Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/9243/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/9243/20 пров. № А/857/724/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Носа С. П., суддів Кухтея Р. В., Шевчук С. М.; за участю секретаря судового засідання Гром І. І.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі № 380/9243/20 (головуючий суддя Сподарик Н. І., м. Львів) за позовом Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» до Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: 26 жовтня 2020 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» до Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.10.2020 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № 62976382. В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що оскаржена постанова від 01.10.2020 ВП № 62976382 є протиправною, адже винесена не одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, як це передбачено п.4 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, ч.5 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору, однак в постанові від 08.09.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП № 62976382 не зазначено про стягнення виконавчого збору. Також позивач зазначав, що розмір виконавчого збору є неспівмірним з обсягом вимог за рішенням суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року в задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем Комунальним підприємством «Адміністративно-технічне управління», подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що відповідно до ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення суду органом державної виконавчої служби. Натомість, в даному випадку державним виконавцем не вчинено жодних заходів для примусового виконання рішення суду. Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» самостійно виконало рішення суду, а отже відсутні підстави для стягнення виконавчого збору. Оскаржена постанова винесена не одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, як це передбачено п.4 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, ч.5 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору, однак в постанові від 08.09.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП № 62976382 не зазначено про стягнення виконавчого збору. Суд першої інстанції не звернув уваги на пояснення КП «Адміністративно-технічне управління» з приводу письмового повідомлення відповідача від 08.09.2020 з вимогою надати письмові пояснення щодо невиконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №62976382, яка винесена в той же день що і постанова про відкриття виконавчого провадження, а тому не могла бути виконаною станом на 08.09.2020. Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити. Інші особи, у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи (клопотання) за їхньої відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Судом першої інстанції встановлено, що 19.08.2020 Восьмим апеляційним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 465/7008/17, яким Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» Львівської міської ради зобов`язано повернути ОСОБА_1 вилучені з приміщення магазину по АДРЕСА_1 інформаційні матеріали у вигляді логотипів ПрАТ «Київстар» та ТзОВ «Лайфселл» у кількості 5 штук. 07.09.2020 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Франківського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) із заявою про прийняття до примусового виконання виконавчого листа від 19.08.2020 у справі № 465/7008/17. Державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Дулею І.Р. 08.09.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62976382 щодо виконання виконавчого листа від 19.08.2020 у справі № 465/7008/17. Даною постановою КП «Адміністративно-технічне управління» зобов`язано виконати виконавчий лист від 19.08.2020 у справі № 465/7008/17 протягом 10 днів. 15.09.2020 комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» отримало постанову про відкриття виконавчого провадження № 62976382, що підтверджується відстеженням поштового відправлення на сайті «Укрпошта» (а.с. 65). 01.10.2020 Державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Дулею І.Р. винесено постанову про стягнення з КП «Адміністративно-технічне управління» виконавчого збору у виконавчому провадженні №62976382 в розмірі 18892 грн. 28.10.2020 стягувач ОСОБА_1 звернувся із заявою до Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про закриття виконавчого провадження № 62976382 у зв`язку з його повним виконанням. 06.10.2020 КП «Адміністративно-технічне управління» отримало постанову «Про стягнення виконавчого збору» від 01.10.2020 у виконавчому провадженні № 62976382, що підтверджується відстеженням поштового відправлення на сайті «Укрпошта» (а.с. 72). Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до частини п`ятої та шостої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням суду, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Відповідно до частини першої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина третя статті 27 Закону №1404-VIII). З матеріалів справи видно, що оскарженою постановою від 01.10.2020 ВП №62976382, на підставі ст. 27 Закону №1404-VIII, постановлено стягнути з КП «Адміністративно-технічне управління» виконавчий збір у розмірі 18892 грн, тобто чотири мінімальні розміри заробітної плати. Наведеним спростовується твердження апелянта про неспіврозмірність виконавчого збору з обсягом вимог за рішенням суду. Закон 1404-VIII встановлює ставки виконавчого збору і державний виконавець, який виносить постанову про стягнення виконавчого збору, не має права встановити виконавчий збір в меншому розмірі. За змістом положень частини четвертої статті 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Також окремі питання організації виконання судових рішень визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (далі Інструкція №512/5). Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції №512/5 встановлено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження. Частиною п`ятою статті 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір не стягується: за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; у разі виконання рішення приватним виконавцем; за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом. Відповідно до частини дев`ятої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Відтак, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання рішення, державним виконавцем приймається постанова про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Верховний Суд у постанові від 28.04.2020 у справі №480/3452/19 зазначив, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання. Таким чином, стягнення виконавчого збору зумовлюється лише фактом початку примусового виконання (відкриттям виконавчого провадження) та не ставиться у залежність від фактично вчинених дій щодо примусового виконання. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження державний виконавець не зобов`язаний самостійно з`ясовувати будь-яку інформацію щодо виконання судового рішення боржником, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VIII не передбачено. Підстави, за яких виконавчий збір не стягується, визначені в частинах п`ятій, дев`ятій статті 27 Закону №1404-VIII, у даному випадку відсутні. Вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Таким чином, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що на дату відкриття виконавчого провадження у державного виконавця не було законних підстав для того, щоб не вирішувати питання про стягнення виконавчого збору, а доводи позивача з приводу того, що виконавчий збір стягується виключно у разі вчинення виконавцем дій про примусовому виконанню рішення є безпідставними. Крім цього, посилання позивача на те, що ним на виконання рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 у справі №465/7008/17 вчинялися дії, а саме укладено договір №21/09/РК від 21.09.2020 з ФОП ОСОБА_2 про виготовлення аналогічних раніше утилізованим рекламних конструкцій для їх подальшого повернення стягувачу ОСОБА_1 , не є підставою для невиконання державним виконавцем свого обов`язку, передбаченого положеннями статті 27 Закону №1404-VIII щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору. Щодо твердження апелянта про неврахування судом першої інстанції пояснень позивача з приводу письмового повідомлення державного виконавця від 08.09.2020 з вимогою надати письмові пояснення щодо невиконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №62976382, яка винесена в той же день, а тому не могла бути виконаною станом на 08.09.2020, слід зазначити наступне. У повідомленні державного виконавця від 08.09.2020 керівника КП «Адміністративно-технічне управління» зобов`язано надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документу, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання. Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду зазначає, що державним виконавцем в даному випадку зобов`язано керівника КП «Адміністративно-технічне управління» надати пояснення за фактом невиконання виконавчого листа від 19.08.2020 у справі № 465/7008/17, а не постанови про відкриття виконавчого провадження, винесеної того ж дня. Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що в мотивувальній частині оскарженого рішення суду першої інстанції зазначено, що: «оскільки суб`єктом владних повноважень в ході судового розгляду не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого ним рішення, не спростовано доводи позивача, а тому таке рішення є таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства, не у спосіб та не в порядку, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження», отже, спірна постанова підлягає скасуванню. З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню». Вищевказана частина з оскарженого рішення суду першої інстанції суперечить решті змісту рішення та обставинам справи встановленим судом першої інстанції. Тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що дана частина рішення суду є опискою, яка вкралася при компютерному наборі тексту рішення і може бути виправлена судом у передбаченому законом процесуальному порядку. Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись статтями 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі № 380/9243/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги. Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 02.02.2021