Постанова 4821 № 703/4523/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2021 року м. Черкаси Справа № 703/4523/19 Провадження № 22-ц/821/126/21 категорія: 305010900 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Василенко Л. І., суддів: Бородійчука В. Г., Єльцова В. О., секретаря: Анкудінова О. І., учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості заподіяного матеріального збитку та моральної шкоди внаслідок ДТП, у складі головуючої судді Кирилюк Н. А., в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог 07 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом вищезазначеного змісту. Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 січня 2019 року близько 17 години 30 хвилин по вул. Соборній в м. Смілі сталася ДТП за участю належного йому автомобіля Ford Kuga та автомобіля Chevrolet під керуванням ОСОБА_2 . Учасники пригоди склали європротокол, ОСОБА_2 свою вину у вчиненні ДТП визнала повністю. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія». 29 січня 2019 року представником цієї компанії було складено акт огляду транспортного засобу, в якому зафіксовано перелік отриманих автомобілем Ford Kuga пошкоджень. В подальшому вказаною страховою компанією було виплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 33 114 грн 93 коп. Не погоджуючись з розміром відшкодування, позивачем була замовлена експертиза, за висновком якої розмір відновлювального ремонту автомобіля становить 109 912 грн 88 коп., розмір матеріальної шкоди з урахуванням втрати товарної вартості - 121 965 грн 05 коп. Після врегулювання визначення розміру виплати страховою компанією було складено страховий акт та встановлено вартість відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля без врахування фізичного зносу деталей та без ПДВ в розмірі 109 912 грн 00 коп. 01 липня 2019 року страхова компанія додатково перерахувала ОСОБА_1 16 885 грн 07 коп. страхового відшкодування в межах страхового ліміту. В зв`язку з цим позивач просив стягнути з відповідача різницю між страховою виплатою та фактичним розміром завданої шкоди в сумі 71 965 грн 06 коп. Крім того, зазначив, що внаслідок ДТП він зазнав моральних страждань не лише за особисте життя і здоров`я, а й за безпеку своїх двох малолітніх дітей, які на час ДТП перебували в салоні автомобіля, зокрема 8-річна донка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (найбільша сила удару прийшлася саме на ту частину автомобіля де вона спала головою до дверей) та 12-річного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . А тому просив стягнути з ОСОБА_2 15 000 грн у відшкодування моральної шкоди. 03 березня 2020 року ОСОБА_1 скерував до суду заяву про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог, мотиви якої зводяться до того, що після звернення до суду з позовом ним було проведено відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу. Позивач остаточно просив стягнути з відповідача 65 307 грн 18 коп. вартості заподіяного матеріального збитку, непокритого сумою страхового відшкодування, та 15 000 грн 00 коп. моральної шкоди. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 жовтня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості заподіяного матеріального збитку та моральної шкоди внаслідок ДТП задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 65 307 грн 18 коп. матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП, 5 000 грн 00 коп. моральної шкоди та 703 грн 07 коп. судового збору, а всього 71 010 грн 25 коп. Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 65 307 грн 18 коп. є цілком обґрунтованими та підтверджені належними доказами. Визначаючи розмір моральної шкоди та виходячи при цьому з її обґрунтувань позивачем, які полягали у отриманні емоційної напруги та стресу не лише за соє життя, а і за життя свої двох малолітніх дітей, які на час ДТП перебували в автомобілі, суд погодився з доводами позивача про те, що діями відповідача, які виразились у порушенні правил дорожнього руху, в результаті чого відбулась ДТП, позивачу були завдані певні моральні страждання. При цьому, суд погодився з відповідачем і його представником, щодо недостатності доказів, наданих позивачем на підтвердження моральної шкоди на суму 15 000 грн. Однак, зважаючи на положення статей 23, 1167 ЦК України та враховуючи вимоги справедливості, добросовісності та розумності, суд прийшов до висновку, що достатньою є сума відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн 00 коп. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі, поданій 04 грудня 2020 року, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про його скасування з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в часині стягнення матеріальних збитків та зменшення розміру стягнення моральної шкоди до 1 500 грн 00 коп. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована не доведенням належними та допустимими доказами розміру понесених позивачем реальних збитків на відновлення транспортного засобу. Зокрема, надані позивачем акт здачі-приймання робіт, видаткова накладна, рахунок-фактура та квитанція до прибуткового ордеру не є належними доказами на підтвердження виконання та оплати робіт, а також придбання запасних частин. Касовий ордер не містить штампу або напису «Оплачено», а тому також не є належним доказом на підтвердження позовних вимог. Крім того, ФОП ОСОБА_5 не має права на продаж приладдя для автотранспорту, однак ним були включені у вартість своїх робіт і вартість фарби, яка була використана на фарбування автомобіля. Крім того, скаржниця зазначила про те, що місцевим судом не було надано оцінки її заяві, яка міститься у відзиві на позовну заяву, про передачу їй залишків майна (пошкоджених та замінених деталей), що не можуть використовуватися за призначенням, але мають певну цінність, які залишилися після ремонту Ford Kuga д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: двох дверей (передньої і задньої), вартістю понад 67 000 грн. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 виклав свої заперечення, щодо аргументів наведених в апеляційній скарзі та незгоду, стосовно неналежності, недопустимості доказів, розміру понесених позивачем реальних збитків на відновлення транспортного засобу. Всі подані докази були предметом дослідження та визнані судом, як належні і їм надана відповідна оцінка. Копії деяких паперових доказів були звірені безпосередньо в процесі розгляду справи з їх оригіналами. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Черкаського апеляційного суду в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 17 грудня 2020 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 . Ухвалою Черкаського апеляційного суду в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах від 22 грудня 2020 року справу призначено до розгляду на 13 січня 2021 року на 10:30 год. з повідомленням учасників справи про дату, час та місце її розгляду. В послідуючому її розгляд відкладено на 27 січня 2021 року на 15:00 год. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Матеріалами справи встановлено, що відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, 24 січня 2019 року о 17 годині 30 хвилин по вул. Соборній в м. Сміла ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Шевроле» реєстраційний № НОМЕР_2 , під час виїзду на смугу у протилежному напрямку здійснила зіткнення з автомобілем «Форд» реєстраційний № НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП автомобіль «Форд» отримав видимі механічні пошкодження двох лівих дверей. Визнання вини у вчиненні ДТП ОСОБА_2 засвідчила власним підписом (т. 1 а. с. 12). Згідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АМ/8164648 від 26 жовтня 2018 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 з 27 жовтня 2018 року по 26 жовтня 2019 року включно була застрахована в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія». Згідно з п. 4 цього полісу страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить сто тисяч гривень (т. 1 а. с. 11). 29 січня 2019 року провідним спеціалістом ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» було оглянуто автомобіль ОСОБА_1 за його участю та складено акт огляду транспортного засобу з детальним переліком пошкоджень та зазначенням деталей, які підлягають заміні, ремонту та фарбуванню (т. 1 а. с. 13). 26 березня 2019 року було складено страховий акт № ОЦ/049/000/19/0134, згідно з яким страховою компанією було визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, з урахуванням фізичного зносу, без ПДВ у розмірі 33 114 грн 93 коп. Відповідно до відмітки на вказаному акті позивачу було перераховані ці кошти 22 квітня 2019 року (т. 1 а. с. 14). Згідно до висновку судового експерта Кипи С. М. № 087/19 від 27 лютого 2019 року, розмір матеріальної шкоди, заподіяної в результаті ДТП власнику автомобіля «Форд» з урахуванням втрати товарної вартості становить 121 965 грн 06 коп. Розмір втрати товарної вартості було визначено у розмірі 12 052 грн 18 коп. (т. 1 а. с. 16 - 24). 26 червня 2019 року ПрАТ «УПСК» було складено страховий акт № ОЦ/049/000/19/0219, згідно з яким вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу деталей та без ПДВ було визначено у розмірі 109 912 грн 88 коп. Враховуючи ліміт страхового відшкодування у розмірі 50 000 грн, з вирахуванням раніше виплаченого страхового відшкодування позивачу, 01 липня 2019 року було доплачено 16 885 грн 07 коп. (т. 1 а. с. 15). Відповідно до акту здачі-приймання робіт від 02 січня 2020 року, який містить детальний опис виконаних ФОП ОСОБА_5 ремонтних та відновлювальних робіт належного ОСОБА_1 автомобіля, їх вартість склала 20 480 грн 00 коп. (т. 1 а. с. 89). Згідно до квитанції до прибуткового касового ордеру ОСОБА_1 , на підставі усного договору про проведення ремонтних та відновлювальних робіт і фарбування автомобіля, сплачено ФОП ОСОБА_5 - 20 480 грн 00 коп. (т. 1 а. с. 90). Відповідно до податкової накладної № 3 від 19 грудня 2019 року та рахунок-фактуру № СФ-0000003 від 19 грудня 2019, видану ФОП ОСОБА_7 , вартість запасних частин до Ford Kuga склала - 82 775 грн 00 коп. (т. 1 а. с. 93, 94) Матеріали справи також містять два товарних чека із зазначенням запасних частин до Ford Kuga, загальний розмір вартості яких складає - 82 775 грн 00 коп. (а. с. 95).

Мотивувальна частина Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та її представника - адвоката Петренка О. В., представника ОСОБА_1 - адвоката Ігнатенка В. М., переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного. Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). У відповідності до ч. 6 приведеної статті в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України). Відшкодування збитків повинне мати місце у разі наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України). Згідно ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності). Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України «Про страхування». До них п. 9 ч. 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Відповідно до пункту 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи. Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. З урахуванням положень ст. 1192 ЦК України, яка визначає право потерпілого вибирати способи відшкодування шкоди, завданої належному йому майну, позивачем обрано судовий захист у спосіб відшкодування винною особою завданих внаслідок ДТП збитків у обсязі різниці між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Пунктом 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку. Згідно п. 1 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України» від 17 листопада 2011 року № 698 затверджено максимальний розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України з 01 лютого 2016 року - 50 000 грн потерпілому. Відповідно до страхового акту № ОЦ/049/000/19/0134 від 26 березня 2019 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford Kuga з урахуванням фізичного зносу, без ПДВ страховою компанією визначено 33 114 грн 93 коп. Згідно з відміткою на вказаному акту позивачу було перераховані ці кошти 22 квітня 2019 року. Згідно висновку судового експерта Кипи С.М. № 087/19 від 27 лютого 2019 року, розмір матеріальної шкоди, заподіяної в результаті ДТП власнику автомобіля «Форд» з урахуванням втрати товарної вартості становить 121 965 грн 06 коп. Розмір втрати товарної вартості було визначено у розмірі 12 052 грн 18 коп. Зі страхового акту ПрАТ «УПСК» № ОЦ/049/000/19/0219, від 26 червня 2019 року вбачається, що вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу деталей та без ПДВ було визначено у розмірі 109 912 грн 88 коп. Враховуючи ліміт страхового відшкодування у розмірі 50 000 грн 00 коп. з вирахуванням раніше виплаченого страхового відшкодування позивачу 01 липня 2019 року було доплачено 16 885 грн 07 коп. Отже страховиком здійснено виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 50 000 грн 00 коп. Факт здійснення позивачем відновлювального ремонту відповідачем не заперечується. У свою чергу на підтвердження понесених витрат на ремонт автомобіля позивачем надано акт здачі-приймання робіт від 02 січня 2020 року, який містить детальний опис виконаних ФОП ОСОБА_5 ремонтних та відновлювальних робіт належного позивачу автомобіля на загальну суму 20 480 грн 00 коп., квитанцію до прибуткового касового ордеру про оплату цих робіт у вказаному розмірі, податкову накладну № 3 від 19 грудня 2019 року та рахунок-фактуру № СФ-0000003 від цієї ж дати, видану ФОП ОСОБА_7 , які містять інформацію про вартість запчастин у розмірі 82 775 грн 00 коп., а також товарний чек про оплату цих запчастин. Відповідно до п. 7 розділу 5 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2014 року № 615, документами, що підтверджують надання послуги, є: акт передавання-приймання колісних транспортних засобів (їх складових частин (систем)) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний контролером якості (з проставлянням печатки виконавця (за наявності)) та замовником; документ, що підтверджує оплату послуг; рахунок-фактура; податкова накладна (для юридичних осіб). При цьому, аналізуючи належність доказів наданих на підтвердження понесених позивачем витрат суд першої інстанції виходив в тому числі з норм ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦПК України, відповідно до якої, реальними збитками є також витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права, тобто такі дії, які настануть в майбутньому. І хоча рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а має лише інформаційний характер, втім містить вичерпну інформацію про вартість матеріалів та запчастин, необхідних під час ремонту пошкодженого транспортного засобу. Позивач звернувся до суду з метою стягнення з відповідача грошових коштів для здійснення відновлення (ремонту) пошкодженого автомобіля. Відсутність розрахункового документа за проведене відновлення транспортного засобу (ремонт) не є підставою для звільнення відповідача від виконання обов`язку та відшкодування реальних витрат, яких зазнав позивач відповідно до ст. 22 ЦК України. Висновки про наявність права у потерпілої сторони на відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, без підтвердження оплати проведеного відновлювального ремонту автомобіля, сформульовані у постановах Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15, а також у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року № 61-1836св17, від 28 лютого 2018 року № 61-134св18 та від 25 квітня 2018 року № 760/5618/16-ц. Апеляційний суд погоджується з приведеним аналізом належності доказів наданих в якості підтвердження реальних витрат понесених за ремонт автомобіля за участю якого сталася ДТП, оскільки сам факт наявності помилок у заповненні документів, що підтверджують вартість ремонтних робіт не свідчить проте, що позивачем такі роботи не оплачувалися. Під час розгляду справи позивачем було зменшено позовні вимоги та визначено вартість відновлювального ремонту у розмірі 103 255 грн 00 коп. Враховуючи, що відновлення порушеного права позивача буде забезпечено відшкодуванням реальної вартості пошкодженого майна, з урахуванням вартості робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ та усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди, суд прийшов до цілком обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 матеріального збитку в розмірі 65 307 грн 18 коп. Крім того, апеляційний суд зазначає, що місцевим судом доцільно було взято до уваги той факт, що заперечуючи, щодо розрахунку розміру понесених витрат на ремонт пошкодженого автомобіля сторона відповідача, власного розрахунку таких витрат не надала, клопотань про призначення експертизи для вирішення вказаного питання, не заявляла. Водночас, апеляційний суд наголошує, що в процесі розгляду справи місцевим судом не було надано оцінки заяві ОСОБА_2 , яка міститься у відзиві на позовну заяву, про передачу їй залишків майна (пошкоджених та замінених деталей), що не можуть використовуватися за призначенням, але мають певну цінність, які залишилися після ремонту Ford Kuga д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: двох дверей (передніх і задніх) (т. 1 а.с. 173 зворотна сторона). Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 з подальшими змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може ви користуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду. Таким чином, суд першої інстанції не вирішив питання про передачу майна, що не може використуватися за призначенням, але має певну цінність, зокрема,замінених деталей, які залишилися після ремонту Ford Kuga д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: двох дверей (передніх і задніх). Тому в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні, з доповненням його змісту наступним: після відшкодування матеріальної шкоди замінені деталі автомобіля Ford Kuga д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: двоє дверей (передні і задні), які не можуть бути використані за призначенням, повернути ОСОБА_2 пропорційно до відшкодованої нею шкоди. Відповідно доводи апеляційної скарги про залишення поза увагою приведеного вище клопотання є ґрунтовними, виходячи з чого апеляційна скарга підлягає задоволенню в цій її частині вимог. Щодо заявлених вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне. Моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Приписами ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 5 000 грн 00 коп., відповідає засадам розумності та справедливості, а також обставинам справи та наслідкам, що наступили для позивача, який зазнав моральних страждань та втрат немайнового характеру. Участь у ДТП, під час якої в автомобілі перебувало двоє малолітніх дітей, пошкодження власного майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до душевних страждань, а тому посилання скаржниці у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції завищено розмір моральної шкоди, зважаючи на фактичні обставини, докази яких знаходяться в матеріалах справи, є безпідставними. Беручи до уваги те, що оскаржуване рішення в іншій його частині є законним та обґрунтованим, справа вирішена неупереджено, інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість скаржницею наведено не було, апеляційний суд доходить висновку про те, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Тому в іншій частині приведене рішення суду підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 жовтня 2020 року змінити. Доповнити резолютивну частину рішення наступним абзацем. Після відшкодування матеріальної шкоди замінені деталі автомобіля Ford Kuga д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: двоє дверей (передніх і задніх), які не можуть бути використані за призначенням, повернути ОСОБА_2 пропорційно до відшкодованої нею шкоди. В решті рішення залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та на умовах передбачених ЦПК України. Повний текст постанови складено 1 лютого 2021 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: В. Г. Бородійчук В. О. Єльцов