LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Північний апеляційний господарський суд910/17793/20

від 01.02.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 у справі №910/17793/20 залишити без задоволення.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "01" лютого 2021 р. м. Київ Справа№ 910/17793/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Владимиренко С.В. суддів: Євсікова О.О. Попікової О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення та виклику учасників справи) Акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 про повернення позовної заяви у справі №910/17793/20 (суддя Ващенко Т.М.) за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до Приватного підприємства «Тандем», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 8 192 607,96 грн ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства «Тандем» (далі - відповідач 1), ОСОБА_1 (далі - відповідач 2), ОСОБА_2 (далі - відповідач 3) про солідарне стягнення заборгованості за кредитними договорами 8 192 607,96 грн: за кредитним договором №BL20031 від 18.07.2017 у розмірі 1 743 388,22 грн, з яких: 446 054,37 грн простроченої заборгованості по кредиту, 974 531,12 грн суми дострокового стягнення кредиту, 278 936,64 грн відсотків, 43 866,09 грн пені; за кредитним договором №BL20039 від 28.08.2017 у розмірі 1 783 530,02 грн, з яких: 444 592,36 грн простроченої заборгованості по кредиту, 1 008 333,30 грн суми дострокового стягнення кредиту, 286 176,20 грн відсотків, 44 428,16 грн пені; за кредитним договором №BL20049 від 28.11.2017 у розмірі 3 198 943,02 грн, з яких: 2 207 277,80 грн простроченої заборгованості по кредиту, 316 982,34 грн суми дострокового стягнення кредиту, 496 327,20 грн відсотків, 178 355,68 грн пені; за кредитним договором №BL20059 від 23.03.2018 у розмірі 873 261,33 грн, з яких: 460 156,23 грн простроченої заборгованості по кредиту, 255 642,31 грн суми дострокового стягнення кредиту, 125 258,66 грн відсотків, 32 204,13 грн пені; за кредитним договором №BL20065 від 20.04.2018 у розмірі 593 485,37 грн, з яких: 294 117,66 грн простроченої заборгованості по кредиту, 196 078,38 грн суми дострокового стягнення кредиту, 82 496,05 грн відсотків, 20 793,28 грн пені та стягнення судових витрат. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем, як позичальником, умов Кредитних договорів №BL20031 від 18.07.2017, №BL20039 від 28.08.2017, №BL20049 від 28.11.2017, №BL20059 від 23.03.2018, №BL20065 від 20.04.2018 щодо повернення кредитів, сум дострокового стягнення кредиту, відсотків та пені. Враховуючи укладені з відповідачами 2, 3 Договори поруки № BL20031-П1 від 18.07.2017, № BL20031-П2 від 18.07.2017, наявні підстави для солідарного стягнення заборгованості з відповідачів, як позичальника та поручителів. Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.11.2020 у справі №910/17793/20 повернув Акціонерному товариству «Універсал Банк» позовну заяву на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Приймаючи вказану ухвалу, господарський суд дійшов висновку про те, що пред`явлена до стягнення заборгованість виникла на підставі п`яти кредитних договорів з різними графіками погашення кредиту, на різні суми кредитування, щодо кожного з яких нараховано відсотки та пеню, сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, а тому підстав для застосування положень ст. 173 ГПК України судом не встановлено. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 у справі №910/17793/20 скасувати, матеріал справи повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що позичальником за Кредитними договорами №BL20031 від 18.07.2017, №BL20039 від 28.08.2017, №BL20049 від 28.11.2017, №BL20059 від 23.03.2018, №BL20065 від 20.04.2018 є відповідач -1, юридична адреса: вул. Деміївська, буд. 43-А, м. Київ; фінансовими поручителями є відповідач 2,

3. Зі змісту позовної заяви вбачається однорідність позовних вимог, тотожність прав та обов`язків. Кредитні договори та договори поруки укладено із одними і тими ж особами у тотожному порядку, зокрема, порядок надання кредиту, номер поточного рахунку позичальника, процента ставка та порядок застосування пені, забезпечення виконання зобов`язання порукою одних і тих же фізичних осіб, умови за цими договорами є однаковими за всіма договорами. Також, за змістом позову АТ «Універсал Банк» посилався на умови додаткових угод, які підтверджують взаємопов`язаність між собою всіх кредитних договорів (взаємопов`язаність обставин). Як зазначає апелянт об`єднання позовних вимог сприятиме ефективному використанню процесуальних засобів для відновлення порушеного права та розгляду справи із мінімізацією витрат часу, ресурсів для розгляду справи як суду, так і сторін під час участі у розгляді. При поставлені ухвали про повернення позову, судом зроблено передчасні висновки, що об`єднання позивачем вимог значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, та щодо відсутності підстав для застосування ст. 173 ГПК України, а тому, як наслідок, судом помилково застосовано приписи ст. 174 ГПК України. Апелянт зазначає, що суд вправі роз`єднати позовні вимоги відповідно до приписів ч. 6 ст. 173 ГПК України. Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою або поданими доказами. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 про повернення позовної заяви у справі №910/17793/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Євсіков О.О., Корсак В.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 у справі №910/17793/20. Розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 у справі №910/17793/20 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заперечення, пояснення, заяви до 31.12.2020. Відповідач та треті особи своїм правом не скористались, відзив на апеляційну скаргу суду не надали, що не є перешкодою для апеляційної перегляду судового рішення (ухвали) відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), про розгляд справи в порядку спрощеного провадження повідомлені належним чином згідно приписів ст. 120 ГПК України. Окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п. 6 ст. 1 ст. 255 ГПК України). Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Разом з цим, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі (ч. 2 ст. 273 ГПК України). У зв`язку з перебуванням судді Корсака В.А. з 02.01.2021 по 16.01.2021 у відпустці відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/17793/20 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді - Євсіков О.О., Попікова О.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 у справі №910/17793/20 прийнято до провадження вказаною колегією суддів. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне. Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства «Тандем» (далі - відповідач 1), ОСОБА_1 (далі - відповідач 2), ОСОБА_2 (далі - відповідач 3) про солідарне стягнення заборгованості за кредитними договорами 8 192 607,96 грн: за кредитним договором №BL20031 від 18.07.2017 у розмірі 1 743 388,22 грн, з яких: 446 054,37 грн простроченої заборгованості по кредиту, 974 531,12 грн суми дострокового стягнення кредиту, 278 936,64 грн відсотків, 43 866,09 грн пені; за кредитним договором №BL20039 від 28.08.2017 у розмірі 1 783 530,02 грн, з яких: 444 592,36 грн простроченої заборгованості по кредиту, 1 008 333,30 грн суми дострокового стягнення кредиту, 286 176,20 грн відсотків, 44 428,16 грн пені; за кредитним договором №BL20049 від 28.11.2017 у розмірі 3 198 943,02 грн, з яких: 2 207 277,80 грн простроченої заборгованості по кредиту, 316 982,34 грн суми дострокового стягнення кредиту, 496 327,20 грн відсотків, 178 355,68 грн пені; за кредитним договором №BL20059 від 23.03.2018 у розмірі 873 261,33 грн, з яких: 460 156,23 грн простроченої заборгованості по кредиту, 255 642,31 грн суми дострокового стягнення кредиту, 125 258,66 грн відсотків, 32 204,13 грн пені; за кредитним договором №BL20065 від 20.04.2018 у розмірі 593 485,37 грн, з яких: 294 117,66 грн простроченої заборгованості по кредиту, 196 078,38 грн суми дострокового стягнення кредиту, 82 496,05 грн відсотків, 20 793,28 грн пені та стягнення судових витрат. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 у справі №910/17793/20 Акціонерному товариству «Універсал Банк» повернуто позовну заяву на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 Високий Суд вказав, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним. За приписами ГПК України встановлено, що позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді (ч. 1 ст. 171 ГПК України). Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу). Згідно ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача. Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог. Про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу. Справи, що перебувають у провадженні господарського суду, в разі об`єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі. Якщо провадження у справах було відкрито в один день, справи, в разі об`єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який першим прийняв рішення про їх об`єднання. Справи, об`єднані в одне провадження, роз`єднанню не підлягають. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №911/414/18, постановах Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №914/2191/18, від 02.12.2020 у справі №908/420/20. Разом з цим, об`єднана палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.10.2020 у справі №910/7186/19 дійшла наступних висновків позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового прововідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо). Апеляційним господарським судом встановлено, що заявлено позов про солідарне стягнення з позичальника та поручителів заборгованості, яка виникла на підставі п`яти Кредитних договорів: №BL20031 від 18.07.2017, №BL20039 від 28.08.2017, №BL20049 від 28.11.2017, №BL20059 від 23.03.2018, №BL20065 від 20.04.2018 та двох Договорів поруки: №BL20031-П1 від 18.07.2017, №BL20031-П2 від 18.07.2017. Отже, позовні вимоги виникали з різних підстав, оскільки кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням та не пов`язані доказами. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу). Місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про повернення позову Акціонерному товариству «Універсал Банк» на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 у справі №910/17793/20. Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В ч. 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими. Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 ГПК України). Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 у справі №910/17793/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга Акціонерного товариства «Універсал Банк» задоволенню не підлягає. Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Акціонерне товариство «Універсал Банк». Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 у справі №910/17793/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва 17.11.2020 у справі №910/17793/20 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Акціонерне товариство «Універсал Банк».

4. Матеріали справи №910/17793/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя С.В. Владимиренко Судді О.О. Євсіков О.В. Попікова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»