Постанова 4857 № 420/5579/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 420/5579/20 пров. № А/857/927/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б., за участі секретаря судового засідання Гербут Н.М., позивач: не з`явився, відповідач: не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 420/5579/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: акціонерне товариство «Банк Форвард» про зобов`язання вчинити дії,- суддя в 1-й інстанції Димарчук Т.М., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення - м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення не зазначено,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі- позивач) 16.06.2020 звернулася в Одеський окружний адміністративний суд з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (далі приватний виконавець Павелків Т.Л., відповідач) про зобов`язання зняти арешт з банківського рахунку в акціонерному товаристві Комерційний банк «ОТП Банк», який призначений для виплати пенсії. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. було вчинено виконавчий напис щодо стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором, укладеним між позивачем та Акціонерним товариством «Банк Форвард». 15.10.2019 приватним виконавцем Павелків Т.Л. на підставі виконавчого напису, було відкрито виконавче провадження № 60304485. З офіційного сайту Єдиного реєстру боржників позивач 14.05.2020 дізналась про те, що вона має статус боржника у виконавчому провадженні №60304485. Вказує на те, що під час вчинення виконавчих дій відповідачем був накладений арешт на банківський рахунок в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ОТП БАНК», який призначений для виплати пенсії, що підтверджується довідкою з банку. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі №420/5579/20 позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа, як не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору акціонерне товариство «Банк Форвард», про зобов`язання вчинити дії задоволено. Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяну Леонідівну зняти арешт з банківського рахунку НОМЕР_1 в акціонерному товаристві Комерційний банк «ОТП Банк», який призначений для виплати пенсії. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни судові витрати у розмірі 840, 80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок). Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що приватний виконавець постановою про арешт коштів боржника від 20.12.2020 у ВП № 60304485 визначив банківським установам, які виконують рішення приватного виконавця, подальший порядок виконання з урахуванням обмежень, визначених законодавством, перелік яких не містить обмежень щодо накладення арешту на рахунок, на який серед інших зарахувань здійснюється нарахування соціальної допомоги чи пенсії. Позивач звернувся з заявою про розгляд апеляційної скарги без його участі. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Судом встановлено, що Акціонерне товариство «Банк Форвард» 11.10.2019 звернулось до приватного виконавця Виконавчого округу місто Київ Вольф Т.Л. з заявою про примусове виконання виконавчого напису №2919 від 19.08.2019, вчиненого приватним нотаріусом ІМНО Київської області Кондратюк В.С. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 54251, 39 грн. (а.с. 45). 15.10.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. відкрито виконавче провадження №60304485 з виконання виконавчого напису № 2919 від 19.08.2019, вчиненого приватним нотаріусом ІМНО Київської області Кондратюк В.С. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 54251, 39 грн (а.с. 134). 20.12.2019 приватним виконавцем Павелків Т.Л. у виконавчому провадженні ВП № 60304485 винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , що містяться на рахунках, зокрема, у ПАТ «ОТП Банк» (а.с. 142). 14.05.2020 позивач звернулася до відповідача з заявою у якій просила зняти арешт з банківського рахунку НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ОТП БАНК», оскільки вказаний рахунок призначений для виплати пенсії (а.с. 6). Відповідач листом від 04.06.2020 відмовила позивачу у знятті арешту з вищевказаного рахунку (а.с. 4). Позивач, вважаючи такі дії приватного виконавця протиправними, звернулася за захистом свої прав та інтересів до суду. Надаючи правову оцінку діям державного виконавця суд першої інстанції прийшов до висновку, що доводи відповідача про те, що законодавством не заборонено державному (приватному) виконавцю накладати арешт на рахунок боржника на який надходять пенсійні виплати є безпідставними, так як чинним законодавством передбачений окремий порядок здійснення таких відрахувань, а тому суд першої інстанції вважав, що арешт пенсійних коштів особи, позбавляє її джерел до існування та порушує її право на соціальний захист. Крім того суд першої інстанції звернув увагу на ту обставину, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статі 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач повідомила приватного виконавця про те, що рахунок боржника відкритий в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ОТП БАНК», призначений для виплати пенсії, що підтверджується випискою по надходженням по картці, а тому відповідач повинен був зняти арешт з такого рахунку. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною 1 статті 18 цього Закону передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України. З наведених норм права вбачається, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених законом випадках на приватних виконавців. У разі невиконання боржником рішення добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено. Отже, здійснюючи примусове виконання рішень, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Разом з тим, виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»). Матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Луцькому об`єднаному управлінні ПФУ та отримує пенсію у розмірі 2000 грн. (а.с. 139). З виписки надходжень по картці, рахунок за якою відкритий в акціонерному товаристві Комерційний банк «ОТП Банк» встановлено, що у квітні, березні та травні 2020 року позивачу перераховувались кошти у розмірі 2000 грн.. Відповідно до статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. З врахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про те, що законодавством не заборонено державному (приватному) виконавцю накладати арешт на рахунок боржника на який надходять пенсійні виплати та вважає безпідставним, так як чинним законодавством передбачений окремий порядок здійснення таких відрахувань. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, який не спростовано доводами апеляційної скарги. За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ч.4 ст.229, ст.ст. 243, 272, 288, 289, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 420/5579/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Р. П. Сеник Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 02 лютого 2020