Постанова 4872 № 923/816/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/816/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Аленіна О.Ю. суддів: Будішевської Л.О., Таран С.В. секретар судового засідання: Герасименко Ю.С. За участю представників учасників справи: від АТ "Херсонобленерго" - Литовський І.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кім Світлани Анатоліївни на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.10.2020 по справі №923/816/20 за позовом Акціонерного товариства "Херсонобленерго" до Фізичної особи-підприємця Кім Світлани Анатоліївни про стягнення 218095 грн. 66 коп. ВСТАНОВИВ У серпні 2020 Акціонерне товариство "Херсонобленерго" (далі - АТ "Херсонобленерго") звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Кім Світлани Анатоліївни (далі - ФОП Кім С.А.) в якому просило стягнуто з відповідача на свою користь 218095 грн. 66 коп. вартості недорахованої електроенергії. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що його працівниками під час перевірки, на об`єкті відповідача, виявлено порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії про що складено відповідний акт про порушення. На засіданні комісії позивача на підставі складеного акту про порушення визначений об`єм недоврахованої електричної енергії, оформлений протоколом. В результаті чого, споживачу було виставлено додатковий рахунок на суму 218095,66 грн для оплати. Однак відповідачем додатковий рахунок оплачено не було, що стало підставою для звернення позивача із позовом до суду. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09.10.2020 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 218095,66 грн вартості недоврахованої електричної енергії та 3271,44 грн витрат по сплаті судового збору. В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції пославшись умови укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії, приписи ст. 275 ГК України, п.п. 8.2.4., 8.2.5., 8.2.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії, пункту 2.9 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, зазначив, що враховуючи встановлення факту порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, відсутності оплати вартості необлікованої електроенергії внаслідок порушення положень ПРРЕ та умов договору про постачання електричної енергії та чинного законодавства, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог як таких, що доведені у повному обсязі. Не погодившись із даним рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулася ФОП Кім С.А. з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 09.10.2020 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права з огляду на таке. Посилаючись на приписи ст.ст. 12, 247 ГПК України апелянт зазначає, що з урахуванням ціни позову у даній справі, вона не є малозначною, а тому не могла розглядатись судом за правилами спрощеного позовного провадження. На переконання скаржника, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідача було позбавлено можливостей, що суттєво вплинуло на реалізацію останнім процесуальних прав. Також, як стверджує скаржник, вона не отримувала копії позовної заяви і володіє інформацією про зміст позовних вимог лише з судового рішення. Апелянт зазначає, що в оскаржуваному рішенні судом встановлений факт отримання витягу з протоколу та додаткового рахунку на оплату вартості недоврахованої електричної енергії представником відповідача, що підтверджується підписом представника Чалого O.A. Разом з цим, як стверджує скаржник, її представник Чалий O.A. на розрахунку по Акту про порушення Правил роздрібного ринку електроенергії зазначив про те, що сам протокол комісії йому не було вручено. Чи відповідає дійсності зміст витягу з протоколу самому протоколу комісії відповідачу не відомо, і дана обставина не була перевірена судом. За твердженням скаржника, підпунктом 21 пункту 5.1.2. Правил ПРРЕЕ передбачено, що оператор системи зобов`язаний проводити не рідше одного разу на 6 місяців контрольний огляд засобів комерційного обліку споживачів відповідно до затверджених графіків. Однак, приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не перевіряв чи був контрольний огляд, в ході якого виявлено порушення, проведений відповідно до затверджених графіків. Обставини, за яких було виявлено порушення, як вважає апелянт, свідчать про цілеспрямовані дії представників АТ "Херсонобленерго", які виявили замуровану в стіні проводку, що не мала виходу зовні, через яку неможливо було підключитись та отримувати електроенергії поза лічильником. До того ж, як стверджує апелянт, напередодні виявлення порушення, вже проводилась перевірка, в ході якої не було виявлено порушення, щодо якого складено акт про порушення. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №923/816/20 та призначено справу до розгляду на 28.01.2021. Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від АТ "Херсонобленерго" в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В своїх запереченнях позивач посилаючись на приписи ст.ст. 12, 247, 250 ГПК України зазначає, що характер спірних правовід носин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, ціна позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та враху вання судом першої інстанції вимог ст. 247 ГПК України, не дають підстав вважати, що дана справа не могла бути віднесена до категорії малозначних справ з підстав незначної складності та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження. При цьому, як вважає позивач, не вбачається і будь-який зв`язок між розглядом даної справи в поря дку спрощеного провадження та відсутністю особистої волі відповідача спрямованої на подання відзиву на позов чи заперечень та безпосередньо явки в судове засідання, що вказує на необґрунтованість доводів скаржника, щодо безпідставності розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження. З приводу посилання апелянта на те, що представник відповідача отримав витяг з протоколу, проте, чи відповідає його зміст самому протоколу суд не перевірив, позивач із посилання на п.п. 8.2.6., 8.2.7. ПРРЕЕ зазначає, що для забезпечення не розголошення інформації, що може мати обмежений доступ щодо кожного із споживачів, останнім надаються витяги з протоколу в ча стині, що стосується розгляду акта про порушення конкретного споживача, оскільки зага льний протокол містить інформацію щодо всіх споживачів, акти про порушення яких були розглянуті в конкретну дату. Зі змісту витягу з протоколу врученого представнику відповідача вбачається, що він містить як розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії так і посиланням на відповідні пункти методики визначен ня обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, також, разом із вказаним витягом із представнику відповідача було вручено і розраху нкові документи для оплати необлікованої електричної енергії, а саме додатковий рахунок. Відтак, як вважає позивач, документи вручені представнику відповідача повністю відповідають змісту вимог п. 8.2.6 ПРРЕЕ. Щодо посилання апелянта на не те, що суд першої інстанції не перевіряв чи був контрольний огляд, в ході якого виявлено порушення, проведений відповідно до затверджених графіків, позивач зазначає, що п.п. 21) п. 5.1.2. ПРРЕЕ встановлює не право, а саме обов`язок проводити, контрольний огляд не рідше 1 разу на 6 місяців. Тобто, нормотворець в даному пункті ПРРЕЕ встановив мінімальну кількість контрольних оглядів, яку має провести оператор системи протягом 6 місяців, а саме не менше одного, в той же час максимальну кількість контрольних оглядів протягом 6 місяців нормотворець не обмежив. Натомість в п.п. 4) п. 5.1.1 ПРРЕЕ нормотворець закріпив, що оператор системи має право на безперешкодний доступ до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, тощо. Вказане право оператора кореспондує обов`язок споживача закріплений в п.п. 12) п. 5.5.5. ПРРЕЕ, яким передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати доступ представникам оператора системи до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку, тощо. З аналізу наведених норм, як вважає позивач, вбачається, що у разі проведення контрольного огляду чи технічної перевірки частіше ніж 1 раз на 6 місяців, законодавством не передбачено, обов`язку пред`являти споживачу направлення на таку перевірку чи складати графік її проведення. Єдиної необхідною умовою для її проведення є пред`явлення представникам оператора системи службових посвідчень. З приводу посилань скаржника на те, що 08.12.2018 вже проводилася перевірна об`єкту, то вони, за твердженням позивача, не відповідають фактичним обставинам та зумовлені тим, що така перевірка проводилась не 08.12.2018, а 08.12.2016. У судовому засіданні від 28.01.2021 представник АТ "Херсонобленерго" надав пояснення відповідно до яких не погоджується з апеляційною скаргою, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Представник апелянта у судове засідання не з`явився, про причини нез`явлення суд не повідомив, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного. Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2008 між ВАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", новою назвою якого є АТ "Херсонобленерго" (постачальник) та ФОП Кім С.А. (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №, згідно з умовами якого, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі, згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами. У відповідності до п. 2.1. договору під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією. Пунктом 2.3.5. договору визначено, що споживач зобов`язується забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред`явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електричної енергії та контролю показників якості електроенергії. Згідно з п. 4.2.3 договору, споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, у разі таких дій споживача самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії, пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою. 27.12.2018 працівниками позивача під час перевірки, на об`єкті кафе-бар "Капкан" за адресою: м.Херсон, вул. Ілліча, 93а, було складено Акт про порушення №131692, в якому зазначено наступне порушення споживачем "п.п.2.3.3 п.5.5.5 п.п.5, п.5.5.5 п.п.6, п. 5.5.5 п.п.20, п.5.5.5 п.п.25 ПРРЕЕ: підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії. А саме: споживач з метою безоблікового споживання ел.ен. здійснив самовільне безоблікове підключення до з`єднувальної колодки, якою з`єднано ввідну кабельну лінію АВВГ 4x16 мм2 Самовільне підключення виконано провідником алюміній 4x10 мм2 до внутрішньої електропроводки від якої підключено струмоприймачі споживача. Акт складено згідно п.8.2.4, 8.2.5 ПРРЕЕ. Самовільне безоблікове підключення виконано в прихованому місці. При візуальному огляді схеми обліку виявити неможливо". Вказаний Акт про порушення від 27.12.2018 №131692 підписаний трьома працівниками АТ "Херсонобленерго" та споживачем Кім С.А. , при цьому остання підписала акт із зауваженнями в яких вказала, що про наявність несанкціонованого вводу не знала. 29 січня 2019 року на засіданні комісії по розгляду Актів про порушення на підставі складеного Акту про порушення визначений об`єм недоврахованої електричної енергії за період з 08.12.2016 до 27.12.2018 в кількості 86938 кВт/год. на загальну суму 218 095,66 грн., оформлений протоколом №10 від 29.01.2019. В результаті чого, споживачу було виставлено додатковий рахунок на суму 218095,66 грн. для оплати. Витяг з протоколу №10 від 29.01.2019 та додатковий рахунок на оплату 218 095,66 грн. вартості недоврахованої електричної енергії представник ФОП Кім С.А. отримав нарочно 29.01.2019, що підтверджується підписом представника - Чалого O.A. Станом на момент подачі позову рахунок на суму 218 095,66 грн. відповідачем не оплачено, що стало підставою для звернення АТ "Херсонобленерго" із позовом до суду першої інстанції. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та задовольнив їх у повному обсязі. Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке. Відповідно до ст. 11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст.16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України). За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується; окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу (ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України). Згідно з ч. 5 ст. 277 Господарського кодексу України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії споживачу встановлюється Законом України «Про ринок електричної енергії». Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. За змістом ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійсню є зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору. Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу. Згідно з ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила). Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку. Відповідно до п. 2.3.4 Правил відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник. Обов`язки споживача електричної енергії наведені у пп. 5.5.5 п. 5 Правил, зокрема, споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування. Відповідно до п. 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої регулятором. Згідно з п. 8.2.5 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням. Відповідно до п. 8.2.6 Правил на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку (п. 8.2.7 Правил). Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема, фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів) (п. 8.4.2. Правил). Згідно з п. 1.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 04.05.2006 року № 562, в редакції станом на 06.09.2018 року. Ця Методика встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (далі - ПКЕЕ), або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 N 1357 (далі - ПКЕЕН). У відповідності до п.п. 7 п. 2.1 Методики, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку, слід вважати порушенням ПКЕЕ. Пунктом 2.9. Методики визначено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (ЗУдоб.с.п., кБт.год), розраховується за формулою (2.7) Методики. За умовами п. 4.2.3 укладеного між сторонами договору, споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, у разі таких дій споживача самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії, пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою. Додатком до укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії є перелік об`єктів та точок обліку споживача у якому визначено назву об`єкту - кафе-бар «Капкан» та його адресу - м. Херсон, вул. Ілліча, 93а, приєднана потужність - 8,0 кВт, номер електролічильника 143707, місце установки приладу обліку - ВРУ-0,4кВ, режим роботи - 09-24, без вихідних. Також з матеріалів справи вбачається, що 30.05.2008 сторони підписали Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком № 6 до договору, відповідно до якого споживач несе відповідальність за технічний стан лічильника та усе обладнання, тощо. Тобто, підписавши вищевказані додаток та акт, відповідач в добровільному порядку погодився з вимогами збереження приладів обліку електроенергії та відповідальності за їх технічний стан. До того ж, судова колегія наголошує, що споживач в добровільному порядку підписав, як договір, так і всі додатки до нього, з огляду на що між сторонами по справі було узгоджено між собою всі істотні умови, у тому числі і щодо умов сплати вартості недорахованої електроенергії, відповідно до Методики. Як вже було зазначено вище, 27.12.2018 працівниками позивача під час перевірки, на об`єкті кафе-бар "Капкан" за адресою: м.Херсон, вул. Ілліча, 93а, було складено Акт про порушення №131692, в якому зазначено наступне порушення споживачем п.п.2.3.3 п.5.5.5 п.п.5, п.5.5.5 п.п.6, п. 5.5.5 п.п.20, п.5.5.5 п.п.25 ПРРЕЕ. Вказаний Акт про порушення від 27.12.2018 №131692 підписаний трьома працівниками АТ "Херсонобленерго" та споживачем Кім С.А. , при цьому остання підписала акт із зауваженнями в яких вказала, що про наявність несанкціонованого вводу не знала. Однак колегія суддів зазначає, що у відповідності до вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору, саме на споживача ФОП Кім С.А. покладено обов`язок щодо збереження приладів обліку електроенергії, відповідальності за їх технічний стан, недопущення самовільного підключення до електричних мереж, що не є власністю енергопостачальника. Наявні матеріали справи не містять, а відповідачем не надано, доказів на підтвердження того, що споживач, до проведення перевірки та виявлення порушення ПРРЕЕ, повідомляв постачальника про них. 29 січня 2019 року на засіданні комісії по розгляду Актів про порушення на підставі складеного Акту про порушення визначений об`єм недоврахованої електричної енергії за період з 08.12.2016 до 27.12.2018 в кількості 86938 кВт/год. на загальну суму 218 095,66 грн., оформлений протоколом №10 від 29.01.2019. В результаті чого, споживачу було виставлено додатковий рахунок на суму 218095,66 грн. для оплати. Витяг з протоколу №10 від 29.01.2019 та додатковий рахунок на оплату 218 095,66 грн. вартості недоврахованої електричної енергії представник ФОП Кім С.А. отримав нарочно 29.01.2019, що підтверджується підписом представника - Чалого O.A. Відповідно до пункту 8.2.7 ПРРЕЕ Кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. З урахування наведеного, враховуючи несплату відповідачем вартості необлікованої електроенергії внаслідок порушення положень ПРРЕ та умов договору про постачання електричної енергії, колегія суддів вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими, доведеними наявними матеріалами справи, а тому дійшла висновку про їх задоволення, Колегія суддів також враховує, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем в судовому порядку рішення або дій позивача щодо проведення перерахунку та вартості недоврахованої електроенергії у спірних правовідносинах, при цьому будь-яких заперечень з приводу вірності представленого розрахунку відповідачем, як то застосування сталих величин, тощо, в ході розгляду справи в суді першої інстанції не висувалось. Судова колегія не приймає до уваги твердження апелянта з приводу того, що ФОП Кім С.А. не отримувала копії позовної заяви, оскільки такі твердження спростовуються наявними матеріалами справи, зокрема описом вкладення до цінного листа від 12.08.2020 та накладною від 12.08.2020 (т.1, а.с. 4-5), які підтверджують направлення позивачем копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача ФОП Кім С.А. До того ж, за приписами ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень. Отже, відповідач не була позбавлена можливості ознайомитися з матеріали справи, які у тому числі містять позовну заяву та додатки до неї. При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідач була обізнана про наявність цієї справи та призначення її до розгляду, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримано ФОП Кім С.А. - 19.08.2020 (а.с. 44). З приводу тверджень апелянт про неотримання представником ФОП Кім С.А. протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення, а лише його Витягу, колегія суддів зазначає таке. У відповідності до п.п. 8.2.6. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків. Як зазначено АТ "Херсонобленерго" у відзиві на апеляційну скаргу, для забезпечення не розголошення інформації, що може мати обмежений доступ щодо кожного із споживачів, товариство надаються витяги з протоколу в ча стині, що стосується розгляду акта про порушення конкретного споживача, оскільки зага льний протокол містить інформацію щодо всіх споживачів, акти про порушення яких були розглянуті в конкретну дату. При цьому, колегія суддів відзначає, що наданий представнику відповідача Витяг з протоколу містить вичерпну інформацію щодо виявленого порушення, розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, із посиланням на відповідні пункти методики визначен ня обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. До того ж, наявні матеріли справи не містять, а відповідачем не надано доказів на підтвердження звернення ФОП Кім С.А. до позивача з приводу надання протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення. Не заслуговують на увагу й твердження скаржника з приводу не з`ясування судом першої інстанції обставин чи був контрольний огляд, в ході якого виявлено порушення, проведений відповідно до затверджених графіків, з огляду на таке. Так, у п.п. 4) п. 5.1.1 ПРРЕЕ визначено, що оператор системи має право на безперешкодний доступ до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, тощо. У відповідності до п.п. 12) п. 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати доступ представникам оператора системи до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку, тощо. Пунктом 2.3.5. укладеного між сторонами договору визначено, що споживач зобов`язується забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред`явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електричної енергії та контролю показників якості електроенергії. Відтак, постачальний має право, а споживач зобов`язаний забезпечити безперешкодний доступ до електричних установок споживача для проведення перевірки, і таке право постачальника жодним чином не пов`язане з проведенням перевірок відповідно до затверджених графіків, що визначено п.п. 21) п.5.1.2. Правил. Не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги й твердження апелянта з приводу того, що обставини, за яких було виявлено порушення, свідчать про цілеспрямовані дії представників АТ "Херсонобленерго", а також, що напередодні виявлення порушення, вже проводилась перевірка, в ході якої не було виявлено порушення, щодо якого складено акт про порушення, оскільки такі твердження апелянта у порушення приписів 74 ГПК України не доведені жодними належними та допустимим доказами. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог та їх задоволення. Разом з цим, судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом під час розгляду справи було допущено порушення норм процесуального права, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення. За змістом ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до приписів ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.08.2020 у цій справі, відкрито позовне провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи. При цьому, в означені ухвалі суд першої інстанції зазначив, що за приписами ч.1 ст.247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Малозначними справами, з урахуванням приписів ч.5 та ч.7 ст.12 ГПК України, є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за станом на 01 січня календарного року, в якому подано відповідну заяву. Тобто, у даному випадку, справи, у яких ціна позову не перевищує 210 200 грн. Судом першої інстанції зазначено, що ціна даного позову складає 218095 грн. 66 коп., що є меншою ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, й тому, у відповідності до ч.1 ст.247 та ч.7 ст.250 ГПК України справа підлягає розгляду, виключно, в порядку спрощеного провадження. Жодних інших підстав для розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження, зокрема визначених п.2 ч. 5 ст. 12 ГПК України, судом першої інстанції не зазначено. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений Законом України "Про державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 становив 2102 грн. Відтак, сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час розгляду справи у суді першої інстанції складали 210 200 грн. Про що також зазначено місцевим господарським судом в ухвалі від 17.08.2020. Однак, предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача вартості недорахованої електроенергії у розмірі 218095,66 грн. Очевидно, що ціна позову у даній справі (218095,66 грн) є більшою аніж законодавчо визначені сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних (210 200 грн). З огляду на що є помилковим твердження суду першої інстанції з приводу того, що ціна даного позову складає є меншою ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, й тому, справа підлягає розгляду, виключно, в порядку спрощеного провадження. Інших обґрунтувань щодо необхідності розгляду цієї справи у спрощеному позовному провадженні, ухвала суду першої інстанції від 17.08.2020 не містить. Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. За приписами ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (п.7 ч.3 ст.277 ГПК України). Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд, розглянувши дану справу в порядку спрощеного позовного провадження, допустився порушення норм процесуального права, що у відповідності до заведених приписів процесуального законодавства є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення. Відтак, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення Господарського суду Херсонської області від 09.10.2020 скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позову у повному обсязі. З огляду на прийняття судом апеляційної інстанції рішення про задоволення позовних вимог, та з урахуванням приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення Господарського суду Херсонської області від 09.10.2020 по справі №923/816/20 скасувати. Позов задовольнити. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кім Світлани Анатоліївни на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" 218095 грн 66 коп вартості недоврахованої електричної енергії та 3271 грн 44 коп витрат по сплаті судового збору. Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів. Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст постанови складено та підписано 01.02.2021. Головуючий суддя Аленін О.Ю. Суддя Будішевська Л.О. Суддя Таран С.В.