Постанова 4822 № 718/2105/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 лютого 2021 року м. Чернівці справа № 718/2105/20 провадження №22-ц/822/131/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Височанської Н. К. суддів: Лисака І.Н., Перепелюк І.Б. секретар Герман Я.І. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 листопада 2020 року, ухвалене під головуванням судді Нерушки Т.І., В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Позовна заява обґрунтована тим, що з 03 травня 2014 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу вони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання сина надає нерегулярно та у мізерному розмірі, хоча він є працездатним, отримує у Польщі допомогу на дитину, яку використовує на власний розсуд, являється у Польщі приватним підприємцем та співвласником товариства. Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила суд: стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 10000 грн. щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 листопада 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 1200 грн. щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 09 жовтня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Допущено негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 840,80 грн. судового збору. Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги та позиції інших учасників На дане рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 листопада 2020 року в частині визначення розміру аліментів та ухвалити в цій частині нове рішення, яким Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 10 000 грн. щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 09 жовтня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Вважає встановлений судом першої інстанції при визначення розміру аліментів не врахував інтереси дитини, розмір стягнутих з відповідача аліментів є мізерними та таким, що не задовольняє потреби дитини. Крім того, суд першої інстанції не врахував ту обставину, що відповідач за законами Польщі отримує допомогу на виховання дитини до досягнення 16 років у розмірі 500 польських злотих, що становить приблизно 3000 грн., яку використовує на власні потреби. Відповідач є приватним підприємцем, співзасновником товариства «Ягудка Плюс», що розташоване у м.Вроцлав Руспубліки Польща, водночас на підтвердження своїх доводів про те, що фірма є збитковою та не приносить доходу відповідач не надав суду жодних доказів. Також на території України відповідач є співвласником нерухомого майна та має у користуванні транспортні засоби. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Вказує на те, що він погоджується сплачувати аліменти у розмірі 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку - 1014 грн. Позиція апеляційного суду Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду в частині визначення розміру аліментів зміні, виходячи з наступних підстав. Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, застосовані норми права та встановлені обставини Статтею 263 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства, повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із отриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам рішення суду не відповідає. Задовольняючи позов частково та визначаючи розмір стягуваних з відповідача аліментів на утримання сина у розмірі по 1200 грн. щомісячно, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено, що відповідач має реальну можливість сплачувати аліменти у визначеному позивачкою розмірі. Апеляційний суд повністю не може погодитись із вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав Матеріали справи свідчать, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Домовленість щодо утримання сина між сторонами у справі не досягнута. На підставі частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України№789-ХІІ від 27лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ч.1 ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За змістом ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.17 постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. На підставі ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. За вимогами ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини ,стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних, чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно наведеного матеріальне становище платника аліментів є предметом доказування. Колегія суддів вважає, що визначаючи розмір аліментів у мінімально допустимому розмірі, 1200 грн. щомісячно, суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки залишив поза увагою інтереси дитини, яка має право на достойний рівень матеріального забезпечення. Частково визнаючи позов та погоджуючись сплачувати аліменти на дитину в розмірі 1109 грн. (а.с.30-33), відповідач не надав належних доказів того, що він не має можливості сплачувати аліменти у більшому розмірі ніж мінімально визначений законом. Розмір аліментів визначений законом, як мінімально допустимий, призначений для мінімального матеріального забезпечення дитини, і не може братися судом в основу прийнятого рішення. Батьки повинні забезпечувати належний та достатній рівень життя своєї дитини, а не прожитковий мінімум. Апеляційним судом встановлено, що відповідач є громадянином Польщі, де являється приватним підприємцем та співзасновником (співвласником) ТзОВ «Ягудка Плюс», що підтверджується витягом з реєстру підприємців (а.с.25-26). Водночас посилання у відзиві на апеляційну скаргу на те, що вказане товариство не здійснює діяльності та на даний час є збитковим, не підтверджено жодними доказами. Також апеляційний суд не бере до уваги посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на те, що він є особою зі статусом шукача роботи, оскільки надана ним анкета про припинення працевлаштування не містить жодної інформації, яка б вказувала, що вона стосується саме ОСОБА_2 (а.с.53-56). Натомість відповідач є здоровою, працездатною особою, доказів того, що він має на утриманні інших дітей чи непрацездатних осіб до суду не надав, а отже, в змозі сплачувати аліменти у більшому розмірі ніж 1200 грн., що фактично складає мінімально допустимий розмір аліментів на дитину, та не перекладати тягар утримання дитини тільки на позивача. Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін. Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини 3 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Отже, враховуючи встановлені судом обставини, рівність обов`язків батьків щодо утримання дитини, надаючи перевагу інтересам дитини, апеляційний суд дійшов висновку про визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання сина - ОСОБА_3 , по 2500 грн. щомісячно. В свою чергу ОСОБА_1 не довела можливість батька дитини сплачувати аліменти на дитину в розмірі 10 000 грн., а посилання позивачки на те, що відповідач отримує на території Польщі допомогу на виховання сина у розмірі 500 польських злотих, нею не доведено. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі у розмірі по 2500 грн. щомісяця і до досягнення дитиною повноліття. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції та стягнення аліментів в твердій грошовій сумі у розмірі по 2500 грн. щомісяця. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 листопада 2020 року змінити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 2500 грн. щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 09 жовтня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий Н.К.Височанська Судді: І.Н. Лисак І.Б. Перепелюк