Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/5815/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/5815/20 пров. № А/857/13911/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів - Кушнерика М. П., Пліша М. А., з участю секретаря судового засідання Ратушної М. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 380/5815/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії,- суддя в 1-й інстанції Сасевич О. М., час ухвалення рішення 28.09.2020 року, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення 05.10.2020 року, в с т а н о в и в: Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження йому з 07 листопада 2015 року максимального розміру пенсії на рівні 70% від відповідних сум грошового забезпечення при призначенні пенсії; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити йому перерахунок та виплату пенсії ( з урахуванням виплачених сум) з 07 листопада 2015 року у розмірі 89% від відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, та з 01 січня 2016 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103 та у відповідності до довідки Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (про розмір грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 21 березня 2018 року №91-03615 у розмірі 89% від грошового забезпечення. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження ОСОБА_1 з 07 листопада 2015 року максимального розміру пенсії на рівні 70% від відповідних сум грошового забезпечення при призначенні пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 з 07 листопада 2015 року у розмірі 89% від відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, та з 01 січня 2016 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103 та у відповідності до довідки Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (про розмір грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 21 березня 2018 року №91-03615 у розмірі 89% від грошового забезпечення. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню, покликаючись на те, що не може братися до уваги висновок суду в оскаржуваному рішенні щодо здійснення перерахунку у розмірі 89% грошового забезпечення, так як при призначенні і проведенні перерахунку розміру пенсії застосовувались 70% сум грошового забезпечення. Отже, при перерахунку застосовувався відсоток грошового забезпечення такий, що був при призначенні пенсії. Просить скасувати рішення суду першої та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник апелянта (відповідача) Болюба О. В. в судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції законними та обґрунтованими. Просить оскаржуване рішення залишити без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ (вислуга років 33). Згідно з копією протоколу Головного управління ПФУ у Львівській області за пенсійною справою №1303013623 (МВС) від 07 листопада 2015 року, позивачу було призначено пенсію за вислугу років, відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ. Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року №988 внесено зміни та підвищено грошове забезпечення поліцейських, внаслідок чого у позивача виникло право на перерахунок призначеної йому пенсії. На виконання Постанови КМ України №988 Ліквідаційною комісією ГУ МВС України у Львівській області була підготовлена довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) №91-03615 від 21 березня 2018 року на ім`я ОСОБА_1 , яку надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Відповідно до довідки №91-03615 від 21 березня 2018 року розмір грошового забезпечення за нормами, чинними за січень 2016 року за прирівняною посадою поліцейського заступник начальника відділу поліції до посади на день звільнення зі служби заступник начальника МВ-начальник міліції громадянської безпеки, становить: посадовий оклад - 3250,00 грн.; підвищення посадового окладу- 0,00 грн.; оклад за спеціальним званням (підполковник)- 2200,00 грн.; надбавка за стаж служби (50%) - 2725,00 грн.; премія (5,74%) - 469,25 грн.; всього - 8644,25 грн. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01 січня 2016 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі вищевказаної довідки, відповідно до Постанови №103, в результаті якого основний розмір пенсії обраховано у розмірі 70% грошового забезпечення. Також встановлено, що позивач 13 червня 2020 року звернувся до ГУ ПФ України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії у розмірі 89% грошового забезпечення. У червні 2020 року листом ГУ ПФ України у Львівській області повідомило позивача, що з прийняттям Постанови №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» перерахунок раніше призначеної пенсії здійснено з 01 січня 2016 року за нормами законодавства, що діє на момент перерахунку, виходячи із 70 % суми грошового забезпечення. Не погоджуючись із обмеженням максимального розміру його пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при здійсненні перерахунку пенсії позивача у відповідача були відсутні підстави для обмеження розміру його пенсії до 70% грошового забезпечення. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його неправильним та таким, що не відповідає нормам матеріального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на таке. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Згідно із частиною четвертою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45) встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Колегія суддів звертає увагу на те, що спір у цій справі виник з приводу перерахунку пенсії на підставі Постанови №103, виходячи з розміру 70 % грошового забезпечення. Так, пункт 1 Постанови №103 передбачає перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом №2262-XII до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, та деяких інших осіб». Крім того, згідно з пунктом 3 Постанови №103 (в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) перерахунок з 01 січня 2016 року пенсій, призначених згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) здійснюється за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Грошове забезпечення поліцейських встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». На виконання Постанови №103 ГУ ПФ України у Львівській області з 01 січня 2016 року проведено перерахунок пенсії позивача згідно з довідкою від 21 березня 2018 року №91-03615, визначивши при цьому основний розмір пенсії з 70 відсотків грошового забезпечення. Як вбачається з матеріалів справи, 06 листопада 2015 року позивача було звільнено із служби в органах МВС та відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ з 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за вислугу років (а. с. 7). Тобто, з 07 листопада 2015 року позивач набув право на призначення пенсії відповідно до положень статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Так, стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на час призначення пенсій позивачу) передбачала, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військово-службовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на час призначення пенсій позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. Таким чином, колегія суддів встановила, що максимальний розмір пенсії позивача, обчислений відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за нормами, чинними на дату звернення позивача за призначенням пенсії, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, а тому і перерахунок проведено з врахуванням 70% відповідних сум грошового забезпечення. Як вже зазначалось вище, стаття 63 згаданого вище Закону передбачає, що всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. На виконання постанови КМУ від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з урахуванням довідки від 21 березня 2018 року №91-03615, за нормами, чинними на 01 березня 2018 року, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу з 01 січня 2016 року у розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, визначеному при призначенні пенсії. Таким чином, при перерахунку пенсії ОСОБА_1 застосовувався відсоток грошового забезпечення, як і при призначенні пенсії, тобто, відсоток не змінювався, оскільки пенсія призначена у 2015 року в розмірі 70% (максимальний розмір), крім того, такий максимальний розмір залишився і на час проведення перерахунку пенсії, а тому позовні вимога позивача щодо здійснення перерахунку пенсії в розмірі 89% грошового забезпечення є безпідставними. Колегія суддів вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області жодним чином не порушило право позивача на отримання пенсії за вислугою років визначеної законодавством, а зміст та обсяг досягнутих ним соціальних гарантій відповідачем не звужено, оскільки перерахунку пенсії за вислугу років з 89% на 70% пенсійним органом не проводилося, а тому висновки суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії позивачу за вислугу років з 89% на 70% сум грошового забезпечення є помилковими. Колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що під час вступу на службу та проходженням ним служби діяла редакція, яка передбачала максимальний розмір пенсії 90% грошового забезпечення, а тому у нього є право на отримання пенсії у розмірі 89% грошового забезпечення, оскільки на час виходу на пенсію позивача законодавець визначив максимальний розмір пенсії 70 % грошового забезпечення. Таким чином, колегія суддів вважає доводи апелянта підставними і такими, що спростовують відповідні висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів. Разом з тим, суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним обставинам, що призвело до ухвалення помилкового рішення, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст. 242, 243, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 380/5815/20 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. І. Мікула судді М. П. Кушнерик М. А. Пліш Повне судове рішення складено 02 лютого 2021 року.