виконавцем Плесюком О.С. (рішення про реєстрацію обтяження № 509770076) (ВП№ 61162114). На підставі викладеного, позивачка вважала, що її право власності є порушеним та підлягає захисту у судовому порядку. 07.03.2020 Приватним виконавцем Плесюком О.С. надано відповідь про відмову скасувати (зняти) неправомірно накладений ним арешт. На підставі викладеного позивачка просила суд зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. усунути перешкоди в користуванні нею квартирою АДРЕСА_1 , шляхом зняття з неї арешту в рамках виконавчого провадження № 61162114 від 04.02.2020 - номер запису про обтяження: 355333002, (рішення про реєстрацію обтяження № 509770076). Стягнути з відповідача судові витрати. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що стороною позивача обрано невірний спосіб захисту. На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» суд вказав, що особи, які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Позивачка оскаржила рішення в апеляційному порядку. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що крім частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у позові міститься послання також і на частину п`яту ст. 59 вказаного Закону України та на ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, якими закріплено непорушність права власності та право власника вимагати усунення перешкод у користуванні своїм майном. Скаржниця вказує, що в даному випадку їй не потрібно звертатись з позовною вимогою про визнання права власності та сплачувати судовий збір у великому розмірі, оскільки у позивачки вже є всі необхідні правовстановлюючі документи на майно, а її право власності ніким не оспорюється. На підставі таких доводів, апелянт вважає рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення скасувати, ухвалити нове яким позов задовольнити. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так, з матеріалів справи встановлено, що 29.10.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-кредо» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги (а.с. 14-15), за яким ОСОБА_1 як новий кредитор взяла на себе частину права вимоги, що належить первісному кредитору (ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-кредо») за кредитним договором №СM-SMEF00/075/2007 від 27.12.2007 та кредитним договором № СM-SMEF00/024/2006 від 09.11.2006, а разом укладені між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 , а саме: первісний кредитор передає новому кредитору право вимоги виконання боржником боргових зобов`язань за кредитними договорами. Загальна сума основного боргу за першим кредитним договором становить 734363,72 доларів США; загальна сума за другим кредитним договором складає 321358,51 доларів США. Крім того, за умовами договору, в день його підписання, до нового кредитора переходять також (в тому числі права кредитора, права іпотекодержателя) за договорами забезпечення, що укладені з метою забезпечення виконання зобов`язань боржника за кредитним договором - 1, зокрема, права, що виникають з договору іпотеки №PM-SMEF00/075/2007/2 від27.12.2007, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 з усіма додатками та додатковими угодами. 29.10.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-кредо» (первісний іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (новий іпотекодержатель) укладено договір відступлення права вимоги за іпотечним договором. На умовах цього договору та договору про відступлення права вимоги від 29.10.2019 новому іпотекодержателю від первісного іпотекодержателя перейшли майнові права за договором іпотеки № PM-SMEF00/075/2007/2 від 27.12.2007 в якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором №СM-SMEF00/075/2007 від 27.12.2007. Відповідно до договору іпотеки, іпотекодавець передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про власність на квартиру, виданого виконкомом Черкаської міської ради 13.12.2001. Право власності зареєстроване в ЧООБТІ (номер запису 583 та в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3720372) (а.с. 10-13). Між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-кредо» та ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі документів за договором про відступлення права вимоги від 29.10.2019 (а.с. 16-17). Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 24.02.2020, квартира АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності б/н від 13.12.2001 (а.с. 18-36). Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 29.10.2019 (щодо квартири АДРЕСА_1 ) іпотекодавцем за договором іпотеки від 27.12.2007 є ОСОБА_2 , а іпотекодержателем - ОСОБА_1 (а.с. 37). Постановою державного виконавця від 24.12.2019 за виконавчим провадженням №15258485 замінено сторону виконавчого провадження з ЗАТ «ОТП Банк» на ОСОБА_1 на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси №2-1927 від 05.12.2019 у виконавчих провадженнях №16272208 та №16281347 з виконання виконавчих листів №2-1927 від 22.10.2009 Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 6.707.368,75 грн. та 1.730 грн. судового збору на користь ПАТ «ОТП Банк», №15258485 від 25.08.2009 Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» боргу в сумі 2.747.079,61 грн. (а.с. 46-47). Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 26.12.2019 передано стягувачу ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за цим виконавчим листом квартиру АДРЕСА_1 на загальну суму 1.082.550грн., що належить боржнику ОСОБА_2 (а.с. 40-42). Постанова мотивована тим, що за виконавчим провадженням №15258485 при виконанні виконавчого листа №2-1978 (боржник ОСОБА_2 , стягувач ОСОБА_1 ), за даними ДП «ЧФ» СЕТАМ» 21.10.2019 треті електронні торги по лоту №375991 знову не відбулись. Сама ОСОБА_1 звернулась з заявою про залишення за нею нереалізованого майна, Також, 26.12.2019 складено акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, за яким стягувачу ОСОБА_1 передається у власність квартира АДРЕСА_1 на загальну суму 1.082.550 грн., що належить боржнику ОСОБА_2 (а.с. 43-44). Крім того, встановлено, що за виконавчим провадженням №61162114, відкритим приватним виконавцем Плесюком О.С. з виконання виконавчого листа №2314/2795/12, що виданий 26.06.2017 Придніпровським районного суду м. Черкаси про стягнення заборгованості у розмірі 506.314,01 грн. з боржника ОСОБА_2 на користь КС «Федерація», - 04.02.2020 винесено постанову про накладення арешту на майно, що належить боржнику - все рухоме та нерухоме майно (за виключенням рухомого майна, яке не підлягає арешту до проведення його опису), що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 557.445,41 грн. (а.с. 78-79). Інформація про обтяження внесена приватним виконавцем Плесюком О.С. 04.02.2020 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (номер запису 35333002), що підтверджується витягом з вказаного реєстру станом на 24.02.2020 (а.с. 24). На звернення ОСОБА_1 до Приватного виконавця Плесюка О.С. від 25.02.2020, ним надана відповідь від 07.02.2020 №571 про те, що відсутні правові підстави для зняття арешту з майна - вказаної квартири. При цьому, приватний виконавець зазначив, що питання щодо зняття всіх арештів з проданого (переданого) майна вирішує орган державної виконавчої служби (приватний виконавець), у якого перебуває відповідне виконавче провадження. Постанову ВП №15258485 від 26.12.2019 про передачу стягувачу в рахунок погашення боргу винесено відділом примусового виконання управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Черкаській області. Тому, приватний виконавець Плесюк О.С. не має повноважень для зняття арешту з майна - квартири АДРЕСА_1 . (а.с. 48-49). Крім того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду (справа №580/1445/20) від 18.06.2020 залишено без змін ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 про повернення позивачеві ОСОБА_1 її позовної заяви до відповідача Приватного виконавця Плесюка О.С. про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 та зняття з неї арешту, накладеного Приватним виконавцем у рамках ВП №61162114 від 04.02.2020 (а.с. 81-82). Отже, предметом позову у даній справі є вимога позивачки (яка є кредитором, іпотекодержателем, стягувачем) про усунення перешкод в користуванні майном (предметом іпотеки) шляхом зняття арешту з цього майна (предмета іпотеки), накладеного в межах виконавчого провадження, в якому інший стягувач. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Отже, указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України. Відповідно до частин 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Отже для спорів про зняття арешту з майна, яке особа (не боржник у виконавчому провадженні) вважає своїм, встановлено певний порядок судового вирішення. Особи, які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлено власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або з іншої законної підстави майном, що не належить боржникові (речове право на чуже майно). Відповідачами у такій справі є: боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна, а третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, може бути особа, яка описала або наклала арешт на таке майно. Між тим, позивачкою ОСОБА_1 , хоч і з посиланням на ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», не заявлені позовні вимоги про визнання за нею права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 . За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обраний позивачкою спосіб захисту вигляді усунення перешкод не приведе до належного захисту її прав та інтересів. До того ж у справі в якості відповідача не залучений сам боржник як власник квартири. Посилання в апеляційній скарзі на ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» є непереконливим і відхиляється апеляційним судом. Приведеним вище нормами визначений порядок вирішення цього спору в суді. Отже доводи скарги та матеріали справи не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які можуть бути підставами для скасування або зміни рішення. Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 01 лютого 2021 року. Судді